Вирок № 74574383, 05.06.2018, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/109/17

Провадження № 1-кп/135/8/18

ВИРОК

іменем України

05.06.2018 року Ладижинський міський суд Вінницької області в складі:судді Корнієнка О.М.,

з участю секретаря судових засідань Масняк О.О.,

сторін кримінального провадження:

прокурора Веселовської О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_3, захисника Орець Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесених в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017020070000040, № 12017020070000029 по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця, жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2 українця, громадянина України, військовозобов'язаного, неодруженого, непрацюючого, з неповною середньою освітою, раніше судимого:

-16.06.2010 року Ладижинським міським судом Вінницької області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

-02.09.2010 року цим же судом за ч.2 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 104 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки;

-23.11.2010 року цим же судом за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, попередні вироки ухвалено виконувати самостійно;

-29.11.2012 року цим же судом за ч. 2 ст.186, ч.2 ст.185, ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

-24.12.2015 року Ладижинським міським судом Вінницької області за ч. 2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки;

-26.12.2016 року Тульчинським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст.185, ст.71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21.01.2017 року близько 4 год. 30 хв. в м. Ладижин Вінницької області по вул. Процишина на ринковій площі ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, йшов разом із ОСОБА_5, в напрямку автовокзалу. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3, близько 04 год. 35 хв. підійшов до торгівельної палатки, розташованої на відстані близько п'яти метрів від краю проїзної частини вул. Процишина в м. Ладижин Вінницької області, та в той час, коли ОСОБА_5 спілкувався з продавцем вказаної торгівельної палатки ОСОБА_6, ОСОБА_3 зайшов за палатку ззаду та через незащібнену захисну матерчату накидку, якою накритий металевий каркас палатки, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, маючи на меті збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи, що діє протиправно, взяв картонний ящик із печивом, та в цей час був помічений ОСОБА_7, який намагався його зупинити та почав наздоганяти останнього. На що ОСОБА_3 достовірно знаючи, що його неправомірні дії були помічені, проігнорувавши заклики ОСОБА_7 припинити відкрите викрадення майна, почав тікати в напрямку буд.7/2 по вул. Процишина в м. Ладижин Вінницької області та зник в дворі вказаного будинку. Таким чином ОСОБА_3 відкрито заволодів картонним ящиком з вмістом всередині: печива «Амур» підприємства-виробника кондитерських виробів СПД «Рябинський» вагою 2 кг, вартістю 55 грн. за 1 кг, та загальною вартістю 110 грн.; ящика печива «Маргарита» підприємства-виробника кондитерських виробів «Світязь» вагою 2 кг, вартістю 55 грн. за 1 кг, та загальною вартістю 110 грн.; ящика печива «Матрьошка» підприємства-виробника кондитерських виробів «Батоша», вагою 1,1 кг, вартістю 77 грн. за 1 кг, та загальною вартістю 84 грн.70 коп., які належать ОСОБА_6, чим спричинив останній матеріального збитку на загальну суму 304 грн. 70 коп..

Крім того, ОСОБА_3 02.02.2017 року до 13 год. 00 в м. Ладижин по вул. К.Маркса носив при собі кастет без передбаченого законом дозволу. Так, 02.02.2017 року о 13 год. 00 хв. оперуповноваженими карного розшуку Ладижинського відділення поліції Бершадського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_23 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_22 проводились заходи по виконанню вироку Тульчинського районного суду Вінницької області від 26.12.2016 року стосовно засудженого ОСОБА_3 з метою доставки та конвоювання його до ізолятора тимчасового тримання. На тротуарній доріжці вул. К.Маркса в м. Ладижин Вінницької області вищевказаними працівниками поліції було помічено ОСОБА_3, якого зупинено та оголошено про необхідність виконання вироку Тульчинського районного суду Вінницької області від 26.12.2016 року. ОСОБА_3 поводив себе підозріло, намагався уникнути контакту з працівниками поліції, в зв'язку з чим виникла необхідність перевірки його на предмет зберігання заборонених речей. В ході проведення огляду одягу, за участю понятих, у ОСОБА_3 в правій зовнішній кишені його куртки був виявлений та вилучений кастет, який згідно висновку експерта №58-Х від 17.02.2017 року являється холодною зброєю ударно-дробільної дії, виготовлений саморобним способом по типу «кастетів».

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винність у вчиненні злочинів не визнав. Показав, що крадіжку печива на базарі він не вчиняв. На території ринку в той день не був, із ОСОБА_5 разом спиртне не вживав і в той день його не бачив. 23.01.2018 року до нього додому приїхали працівники поліції і сказали, щоб він прийшов у відділ поліції, щоб підписати якісь документи. Там він розписався що викрав печиво, хоча не робив цього. Все писав по зразку, який перед цим написав ОСОБА_5 Все підписував, щоб працівники поліції його не били. Про спричинення щодо нього насильства в поліції скарг не писав, бо не було ніяких тілесних ушкоджень. Вину по печиву він не визнавав в суді.

Вказав, що кастет він сам не виготовляв. Через декілька місяців, можливо півтора - два місяця, після того, як він вийшов з місць позбавлення волі в 2015 році, йому знайомий подарував кастет. Згодом, влітку 2015 року, працівники поліції в нього його виявили, все фотографували в 2015 році. Але справу до суду не спрямували. Всі фотографії з кастетом зроблені в 2015 році. В ході огляду речового доказу обвинувачений вказав, що це дійсно саме той кастет, який в нього вилучили в 2015 році. 02.02.2018 року він з кастетом не ходив по вул. К. Маркса в м. Ладижин. Дійсно, близько 8 години 02.02.2017 року на виконання вироку Тульчинського районного суду, за ним до будинку, де він живе приїхав працівник поліції ОСОБА_21 своїм автомобілем. Він попросив трохи часу, щоб зібратись. Працівник поліції чекав, потім він поїхав, а його змінив поліцейський ОСОБА_23, який був на службовому автомобілі. Коли зібрав речі, то сів в поліцейське авто на переднє сидіння і його повезли в відділ поліції. Десь через годину-півтори з відділу поліції поїхали в ІТТ м. Гайсин, кули приїхали в обід, близько 12 години. Цього ж дня його забрали в слідчий ізолятор.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 не визнав себе винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 263 КК України, його винуватість повністю доведена в судовому засіданні сукупністю досліджених та перевірених доказів.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 показала, що десь в січні 2017 року приїхала на базар в м. Ладижин біля 3 год. 30 хв., розвантажили палатку біля 3 год. 45 хв. Від м'ясного павільйона вийшло двоє молодих людей з пляшками, стали ззаду біля палатки, пили пиво. Один хлопець підійшов ззаду на перед її торгового місця і запитав за цукерки «барбариски», вона підійшла до нього, а тим часом інший хлопець ззаду палатки, потягнув ящик. Там були інші люди, які побачили та почали кричати, що викрадають печиво, а хлопець з ящиком почав бігти і втік між будинками. Один з чоловіків, які були на місці, - ОСОБА_7, біг за ним, кричали, щоб викинув ящик, але він не кинув і далі втікав. Другого хлопця спіймали і викликали поліцію. Вони були в стані сп'яніння. Статура в того що викрав ящик була така ж як і в обвинуваченого, але обличчя не пам'ятає. У ящику було печиво: бісквіт із сердечком - «Амур», «Маргарита», «Матрьошка», точно пам'ятає яке печиво було в ящику, бо саме перед цим отримувала товар, і коли весь товар розклала, то помітила, що немає саме ящика із вказаним печивом. Завдану шкоду їй не відшкодували, печиво не повернули. Вказала, що пізніше місце позаду її палатки закладають інші торговці, але вона приїхала першою, тому було вільно. Коли викрали ящик, вона саме розкладала товар. Вказала, що біля палатки хлопці були лише вдвох, інших людей там не було.

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що якось взимку 2017 року вони приїхали на ринок в м. Ладижин. Там була, зокрема, ОСОБА_6, яка торгувала печивом. Бачила двох хлопців напідпитку бо стояли і хитались. Один з них взяв печиво в ОСОБА_6 і почав тікати через дорогу. ЇЇ чоловік пробував наздоганяти його, кричав, щоб покинув ящик з печивом, але той хлопець не реагував і втік у двори будинків. А іншого зловили, просили, щоб він зателефонував другу щоб той повернув печиво. Потім викликали поліцію, приїхали поліцейські і забрали того хлопця, якого зловили. Того хто втікав в лице не бачила, був одягнутий в шапку та куртку.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що займається підприємницькою діяльністю, якось вони приїхали на ринок в м. Ладижин, біля автовокзалу. Бачив двох хлопців, які там стояли. Побачив, як один з них почав відволікати продавця, а другий тим часом проліз в дірку в палатці, схопив ящик. Він почав йому кричати, щоб залишив ящик, але хлопець не послухав та втік. Пробував бігти за ним десь 20-30 м, але побачив, що не наздожене. Лице хлопця не бачив, склад тіла схожий до обвинуваченого. Другий хлопець пояснив, що не причетний до цього всього, але вони з дружиною бачили, як перед цим ті хлопці спілкувались, стояли разом.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 в ході одночасного допиту із потерпілою ОСОБА_6 вказав, що тієї ночі вживав алкоголь з ОСОБА_3, з яким був знайомий раніше. Піднімався з ним від заправки вверх по вулиці до базарної площі. Був з ОСОБА_3 на базарі, інших людей окрім них та продавців товару там не було. ОСОБА_3 пішов вперед, стояв десь за 6 м від палатки, а він пішов до палатки запитати за цукерки. Бачив потерпілу того ранку на базарі, вона продавала цукерки та печиво, розмовляв з нею, запитував за цукерки. Інших людей з ОСОБА_3 за палаткою не було. Що в цей час робив ОСОБА_3 не знає, бо він був за палаткою, його не бачив. Хтось взяв коробку з палатки, почалась паніка. Хто брав продукти з палатки не бачив, чи був це ОСОБА_3 не помітив, бо не бачив що було ззаду палатки. Після того, як хтось потягнув коробку з палатки, він не бачив ОСОБА_3 на базарі. Після цього його затримали продавці і викликали поліцію. Приїхала поліція і забрала його в відділок.

Свідок ОСОБА_14 показав, що десь в лютому 2017 року в обідню пору проходив біля першої школи в м. Ладижин, працівники поліції попросили його бути понятим. Бачив як хлопець, схожий на обвинуваченого, можливо обвинувачений, якого раніше не знав, витягнув з куртки кастет і добровільно віддав працівникам поліції. На його запитання навіщо йому кастет, той відповів, що для самозахисту. Вилучений кастет помістили в пакет, де він розписався. В той час на місці був ще один понятий, і працівники поліції, одна з них - жінка щось оформляла.

Свідок ОСОБА_15 показав, що в лютому 2017 року близько 11 години його запросили працівники поліції бути понятим при обшуку затриманої особи в старій частині м. Ладижин на вул. К.Маркса на тротуарі навпроти кафе «Шашлична». Хлопець, який є обвинуваченим, був одягнутий у синю балонову куртку. В того хлопця в правому кармані куртки виявили кастет. Кастет він видав сам після того як його запитали чи є в нього заборонені предмети. На запитання працівника поліції для чого він його носив, той хлопець відповів що для самооборони. Після вилучення кастет помістили в пакет як речовий доказ. Працівники поліції проводили фотозйомку. Тілесних ушкоджень на хлопцеві він не бачив, в його присутності ніякого тиску на нього не чинилось.

Свідок ОСОБА_21 допитаний за ініціативою сторони захисту, показав, що працює старшим оперуповноваженим Ладижинського відділу поліції. Отримав на виконання вирок Тульчинського районного суду, яким було засуджено ОСОБА_3 до позбавлення волі. Зранку біля 7 години приїхав додому до ОСОБА_3 своїм автомобілем для виконання вироку. Пам'ятає, що там була матір ОСОБА_3 ОСОБА_3 він не затримував, особистий огляд його не проводив, лише повідомив засудженого, щоб він збирався для виконання вироку. ОСОБА_3 вийшов до нього в білизні і попросив час щоб зібрати речі. Через певний час його підмінив оперуповноважений ОСОБА_23, який залишився біля будинку ОСОБА_3, а він поїхав по своїх справах після чергування.

Свідок ОСОБА_17, допитана за ініціативою сторони захисту, суду показала, що 02.02.2017 року була на чергуванні, вдень виїжджала в стару частину м. Ладижин для проведення огляду місця події. Коли прибула на місце разом із оперуповноваженим ОСОБА_23, на тротуарі перебував ОСОБА_3 із оперуповноваженим ОСОБА_22 Їй повідомили, що в ОСОБА_3 можуть бути заборонені речі. Запросили двох понятих. Запитала в ОСОБА_3 чи є в нього заборонені речі, він сказав, що є та видав кастет, пояснив, що носив його для самооборони. При огляді місця події особисто проводила фотографування. Кастет вилучили, після чого поїхали в Ладижинський ВП.

Свідок ОСОБА_22 допитаний за ініціативою сторони захисту, показав, що працює оперуповноваженим Ладижинського відділу поліції. В лютому 2017 року він разом із працівником поліції ОСОБА_23 поїхали за ОСОБА_3 додому, щоб виконувати вирок. По дорозі по вул. К.Маркса виявили ОСОБА_3 за зупинкою перед школою з правого боку, через дорогу від кафе «Шашлична». Зупинили його, в ході розмови той повідомив, що зберігає заборонені предмети. Він залишився з ОСОБА_3, а ОСОБА_23 поїхав за слідчим. В подальшому в присутності двох понятих провели огляд, вилучили кастет, який ОСОБА_3 видав добровільно, казав, що для самозахисту. Потім поїхали у відділ поліції.

Свідок ОСОБА_23, допитаний за ініціативою сторони захисту, показав, що працює старшим оперуповноваженим Ладижинського відділу поліції. В лютому 2017 року приїхав на роботу, біля 8 год. 30 хв. йому зателефонував ОСОБА_21 і попросив приїхати на вул. Слободу, для виконання вироку Тульчинського райсуду яким було засуджено ОСОБА_3 Він приїхав до будинку засудженого на службовому автомобілі, а ОСОБА_21. поїхав по своїх справах на власному автомобілі. ОСОБА_3 довго збирався, прощався з рідними, він чекав в автомобілі, потім він повернувся назад у відділок, і через деякий час поїхав знову з ОСОБА_22 забирати ОСОБА_3 По дорозі на вул. К.Маркса зустріли ОСОБА_3, який йшов в бік будинку по алейці від школи. Зупинили його, запитали чи є заборонені предмети, ОСОБА_3 нервував, при ньому виявився кастет, казав, що сам його виготовив. Вилучили кастет при понятих, всі документи оформляла слідча ОСОБА_17, він і ОСОБА_22 протокол затримання не складали.

Винуватість обвинуваченого підтверджується також сукупністю досліджених та перевірених письмових доказів.

Судом встановлено, що згідно заяви потерпілої ОСОБА_6 від 21.01.2017 року, поданої до Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області видно, що вона просить прийняти міри до невідомої особи, яка шляхом вільного доступу 21.01.2017 року близько 4 год. 30 хв. викрала з її торгівельної палатки ящики з печивом, загальною вагою 5.1 кг, на загальну суму 305 грн. (а.с.107).

Згідно витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12017020070000029 від 21.01.2017 року видно, що до реєстру внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України за заявою ОСОБА_6 про те, що 21.01.2017 року невідома особа відкрито заволоділа картонним ящиком з печивом, чим завдала їй збитку на 305 грн. (а.с. 106).

З протоколу огляду місця події від 21.01.2017 року із фототаблицями видно, що слідчим Бабієм Ю.О. в присутності понятих, за згодою власника, було проведено огляд торгівельної палатки на ринковій площі по вул. Процишина в м. Ладижин. Оглядом встановлено, що торгівельна палатка знаходиться на відстані біля 5 м від краю проїзної частини дороги. Палатка складається з металевого каркасу, виготовленого з труб, поверх каркасу натягнуто захисну плівку. Всередині палатки розташовані саморобні металеві прилавки, на яких знаходяться картонні ящики з кондитерськими виробами, цукерками, печивом (а.с. 109-112).

З довідки вартості, виданої Ладижинським міським ринком, видно, що 1 кг печива «Амур» становить 55 грн., 1 кг печива «Матрьошка» становить 77 грн., 1 кг печива «Маргарита» становить 55 грн., що підтверджує матеріальну цінність вказаного майна(а.с. 113).

З копії рапорту, поданого 02.02.2017 року начальнику Ладижинського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області оперуповноваженим ОСОБА_23, видно, що ним повідомляється про те, що спільно з оперуповноваженим ОСОБА_22 02.02.2017 року проводились заходи по виконання вироку Тульчинського районного суду щодо засудженого ОСОБА_3 Останнього було помічено на тротуарній доріжці по вул. К.Маркса в м. Ладижин, його було зупинено та оголошено вирок суду. ОСОБА_3 поводив себе підозріло, нервував, тому було вирішено перевірити його на предмет зберігання речей, обіг яких заборонено чи обмежено. В ході проведення огляду одягу в присутності двох понятих було виявлено металічний предмет, зовні схожий на кастет (а.с. 118).

З протоколу огляду місця події від 02.02.2017 року із фототаблицями видно, що слідчою ОСОБА_17 в присутності понятих ОСОБА_15, ОСОБА_14, було проведено огляд місця події, де на тротуарній доріжці, яка проходить вздовж вулиці К.Маркса в м. Ладижин стояв ОСОБА_18, який на запитання наявності в нього заборонених для обігу речей чи предметів, повідомив, що в правій кишені куртки у нього є кастет. Після чого з його письмової згоди, проведено поверхневий огляд одягу, в ході якого ОСОБА_3 дістав з правої кишені куртки металевий предмет, схожий на кастет, який було вилучено та поміщено до спецпакету. Із фототаблиць видно, що ОСОБА_3 тримає в руці предмет, схожий на кастет. При цьому видно, що він одягнений в штани, куртку, шапку, на землі знаходиться сніг (а.с. 120-123).

Згідно висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України № 58-Х від 17.02.2017 року видно, що металевий предмет, вилучений у ОСОБА_18 являється холодною зброєю, відноситься до контактної не клинкової холодної зброї ударно-дробильної дії, виготовлений саморобним способом по типу «кастетів» (а.с. 125-127).

Під час судового розгляду судом було безпосередньо досліджено шляхом огляду речовий доказ, а саме - холодну зброю, виготовлену саморобним способом по типу «кастетів». Що являє собою металевий предмет, виготовлений з суцільнолитого металу сірого кольору, який містить чотири наскрізні отвори для пальців.

Оцінюючи за таких умов на предмет достовірності як в сукупності, так і окремо наведені вище дані, які містять письмові докази, висновок експертизи, речовий доказ, показання потерпілої, свідків, суд бере до уваги, крім того, що вказані докази повністю узгоджуються між собою та з іншими наведеними вище документальними доказами, маючи взаємодоповнюючий характер, також і те, що отримані вони з незалежних один від одного джерел.

Відтак, суд приймає вказані докази до уваги, так як вони зібрані з дотриманням вимог закону, не суперечать один одному, є належними, допустимими та достовірними.

При цьому жодних сумнівів у правдивості показань потерпілої та вказаних свідків у суду не виникає. Оскільки, зокрема, проаналізувавши матеріали справи судом встановлено, що покази та пояснення потерпілої, починаючи з повідомлення про злочин, були послідовними, логічними, незмінними та такими, які не дають можливості їх неоднозначного тлумачення. Покази свідків ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_5, дані ним при одночасному допиті з потерпілою, також за своїм змістом відповідають відповідають один одному, показам потерпілої та дослідженим судом письмовим доказам, тому суд вважає їх правдивими. Покази свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, допитаних за ініціативою сторони захисту працівників поліції ОСОБА_17, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 є послідовними, за своїм змістом узгоджуються між собою та відповідають дослідженим судом письмовим доказам, тому не викликають у суду сумніву в правдивості.

Суд вважає безпідставними доводи захисту про упередженість свідків, оскільки жодних доказів на підтвердження цього суду не надано.

В зв'язку з тим, що свідок ОСОБА_5 зазначав, що перебував в стані сп'яніння, не все пам'ятав, судом було проведено одночасний допит потерпілої та свідка та дослідженого його покази, які давались ним на досудовому слідстві. При цьому в судовому засіданні 23.05.2018 року в ході одночасного допиту свідок дав покази, які повністю відповідають показам потерпілої , та його показанням, даним на досудовому слідстві, а саме - про те, що він вживав алкоголь з ОСОБА_3 і з ним дійшов до базару.

Незважаючи на те, що потерпіла та свідки ОСОБА_7, ОСОБА_7, зазначили про те, що не бачили, що ящик з печивом викрав саме ОСОБА_3, оскільки було темно, і вони добре не розгледіли того хлопця, суд вважає поза розумним сумнівом встановленим те, що грабіж вчинив саме ОСОБА_3, оскільки потерпіла та свідки вказали, що в той час вночі біля палатки було лише двоє хлопців, один з яких пішов на перед палатки, а другий залишився стояти позаду, інших людей не було поряд, а свідок ОСОБА_5 вказав, що перебував біля торгової палатки потерпілої саме з ОСОБА_3, пішов питати в продавця за цукерки, а ОСОБА_3 залишився за палаткою.

Твердження ОСОБА_3 про те, що він вперше бачить свідка ОСОБА_15, не може ставити під сумнів його покази, які повністю відповідають показам іншого понятого ОСОБА_14, протоколу огляду місця події від 02.02.2017 року та показам працівників поліції.

Заперечення ОСОБА_3 про те, що він 02.02.2017 року на місці події нічого не видавав працівникам поліції спростовуються вказаними вище доказами. Зокрема, із фототаблиці, яка є додатком до протоколу, видно, що ОСОБА_3 тримає в руці кастет (а.с. 123). Твердження ОСОБА_3 про те, що із кастетом його фотографували влітку 2015 року спростовується як самим протоколом огляду від 02.02.2017 року, так і показами понятих, працівників поліції. Крім того, така версія ОСОБА_3 спростовується також і самими фототаблицями, з яких видно, що на землі знаходиться сніг, а ОСОБА_3 одягнений по зимовому в теплий одяг.

Обвинувачений ОСОБА_3 зазначав, що все визнавав на досудовому слідстві, бо щодо нього чинився тиск. Дане твердження обвинуваченого є голослівним та нічим не підтверджене. Жодних скарг на досудовому слідстві він не подавав, визнавав свою провину, що підтверджував, зокрема, і в ході підготовчого судового засідання в суді. В подальшому в ході розгляду справи в суді змінив свою позицію. Відтак, суд вважає такі заперечення обвинуваченого позицією його захисту.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 допитана за ініціативою сторони захисту, показала, що вона є матір'ю обвинуваченого. Її син був затриманий 02.02.2017 року. Зранку до них додому приїхали працівники поліції з вироком Тульчинського райсуду, сказали сину збирати речі, відвезуть його в Вінницю. Оглядали одяг, робили особистий обшук, перевіряли вміст сумки, в нього нічого не знайшли. Шукали по хаті кастет. В цей час в будинку був присутній ще один її син - ОСОБА_16. Вказала, що спочатку до будинку приїхав один працівник поліції - ОСОБА_21, а через 5-10 хв. під'їхав інший. ОСОБА_21 приїхав на службовому автомобілі, а інший на сірому «жигулі». Вони збирали речі сину. Спочатку поїхав працівник поліції ОСОБА_21 а через декілька хвилин поїхав другий працівник поліції з її сином. Після того, як забрали ОСОБА_3, вона та син ОСОБА_20 в поліцію не ходили.

Свідок ОСОБА_3 показав, що зранку до них додому приїхав працівник поліції ОСОБА_21. на своєму автомобілі та повідомив, щоб брат збирав речі, бо на виконання вироку суду має відбувати покарання. Брат погодився та сказав, що буде збиратись. ОСОБА_21. біля години чекав поки брат збереться, потім він поїхав, а приїхав поліцейський ОСОБА_23, який теж чекав доки брат збереться і десь біля 9 години він посадив брата в службовий автомобіль на заднє сидіння і вони поїхали.

Суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_3. та ОСОБА_3 які є близькими родичами обвинуваченого, в частині того, що вони показали, що зранку ОСОБА_3 працівники поліції затримали вдома. Так, покази свідків та обвинуваченого в деталях є суперечливими. Оскільки обвинувачений вказував, що сів на переднє сидіння службового автомобіля, від дому його забирав поліцейський ОСОБА_23 свідок ОСОБА_3 вказував, що його брат сів на заднє сидіння службового автомобіля, яким керував ОСОБА_23 При цьому свідок ОСОБА_3. зазначала, що поліцейський ОСОБА_23 приїзджав на власному автомобілі, що суперечить показам ОСОБА_3 про те, що він приїхав на службовому автомобілі. Крім того, нелогічним є твердження свідка ОСОБА_3 про те, що працівники поліції шукати по хаті кастет, оскільки згідно захисної версії обвинуваченого в нього кастет, який був вдома, забрали ще в 2015 році. А за КК України не передбачено кримінальної відповідальності за зберігання вдома кастету.

Суд вважає, що в цій частині покази дані свідками з метою уникнення відповідальності їх близьким родичем. В цій частині покази свідків спростовуються також сукупністю інших доказів по справі.

Крім того, твердження обвинуваченого про те, що його зранку доставили в Ладижинський відділ поліції, а близько обіду він був в Гайсинському ІТТ спростовується також і протоколом затримання особи відповідно до вироку суду, з якого видно, що ОСОБА_3 на виконання вироку Тульчинського районного суду від 26.12.2016 року було затримано о 15 год. 02.02.2017 року в м. Ладижин в приміщенні Ладижинського ВП.

Заперечення обвинуваченого проти вчинення інкримінований йому злочинів суд вважає його позицією захисту, як сторони кримінального провадження, такі заперечення суд сприймає такими, що дані з метою уникнення відповідальності та покарання за вказані злочини.

За таких обставин, провівши всебічне, повне та неупереджене дослідження всіх обставин даного кримінального провадження, оцінивши сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд поза розумним сумнівом вважає доведеним, що ОСОБА_3 21.01.2017 року здійснив відкрите викрадення належного потерпілій ОСОБА_6 печива вартістю 304 грн. 70 коп., а тому ці його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно. Також суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 02.02.2017 року носив при собі кастет без передбаченого законом дозволу, відтак, ці його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 263 КК України - носіння кастету без передбаченого законом дозволу.

При цьому суд вважає за необхідне частково виключити з обвинувачення посилання на кваліфікуючу ознаку злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України - незаконне виготовлення кастету, та відповідне формулювання обвинувачення в частині зазначення про виготовлення ОСОБА_3 кастету. Оскільки обвинувачений вказував, що кастет він не виготовляв сам, йому його подарували в 2015 році. А будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 сам виготовив кастет шляхом виплавки із олова - стороною обвинувачення не надано.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином та злочином середньої тяжкості, вартість викраденого майна та завданих потерпілій збитків, дані про особу винного, який має судимість, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема, за вчинення злочинів проти власності, офіційно не працевлаштований, те, що за місцем проживання характеризується негативно. Обвинувачений на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого за кожен із злочинів, є рецидив злочинів. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого за злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується показами потерпілої, свідків.

Обираючи обвинуваченому покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети - не тільки кари, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, а також те, що потерпіла при призначенні покарання поклалась на розсуд суду, суд вважає за можливе у даному випадку призначити йому покарання за кожен із злочинів в межах санкції: за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі, за ч. 2 ст. 263 КК України у виді арешту. При цьому остаточне покарання має бути призначено в порядку ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а його виправлення суд вважає можливим тільки в умовах ізоляції від суспільства, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Остаточне покарання ОСОБА_3 має бути призначено в порядку ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком до покарання, призначеного за даним вироком, оскільки він вчинив нові злочини після постановлення вироку Тульчинського районного суду Вінницької області від 26.12.2016 року, за яким на даний час відбуває покарання.

Судом встановлено, що на виконання вироку Тульчинського районного суду Вінницької області від 26.12.2016 року ОСОБА_3 затримано 02.02.2017 року.

Згідно ухвали Ладижинського міського суду від 22.03.2017 року по даній справі постановлено етапувати обвинуваченого з Вінницької виправної колонії № 86, де він відбуває покарання, в слідчий ізолятор при Вінницькій установі відбування покарань № 1 з метою забезпечення його участі в розгляді даного кримінального провадження.

Згідно повідомлення ДУ «Вінницька установа відбування покарань (№1)» зазначено, що ОСОБА_3 прибув в слідчий ізолятор 10.04.2017 року (а.с. 43).

Відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України, в чинній на той час редакції, у строк попереднього ув'язнення включається, зокрема, строк перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для участі у судовому розгляді кримінального провадження.

На підставі викладеного, враховуючи висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які містяться у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 року в справі № 440/853/17 та від 29.03.2018 року у справі № 552/1164/17, суд, керуючись ч. 5 ст.72 КК України (в редакції чинній на час початку попереднього ув'язнення обвинуваченого по даному кримінальному провадженню), вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі період його попереднього ув'язнення з 10.04.2017 року і до набрання вироком законної сили.

При цьому, суд враховує те, що засуджений відбуває покарання у виді позбавлення волі за вироком суду, невідбутий строк покарання за яким вже частково приєднано до покарання за даним вироком, відтак, строк попереднього ув'язнення у даному кримінальному провадженні, який слід рахувати з 10.04.2017 року і до набрання вироком законної сили, слід зарахувати обвинуваченому у строк відбуття покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню судові витрати в сумі 351,84 грн. за проведення судової експертизи.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374 КПК України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 263 КК України, і призначити йому покарання за:

-ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком чотири роки шість місяців;

-ч. 2 ст. 263 КК України у виді арешту строком чотири місяці.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком чотири роки шість місяців.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 26.12.2016 року, та остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком шість років дев'ять місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 05.06.2018 року.

Строк попереднього ув'язнення у даному кримінальному провадженні, який рахувати з 10.04.2017 року і до набрання вироком законної сили зарахувати у строк відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 351 грн. 84 коп.

Речовий доказ по справі - кастет - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області через Ладижинський міський суд.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: