Рішення № 74571491, 05.06.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м.Житомир справа № 806/1989/18

категорія 10.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В. ,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Житомирський обласний військовий комісаріат, Овруцький об"єднаний міський військовий комісаріат Житомирської області про визнання відмову протиправною та скасування п.24 протоколу №133 від 22.12.2017 р., зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- Визнати протиправною відмову Міністерства оборони України щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги та скасувати п.24 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов"язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №133 від 22.12.2017.

- Зобов"язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду 3 групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов"язаних з виконанням ним обов"язків військової служби, а саме з 17.03.2017, відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов"язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 05.05.1986 по 09.07.1986 приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Під час проходження служби отримав захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, внаслідок чого 17.03.2017 отримав третю групу. В зв'язку із встановленням групи інвалідності позивач вважає, що набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Разом з тим, зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні та виплаті такої допомоги посилаючись на те, що інвалідність настала понад 3-хмісячних строк після закінчення зборів, оскільки днем виникнення права на отримання допомоги у разі встановлення інвалідності є дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Ухвалою від 10.05.2018 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання на 05.06.2018.

В судове засідання з"явився позивач, позов підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволені позову з підстав, викладених у письмовому відзиві. Зазначив, що відповідно до пункту шостого частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві. Отже, оскільки позивачу інвалідність встановлена у понад тримісячний термін після закінчення зборів, він не має права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги. Тому, відмова відповідача є правомірною, а позов безпідставним.

Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, надіслав до суду пояснення на позов, в яких зазначено, що оскільки позивачу встановлена інвалідність понад 3-місячний термін після закінчення зборів, права на одержання одноразової грошової допомоги він не має.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, позивач з 15.05.1978 проходив строкову військову службу у Збройних Силах та 17.05.1980 звільнений у запас .

Після звільнення з військової служби в запас, перебуваючи у статусі військовозобов"язаного, позивач був призваний на військові збори та в період з 05.05.1986 по 09.07.1986 приймав участь з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією військового квитка НК №3980627, виданого Овруцьким районним військовим комісаріатом 14.04.1978 та архівної довідки Управління хімічних військ прикарпатського військового округу від 31.03.1993 №24/10813. (а.с.10-20)

Під час участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС позивач отримав дозу опромінення 23,07 БЕР, що підтверджується довідкою ВЧ 43187 від 09.07.1986 №66. (а.с.21)

Як вбачається з довідки до акту огляду обласної МСЕК 2 №003595 за наслідками первинного огляду позивачу встановлена третя група інвалідності внаслідок загального захворювання з 20.04.2006 по 01.05.2007. В подальшому при повторних оглядах йому встановлювалась також третя група інвалідності в наслідок загального захворювання, що підтверджується довідками МСЕК 2 №090854 від 11.05.2007, №064363 від 07.05.2008, №133934 від 09.06.2010, №753542 від 07.06.2011, №231157 від 03.07.2012, №518750 від 12.07.2016 , №906093 від 25.11.2016. (а.с.22-29)

Згідно експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії №43 від 02.03.2017 щодо встановлення причинного зв"язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, встановлено: Захворювання пов"язане з виконанням обов"язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. (а.с.30)

Згідно витягу з протоколу засідання Військової лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного зв"язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №297 від 12.10.2017 захворювання ОСОБА_1, ТАК, пов"язане з виконанням обов"язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. (а.с.33)

Як вбачається з довідки до акту огляду обласної МСЕК №1 серії 12 ААА №919178 від 17.03.2017 за наслідками проведення повторного огляду, позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності без терміново, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. (а.с.31)

За результатами розгляду поданої позивачем заяви та документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення, оформлене п.24 протоколу №133 від 22.12.2017 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги: старшому сержанту в запасі ОСОБА_1, якого 17.05.1980 звільнено зі строкової військової служби та 20.04.2006 під час первинного огляду органами МСЕК визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок загального захворювання, а 17.03.2017 під час повторного огляду органами МСЕК - інвалідом ІІІ групи внаслідок загального захворювання, пов"язаного з виконанням обов"язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки він брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, тобто після звільнення його з військової служи як військовозобов"язаний, призваний на збори, а не як військовослужбовець.

Оскільки ОСОБА_1 інвалідність встановлена понад 3-місячний строк після закінчення зборів, тому згідно п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" він, як військовозобов"язаний не має права на отримання допомоги після сплину трьох місяців після закінчення військових зборів. (а.с.35)

Позивач, вважаючи таку відмову протиправною, звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що визначення основних засад державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII в редакції, станом на час відмови позивачеві в призначенні допомоги).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 5 ч. 2 вказаної статті визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

В силу положень п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.

Із системного аналізу перелічених вимог Закону № 2011-XII слідує висновок, що цей Закон відрізняє умови виплати допомоги військовослужбовцям та військовозобов'язаним, які призвані на спеціальні збори.

Військовослужбовцям така допомога виплачується за умови отримання інвалідності, яка настала у період проходження служби, в тому числі зі сплином трьох місяців після звільнення зі служби.

В той же час, військовозобов'язаному, якого призвано на спеціальні збори допомога виплачується за умови настання інвалідності при виконанні обов'язків військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після закінчення спеціальних зборів. В разі сплину цього строку військовозобов'язаний не набуває права на отримання допомоги, оскільки це не передбачено Законом № 2011-XII.

Як встановлено судом, позивач проходив строкову військову службу в Збройних Силах, з якої був звільнений 17.05.1980.

Після звільнення з військової служби в запас, перебуваючи у статусі військовозобов"язаного, позивач був призваний на військові збори та в період з 05.05.1986 по 09.07.1986 приймав участь з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

20.04.2006 під час первинного огляду органами МСЕК визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок загального захворювання, а 17.03.2017 під час повторного огляду органами МСЕК - інвалідом ІІІ групи внаслідок загального захворювання, пов"язаного з виконанням обов"язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Отже, позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, тобто після звільнення його з військової служи як військовозобов"язаний, призваний на збори, а не як військовослужбовець.

Враховуючи, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та призваний на спеціальні збори як військовозобов'язаний, а інвалідність позивачу встановлена понад трьохмісячний строк після закінчення таких зборів, тому він не набув права на отримання зазначеної допомоги відповідно до вимог Закону № 2011-XII.

Суд відхиляє посилання позивача на ту обставину, що він набув право на отримання допомоги з дня встановлення інвалідності, оскільки п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону №2011-XII обмежує виникнення такого права для військовозобов'язаних трьохмісячним строком після закінчення спеціальних зборів.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача зумовлені виключно помилковим трактуванням правових норм ст.16 Закону № 2011-XII. Позивач не врахував, що приписами ст.16 Закону № 2011-XII, законодавець серед осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, розмежовує такі категорії осіб як військовослужбовців та військовослужбовці строкової служби і військовозобов'язані.

Тобто, право на отримання одноразової грошової допомоги після перебігу тримісячного строку звільнення особи з військової служби можливо виключно військовослужбовцями (крім військовослужбовців строкової служби) з підстав, передбачених п.5 ч.2 ст.16 Закону № 2011-XII.

Таким чином, граничний строк отримання інвалідності, яка б давала підстави для виплати йому одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" сплинув після закінчення трьох місяців після закінчення зборів, оскільки позивачу як військовозобов"язаному, інвалідність встановлена значно пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, відтак, підстави для виплати позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до вимог п.6 частини другої ст.16 Закону N2011-XII відсутні.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9,77,90,242-246,371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11100, інд.код НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6,Київ, 031168, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання відмову протиправною та скасування п.24 протоколу №133 від 22.12.2017 р., зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Капинос

Повне судове рішення складене 11 червня 2018 року