Ухвала суду № 74566350, 07.06.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер судової справи 766/8674/18

Справа № 11-сс/791/280/18 Головуючий в 1 інстанції: Мусулевський Я.А.

Категорія: постанова про обрання Доповідач: Красновський І.В.

запобіжного заходу

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Красновського І.В.

суддів: Заіченко В.Л., Калініна О.В.

секретаря Божко В.Ю.

за участі прокурора Слідзюка В.В.

підозрюваної ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінального провадження № 12018230000000148, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 16.05.2018 року щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Горлівка, громадянка України, має на тримання неповнолітню дитину, зареєстрована та проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судима,

-підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27, ч.3 ст. 368 КК України, -

в с т а н о в и л а:

Зазначеною ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволені клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Херсонській області майора поліції ОСОБА_3 про застосування до підозрюваноїОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюта застосовано відносно неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання за адресою:ІНФОРМАЦІЯ_3, із забороною залишати житло у період доби з 21-00годин до 07.00 годин та покладено обов’язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Встановлено строк дії ухвали до 12.07.2018 року включно.

В апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу слідчого судді, якою відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, незаконною у зв’язку з порушенням судом кримінального процесуального закону. Зокрема зазначає, що ОСОБА_1 скоїла кримінальне правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких корисливого корупційного злочину, міра покарання за яке передбачена у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Вважає, що більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки. Обставини, які встановлені в суді, є достатніми ризиками вважати, що перебуваючи на волі вона може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вливати на свідків та заявника у цьому кримінальному провадженні, тому є ризик того, що може продовжить вчиняти.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати постановити нову ухвалу та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваної строком на 60 діб.

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який підтримав апеляційні вимоги, підозрювану ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, заслухавши сторони у дебатах, які залишилися на попередніх позиціях, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження старшим слідчим слідчого відділу СУ ГУНП в Херсонській області майором поліції ОСОБА_4, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018230000000148 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27, ч. 3 ст. 368 КК України.

15 травня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до вимог ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до положень ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини вказані в зазначеній статті.

Слідчий суддя відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, послався на те, що суду не надано жодних та допустимих доказів того, що підозрювана має намір переховуватися від органів досудового розслідування або суду, а також незаконно впливати на заявника та свідків у цьому кримінальному провадженні.

Крім того, слідчий суддя встановив, що підозрювана ОСОБА_1, перебуваючи на свободі, може допустити вчинення нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, прокурором не доведено, що застосування більш м’якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання іншим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Дослідивши дані, що характеризують особу підозрюваної, слідчий суддя дійшов висновку про можливість обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При цьому слідчий суддя, суд повинен врахувати підстави, які вказані в ч. 2 ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» № 4 від 25 квітня 2003 року, запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Однак, ні в клопотанні слідчого, ні в апеляційній скарзі прокурора не вмотивовано на підставі яких наявних у справі фактичних даних можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного.

Під час розгляду клопотання про обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Словосполучення «обґрунтована підозра» передбачає наявність існування фактів або інформації, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин («Cebotari v. Moldova», п. 48).

При оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошеними видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними («Боцано проти Франції»).

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

У даному кримінальному провадженні, зв'язок підозрюваної ОСОБА_1 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст.27, ч. 3 ст. 368 КК України є обґрунтованою.

Перевіряючи доводи клопотання сторони обвинувачення на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та конкретні обставини кримінального провадження.

Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, скоїти інше кримінальне правопорушення, чинити тиск на свідків, продовжити злочинну діяльність, що у свою чергу дає підстави для застосування до неї одного з запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

В контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.

Як убачається з клопотання старшого слідчого слідчого відділу СУ ГУНП в Херсонській області майора поліції ОСОБА_3, основною підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 є тяжкість злочину. Даних про перешкоджання ОСОБА_1 встановленню істини у кримінальному провадженні та слідству за цей період, чи намагання незаконно впливати на заявника, свідків у цьому ж кримінальному провадженні в матеріалах клопотання слідчого не надано.

Чинним КПК не передбачено, що при підозрі або обвинуваченні особи у вчиненні злочину за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, єдино-можливим запобіжним заходом може бути лише тримання під вартою.

Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Колегія суддів вважає, що зазначені в клопотанні слідчого мотиви й підстави поєднуються з такими ж вимогами Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р. та рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Летельє проти Франції" (Letellie v France judgment of 26 June 1991, Series 207 (1991) про те, що «попереднє ув'язнення не повинно визначати покарання у виді позбавлення волі і не може бути "формою очікування" обвинувального вироку (п.51)».

Крім того, рішенням Європейського суду визначено, зокрема, у справі «Попков проти Росії» від 06.12.2007 року, про те, що «підозрюваний повинен бути звільнений на час розгляду справи, якщо державні органи не можуть надати достатньо підстав, які виправдовують його утримання під вартою. Влада зобов’язана надати переконливі підстави для будь-якого мінімального строку тримання під вартою».

Враховуючи викладене, а також тяжкість покарання за вчинення кримінальних правопорушень у яких підозрюється ОСОБА_1, наявність постійного місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, знаходження на утриманні неповнолітньої дитини, що свідчить про міцні соціальні зв'язки підозрюваної, ту обставину, що остання раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягалася, а також враховуючи, що слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_1 кримінального правопорушення, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків та недоведеність прокурором недостатності застосування щодо підозрюваної більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам, а також виходячи з відсутності обставин необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 16 травня 2018 року і такий запобіжний захід, як вважає колегія суддів, в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку останньої та передбачить запобігання передбачених ст. 177 КПК України ризиків.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, оскільки у справі відсутні докази, які б підтверджували викладені у клопотанні слідчого та апеляційній скарзі прокурора доводи про необхідність обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р., ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора – залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 16.05.2018 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.

Ухвала набуває законної сили негайно та оскарженню не підлягає.

Судді: (підпис) (підпис) (підпис)

І.В. ОСОБА_5 Заіченко, ОСОБА_6.

З оригіналом згідно

Суддя Апеляційного суду

Херсонської області ОСОБА_7