Рішення № 74584590, 24.05.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/6754/16-ц

Провадження №2/359/83/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Петровій О.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

за участю відповідача ОСОБА_2,

за участю представника відповідача ОСОБА_3,

за участю представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_7, Бориспільська міська рада та відділ у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання не-дійсними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, а також визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки,

встановив:

В серпні 2016 року ОСОБА_5 звернулась до суду з вказаним позовом та обґрунтовувала його тим, що 16 квітня 2014 року ОСОБА_6 приватизувала земельну ділянку площею 0,05 га з кадастровим номером НОМЕР_2 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по АДРЕСА_1. 11 березня 2016 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_6 відчужила цю земельну ділянку у власність ОСОБА_2 Водночас, вказана земельна ділянка накладається на межі земельної ділянки позивача площею 0,1 га з кадастровим номером НОМЕР_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господар-ських будівель і споруд, розташованої по пров. АДРЕСА_2 в м. Борисполі. Тому ОСОБА_5 просила суд визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 16 квітня 2014 року на ім'я ОСОБА_6; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 11 березня 2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2; а також скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,05 га з кадастровим номером НОМЕР_2 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1.

В ході розгляду цивільної справи ОСОБА_5 подала заяву про зміну позовних вимог (а.с.104-108): просить визнати недійсним та скасувати рішення №12900954 від 7 травня 2014 року про державну реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку площею 0,05 га з кадастровим номером НОМЕР_2 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по АДРЕСА_1; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 11 березня 2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2; а також визнати недійсним та скасувати рішення №28685554 від 11 березня 2016 року про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на вказану земельну ділянку.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 підтримує позов та наполягає на його задоволенні.

ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 не визнають позов та категорично заперечують проти його задоволення. В обґрунтування своїх заперечень вони посилають-ся на те, що ОСОБА_5 придбала земельну ділянку у ОСОБА_7, яка приватизувала цей об'єкт нерухомого майна лише 13 травня 2015 року. Натомість, ОСОБА_6 набула право власності на земельну ділянку значно раніше - 7 травня 2014 року. Ці обставини свідчать про те, що приватизація земельної ділянки ОСОБА_6 не порушувала жодних прав ні ОСОБА_7, ні, тим більше, ОСОБА_5 Тому ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 просять суд відмовити у задоволенні позову.

Представник Бориспільської міської ради ОСОБА_4 також просить суд відмовити у задоволенні позову.

ОСОБА_7 та представник відділу у Бориспільському районі ГУ Держгео-кадастру у Київській області так і не з'явились у судове засідання. Вони неодноразово завчасно у встановленому порядку повідомлялись про час місце проведення судових засідань.

Вислухавши пояснення учасників цивільного процесу та дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що пред'явлений позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що рішенням Бориспільської міської ради №876-XVIII-IV від 21 жовтня 2004 року (а.с.25-26) у приватну власність ОСОБА_6 була безкоштовно передана земельна ділянка площею 0,05 га для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1.

16 квітня 2014 року на підставі цього рішення органу місцевого самоврядування, а також проекту землеустрою за ОСОБА_6 було зареєстровано право власності на земельну ділянку 0,05 га з кадастровим номером НОМЕР_2 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по АДРЕСА_1.

7 травня 2014 року ОСОБА_6 отримала свідоцтво про право власності на цей об'єкт нерухомого майна.

Крім того, рішенням Бориспільської міської ради №2424-28-VI від 28 серпня 2012 року (а.с.21-22) був наданий ОСОБА_7 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в її власність земельної ділянки площею 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3

Рішенням Бориспільської міської ради №3898-46-VI від 24 грудня 2013 року (а.с.23) були внесені зміни в попереднє рішення органу місцевого самоврядування: був наданий ОСОБА_7 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в її власність земельної ділянки площею 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по пров. АДРЕСА_4 в м. Борисполі.

