Рішення № 74582895, 25.08.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6363/16 Справа № 199/89/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Скрипник О. Г. Доповідач - Посунся (Колодяжна) Н.Є.

Категорія 53

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2016 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді: Посунся Н. Є.

суддів - Баранніка О.П., Лисичної Н.М.

при секретарі - Самокиша О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дніпропетровського міського голови ОСОБА_3, Дніпропетровської міської ради, КП «Дніпропетровський електротранспорт» - про визнання незаконним розпорядження, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі Дніпропетровський міський голова ОСОБА_3 просить скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2016 року, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального закону.

Апеляційний суд, вивчивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог позивача до Дніпропетровського міського голови ОСОБА_3 та зміні в частині слів, виходячи з наступного.

Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням від 13.11.2015 року №1052-зл виконучої обов*язки Дніпропетровського міського голови ОСОБА_4. позивача було призначено на посаду директора Міського комунального підприємства «Дніпропетровський електротранспорт» за контрактом, укладеним сторонами 16.11.2015. строком на один рік.

Однак розпорядженням міського голови ОСОБА_3 від 14.12.2015. позивача звільнено із займаної посади за п.5 ст.41 КЗпП - у зв'язку з припиненням повноважень міського голови, з позивачем проведено повний розрахунок, видано трудову книжку.

Відповідно до п. 1.2 Статуту КП «Дніпропетровський електротранспорт»- засновником підприємства є Дніпропетровська міська рада, оперативне управління підприємством здійснює директор, який призначається на посаду і звільняється з посади міським головою на контрактній основі - п. 5.4 Статуту.

Пунктом 10 ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень міського голови віднесено призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ, організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Задовольняючи вимоги позивача про визнання незаконним розпорядження про звільнення та поновлення на роботі, райсуд обгрунтовано виходив із наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку припинення повноважень посадових осіб. Даний пункт норми закону доповнено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 13 травня 2014 року 1255-VII.

Вказаний закон набрав чинності 1 червня 2014 року з метою покращення інвестиційного клімату шляхом надання інвесторам (власникам) господарських товариств права звільняти посадових осіб (керівників, членів виконавчих органів) без зазначення причин.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про господарські товариства», посадовими особами органів акціонерного товариства є голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор акціонерного товариства, а також голова та члени іншого товариства, якщо утворення такого органу передбачено статутом товариства.

Враховуючи наведене і те, що МКП «Дніпропетровський електротранспорт» є комунальним підприємством та не є господарським товариством, суд вірно вважав, що підстави для застосування пункту 5 ст. 41 КЗпП України до позивача відсутні, а тому задовольнив його позов до міської ради в частині поновлення на попередній посаді..

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди з міського голови ОСОБА_3, райсуд у відповідності до ч.1 ст.12 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно якої - міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного міста,- зробив правильний висновок, що міський голова як посадова особа міської ради діє в інтересах територіальної громади міста, а тому за заподіяння шкоди має відповідати орган, від імені якого діє міський голова.

В той же час, зробивши наведений вірний висновок, райсуд залишив без уваги та оцінки питання відповідності вимогам закону позовні вимоги, заявлені особисто до міського голови ОСОБА_3, та чи є він належним відповідачем по справі.

Вирішуючи дане питання, враховуючи наведене вище щодо його повноважень діяти лише в інтересах територіальної громади міста, а не особисто, - апеляційний суд вважає, що міський голова є неналежним відповідачем по даній справі, а тому рішення в частині вимог про поновлення на роботі, заявлених до ОСОБА_3 як міського голови, повинно бути скасованим з відмовою у задоволенні цих вимог ( враховуючи, що у вимогах про стягнення моральної шкоди відмовлено) до вказаної особи. Апеляційна скарга підлягає частковому задоволеню.

Крім того, не можна визнати правильною вказівку суду у рішенні про «скасування» спірного розпорядження, оскільки це не є компетенцією суду, а тому необхідно виключити із речення другого абзацу резолютивної частини рішення слово «скасувати», змінивши рішення в цій частині.

Доводи апеляційної скарги про те, що розпорядження міського голови щодо звільнення позивача є правомірним, - не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки підставою звільнення у цьому розпорядженні значиться припинення повноважень міського голови (тобто, в.о. ОСОБА_4), а не позивача, тоді як правила п.5 ст.41 КЗпПУ не розповсюджуються на третіх осіб, а стосуються посадових осіб, з якими укладено трудовий договір (контракт). У даному випадку, з огляду на умови контракту, підстав вважати повноваження ОСОБА_2 припиненими - не встановлено.

Посилання у скарзі на порушення судом процесуального закону, принципів змагальності та деспозитивності , оскільки міський голова не був повідомлений про дату та час розгляду справи, не впливають на законність судового рішення, оскільки законом не передбачено право апеляційного суду на скасування рішення саме з таких підстав ( така норма існувала раніше та була виключена із ЦПК).

Твердження про недоведеність позивачем обставин справи в зв*язку з відсутністю у наданих позивачем документах всіх перелічених реквізитів для засвідчення копій документів або оригіналів, - не дає підстав для скасування рішення, оскільки з огляду на те, що сторона відповідача не оспорювала та не спростувала своїми належними доказами дійсність наданих документів, - така підстава не могла зумовити відмову у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, районним судом, в основному, правильно встановлено та належно перевірено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, рішення суду у задоволеній частині ухвалено із додержанням норм матеріального права, а тому підстав для його зміни чи скасування - немає.

Керуючись ст.ст. 307, 309п.1,3,4 ЦПК України, апеляційний суд -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського міського голови ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2016 року - в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Дніпропетровського міського голови ОСОБА_3 - про визнання незаконним розпорядження, поновлення на роботі - скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Дніпропетровського міського голови ОСОБА_3 - відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення чинне з моменту проголошення, може бути оскаржене у 20-денний строк у касаційному порядку.

Головуючий Н.Є. Посунся

Судді: О.П. Бараннік

Н.М. Лисична