Постанова № 74573637, 06.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Ільченко В.М.

06 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 583/1576/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12.02.2018 по справі № 583/1576/17, ухвалене о 15:21 за адресою вул. Ярославського, 2 м. Охтирка, Сумська область, 42700, повний текст рішення складено 19.02.2018р.

за позовом ОСОБА_1

до Державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації апарату Тростянецької міської ради Сумської області ОСОБА_2 третя особа Виконавчий комітет Охтирської міської ради

про визнання рішення і дій протиправними, скасування або визнання нечинним рішення,

ВСТАНОВИВ:

22.06.2017р., позивач, ОСОБА_1, звернувся до Охтирського міськрайонного суду Сумської області з адміністративним позовом до Державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації апарату Тростянецької міської ради Сумської області ОСОБА_2, третя особа Виконавчий комітет Охтирської міської ради, та з урахування уточнених позовних вимог просив суд:

- скасувати або визнати недійсним рішення державного реєстратора Тростянецької міської ради Сумської області ОСОБА_2 про державну реєстрацію права власності на житлову квартиру АДРЕСА_1 за Виконавчим комітетом Охтирської міської ради у формі комунальної власності у зв’язку з незаконними і протиправними діями відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 07.09.2016р. при ознайомленні з матеріалами цивільної справи позивач дізнався, що 31.05.2016р. відповідачем незаконно і неправомірно здійснено державну реєстрацію права власності на житлову квартиру АДРЕСА_1 за Виконавчим комітетом Охтирської міської ради, оскільки така реєстрація проведена внаслідок грубих порушень вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Згідно договору купівлі – продажу від 10.07.1992, зареєстрованим в Охтирському міжміському бюро технічної інвентаризації 19.08.1992, реєстраційний номер 10205, який є дійсним і ніким не скасовувався, квартира АДРЕСА_2, була викуплена позивачем та його дружиною з державного житлового фонду. Продавцем у договорі від імені держави виступав Виконавчий комітет Охтирської міської Ради народних депутатів. Спірна квартира не вибувала з володіння сім’ї позивача, іншому власнику не передавалася. Рішення про проведення державної реєстрації речових прав державний реєстратор прийняла на підставі наданого представником Виконавчого комітету Охтирської міської ради дублікату договору дарування від 1997 року. Вважає, що договір дарування не має ніякої юридичної сили, юридично нікчемний.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12.02.2018 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги, а провадження у справі в частині вирішення спору про право на квартиру, яку позивач обґрунтовано вважає спільною з дружиною приватною власністю закрити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.

21.05.2018р. третьою особою подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, справу розглядати без участі уповноваженого представника.

04.06.2018р. відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, справу розглядати без його участі.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 10.07.1992р. між Виконкомом Охтирської міської ради народних депутатів в особі юрисконсульта ВЖКГ Охтирського міськвиконкому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір, за умовами якого ОСОБА_4 купила квартиру АДРЕСА_2 (а.с.5, 6).

В подальшому ОСОБА_4 подарувала, а Виконком міської ради народних депутатів прийняв у дар однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, що підтверджується дублікатом, що має силу оригіналу, договору дарування посвідченого 27.05.1997р. державним нотаріусом Охтирської державної нотаріальної контори ОСОБА_5

Згідно реєстраційного напису на правовстановлюючому документі, квартира АДРЕСА_2, була зареєстрована Охтирським міжміським бюро технічної інвентаризації на праві комунальної власності за Виконавчим комітетом Охтирської міської ради народних депутатів, записано в реєстрову книгу №73, за реєстровим номером №10205 від 05.06.2002 (а.с. 51).

Як свідчать матеріали справи, рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 18.07.2001р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 10.10.2001р. позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Охтирського міськвиконкому про визнання недійсним договору дарування кв. 50, по вул. Ярославського, 17, м. Охтирка, залишено без задоволення (а.с. 93-96, 97-98, 99-100).

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області по справі №2-59/03 від 24.09.2003р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 01.12.2003р., вимоги ОСОБА_4 згідно поданої нею скарги у порядку глави 31А ЦПК України у старій редакції про визнання неправомірними дій службових осіб Охтирського міськвиконкому, державного нотаріуса м. Охтирка, Охтирського БТІ по намаганню протиправного позбавлення її права власності на АДРЕСА_3, не реєстрації права власності на зазначену квартиру, видачі державним нотаріусом представнику Охтирського міськвиконкому копії договору дарування на квартиру, реєстрації Охтирським МБТІ переходу права власності на квартиру було залишено без задоволення.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області по справі № 2-1 від 12.10.2012р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 21.03.2013р., ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.01.2014р., позовні вимоги ОСОБА_4 до Охтирського міського бюро технічної інвентаризації, Охтирської міської державної нотаріальної контори, про визнання відсутності факту втрати жодного з обох оригіналів договору дарування, які повинні видаватись обдарованій стороні і відповідно визнання безпідставною видачу дублікату договору дарування замість загубленого, скасування самого дублікату, скасування державної реєстрації дублікату юридично нікчемного позастатутного договору, залишено без задоволення (а.с. 53-60, 61-66, 68-71).

Так, відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів реєстраційної справи, оглянутої колегією суддів, становлено, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.06.2016р. Державним реєстратором Тростянецької міської ради ОСОБА_2 проведено державну реєстрацію права власності, форма власності комунальна, за Виконавчим комітетом Охтирської міської ради на квартиру АДРЕСА_4.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача стосовно того, що дублікат договору дарування, на підставі якого відповідачем проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_5 за виконавчим комітетом Охтирської міської ради, за законом вважається неукладеним, нікчемним, нечинним в силу закону, суд вважає не обґрунтованим, оскільки дане питання вже було предметом спору за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4 та є рішення з даного питання, які набрали законної сили.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви.

Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) повязує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про право набувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема щодо наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов’язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Вказане узгоджується з положеннями зазначеними у п. 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127.

Як свідчать матеріали справи, договір дарування від 27.05.1997р., з яким фактично не погоджується позивач та на підставі якого було проведено державну реєстрацію спірної однокімнатної квартири, був укладений між ОСОБА_4 та виконавчим комітетом міської ради народних депутатів.

Позивач, ОСОБА_1, не є та не був учасником правовідносин, які виникли між сторонами на підставі вказаного договору дарування.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно – правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції стосовно того, що позивачем перед судом не доведено порушень його прав зв’язку зі здійсненням державної реєстрації речового права на квартиру АДРЕСА_6.

Крім того, відповідачем по справі виконано покладений на нього обов'язок визначений ч. 2 ст. 77 КАС України та доведено суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.

Стосовно доводів апеляційної скарги про залучення судом першої інстанції третьої особи - Виконавчого комітету Охтирської міської ради, колегія суддів вважає такі доводи необгрунтованими та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 196 КАС України, головуючий у судовому засіданні відповідно до завдання адміністративного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин у справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи.

Так, судом першої інстанції з метою повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин у справі задовольнив клопотання відповідача про залучення третьої особи.

Стосовно доводів апеляційної скарги про відмову в задоволенні клопотання про відвід головуючого судді першої інстанції Ільченко В.М. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 36, 37 КАС України визначено підстави для відводу судді по справі.

Згідно з ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Однак, доводи заявленого клопотання позивача про відвід є незгодою заявника з процесуальними рішеннями судді першої інстанції, а тому не є підставою для його відводу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заявлене позивачем клопотання про відвід є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції від 12.02.2018р. відповідає вимогам ст. 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12.02.2018 по справі № 583/1576/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_6Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_7 ОСОБА_8 Повний текст постанови складено 11.06.2018.