Ухвала суду № 74582996, 27.10.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4106/16 Справа № 185/6052/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Бараннік О.П.

Категорія 39

27 жовтня 2016 року

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2016 рік жовтень 27 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - Бараннік О.П.,

суддів - Пономарь З.М., Посунся Н.Є.,

при секретарі - Самокиша О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення коштів, посилаючись на те, що батько відповідачки ОСОБА_3 – ОСОБА_4, який мешкав по вулиці Переїздній, 12 в с. Вербуватівка, Юр’ївського району, Дніпропетровської області, 21.02.2009 року склав заповіт, згідно якого, на випадок його смерті, належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6.030 га, що розташована на території Вербуватівської сільської ради Юр’ївського району Дніпропетровської області та його право на яку підтверджено Державним актом на право приватної власності на землю, видного на підставі рішення Вербуватівської сільської ради Юр’ївського району Дніпропетровської області № 86 від 28.12.2001 року, який зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 5185, він заповів ОСОБА_2. Даний заповіт посвідчений державним нотаріусом ОСОБА_5 Юр’ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області та внесений до спадкового реєстру за номером 46438122.

Також 21.02.2009 року ОСОБА_4 було видано на ім’я позивача посвідчену державним нотаріусом ОСОБА_6 та внесену до Єдиного реєстру за № 26447337 довіреність строком до її припинення на право управління належною йому земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6.030 га, з правом укладання та підписання договору оренди, нагляду за земельною ділянкою, вільним доступом до неї, подавати документи та отримувати необхідні довідки, одержувати плату за укладеними договорами, сплачувати необхідні платежі за землю.

Крім того, в той же день, ОСОБА_4 було видано позивачеві розписку про отримання 50 000 гривень за передачу земельної ділянки площею 6.030 га в управління, згідно довіреності від 21.02.2009 року, у присутності ОСОБА_7.

Після того, як 25.02.2009 року ОСОБА_4 надав до ФГ «Зоря» заяву про розірвання договору оренди, належного йому земельного паю № 79, позивач звернувся до ПП «Геолайф» з питанням встановлення меж отриманої від ОСОБА_4 у користування земельної ділянки. Виконавши землевпорядні роботи для встановлення меж вказаної земельної ділянки, склавши акти погодження меж земельної ділянки ОСОБА_4 та встановивши межі земельної ділянки в натурі, позивач сплатив за вказані роботи 1 900 гривень, що підтверджено відповідними копіями.

24.06.2014 року ОСОБА_4 помер.

Звернувшись до Юр’ївської державної нотаріальної контори з заявою про оформлення спадщини, згідно заповіту від 21.02.2009 року, та отримавши постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з підстав наявності іншого заповіту, складеного ОСОБА_4 на свою доньку ОСОБА_3 пізніше, ніж заповіт на його ім’я, позивач вимушений був звернутись з даним позовом до суду.

В уточненій позовній заяві ОСОБА_2 просив стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на його користь 50 000 гривень боргу, понесені ним витрати на проведення землевпорядних робіт у розмірі 1 900 гривень та судові витрати по справі у розмірі 519 гривень.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів у сумі 50 000 гривень та витрат на проведення землевпорядних робіт у сумі 1 900 гривень і судових витрат у сумі 519 гривень відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції – залишенню без змін, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку обґрунтовано, згідно з процесуальним і матеріальним законом, постановив рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.

Доводи ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_4 передав йому земельну ділянку в управління, про що і свідчить складена ОСОБА_4 відповідна довіреність на його ім’я, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки виниклі між ним та ОСОБА_4 зобов’язання щодо використання, належної ОСОБА_4 земельної ділянки, як і дія нотаріально оформленої довіреності на це, видана ОСОБА_4 позивачеві від 21.02.2009 року, припинились у зв’язку зі смертю останнього.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду і доводи позивача про передачу ним ОСОБА_4 за отриману в управління земельну ділянку 50 000 гривень, оскільки ніяких об’єктивних доказів про те, що зазначену розписку писав саме ОСОБА_4 позивачем до суду не надано.

Що стосується заповіту, який спочатку був складений ОСОБА_4 на ім’я позивача, а потім – скасований, і цей факт нібито надає позивачеві право вимагати у відповідачки, як спадкоємиці, повернення отриманих від нього спадкодавцем грошових коштів в порядку статті 1281 ЦК України, то у зв’язку з тим, що ОСОБА_4 помер 24.06.2014 року помер, а з позовом до суду ОСОБА_2 звернувся лише у травні 2015 року, тоді як за частиною 2 статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги, і що судом першої інстанції також було прийнято до уваги, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об’ємі з’ясував права та обов’язки учасників спору, обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313 – 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів –

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2016 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але на неї може бути принесена касаційна скарга протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :