Ухвала суду № 74566443, 08.06.2018, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа№672/425/18

Провадження №1-кп/672/57/18

УХВАЛА

(про застосування запобіжного заходу)

08 червня 2018 р. м. Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Шинкоренка С.В., за участю секретаря Терещук Н.А., прокурора Прокопчука В.М., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, з професійно-техніною світою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого 22.03.2017 року Чемеровецьким районним судом Хмельницької області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, на підстав ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, із встановленням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України 3 роки,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

29.03.2018 року до Городоцького районного суду Хмельницької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018240280000029 від 18.01.2018 р.

У справі неодноразово призначалось підготовче судове засідання, однак воно так і не було проведено через неявку обвинуваченого, який належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи. Численні ухвали про привід обвинуваченого виконанні не були через неможливість встановлення місця перебування останнього.

14.05.2018 р. згідно ухвали Городоцького районного суду Хмельницької області, постановленої за клопотанням прокурора, обвинуваченого ОСОБА_1 було оголошено в розшук та надано дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту.

Також, прокурором одночасно було заявлено клопотання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно поданого клопотання вбачається, що ОСОБА_1 органами досудового розслідування обвинувачується у тому, що в третій декаді грудня 2017 року близько 21 год. він знаходячись на господарстві за місцем свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_3, з метою власного збагачення вирішив вчинити крадіжку майна, яке належить його батькові ОСОБА_3

Реалізовуючи свій злочинний намір, цього ж дня близько 21 год. 10 хв. ОСОБА_1 скориставшись тим, що його батько тимчасово був відсутній за місцем їхнього спільного проживання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх наслідків, бажаючи їх настання, маючи вільний доступ до приміщень розташованих на вказаному господарстві, шляхом вільного доступу зайшов в середину господарського приміщення, звідки умисно, таємно, повторно викрав належний його батькові ОСОБА_3, передній бампер до автомобіля марки «АЗЛК» вартісно 518 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії та маючи єдиний умисел па крадіжку майна свого батька ОСОБА_3, цього ж дня близько 21 год. 20 хв. ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій та їх наслідків, бажаючи їх настання, маючи вільний доступ до приміщень розташованих на вказаному господарстві, шляхом вільного доступу зайшов в середину приміщення літньої кухні, звідки умисно, таємно, повторно викрав належне його батькові ОСОБА_3, майно: один алюмінієвий казан ємкістю 10 л, вартістю 200 грн., один алюмінієвий казан ємкістю 15 л, вартістю 300 грн., одну алюмінієву каструлю ємкістю 4 л, вартістю 100 грн. та два металеві бильця до ліжка вартістю 100 грн. за одне бильце.

Всього ОСОБА_1 умисно, таємно, повторно викрав майна свого батька ОСОБА_3, на загальну суму 1318 гри.

Таким чином, органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, прокурор його підтримав і просить задовольнити та вказує про наявність ризиків, що обвинувачений може переховуватись від суду та продовжувати вчиняти нові злочини.

Захисник при вирішенні клопотання покладається на думку суду.

Обвинувачений проти задоволення клопотання заперечив, вказує, що розуміє неправильність своїх дій, однак не може пояснити причин такої поведінки.

Заслухавши думку учасників судового засідання з приводу заявленого клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як : до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Ч.1 ст.194 КПК України визначено, що : Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В матеріалах клопотання наявні достатні та вагомі докази, які свідчать про обгрунтованість підозри.

Також, суд у відповідності до положень ст.178 КПК України враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим; вік та стан здоров"я обвинуваченого, що не перешкоджає обранню відносно нього саме такого виду запобіжного заходу; відсутність утриманців; майновий стан обвинуваченого, який є незадовільним, оскільки останній не має постійного місця роботи та джерела доходів, в результаті чого може вчинити повторний злочин.

Суд також враховує, що обвинувачений на момент вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, який ставиться йому у вину, перебував на іспитовому строці, що визначений йому вироком Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 22.03.2017 р. за ч.2,3 ст.185 КК України. Дана обставина, на думку суду, свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення злочинів.

Крім того, будучи належним чином повідомленим про день, місце та час розгляду даної справи в Городоцькому районному суду Хмельницької області обвинувачений, неодноразово в суд для розгляду справи не прибував, протягом місця за адресою реєстрації не проживав.

Дані обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, що полягають у тому, що обвинувачений, залишаючись на волі, зможе продовжувати вчиняти нові злочини та буде продовжувати ухилятись від явки до суду.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченими обов'язків, передбачених цим Кодексом. (ч.3 ст.183 КПК України). Розмір застави, у відповідності до ч.5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості – від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, його матеріальний стан, тяжкість вчинених злочинів та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України у 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст. 183 та ч.5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого відповідні обов’язки.

Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст.316, 372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО м. Хмельницького строком шістдесят днів з моменту затримання по 09.00 год. 07.08.2018 р..

Розмір застави визначити в розмірі - 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 17620 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять грн. 00 коп.), у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, Банк отримувача: ГУДКУ у Хмельницькій області, МФО: 820172, Код ЄДРПОУ: 26293548, Рахунок отримувача : 37317042016581, банк ДКСУ м. Київ.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

Визначити строк застосування вищевказаних обов"язків, що покладаються на обвинуваченого тривалістю у два місяці з дня внесення застави.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала суду підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора у даній справі.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб. Копію ухвали вручити учасникам процесу.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя: