Постанова № 74565039, 07.06.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року

м.Суми

Справа №588/209/18

Номер провадження 22-ц/788/948/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Хвостика С. Г. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

представники позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідач – ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» на заочне рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 05 квітня 2018 року в складі судді Щербаченко М.В., ухваленого у м. Тростянець, повне рішення складено 05 квітня 2018 року,

в с т а н о в и в:

Звернувшись до суду із позовом у лютому 2018 року, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк») просило суд стягнути з ОСОБА_4 на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.09.2013 року у розмірі 41785,21 грн. та судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 25.09.2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладений кредитний договір, за умовами якого позивач надав позичальнику кошти у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту, який може бути змінений, на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, який є договором приєднання, що підтверджується підписом у заяві. Позичальник взяті на себе кредитні зобов’язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на 30.11.2017 року, виникла заборгованість – 41785,21 грн., яка складається з: 1998,02 грн. - заборгованість за кредитом; 33876,01 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3445,22 грн. – заборгованість за пенею та комісією; штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1965,96 грн. - штраф (процентна складова). Відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов’язань, що і стало підставою звернення до суду.

Заочним рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 05.04.2018 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором б/н від 25.09.2013 року у розмірі 2736,58 грн., яка складається з: 1875,94 грн. – заборгованість за кредитом; 860,64 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 114,53 грн компенсації судового збору за подання позовної заяви.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду в частині часткового задоволення вимоги про стягнення заборгованості по тілу кредиту, відсотків за користування кредитом та відмови у стягненні пені та штрафу, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, неповне та не всебічне дослідження всіх обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі, вирішити питання судових витрат.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав лише для часткового задоволення вимог банку, оскільки заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між відповідачем та банком кредитний договір, який є договором приєднання, що підтверджується підписом у заяві, та в яких визначені розмір відсотків за користування позикою та відповідальність за порушення зобов’язань. Незаконно визначений судом розмір заборгованості за процентами та, враховуючи часткову сплату боргу відповідачем, спричинив за собою помилковий висновок суду щодо розміру боргу за тілом кредиту. Крім того, відсутність кредитної заборгованості у заявленому розмірі відповідачем спростовано не було, а його згода із зазначеними умовами кредитування також підтверджується частковим погашенням заборгованості.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час судового розгляду були повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 3 розділу ХIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VII «Про судоустрій і статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних суддів у відповідних апеляційних округах.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, які саме Умови та правила надання банківських послуг мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, а тому у встановленій законом формі між сторонами не було досягнуто домовленості щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами та відповідальності у разі неналежного виконання умов кредитного договору. Тому стягненню підлягають лише тіло кредиту та відсотки за користування кредитними коштами на рівні облікової ставки НБУ відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048, ч. 2 ст. 1054 ЦК України.

Проте повністю погодитись з такими висновками суду не можна, так як вони не відповідають обставинам справи та суд дійшов їх неповно з’ясувавши обставини справи.

Як вбачається із цивільної справи та встановлено судом першої інстанції, що 25.09.2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 відбулось підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку. У розділі визначення бажаного кредитного ліміту по платіжній картці кредитка «Універсальна» розмір кредитного ліміту зазначено «0,00 грн.», тип карти вказано як «Карта для виплат» (а.с. 11).

Своїм підписом в анкеті-заяві відповідач засвідчив, що він погоджується з тим, що ця заява разом з Пам’яткою клієнта, умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, що він ознайомився і згоден з умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, банк надав розрахунок заборгованості, в якому зазначено, що за кредитним договором № б/н від 25.09.2013 року станом на 30.11.2017 року утворилась заборгованість на загальну суму 41785,21 грн., яка складається з 1998,02 грн. заборгованості за кредитом, 33876,01 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3445,22 грн. комісії, а також 2465,96 грн. судового штрафу (а.с. 10).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, передумовою для виникнення у позичальника обов’язку повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними має бути встановлений факт отримання і використання кредитних коштів відповідачем.

Факт отримання і використання ОСОБА_4 кредитних коштів підтверджується розрахунком заборгованості по кредитному договору та випискою по рахунку, в якому відображений рух коштів, а саме: отримання, використання і часткове повернення кредитних коштів позичальником.

Як зазначалось вище, ОСОБА_4, підписав 25 вересня 2013 року анкету-заяву з приводу отримання банківських послуг в ПриватБанку з метою використання кредитних коштів.

Водночас, суд першої інстанції вважав, що надані позивачем докази у своїй сукупності не доводять позовні вимоги в частині права банку на стягнення процентів за користування кредитом відповідно до Умов, Правил надання банківських послуг та Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», поданих останнім разом з позовом, які не підписані відповідачем, тому визначив розмір заборгованості по процентам на рівні облікової ставки Національного банку України.

При цьому, суд першої інстанції не взяв до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором за період з 17 червня 2014 року по 30 листопада 2017 року та виписку по рахунку, з яких вбачається, що позичальник 17 та 18 червня 2014 року здійснював зняття коштів в банкоматі, оплачував покупки в магазині та здійснював оплату платежів, а з 07 квітня 2015 року по 25 травня 2015 року року частково погашав борг на загальну суму 447,78 грн. (07.04.2015 року – 136,13 грн., 28.04.2015 року – 0,32 грн., 29.04.2015 року – 136,13 грн., 25.05.2015 року – 175,20 грн.) (а.с. 64-65), тобто, користувався кредитними коштами і, відповідно, погоджувався з встановленою банком на момент підписання позичальником анкети–заяви процентною ставкою за користування кредитом на рівні 30 % річних.

Згідно з положеннями ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Виходячи з вимог частини першої ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 2 ст. 1067 ЦК України банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунку з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Таким чином відповідач, підписуючи анкету-заяву від 25.09.2013 року, користуючись кредитними коштами та здійснюючи погашення заборгованості, висловив свою згоду з формою договору та його умовами. Крім того відповідач в судове засідання не з’явився і своїх заперечень проти вимог позивача та наданих ним розрахунків заборгованості суду не надав.

Отже на думку колегії суддів, оскільки відповідач до 25.05.2015р. поповнював свій банківський рахунок, що є підтвердженням узгодження з ним розміру процентної ставки за користування кредитними коштами діючої станом на день підписання ним анкети-заяви, з відповідача підлягають стягненню проценти за користування кредитними коштами на рівні 30 % річних, тобто в розмірі який діяв на момент укладання кредитного договору, виходячи з наступного.

Відповідно до витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» базова процентна ставка в місяць по кредитній карті «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» на час укладення кредитного договору складала 2,5 %. (а. с. 12).

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, поточна заборгованість за кредитом у відповідача виникла 26 липня 2014 року, а процентна ставка стосовно використання кредитних коштів змінювалася, зокрема у період з 17 червня 2014 року по 31 серпня 2014 року проценти нараховувались у розмірі 30% річних, у період з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року – 34,80% річних, з 01 квітня 2015 – 43,20 % річних.

У ст. 628 ЦК України йдеться про те, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ч. 1 ЦК України (у редакції, чинній на момент підписання відповідачем анкети-заяви) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 3 цієї ж статті ЦК України у тій же редакції було передбачено, що фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, правила застосування банком змінюваної процентної ставки відповідно до ч. 4 ст. 1056-1 ч. 1 ЦК України (у редакції, чинній на момент підписання відповідачем анкети-заяви) позивачем не дотримані, а саме: позичальник письмово не повідомлявся не пізніш, як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовувалась нова процентна ставка; у кредитному договорі, зокрема, в анкеті-заяві не було встановлено порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу.

Крім того, відповідно до п. 1.1.3.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг банк має право здійснювати зміни Тарифів та інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов’язаний не менше, ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картковому рахунку відповідно до п. 1.1.3.1.9 цього Договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то ввжається, що клієнт приймає нові умови.

ПАТ КБ «ПриватБанк» всупереч положенням ст. 81 ЦПК України не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту того, що відповідача належним чином було повідомлено про підвищення процентної ставки. Внесення відповідачем коштів на часткове погашення кредитної заборгованості, не свідчить що він був належним чином обізнаним із зміною розміру процентної ставки.

Відтак, з відповідача підлягає стягненню заборгованість по процентам за користування кредитом, виходячи з процентної ставки 30% річних, оскільки вимоги позивача стосовно застосування підвищеної процентної ставки є безпідставними.

Крім того, місцевий суд у зв’язку з помилковим розрахунком розміру заборгованості по процентам за користування кредитом на рівні облікової ставки НБУ прийшов до помилкового висновку про зменшення розміру заборгованості по тілу кредиту до 1875,94 грн., замість 1998,02 грн.

Відтак, з 26 квітня 2014 року по 30 листопада 2017 року розмір заборгованості по процентам за користування кредитом визначається на рівні 30% річних і становить 1590,20 грн. (1998,02 грн.*30%*1224/360) – (447,78 грн.),

з яких: 1998,02 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 30 % - розмір процентної ставки; 1224 – кількість днів в періоді; 447,78 грн. – загальна сума коштів, внесена відповідачем на погашення заборгованості (136,13 грн.+0,32 грн.+136,13 грн.+175,20 грн.=447,78 грн).

Стосовно вимог щодо стягнення пені та штрафів, позивачем на порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України жодних доказів про встановлення розміру пені, штрафу, як зазначено у позовній заяві та як зазначено у розрахунку заборгованості, не надано.

Установивши, що розмір пені та штрафу не передбачений договором, суд попередньої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення пені; штрафу (відсоткова складова і фіксована складова), що є предметом апеляційного розгляду, з підстав недоведеності позивачем факту укладення договору саме на тих умовах, на яких побудовано позов та доданий до нього розрахунок.

Отже, виходячи з викладеного, рішення суду першої інстанції на підставі п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає зміні в частині вирішення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту та процентів за користування кредитними коштами: стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 1998, 02 грн. заборгованості по тілу кредиту та 1590,20 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, пропорційно задоволеної частини позовних вимог та апеляційної скарги з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню судові витрати в розмірі 151,31 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 226,96 грн. за апеляційний перегляд рішення суду.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п.п. 1,4, 381-382 ЦПК України, апеляційний суд –

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» задовольнити частково.

Заочне рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 05 квітня 2018 року в даній справі змінити в частині вирішення позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по тілу кредиту, процентам за користування кредитними коштами та розподілу судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за договором № б/н від 25.09.2013 року у розмірі 3588 гривень 22 копійки, яка складається з: 1998 гривень 02 копійки заборгованості по тілу кредиту, 1590 гривень 20 копійок заборгованості по процентам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 151 гривню 39 копійок судових витрат.

В іншій частині заочне рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 05 квітня 2018 залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати у розмірі 226 гривень 96 копійок за апеляційний перегляд рішення суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 8 червня 2018 року.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: С.Г. Хвостик

ОСОБА_5