Рішення № 74571790, 05.06.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/1356/18

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо припинення пенсійних виплат громадянину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з 01 листопада 2016 року;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо невиплати пенсійних виплат ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), за минулий час, а саме за період з 01 листопада 2016 року по 01 грудня 2017 року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) належної йому пенсії за минулий час, а саме за період з 01 листопада 2016 року по 01 грудня 2017 року;

- стягнути з Відповідача на користь ОСОБА_1 усі понесені судові витрати;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подати у місячний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання постанови суду відповідно до статті 382 КАС України.

Ухвалою суду 05.05.2018 року було відкрито провадження по справі. Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач з 2011 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах за списком 1. Відповідно до довідки № НОМЕР_2 від 28 листопада 2014 року, позивач являється внутрішньо переміщеною особою. З 01 листопада 2016 року відповідачем було припинено виплату пенсії позивачу. 19 грудня 2017 року, ОСОБА_1 звернувся із заявою до відповідача з вимогою поновлення пенсійних виплат та здійснення повного розрахунку. За результатами розгляду зазначеної заяви було поновлено пенсійні виплати з 01 грудня 2017 року, однак пенсія за період з 01 листопада 2016 року по 01 грудня 2017 року не виплачена. Позивач вважає, що дії відповідача щодо припинення виплати пенсії з 01 листопада 2016 року та не виплати пенсії за минулий час протиправними.

Відповідачем 01.06.2018 року за (вхід.№10124) надано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі пославшись на те, що позивач до Олександрівського сектору обслуговування громадян звернувся тільки 14.12.2017 р. з питання поновлення виплати пенсії. Згідно з протоколом засідання Комісії від 17.01.2118 р. № 1 прийнято рішення про відновлення виплати пенсії позивачу з 01.12.2017 р. З урахуванням зазначеного рішення Комісії позивачу відновлено виплату пенсії з 01.12.2017 р. і в лютому поточного року кошти в сумі 5666,91 грн (за період грудня 2017 по лютий 2018 р) перераховані в АТ «Ощадбанк».

Тому, підстав для поновлення виплати пенсії позивачу з іншої дати, ніж та , яка зазначена в рішенні Комісії, в управлінні не було

Дослідивши наявні в справі письмові докази, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заперечення відповідача та докази, якими вони обґрунтовуються, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що позивач прибув до смт. Олександрівка Кіровоградської області, де у встановленому порядку був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою від 28 листопада 2014 року №3520000178 (а.с.17).

З 01 листопада 2016 року відповідачем припинено виплату пенсії ОСОБА_1. Відповідно до письмових пояснень позивача, рішення про припинення виплати пенсії він не отримав. Які були підстави для припинення виплати пенсії з 01 листопада 2016 року, передбачені ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» невідомо.

19 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до відповідача з вимогою поновити пенсійні виплати та здійснення повного розрахунку.

За результатами розгляду зазначеної заяви було поновлено пенсійні виплати з 01 грудня 2017 року.

В звязку з тим, що ОСОБА_1 не була виплачена пенсія за минулий час, а саме за період з 01 листопада 2016 року по 01 грудня 2017 року, останній, в лютому та березні 2018 року звертався до урядової «гарячої лінії» (1545) зі скаргами на дії та бездіяльність відповідача.

Листом від 27 лютого 2018 року за вих. № 264/Б-13 відповідач повідомив про те, що виплата пенсії ОСОБА_1 була припинена з 01 листопада 2016 року на підставі рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, прийнятого в формі протоколу від 11 жовтня 2016 року № 9 у зв'язку з встановленням факту його відсутності за фактичним місцем проживання (перебування) в смт.Олександрівка Кіровоградської області. Також, цим же листом позивачу було повідомлено про те, що іншим рішенням комісії, прийнятим у формі протоколу № 1 від 17 січня 2018 року, було прийнято рішення про відновлення виплати пенсії з 01 грудня 2017 року (а.с.19).

Листом від 19 березня 2018 року за вих. № 347/Б-13 відповідач повідомив позивачу про те, що поновлення виплат внутрішньо переміщеним особам органами Пенсійного фонду України здійснюються виключно на підставі рішень комісій з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам і оскільки в рішенні комісії № 1 від 17 січня 2018 року зазначено дату, з якої необхідно поновити виплату його пенсії, а саме з 01 грудня 2017 року, тому відсутні підстави для поновлення виплати його пенсії з більш ранньої дати (а.с.20).

Вважаючи дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 визначено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

В силу ч.2 ст.45 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VI (далі - Закону № 1058-IV) пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Згідно зі ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

У відповідності до ст. 49 даного Закону виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Отже, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 35 та ст. 46 вказаного Закону.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (із змінами від 24.12.2015) факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в ст. 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Крім того, суд зазначає, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VI або інший закон з питань пенсійного забезпечення не передбачає будь-яких підстав призупинення виплати пенсій, є тільки підстави припинення виплати відповідно до ст. 49 цього Закону, але жоден з таких випадків управлінням не застосований та не доведений.

При цьому, з листа відповідача встановлено, що фактично підставою для відмови у виплаті пенсії позивачу за період з 01 листопада 2016 по 01 грудня 2017 слугувало рішення Комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням всіх видів соціальних допомог та пільг від 17.01.2018 протокол №1, яким відмовлено в питанні відновлення пенсії позивачу за період з 01 листопада 2016 по 01 грудня 2017.

Однак, чинне законодавство України не передбачає такої підстави для відмови у виплаті пенсії особі, як зазначена вище.

Вимогами ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем безпідставно було відмовлено у здійсненні позивачу виплати пенсії за минулий період з 01 листопада 2016 по 01 грудня 2017, чим порушено гарантоване Конституцією України право позивача на пенсійне забезпечення. Внутрішньо переміщені особи мають право на пенсію на підставі норм законодавства України, в тому числі на виплату пенсії за минулий період, коли пенсія їм не виплачувалась. Відмова у виплаті пенсії за відповідний період суперечить вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відтак, зважаючи на те, що рішення суду зобов'язує відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, суд вважає за необхідне встановити відповідачу строк подання звіту про виконання рішення - у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

У відповідності до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., які підлягають присудженню на користь останнього.

Керуючись ст.,ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В и р і ш и в

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 27300, АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо припинення пенсійних виплат громадянину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з 01 листопада 2016 року.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо невиплати пенсійних виплат ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), за минулий час, а саме за період з 01 листопада 2016 року по 01 грудня 2017 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) належної йому пенсії за минулий час, а саме за період з 01 листопада 2016 року по 01 грудня 2017 року.

Присудити на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області судовий збір у сумі 704,80 грн.

Застосувати судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подати у місячний строк, з дня набрання законної сили, звіт про його виконання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула