Постанова № 74583136, 07.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/228/18 Справа № 175/3593/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року м. Дніпро 07 червня 2018 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого – Куценко Т.Р.

суддів – Демченко Е.Л., Максюти Ж.І.

при секретарі – Синенко Є.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2,

на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2015 року ПАТ «Альфа-Банк» звернулось до суду з позовом, в якому враховуючи останні уточнення, просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором зі спадкоємця.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 05 лютого 2014 року між банком та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 500455923, відповідно до якого банк надав відповідачу грошові кошти с визначенням розміру процентної ставки та строків виконання зобов’язання умовами даного договору. Позивач свої зобов’язання за кредитним договором виконав, надавши позичальнику кредитні кошти. Позичальник свої обов'язки системно не виконував, у зв'язку з чим утворилася заборгованість. 20 березня 2014 року помер позичальник та після його смерті відкрилась спадщина, яку прийняла ОСОБА_2 Посилаючись на порушення позичальником умов кредитного договору банк просить стягнути виниклу суму заборгованості зі спадкоємця боржника /а.с.2-3, 86-89/.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2017 року позовні вимоги банку задоволено. Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача суму заборгованості у розмірі 46 584,65 грн., з яких заборгованість за кредитом складає 44 264,19 грн., заборгованість по відсотках – 792,53 грн., заборгованість по комісії – 1 327,93 грн. та сума штрафу у розмірі 200,00 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат /а.с.202-203/.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та постановити ухвалу про закриття провадження по справі, оскільки виникла заборгованість за кредитним договором вже стягнуто з позичальника на підставі рішення третейського суду /а.с.206-209/.

Позивач доводи апеляційної скарги не визнає та надав суду апеляційної інстанції свої заперечення в обґрунтування яких зазначив, що відповідно ухвали Новозаводського районного суду м.Чернігова від 20 січня 2015 року заяву ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого документа з виконання рішення третейського суду залишено без розгляду, тобто, на час звернення з позовними вимогами рішення третейського суду виконано не було /а.с.228-230/.

У відповідності до п.8 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року та ч.2 ст.147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції в яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв’язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Дніпропетровської області в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору №500455923 від 05 лютого 2014 року ОСОБА_4 отримав від ПАТ «Альфа-Банк» кредит у розмірі 44 264,19 грн. під 14,99% річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення 06 лютого 2017 року та взяв на себе зобов’язання щомісячного повернення часток кредиту.

Проте, ОСОБА_4 взяті на себе зобов’язання щодо своєчасного повернення сум кредиту та відсотків виконував неналежним чином, у зв'язку з чим у нього виникла грошова заборгованість за кредитним договором.

20 березня 2014 року позичальник ОСОБА_4 помер, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть серії І-КИ №553842.

Відповідно до складеного ОСОБА_4 заповіту від 13 березня 2014 року ОСОБА_2 успадкувала ? частку домоволодіння, що розташоване за адресою Дніпропетровська обл.. м.Дніпропетровськ вул.Обухівська 43, яке належало на праві власності спадкодавцю. Прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_4 підтверджується матеріалами спадкової справи.

Судом встановлено, що станом на момент смерті ОСОБА_4, тобто на 20 березня 2014 року, у позичальника виникла грошова заборгованість за кредитним договором у розмірі 46 584,65 грн., з яких заборгованість за кредитом складає 44 264,19 грн., заборгованість по відсотках – 792,53 грн., заборгованість по комісії – 1 327,93 грн. та сума штрафу у розмірі 200,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації Всеукраїнський фінансовий союз від 08 жовтня 2014 року у складі судді Москаленко Н.Ю. (одноособово) по справі №2689-9/881/14 за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором стягнуто з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 44 264,19 грн., заборгованості по відсотках – 3 479, 27 грн., заборгованості по комісії – 7 967, 58 грн. та суми штрафу у розмірі 1 200,00.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 січня 2015 року, винесеної по справі №751/12392/14 (провадження №6/751/7/15), заяву ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого документа з виконання вищезазначеного рішення третейського суду залишено без розгляду і справу №2689-9/881/14 повернуто до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз».

