Постанова № 74561143, 08.06.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«07» червня 2018 року

м. Харків

справа № 644/3295/17

провадження № 22-ц/790/1915/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря: Семикрас О.В.,

учасників справи:

представника позивача ПАТ «УкрСиббанк» - ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - ОСОБА_6 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2017 року (ухвалене суддею Горчаковою О.І. в залі суду в м. Харкові),-

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2017 року публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі – ПАТ «УкрСиббанк», банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 17 серпня 2015 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11474737000, відповідно до умов якого ПАТ «УкрСиббанк» надало останньому кредит в розмірі 512 443,40 грн. шляхом зарахування коштів на поточний рахунок. ОСОБА_4 зобов’язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів у розмірі, встановленому кредитним договором, але у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 17 жовтня 2049 року (далі – Кредитний договір).

Уклавши Кредитний договір, ОСОБА_4 погодився з умовами кредитування, викладеними у кредитному договорі та Правилах споживчого кредитування, оприлюднених в газеті «Голос України» № 85 (5085) 13 травня 2011 року (далі - Правила споживчого кредитування).

Відповідно до п. 4.1. Правил споживчого кредитування, у випадку порушення термінів повернення кредиту та/або процентів відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу, починаючи з 32 календарного дня прострочення платежу.

17 серпня 2015 року, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов’язань за кредитним договором, між ОСОБА_5 та ПАТ «УкрСиббанк» укладено договори поруки № 262141 (основний борг) та № 262141 (проценти та інші платежі), та між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк» договори поруки № 262142 (основний борг) та № 262142 (проценти та інші платежі).

Відповідно до даних договорів поруки ОСОБА_5 та ОСОБА_2 поручилися перед ПАТ «УкрСиббанк» за виконання ОСОБА_4 зобов’язань щодо сплати основного боргу за кредитним договором в розмірі 512 443,40 грн., процентів, пені в межах суми 256 221,70 грн. У разі невиконання останнім зобов’язань поручителі відповідають перед кредитором солідарно.

У зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_4 зобов’язань за кредитним договором, станом на 24 травня 2017 року виникла заборгованість в розмірі 529 181,30 грн., де: 512 060,12 грн. – заборгованість за кредитом, у томі числі прострочена заборгованість у розмірі 82,82 грн. за період з 17 жовтня 2016 року по 24 травня 2017 року; 16 228,38 грн. – заборгованість по процентах, у томі числі прострочена заборгованість у розмірі 11 733,52 грн. за період з 09 вересня 2016 року по 08 травня 2017 року, 06,17 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом з 19 серпня 2016 року по 24 травня 2017 року, 886,63 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за період з 18 листопада 2016 року по 24 травня 2017 року.

Зважаючи на зазначене, позивач просив суд стягнути на його користь солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 заборгованість за вищевказаним Кредитним договором в розмірі 529 181,30 грн.

01 вересня 2017 року представником ОСОБА_2 надано заперечення на позов, в якому зазначив, що позивачем неправильно були розподілені грошові кошти, внесені в якості чергового платежу за кредитом, у зв’язку з чим незаконно та необґрунтовано почали здійснюватися нарахування. Позичальником умови кредитного договору виконуються належним чином та в повному обсязі, заборгованість відсутня, у зв’язку з чим просив суд у задоволенні позову відмовити.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представником ПАТ «УкрСиббанк» подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Судом першої інстанції не встановлені обставини, що мають значення для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення. Судом не надано належної оцінки умовам кредитного договору та договорам поруки. Судом не надано належної оцінки тому факту, що погашення заборгованості за кредитним договором здійснюється шляхом сплати ануїтетного платежу, що передбачає рівні за сумою платежі, що включають в себе частину суми основного боргу та/або проценти. На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано відповідний розрахунок, який судом першої інстанції не було належним чином досліджено. З даного розрахунку вбачається, що ОСОБА_4 неодноразово допускав прострочення сплати ануїтетних платежів – після 17 числа кожного місяця, чим зумовив виникнення у банку права на застосування до нього подвійної процентної ставки. Починаючи з квітня 2016 року позичальником допущено прострочення платежу більше ніж 10 днів, а саме в період з 28 березня 2016 року по 31 березня 2016 року, з 19 квітня 2016 року по 30 квітня 2016 року, з 29 серпня 2016 року по 16 вересня 2016 року, з 20 вересня 2016 року по 02 жовтня 2016 року, з 17 жовтня 2016 року по 16 листопада 2016 року, з 20 грудня 2016 року по 04 січня 2016 року, з 18 лютого 2017 року по 16 березня 2017 року, з 18 березня 2017 року по 05 квітня 2017 року, з 17 квітня 2017 року по 16 травня 2017 року. Внаслідок зазначеного прострочення до позичальника застосовано процентну ставку на 4 проценти більше діючої, збільшену вдвічі. Таким чином, судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що неналежне виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором призвело до збільшення відсоткової ставки, що в свою чергу призвело до збільшення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 19 лютого 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків – 10 днів з моменту отримання копії ухвали (а.с. 160-161).

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 21 березня 2018 року відкрито апеляційне провадження в даній цивільній справі (а.с. 173-174).

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 25 квітня 2018 року закінчено підготовку апеляційного розгляду даної цивільної справи, справу призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні з викликом учасників справи на 03 травня 2018 року (а.с. 179).

У зв’язку з неявкою в судове засідання 03 травня 2018 року всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи відкладено на 15 травня 2018 року (а.с. 180). У зв’язку з неявкою в судове засідання 15 травня 2018 року всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи відкладено на 22 травня 2018 року (а.с. 197).

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 22 травня 2018 року клопотання представника ПАТ« УкрСиббанк» про продовження строку розгляду справи задоволено, продовжено розгляд даної цивільної справи, в справі оголошено перерву до 05 червня 2018 року (а.с. 207-208).

Слухання справи, призначене на 05 червня 2018 року, відкладено на 07 червня 2018 року в зв’язку із відрядженням головуючого судді Колтунової А.І. (а.с. 218).

В суді апеляційної інстанції представник ПАТ «УкрСиббанк» апеляційну скаргу підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Зазначав, що ріщення суду є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилися, про час та місце слухання справи повідомлені (а.с. 210).

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення представників ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до квитанцій, наданих суду ОСОБА_4, та ОСОБА_7 взаєморозрахунків заборгованості по кредитному договору № 11474737000 від 17.08.2015 року, який було надано суду за його підписом, в рахунок погашення заборгованості по кредиту слід було сплатити 64 273,50 грн., ОСОБА_4 сплачено 70 825,45 грн., в зв’язку з чим заборгованість останнього перед банком відсутня.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності заборгованості з вини позивача, оскільки судом першої інстанції було належним чином встановлено та надано правову оцінку всім обставинам у справі, що мають значення для ухвалення законного та справедливого судового рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, підтверджується письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи, та не заперечується сторонами, що 17 серпня 2015 року між банком та ОСОБА_4 укладено Договір про надання споживчого кредиту (з Правилами) № 11474737000, відповідно до умов якого ПАТ «УкрСиббанк» надало ОСОБА_4 кредит в розмірі 512 443,40 грн. строком до 17 жовтня 2049 року шляхом надання двох окремих частин кредитних коштів (двох траншів) в межах ліміту кредитування та перерахування вказаних траншів на поточний рахунок в національній валюті, відкритий ОСОБА_4 в банку. ОСОБА_4 зобов’язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів у розмірі та строки, встановлені Кредитним договором. Уклавши кредитний договір, ОСОБА_4 погодився з умовами кредитування, викладеними у Кредитному договорі та Правилах споживчого кредитування (а.с. 10-11).

Відповідно до п. 4.1. Правил споживчого кредитування, за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов’язань, передбачених Договором, зокрема термінів повернення кредиту та/або процентів, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, нарахованої за кожен день прострочення (а.с. 12-14).

Крім того, 17 серпня 2015 року між ОСОБА_5 та ПАТ «УкрСиббанк» укладено Договір поруки № 262141 (основний борг), згідно умов якого ОСОБА_5 поручився за виконання ОСОБА_4 основного зобов’язання за Кредитним договором, а саме щодо сплати суми основного боргу, в межах суми, що становить 512 443,40 грн., як солідарний боржник (а.с. 15-17).

17 серпня 2015 року між ОСОБА_5 та ПАТ «УкрСиббанк» укладено Договір поруки та № 262141 (проценти та інші платежі), згідно умов якого ОСОБА_5 поручився за виконання ОСОБА_4 основного зобов’язання за Кредитним договором, а саме щодо сплати процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплати пені та інших штрафних санкцій, в межах суми, що становить 256 221,70 грн., як солідарний боржник (а.с. 18-20). Також 17 серпня 2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк» укладено Договір поруки № 262142 (основний борг), згідно умов якого ОСОБА_2 поручилась за виконання ОСОБА_4 основного зобов’язання за Кредитним договором, а саме щодо сплати суми основного боргу, в межах суми, що становить 512 443,40 грн., як солідарний боржник (а.с. 21-23).

17 серпня 2015 року між ОСОБА_5 та ПАТ «УкрСиббанк» укладено Договір поруки та № 262142 (проценти та інші платежі), згідно умов якого ОСОБА_2 поручилась за виконання ОСОБА_4 основного зобов’язання за Кредитним договором, а саме щодо сплати процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплати пені та інших штрафних санкцій, в межах суми, що становить 256 221,70 грн., як солідарний боржник (а.с. 24-26).

Згідно наданого банком розрахунку, у зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_4 зобов’язань за кредитним договором, у нього станом на 24 травня 2017 року виникла заборгованість в розмірі 529 181,30 грн., з яких: заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 512060,12 грн., заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 16228,38 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 6,17 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 886,63 грн. (а.с. 34-38).

Пунктом 5.2. Правил споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк» передбачено, що у разі застосуванням Банком права, передбаченого п. 5.1.2. Розділу і Правил, порядок повернення всієї суми кредиту та дострокової сплати плати за кредит є наступним, а саме: Банк повідомляє позичальника про встановлення нового терміну повернення всієї суми кредиту та сплати плати за користування таким кредитом за договором шляхом направлення відповідної письмової вимоги поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або кур’єром за адресою позичальника; терміни повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит – обов’язковими до повернення і сплати в повному обсязі Банку з 32 календарного дня з дати одержання позичальником повідомлення Банку про дострокове повернення кредиту за умови, що: а) Банк направив за адресою позичальника повідомлення про порушення зобов’язання позичальника за договором та про повернення кредиту і плати за кредит, а б) позичальник не усунув зазначених Банком порушень зобов’язань позичальника за договором протягом 31 календарного дня з дати одержання позичальником вищевказаного повідомлення Банку; термін повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит – обов’язковими до повернення і сплати в повному обсязі Банку – з 41 календарного дня з дати відправлення Банком позичальнику повідомлення про повернення кредиту та плати за кредит, а у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення Банку внаслідок зміни позичальником адреси (без попереднього про це письмового повідомлення Банку) або з інших підстав – протягом 40 календарних днів з дати направлення Банком позичальнику повідомлення про повернення кредиту та плати за кредит; не пізніше встановленої на підставі цього пункту Правил дати повернення кредиту та сплати плати за кредит позичальник зобов’язується виконати в повному обсязі й інші власні грошові зобов’язання, передбачені договором; в разі порушення позичальником нового терміну повернення всієї наданої ним суми кредиту та/або сплати плати за кредит за договором, вважається, що такий позичальник користується кредитом понад строк, встановлений договором, при цьому, починаючи з наступного робочого дня, сума такого кредиту вважається простроченою сумою основного боргу, а сума плати за кредит, що була нарахована на цей день – відповідно простроченими процентами та/або простроченими комісіями.

Колегія суддів вважає, що зазначені положення договору банком при предявленні позову до відповідачів про дострокове погашення суми кредиту виконані небули.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Частиною першою статі 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 549 ЦК України передбачено обов’язок боржника сплатити кредитору неустойку (штраф, пеню) в разі порушення ним зобов’язання. Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частиною 1 ст. 554 ЦК встановлено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч. 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Судом першої інстанції з квитанцій, наданих представником ОСОБА_2, було встановлено, що на погашення заборгованості за Кредитним договором було сплачено наступні кошти: квитанція № 104 від 12.06.2017 - 3 000,00 грн., квитанція № 13 від 12.07.2017 - 4 000,00 грн., квитанція № 14 від 13.04.2017 - 3 000,00 грн., квитанція № 5 від 11.05.2017 - 3 000,00 грн., квитанція № 16 від 14.02.2017 - 2 800,00 грн., квитанція № 11 від 14.03.2017 - 3 000,00 грн., квитанція № 9 від 15.12.2016 - 3 000,00 грн., квитанція № 2 від 13.01.2017 - 3 000,00 грн., квитанція № 18 від 13.10.2016 - 3 000,00 грн., квитанція № 11 від 14.11.2016 - 3 000,00 грн., квитанція № 3 від 18.08.2016 - 2 800,00 грн., квитанція № 54 від 14.09.2016 - 3 300,00 грн., квитанція від 07.07.2016 - 2 800,00 грн., квитанція № 4 від 07.07.2016 - 1 240,90 грн., квитанція № 13 від 14.06.2016 - 3 000,00 грн., квитанція № 53 від 15.06.2016 - 1 500,00 грн., квитанція від 29.04.2016 - 2 800,00 грн., квитанція № 12 від 13.05.2016 - 2 800,00 грн., квитанція від 31.03.2016 - 2 300,00 грн., квитанція № 14 від 01.04.2016 – 500,00 грн., квитанція від 22.02.2016 - 2 400,00 грн., квитанція № 8 від 26.02.2016 - 400,00 грн., квитанція від 27.01.2016 - 2 700,00 грн., квитанція № 1 від 28.01.2016 – 84,55 грн., квитанція від 25.11.2015 - 2 800,00 грн., квитанція № 5 від 24.12.2015 - 2 800,00 грн., квитанція від 15.09.2015 - 2 800,00 грн., квитанція № 19 від 15.10.2015 - 3 000,00 грн. (а.с. 84-97).

Умовами п. 2.6. Кредитного договору передбачено погашення заборгованості за траншами 17 числа кожного місяця.

З наданих до суду першої інстанції копій квитанцій, оригінали яких були оглянуті в суді апеляційної інстанції, встановлено, що боржником щомісячно здійснювалися та здійснюються ануїтетні платежі, проте, мало місце як дострокове внесення зазначених платежів так і прострочення на декілька днів (а.с. 84-97).

Відповідно до умов кредитного договору підвищення кредитної ставки за користування кредитом передбачено лише у випадку прострочення платежів на 10 днів. У зв’язку з чим, на суму простроченої заборгованості нараховується подвійна процентна ставка від ставки, що діє на момент нарахування, тобто 8 процентів.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що підвищені проценти відповідачем були сплачені (а.с. 34-38).

Проте, при розгляді справи було встановлено, що 13 травня 2016 року боржником був зроблений черговий платіж за кредитом в розмірі 2 800,00 грн.

З розрахунку заборгованості, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що зазначена сума була зарахована на транш 1 – 661,96 грн., транш 2 – 279,84 грн. Сума 941,80 грн. по розрахунку платежів не значиться (а.с. 34-38).

Згідно умов кредитного договору оплата щомісячних ануїтет них платежів здійснюється боржником на один поточний рахунок, а банк розподіляє оплату на два транші.

При розгляді справи як суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, представником позивача не було надано належних та допустимих доказів щодо зарахування сплаченої відповідачем суми 941,80 грн. в рахунок погашення кредиту, процентів, заборгованості по процентах або пені.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді справи позивачем не було надано доказів, які б безспірно підтверджували наявність заборгованості за кредитним договором, яка виникла з вини відповідача ОСОБА_4 внаслідок невиконання умов договору.

Позивачем не спростовані доводи відповідачів щодо виникнення заборгованості внаслідок не зарахування банком в повному обсязі платежу, здійсненому по квитанції № 12 від 13 травня 2016 року в сумі 941,80 грн., що в подальшому потягло збільшення процентної ставки.

При розгляді справи було встановлено, що ОСОБА_4 після звернення банку до суду з позовом про стягнення заборгованості продовжує виконання умов договору відповідно до графіку погашення кредиту, що підтверджується наданими ними до суду апеляційної інстанції оригіналами квитанцій про здійснення операцій, які були досліджені колегією суддів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивач передчасно звернувся до відповідачів з позовом про дострокове виконання зобов’язань по кредитному договору.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Викладені в апеляційній скарзі доводи були предметом розгляду судом першої інстанції, висновків суду не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції. Оскільки колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, то відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України не вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,–

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» ОСОБА_6 – залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2017 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Постанову складено «08» червня 2018 року.

Головуючий суддя: Судді:ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9