Вирок № 74584580, 25.05.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/206/18

Провадження № 1-кп/359/252/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2018 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Шмаля В.В, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Березуцького Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження за № 12017110100002758 від 21.12.2017 року по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Містечко Коростишівського району Житомирської області, громадянина України, українця, непрацюючого, з вищою освітою, раніше засудженого за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.12.2017 року за ч.3 ст. 15 та ч.3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України та іспитовим строком в один рік та встановленням відповідних обов'язків, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно, за наступних обставин.

21.12.2017 року, в невстановлений час, ОСОБА_1, раніше засуджений за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.12.2017 року за ч.3ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з іспитовим строком в один рік, зайшов до супермаркету «АТБ-маркет», що розташований по вул. Київський шлях, 10 в м. Борисполі Київської області, після чого у нього повторно виник умисел направлений на таємне викрадення майна, а саме продуктів харчування, які продавались у зазначеному супермаркеті «АТБ», що належить ТОВ «АТБ-маркет» (код ЄДРПОУ 30487219).

В подальшому, цього ж дня, у невстановлений час. ОСОБА_1, перебуваючи у вказаному приміщенні супермаркету, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив, передбачаючи настання негативних наслідків внаслідок своїх незаконних дій, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу підходив до полиць на яких знаходились наступні продукти харчування: чай (20 ф/п х 1,5 г) «Своя Лінія» чорний байховий цейлонський дрібний вартістю 8 гривень 28 копійок; тістечка бісквітного 50 г Конті Тімі з шоколадно-молочним смаком в кількості 2 штуки вартістю 9 гривень 96 копійок кожна; чай (25 ф/п х 2 г) ТЕТ Британська імперія чорний байховий вартістю 23 гривні 45 копійок; ікра 120 г Veladis тріски пробійна слабосолена з/б вартістю 26 гривень 96 копійок; козинаки 100 г «Розумний вибір» соняшникові м/уп вартістю 4 гривні 93 копійки; ковбаса «М'ясна лавка» Губернаторська с/в вак/упак вартістю 79 гривень 52 копійки; ірис 200 г «Своя лінія» вершковий м/уп вартістю 19 гривень 26 копійок, молочний шоколад 90 г «Рошен» с кокосовою нугою м/уп вартістю 14 гривень 78 копійок; шоколад 90 г «Рошен» екстрачорний м/уп вартістю 16 гривень 64 копійки; ковбаса «М'ясна лавка» Єврейська с/в вак/упак вартістю 70 гривень 75 копійок; паштет 125 г «Розумний вибір» Екстра п/амід вартістю 6 гривень 55 копійок; віскі 0,2 л Strathallan шотландський купажований ск/пл вартістю 69 гривень 30 копійок; шийка «Добров» свиняча с/к вак/упак вартістю 97 гривень 96 копійок, - брав їх з полиць та поміщав до карманів своєї куртки, після чого, тримаючи продукти при собі, частину з них виносив за касову зону не розраховуючись за них, складав до камери зберігання особистих речей покупців № 9 супермаркету «АТБ-маркет», а частину лишав у власних кишенях, маючи на меті винести дані продукти харчування з даного супермаркету та розпорядитись ними на власний розсуд.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 разом із вказаними продуктами харчування намагався покинути приміщення супермаркету «АТБ», виконавши всі дії які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений охоронцем вказаного супермаркету.

З цього приводу, ОСОБА_1 вчинив умисні дії, які виразились у закінченому замаху та таємне викрадення чужого мана (крадіжка), вчинені повторно, тобто скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 15 та ч.2 ст. 185 КК України.

Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази ОСОБА_1 надані ним в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинуваченого, думки прокурора, захисника обвинуваченого суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого злочину, крім допиту обвинуваченого, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, наявності ознаки повторюваності та намагання обвинуваченим викрасти продукти харчування та алкогольні напої на третій день після оголошення вироку із застосуванням іспитового строку за вчинення злочину проти власності).

В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину у скоєнні зазначеного злочину визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, просив суворо не карати та не позбавляти його волі і надати йому чергову можливість довести зміни своєї поведінки, оскільки злочин вчинено ним внаслідок вживання спиртних напоїв, у зв'язку з чим він проходить примусове лікування.

Показав, що він дійсно в період у вказаний час перебував у супермаркеті «АТБ» та намагався винести продукти харчування та алкогольні напої без їх оплати, за відсутності коштів, з метою власного вживання та у зв'язку із систематичним вживанням алкогольних напоїв.

Зазначив, що розумів, що вчиняє незаконні дії, оскільки раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, в тому числі і проти власності.

Судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого, документи, що характеризують особу обвинуваченого та речові докази у справі.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.

Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, підстав для цього судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за санкцією указаного кримінального закону.

Кримінальне правопорушення вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, систематичність таких дій, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_1 покарання, визначеного санкцією ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та пов'язаного з ізоляцією від суспільства.

Так, санкцією ч. 2 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років позбавлення волі, що свідчить згідно ст. 12 КК України, про вчинення обвинуваченим тяжкого злочину.

За час судового розгляду справи в суді, ОСОБА_1 не з'являвся в судові засідання у зв'язку з проходженням лікування від алкоголізму в КЗ КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання», в суді дотримувався встановленого порядку, зауважень головуючого не отримував.

З цього приводу суд враховує, що у відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого не встановлено. Доказів вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння суду не надано.

Щодо наявності пом'якшуючих їх відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, сприяння органам досудового слідства в розкритті злочину, тощо.

В той же час, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не працюючий, за місцем проживання та реєстрації у лікаря психіатра не перебував, перебував на обліку у лікаря нарколога у зв'язку з систематичним вживанням алкоголю, і на момент розгляду справи в суді проходить лікування з цього приводу в медичній установі.

ОСОБА_1 було засуджено за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.12.2017 року за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі та звільнено від покарання із застосуванням іспитового строку на 1 рік та визначенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Іспитовий строк рахується з моменту оголошення вироку, тобто з 18.12.2017 року. Зазначений вироку суду набрав законної сили 19.01.2018 року.

Однак, висновків ОСОБА_1 для себе не зробив та 21.12.2017 року, вчинив новий злочин проти власності. З цього приводу має непогашену та не зняту судимість, а його дії вірно кваліфіковані, як вчинені повторно.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення його особистості та відношення до скоєного ним.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

З цього приводу, з урахуванням того, що ОСОБА_1 раніше вчиняв злочини проти власності, немає постійної роботи та заробітку, суд вважає за доцільне призначити мінімальне покарання у виді позбавлення волі, визначеного санкцією кримінального закону, та обрати покарання, пов'язане з ізоляцією від суспільства.

Так, судом встановлено відсутність достатніх підстав для застосування до ОСОБА_1 покарання з іспитовим строком та застосування положень ст.ст. 75, 76 КК України, з урахуванням його особистості, та того, що раніше за вироком суду від 18.12.2017 року іспитовий строк вже застосовувався, а новий злочин вчинено ним під час дії іспитового строку.

Крім того, підлягають застосуванню положення ч.3 ст. 78, ч.1 ст. 71 КК України, оскільки вирок Бориспільського міськрайонного суду від 18.12.2017 року, згідно якого ОСОБА_1 засуджено до трьох років позбавлення волі з іспитовим строком, набрав законної сили на момент розгляду даного провадження в суді. Покарання ОСОБА_1 у цьому зв'язку слід визначити шляхом частково складання вироків суду.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

Речові докази та процесуальні витрати у справі судом не встановлені, про них не зазначив і прокурор.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався, зважаючи на не необхідність завершення ним лікування, суд вважає за необхідне обрати останньому запобіжний захід у виді особистого зобов'язання до набрання вироком суду законної сили та визначенням обов'язків: з'являтися на виклик до суду чи прокурора та після завершення лікування в КЗ КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання», не залишати місця свого проживання: АДРЕСА_1

Керуючись ст.ст. 100, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 65-69, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України, шляхом частково приєднання покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.12.2017 року у виді трьох років позбавлення волі, призначити ОСОБА_1 остаточно покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 обрати до набрання вироком суду законної сили у вигляді особистого зобов'язання з'являтися на виклик до суду чи прокурора та після завершення лікування в КЗ КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання», не залишати місця свого проживання: АДРЕСА_1

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання та приведення вироку суду до виконання.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя С.М.Вознюк