Рішення № 74572406, 05.06.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/538/18

05 червня 2018 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

секретаря судового засідання Хоменко Л.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Лещук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулася у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 06.03.2018 № Ф-10053-17 про сплату боргу (недоїмки).

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 13.03.2018 від ГУ ДФС у Тернопільській області отримала вимогу від 06.03.2018 № Ф-10053-17 про сплату боргу (недоїмки) ФОП ОСОБА_3 на суму 8448 грн. Зазначену сформовану вимогу позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки з 09.12.2015 вона є пенсіонером за віком, а тому відповідно до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон № 2464-VI) остання звільнена від сплати єдиного внеску.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив (арк. справи 34-35), просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, суду пояснила, що оскаржені дії відповідача щодо надсилання позивачу вимоги від 06.03.2018 № Ф-10053-17 про сплату боргу (недоїмки) здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом № 2464-VI, та посилаючись на пояснення викладені у письмовому відзиві на позовну заяву (арк. справи 27-28), просила у задоволені позову відмовити.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, що ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа - підприємець, є платником єдиного податку та перебуває на спрощеній системі оподаткування. Згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 позивач перебуває на пенсії за віком (арк. справи 9).

Суд встановив, що позивач до контролюючого органу подала звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого внеску за 2017 рік, згідно якого загальна сума зобов'язань з єдиного внеску за 2017 рік склала 8448 грн. (арк. справи 29-30).

06.03.2018 ГУ ДФС у Тернопільській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-10053-17, відповідно до якої позивачу нарахований борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 8448 грн.

Преамбула Закону № 2464-VI визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Водночас, особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина четверта статті 4 Закону № 2464-VI).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що фізичні особи - підприємці, які отримують пенсію за віком та обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проте не позбавлені права сплачувати цей внесок на добровільних засадах.

Таким чином, враховуючи те, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 є пенсіонером за віком, обрала спрощену систему оподаткування, а також те, що позивач не подавала жодних заяв до контролюючого органу про добровільну участь зі сплати єдиного внеску, суд дійшов висновку, що на неї згідно частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI не розповсюджується обов'язок зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому оскаржена вимога є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Твердження відповідача на те, що подана позивачем звітність щодо суми нарахованого єдиного внеску свідчить про добровільну згоду останньої на участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є хибним, оскільки позивачем договорів, в тому числі будь - яких заяв про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не укладався та не подавалися, а подання звітності не є передбаченою законом умовою, на підставі якої особа, що підпадає під дію положень частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI може добровільно брати участь у відповідній системі страхування.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 ( адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до головного управління Держаної фіскальної служби у Тернопільскій області (адрес: 46001, м.Тернопіль, вул. Білецька,1, ЄДРПОУ 394035350) про визнання протиправною та скасування вимоги, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати вимогу головного управління Держаної фіскальної служби у Тернопільскій області (адрес: 46001, м.Тернопіль, вул. Білецька,1, ЄДРПОУ 394035350) від 06 березня 2018 року № Ф-10053-17 про сплату боргу (недоїмки) фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 ( адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на суму 8448 (вісім тисяч чотириста сорок вісім) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Держаної фіскальної служби у Тернопільскій області (адрес: 46001, м.Тернопіль, вул. Білецька,1, ЄДРПОУ 394035350) в користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 ( адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати на суму 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 червня 2018 року.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.