Отже, рішення третейського суду від 08 жовтня 2014 року не було виконано та не було отримано виконавчих листів, у зв’язку з тим, що на момент його ухвалення помер позичальник ОСОБА_5

Таким чином, на даний час відсутні будь-які виконавчі провадження щодо примусового стягнення грошових коштів за кредитним договором №500455923 від 05 лютого 2014 року, тому банк не позбавлений права вирішити спір у сфері цивільних правовідносинах зі спадкоємцем боржника.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість розгляду даного спору в порядку позовного провадження та необхідність стягнення заборгованості за кредитним договором зі спадкодавця, у зв’язку з неналежним виконання боржником своїх зобов’язань. Проте, колегія суддів не може погодитись з визначенням обсягу відповідальності спадкоємця за спірним кредитним договором, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, зокрема матеріалів спадкової справи №884/2014, розпочатої 18 вересня 2014 року, після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина.

Спадщину у розмірі ? частки домоволодіння, що розташоване за адресою Дніпропетровська обл. м.Дніпропетровськ вул. Обухівська, 43 прийняла відповідач ОСОБА_2

Також з матеріалів справи вбачається, що на час смерті ОСОБА_4 за однією адресою разом з ним була зареєстрована та проживала його дочка ОСОБА_3, тобто в силу вимог законодавства вона вважається такою що прийняла спадщину.

При розгляді даної справи ОСОБА_3 було залучено до участі в якості третьої особи.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України "Здійснення права на спадкування") та оформлення спадщини (глава 89 цього Кодексу "Оформлення права на спадщину").

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до ст. 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора.

Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст. 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми.

Так, згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Таким чином, ст. 1282 ЦК України обмежує суму стягнення заборгованості спадкодавця за кредитом із спадкоємця вартістю одержавного у спадок майна.

Обов'язок спадкоємця боржника перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця полягає у поверненні сум за тілом позики та іншими нарахуваннями за позикою, що виникли до дня смерті спадкодавця, але в межах вартості одержаного у спадок майна.

Так, з матеріалів справи вбачається, що банком було уточнено позовні вимоги відповідно до яких він просить стягнути всю суму заборгованості лише з одного із спадкоємців, а саме з ОСОБА_2, тоді як вже раніше зазначалось спадщину прийняли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних частинах, відповідно до вимоги закон.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що виникла заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з ОСОБА_2 у розмірі ? частини від всієї суми, що відповідає розміру її частці у спадщині.

Таким чином, позовні вимоги банку підлягають частковому задоволенню, а саме необхідно стягнути на користь позивача з відповідача в межах вартості отриманої нею частки спадкового майна після смерті ОСОБА_4, померлого 20 березня 2014 року, за його кредитним зобов’язанням згідно кредитного договору №500455923 від 05 лютого 2014 року у розмірі 23 292, 32 грн., з яких заборгованість за кредитом – 22 132, 09 грн., заборгованість по нарахованим за життя спадкодавця відсоткам за користування кредитом станом на 20 березня 2014 року – 396, 27 грн., заборгованість по комісії – 663, 96 грн. та штраф у розмірі 100 грн.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог банку.

За вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, враховуючи сплачений судовий збір при звернені до суду з даними позовними вимогами й апеляційною скаргою та часткове їх задоволення, відшкодування судового збору необхідно здійснити у такому порядку: за часткове задоволення позовних вимог судовий збір підлягає стягненню з відповідача у розмірі 609 грн., тоді як за часткове задоволення апеляційної скарги підлягає стягненню з позивача у розмірі 669, 90 грн.. В такому випадку колегія суддів приходить до висновку про доцільність стягнення різниці суми судового збору (669,90 грн.- 609 грн. = 60, 90 грн.), таким чином з банку на користь відповідача в рахунок відшкодування сплачен6ого судового збору підлягає стягненню сума у розмірі 60, 90 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2017 року – скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» – задовольнити частково.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» з ОСОБА_2 в межах вартості отриманої нею частки спадкового майна після смерті ОСОБА_4, померлого 20 березня 2014 року, за його кредитним зобов’язанням згідно кредитного договору №500455923 від 05 лютого 2014 року у розмірі 23 292, 32 грн., з яких заборгованість за кредитом – 22 132, 09 грн., заборгованість по нарахованим за життя спадкодавця відсоткам за користування кредитом станом на 20 березня 2014 року – 396, 27 грн., заборгованість по комісії – 663, 96 грн. та штраф у розмірі 100 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 60, 90 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Е.Л. Демченко

ОСОБА_6