Висновком заступника начальника управління містобудування та архітектури Борис-пільської міської ради №160/04-09 від 7 лютого 2014 року (а.с.24) було рекомендовано присвоїти земельній ділянці, що передавалась у власність ОСОБА_7, нову поштову адресу - пров. АДРЕСА_2 в м. Борисполі.

Врешті-решт, рішенням Бориспільської міської ради №5173-62-VI від 31 березня 2015 року (а.с.156) був затверджений проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по пров. АДРЕСА_2 в м. Борисполі.

13 травня 2015 року на підставі цього рішення органу місцевого самоврядування за ОСОБА_7 було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером НОМЕР_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по пров. АДРЕСА_2 в м. Борисполі.

В той же день вона отримала свідоцтво про право власності на цей об'єкт нерухо-мого майна.

6 червня 2016 року ОСОБА_7 уклала з позивачем договір купівлі-продажу (а.с.15), за яким вона відчужила у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,1 з кадастровим номером НОМЕР_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по пров. АДРЕСА_2 в м. Борисполі.

З копії листа заступника начальника управління Держгеокадастру у Бориспільському районі №Г-355/0/5-16 від 25 липня 2016 року та приєднаного до нього зведеного кадастро-вого плану (а.с.29-30) вбачається, що земельна ділянка площею 0,05 га з кадастровим номером НОМЕР_2 по АДРЕСА_5 накладається на межі земельної ділянки площею 0,1 з кадастровим номером НОМЕР_1 по пров. АДРЕСА_2 в м. Борисполі.

Відповідно до ч.5 ст.116 ЗК України в редакцій, чинній на час приватизації земель-ної ділянки ОСОБА_6, земельні ділянки, які перебували у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передавались у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно з ч.2 ст.152 цього ж Кодексу виключно власник земельної ділянки або земле-користувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Встановлено, що ОСОБА_7 приватизувала земельну ділянку лише 13 травня 2015 року. Натомість, ОСОБА_6 набула право власності на земельну ділянку значно раніше - 7 травня 2014 року. На той час ні ОСОБА_7, ні ОСОБА_5 ще не були власниками земельної ділянки. Тому приватизація земельної ділянки ОСОБА_6 навіть теоретично не могла порушити їх права на землю. Ретельний аналіз цих обставин свідчить про те, що ОСОБА_5 не може оспорювати законність приватизації земельної ділянки ОСОБА_6

З огляду на це суд вважає, що підстави для визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію за нею права власності на земельну ділянку відсутні. Тому у задоволенні позову в частині цієї вимоги ОСОБА_5 належить відмовити.

11 березня 2016 року ОСОБА_6 уклала з відповідачем договір купівлі-продажу (а.с.10-11), за яким вона відчужила у власність ОСОБА_2 земельну ділянку 0,05 га з кадастровим номером НОМЕР_2 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по АДРЕСА_1.

В той же день за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на цей об'єкт нерухомого майна.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодер-жання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У зв'язку з тим, що рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку не скасовано, вона мала право розпоряджатись цим об'єктом нерухомого майна. Ця обставина свідчить про те, що укладений нею договір повністю відповідає ст.319 ЦК України.

З огляду на це суд вважає, що підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, а також визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на цей об'єкт нерухомого майна відсутні. Тому у задоволенні позову в частині цих вимог ОСОБА_5 належить відмовити також.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Встановлено, що ОСОБА_5 сплатила судовий збір в загальному розмірі 1102 гривень 40 копійок (551,20 х 2). Ця обставина підтверджується квитанціями (а.с.50, 51). Водночас, у задоволенні пред'явленого позову відмовлено в повному обсязі.

З огляду на це суд вважає, що підстави для відшкодування ОСОБА_5 витрат на оплату судового збору відсутні.

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, ч.1-ч.2, ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.1 ст.268 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_7, Бориспільська міська рада та відділ у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання недійсними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, а також визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки відмовити.

Рішення суду складено в повному обсязі 8 червня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення його в повному обсязі.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець