Ухвала суду № 74561431, 08.06.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1006/18Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 30 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2018 року м.Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі судді:

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

за участю секретаря

ОСОБА_5

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 19 квітня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Колоди Л.Д., у справі за позовом ОСОБА_6 до Придніпровського відділу ДВС м.Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області про стягнення моральної шкоди, повний текст рішення виготовлено 24 квітня 2018 року, -

в с т а н о в и в :

В грудні 2017 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Придніпровського відділу ДВС м.Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області про стягнення моральної шкоди в сумі 16 000 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що страшним державним виконавцем Орел І.М. при здійсненні функціональних обов’язків щодо виконання виконавчих проваджень № 50968959, № 50969100 було допущено неправомірність дій, чим порушила його права, як сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 вересня 2016 року скаргу ОСОБА_6 задоволено, визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_7 щодо неповідомлення ОСОБА_6 про складання довідок розрахунків розміру заборгованості аліментів від 21.06.2016 року та від 06.07.2016 року по виконавчому листу, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси № 711/8808/15 від 22.04.2016 року, виконавче провадження № 50969100. Зобов’язано старшого державного виконавця Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_7 скласти відповідний розрахунок заборгованості по аліментам у виконавчому провадженні № 50969100, № 50968959, виходячи з того, що розмір суми стягнення за травень 2016 року складає 369 грн. 70 коп., і відповідно обрахувати загальний розмір сум аліментів, які сплачені та які підлягають до сплати на момент проведення розрахунків.

В решті вимог скарги відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 27 жовтня 2016 року ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 вересня 2016 року змінено в частині зобов’язання державного виконавця скласти розрахунок Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_7 скласти розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_6 по виконавчому листу № 711/8808/16, виданому Придніпровським районним судом м. Черкаси від 22.04.2016 року , на підставі матеріалів виконавчого провадження із зазначенням інформації про конкретну дату повного чи часткового виконання (сплати) ОСОБА_6 зобов’язання станом на 26 квітня 2016 року, 06 липня 2016 року та 22 липня 2016 року.

В решті частини ухвали суду залишено без змін.

Позивач вважає, що судовими органами було встановлено факт неправомірності поведінки державного виконавця по відношенню до його прав.

Крім того, ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 квітня 2017 року скаргу ОСОБА_6 задоволено. Визнано незаконною постанову старшого державного виконавця Орел І.М. Придніпровського ВДВС м.Черкаси ГТУЮ у Черкаській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.07.2016 року у межах 3 053 грн. 52 коп. Зобов’язано Придніпровський ВДВС м.Черкаси ГТУЮ у Черкаській області зняти арешт, накладений постановою ВП № 50968959 від 20.07.2016 року про арешт всього майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Позивач зазначає, що судами було встановлено факт порушення працівниками Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області його процесуальних прав у виконавчому провадженні. В результаті неправомірних дій працівниками відповідача була завдано йому моральна шкода, яку позивач оцінив в 16 000 грн.

З таких підстав ОСОБА_6 просив суд стягнути з Придніпровського ВДВС м.Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на його користь компенсацію у розмірі 16 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної під час здійснення виконавчого провадження.

Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 19 квітня 2018 року в позові ОСОБА_6 до Придніпровського відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області про стягнення моральної шкоди в сумі 16 000 грн. –відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати , як незаконне, протиправне, необґрунтоване та з порушенням норм матеріального та процесуального права, а по справі ухвалити нове рішення по суті цивільного позову позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги по наступних підставах.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і дотримання норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з’ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Проте таким вимогам закону рішення не відповідає.

Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав доказів на підтвердження своїх вимог, а тому підстав для задоволення позову немає.

Але такі висновки суду не відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи.

Судом встановлено, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 вересня 2016 року скаргу ОСОБА_6 задоволено, визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_7 щодо неповідомлення ОСОБА_6 про складання довідок розрахунків розміру заборгованості аліментів від 21.06.2016 року та від 06.07.2016 року по виконавчому листу, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси № 711/8808/15 від 22.04.2016 року, виконавче провадження № 50969100. Зобов’язано старшого державного виконавця Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_7 скласти відповідний розрахунок заборгованості по аліментам у виконавчому провадженні № 50969100, № 50968959, виходячи з того, що розмір суми стягнення за травень 2016 року складає 369 грн. 70 коп., і відповідно обрахувати загальний розмір сум аліментів, які сплачені та які підлягають до сплати на момент проведення розрахунків.

В решті вимог скарги відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 27 жовтня 2016 року ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 вересня 2016 року змінено в частині зобов’язання державного виконавця скласти розрахунок Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_7 скласти розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_6 по виконавчому листу № 711/8808/16, виданому Придніпровським районним судом м. Черкаси від 22.04.2016 року , на підставі матеріалів виконавчого провадження із зазначенням інформації про конкретну дату повного чи часткового виконання (сплати) ОСОБА_6 зобов’язання станом на 26 квітня 2016 року. 06 липня 2016 року та 22 липня 2016 року.

В решті частини ухвали суду залишено без змін.

Крім того, ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 квітня 2017 року скаргу ОСОБА_6 задоволено. Визнано незаконною постанову старшого державного виконавця Орел І.М. Придніпровського ВДВС м.Черкаси ГТУЮ у Черкаській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.07.2016 року у межах 3 053 грн. 52 коп. Зобов’язано Придніпровський ВДВС м.Черкаси ГТУЮ у Черкаській області зняти арешт, накладений постановою ВП № 50968959 від 20.07.2016 року про арешт всього майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Вищевказані судові рішення суду набрали законної сили, є преюдиційним, а відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній, або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, судовими рішення суду першої та апеляційної інстанції встановлено неправомірними дії старшого державного виконавця Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_7 при здійсненні виконання судового рішення та зобов’язано вчинити певні дії.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

У статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної ОСОБА_8 Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.

За статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної ОСОБА_8 Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною ОСОБА_8 Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно зі статтею 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної ОСОБА_8 Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною ОСОБА_8 Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Таким чином, ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виділяє як вказані органи, так і їх посадових чи службових осіб, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу, ОСОБА_8 Крим або орган місцевого самоврядування.

При цьому з урахуванням положень пункту 10 частини другої статті 16, статей 21, 1173 та 1174 ЦК України шкода, завдана зазначеними органами чи (та) особами, відшкодовується державою, Автономною ОСОБА_8 Крим або органом місцевого самоврядування лише у випадках визнання вказаних рішень незаконними та їх подальшого скасування або визнання дій або бездіяльності таких органів чи (та) осіб незаконними.

За положеннями ч. 2 ст. 7 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державною здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбачено законом.

Відповідно до частини 2 статті 25 Бюджетного кодексу України відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів влади, а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою.

Згідно до пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 р. № 460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна Казначейська служба України, яка зокрема здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами слід виходити із того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо не передбачено відповідним законом. Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави) то поряд із відповідним державним органом суд має притягти як відповідача відповідний орган Державного казначейства України.

Із наведеного, можна зробити висновок, що в справах за позовами фізичних і юридичних осіб про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної рішеннями, діями (бездіяльністю) державних виконавців відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні органи Державного казначейства України.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, або у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження – до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Згідно зі ст. 175 ЦПК України позивач формулює позовні вимоги і зобов’язаний зазначити належний склад відповідачів у позові, а суд згідно вимог п.4 ч.2 ст. 197 ЦПК України вирішує питання про вступ інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучає співвідповідача, якщо ці питання не були вирішені раніше.

При цьому захист прав одних осіб за рахунок порушення прав інших осіб призведе до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.

Відповідно до норм Цивільного процесуального Кодексу України апеляційний суд позбавлений можливості притягнення до участі в справі співвідповідача.

Поскільки позивач, розпоряджаючись своїми процесуальними правами на власний розсуд, не пред’явив позов до відповідного державного органу, який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, то в задоволенні позову необхідно відмовити.

При цьому позивач не позбавлений можливості пред’явити позов до належних відповідачів.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволити частково.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 квітня 2018 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_6 до Придніпровського відділу ДВС м.Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області про стягнення моральної шкоди – відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч. 2 ст. 389 ЦПК України.

Судді: