Ухвала суду № 74571796, 08.06.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 червня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/1674/18

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: ОСОБА_1 (27502, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)

відповідач: Світловодський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (27502, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Павлівська, 13-а, код ЄДРПОУ 35037956)

про зняття арешту з майна боржника, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Світловодського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, в якому просить зняти арешт з усього його майна, як боржника, що накладений постановою про арешт майна боржника від 14.04.2017 року у виконавчому провадженні №53259107.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за цією позовною заявою з'ясовано, що вона подана без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Суд зазначає, що зняття арешту з майна боржника не відноситься до повноважень адміністративного суду та не може бути предметом спору в адміністративному судочинстві.

Згідно з частиною 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Статтею 287 КАС України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Так, згідно з частинами 1, 2 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Частинами 1, 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Всупереч цим нормам, позивач, звертаючись до адміністративного суду з даним позовом до органу державної виконавчої служби, не висуває вимог про вирішення публічно-правового спору, оскільки не просить суд визнати протиправним певне рішення, дію або бездіяльність відповідача, якими порушено його права, свободи чи інтереси, а також не просить суд зобов'язати відповідача вчинити певні дії на захист його прав, свобод чи інтересів.

Тож, позивачу слід викласти свої позовні вимоги відповідно до частини 1 статті 5, пунктів 4, 9 частини 5 статті 160, статті 287 КАС України, вказавши предмет, з приводу якого подано позов (рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень), та зазначивши, коли він дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, у разі пропуску позивачем десятиденного строку звернення до адміністративного суду, установленого частиною 2 статті 287 КАС України, слід подати заяву про поновлення цього строку, вказавши поважні підстави.

Згідно з пунктом 11 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві також зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Всупереч цій нормі, у позовній заяві таке власне письмове підтвердження відсутнє.

Частиною 3 статті 161 КАС України, передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 132 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 3 статті 6 цього Закону передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За подання до суду адміністративного позову з вимогами немайнового характеру має бути сплачений судовий збір за ставкою, передбаченою пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (установлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018 року у розмірі 1762 грн.), що становить 704, 80 грн. за кожну вимогу.

До позовної заяви ОСОБА_1 документ про сплату судового збору не додано. Натомість, його представником подано клопотання про відстрочення сплати судових витрат до ухвалення судового рішення, мотивоване тим, що після закриття підприємницької діяльності у 2016 році позивач тимчасово не працює, значну кількість грошових коштів він витратив на погашення існуючого на виконанні у відповідача боргу, тому перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходив з того, що умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати передбачені у статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Так, згідно з частиною 1 цієї статті, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведених норм випливає, що умови, за яких суд може відстрочити, розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати, передбачені у пунктах 1, 2, 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір". При цьому, єдиною підставою для вчинення судом цих дій є врахування майнового стану заявника та наявність обставин, які свідчать про те, що через скрутний майновий стан заявник не має можливості здійснити сплату судового збору у встановлених законом розмірах і в строки. Водночас, обов'язок по доведенню наявності таких обставин покладається на заявника.

Представник позивача не надала доказів того, що позивач підпадає під ознаки, передбачені пунктами 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", зокрема про те, що розмір судового збору, який потрібно сплатити за подання цього позову, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за 2017 рік. Також предмет позову у даній справі не підпадає під умови, передбачені у пункті 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати позивачем судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 169, 248, 256 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А :

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду:

- позовну заяву з викладення позовних вимог відповідно до частини 1 статті 5, пунктів 4, 9 частини 5 статті 160, статті 287 КАС України, вказавши предмет, з приводу якого подано позов (рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень), та зазначивши, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави для цього (у разі пропуску десятиденного строку звернення до адміністративного суду, установленого частиною 2 статті 287 КАС України);

- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- копію позовної заяви та доданих до неї документів для відповідача;

- документ про сплату судового збору у розмірі 704,80 грн. за кожну вимогу немайнового характеру.

3. Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання зазначених вимог у встановлений судом строк позовна заява разом із доданими до неї документами буде повернута на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш