Постанова № 74573398, 06.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6942/17

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

при секретарі судового засідання - Осіпова М.Ю.,

за участю позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Монастирського Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії та заборону вчиняти певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

28 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірною бездіяльність Одеської міської ради щодо розгляду заяв ОСОБА_2 №№34-К-6360, 6361, 6362, 6363, 6364, 6365 від 18.10.2017 року, зобов'язати Одеську міську раду надати позивачу дозвіл на виготовлення проектної документації щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_1, відповідно до наданих графічних матеріалів, для надання її безоплатно у приватну власність та заборонити Одеській міській раді передавати цю земельну ділянку у власність іншим особам.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_2, як учасник бойових дій, має право на першочергове відведення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Позивач звернувся до Одеської міської ради з заявами щодо надання безоплатно в приватну власність однієї із шести земельних ділянок по АДРЕСА_1, однак відповідачем у місячний строк його заяви не розглянуті, а лише надано лист, яким позивача повідомлено про направлення запиту до управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, для розгляду на відповідність місця розташування об'єктів Генеральному плану м.Одеси та плану зонування території (зонінгу) м.Одеси.

Відповідач заперечував проти позову та зазначав, що Законом України від 02 липня 2013 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури відведення земельних ділянок» запроваджено принцип «мовчазної згоди» на етапі отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, згідно з яким, у випадку ненадання органом місцевого самоврядування протягом місяця відповіді на відповідну заяву, особа, що звернулась за приватизацією земельної ділянки, має право замовити виготовлення документації із землеустрою без отримання дозволу на це. Враховуючи, що можливість ненадання відповіді на заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою прямо передбачена законодавством, відповідач зазначав про безпідставність позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання відповіді. Крім того, із заявами про надання земельних ділянок орієнтованою площею 0,1 га у м.Одесі по АДРЕСА_2 та між будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4, окрім позивача, звернулись також два учасника бойових дій та багатодітна матір. Для вирішення питання щодо черговості виділення вільних земельних ділянок, коли заяви надходять від декількох громадян на одну й ту саму земельну ділянку, відповідач звернувся до постійної комісії Одеської міської ради з питань землеустрою та земельних правовідносин.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнана неправомірною бездіяльність Одеської міської ради щодо розгляду заяв ОСОБА_2 №№34-К-6360, 6361, 6362, 6363, 6364, 6365 від 18.10.2017 року та зобов'язано Одеську міську раду надати ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проектної документації щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки АДРЕСА_1, відповідно до наданих графічних матеріалів, для надання її безоплатно у приватну власність. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначене рішення в частині задоволення позову скасувати та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно - правових відносин. Бездіяльність Одеської міської ради щодо не розгляду заяв позивача у місячний термін не перешкоджає процесу відведення земельної ділянки, оскільки здійснення замовлення на виготовлення проектної документації можливе без отримання дозволу на її виготовлення. Крім того, судом першої інстанції не враховано, що звертаючись із позовом, ОСОБА_2 просив надати дозвіл на виготовлення проектної документації на одну земельну ділянку, в той час як до міської ради ним були подані заяви на шість земельних ділянок, у зв'язку із чим не є зрозумілим, питання щодо якої саме ділянки, на думку позивача, мало бути розглянуто Одеською міською радою.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1.

18.10.2017 року позивач звернувся до Одеської міської ради із заявами №34-К-6360, 6361, 6362, 6363, 6364, 6365 щодо надання безоплатно в приватну власність однієї із земельних ділянок розташованих по АДРЕСА_1 (земельні дві ділянки, відповідно до наданих графічних матеріалів), та між будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 (чотири земельні ділянки, відповідно до наданих графічних матеріалів) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Листом від 08.11.2017 року № 01-26/1401-1406 департамент комунальної власності Одеської міської ради повідомив позивача, що ним направлено запит до управління архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо черговості виділення вільних земельних ділянок, коли заяви надходять від декількох громадян на одну й ту саму земельну ділянку. Після отримання інформації департаментом буде підготовлено відповідний проект рішення та направлено до розгляду на сесію Одеської міської ради.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що принцип «мовчазної згоди» не звільняє відповідача від виконання покладеного на нього ч.7 ст.118 ЗК України обов'язку щодо надання заявнику відповіді на його звернення. Враховуючи, що ОСОБА_2 подані всі необхідні документи для прийняття рішення Одеською міською радою, суд першої інстанції зобов'язав відповідача надати відповідний дозвіл на виготовлення проектної документації.

Судова колегія частково не погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд має врахувати наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст.6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Частиною 1 ст.116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з ч.1 та ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час звернення позивача до відповідача) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Пунктом «а» частини 1 статті 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Згідно статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97 ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (Закон № 280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

Як вбачається із матеріалів справи, заяви ОСОБА_2 від 18.10.2017 року відповідачем в порядку, визначеному Земельним кодексом України та Законом №280/97-ВР не розглянуті, а тому колегія суддів вважає, що Одеська міська рада у вказаній частині діяла не на підставі, поза межами повноважень та у спосіб, що суперечить Конституції та законам України.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірної бездіяльності Одеської міської ради при розгляді заяв позивача про надання дозволів на розробку проекту землеустрою.

Разом з тим, колегія суддів враховує положення абзацу 3 ч. 7 статті 118 ЗК України, в якому зазначено, що у разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Наведене дає підстав висновку, що ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 14.03.2018 по справі № 804/3703/16, від 11.04.2018 по справі № 806/2208/17.

Враховуючи, що заяви ОСОБА_2 від 18.10.2017 не розглянуті відповідачем у передбаченому законом порядку з наданням дозволу на розробку проекту землеустрою або відмови у його наданні, а лише надана проміжна відповідь, судова колегія погоджується з доводами апелянта, що в даному випадку позивач не був позбавлений права замовити виготовлення документації із землеустрою без отримання дозволу на це, використовуючи принцип "мовчазної згоди".

Доводи суду першої інстанції про неможливість реалізації позивачем принципу "мовчазної згоди" внаслідок спливу місячного строку, в якій позивач мав самостійно замовити проект землеустрою, на думку судової колегії, не є підставою для зобов'язання відповідача надати дозвіл на виготовлення проектної документації та в даному випадку позивач на власний розсуд розпоряджається належним йому законним правом на замовлення проекту із землеустрою за власним бажанням.

Неможливість зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою також викликана тими обставинами, що по суті заяви ОСОБА_2 від 18.10.2017 не розглянуті та відповідачем не надана оцінка відповідності місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою в даному випадку буде свідчити про втручання суду у виключну компетенцію органу місцевого самоврядування, який може вільно обирати між двома чи більшою кількістю альтернатив, кожна з яких буде правомірною.

Крім того, судова колегія погоджується з доводами апелянта, що звертаючись до Одеської міської ради за наданням дозволу на розробку проекту землеустрою щодо шести земельних ділянок, ОСОБА_2 не визначився, яку із запитуваних земельних ділянок він має намір отримати у власність. Одеська міська рада вірно зазначає, що не наділена повноваженнями обирати бажану земельну ділянку замість позивача.

Оцінюючи викладені обставини в сукупності, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання неправомірною бездіяльності Одеської міської ради щодо не розгляду заяв про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, вимоги щодо зобов'язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою задоволенню не підлягають.

Судом першої інстанції надана невірна правова оцінка обставинам у справі, що відповідно до п.3 ч.1 ст.317 КАС України є наслідком для часткового скасування рішення суду.

Судова колегія також зазначає, що здійснює перегляд рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, яка стосується судового рішення в частині задоволення позову, а тому відповідно до ч.1 с.308 КАС України не надає правової оцінки доводам суду в частині відмови у позові.

Керуючись ст.ст.308,310,315,317,321,322,325,329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської міської ради - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року - скасувати в частині зобов'язання Одеської міської ради надати ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проектної документації щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_1.

Прийняти в цій частині постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.

В решті рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 07 червня 2018 року.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко