Рішення № 74558970, 08.06.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/3550/18

Провадження № 2/520/4213/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2018 року

Київський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого – судді Калініченко Л.В.

при секретарі Єгоровій Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

до ОСОБА_1

про відшкодування збитків в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» 26 березня 2018 року звернулось до Київського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь завдані збитки в порядку регресу у розмірі 47579 гривень 60 копійок та витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 гривні 00 копійок.

У позовній заяві представник позивача в обґрунтування вимог посилається на те, що 03 червня 2014 року о 01 годині 10 хвилин в м. Одесі по вул. Краснова сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів, а саме марки «БМВ», реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходився під керуванням ОСОБА_1 та марки «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходився під керуванням ОСОБА_2

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальності перед третіми особами, при використанні транспортного засобу «БМВ», реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована позивачем від 09.09.2013 року, поліс № АС/3410450.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходився під керуванням ОСОБА_2, отримав механічні пошкодження згідно розширеної довідки ДАЇ від 13.06.2014 року та протоколу огляду ТЗ від 04.06.2014 року.

Матеріальний збиток, що завдано автомобілю потерпілого склав 47579, 60 грн., відповідно до страхового акту та розрахунку страхового відшкодування.

Як стверджує позивач, відповідно до норм ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ПрАТ «Страхова група «ТАС» було виплачено власникові пошкодженого транспортного засобу марки «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_2, страхове відшкодування в розмірі 47579 гривень 60 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 45415 від 27 березня 2015 року.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 12 квітня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, у строки передбачені ст. 275 ЦПК України.

Вищевказана ухвала була направлена сторонам по справі та відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства, відповідачу був наданий строк, терміном в п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження по справі, для подання відзиву на позовну заяву, заперечень, подання зустрічного позову або клопотання про слухання справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідно до п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Частиною 3 та частиною 4 ст. 130 ЦПК України передбачено, що якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім’ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Згідно з відповіддю відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області від 11 квітня 2018 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 21 вересня 1990 року зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, вул. 14 Лінія, 17, та саме за вказаною адресою судом надсилалась копія ухвали про відкриття провадження, разом з копію позовної заяви та копією усіх додатків доданих до позову на ім’я ОСОБА_1

03 травня 2018 року відповідачем ОСОБА_1 отримано вказану копію ухвали суду з копією позовної заяви та копією додатків наданих до позову, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення наявним в матеріалах справи.

П’ятнадцятиденний термін для подання відповідачем відзиву на позовну заяву, заперечень, подання зустрічного позову або клопотання про слухання справи у судовому засіданні з викликом сторін сплив 18 травня 2018 року включно.

Будь-яких інших заяв або клопотань від сторін через канцелярію суду не надходило, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 2 ст. 282 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно ч.2 ст.281 ЦПК України - розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою про заочний розгляд справи.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Судом також враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа ОСОБА_3 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуюче вищевикладене та у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування збитків в порядку регресу підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03 червня 2014 року о 01 годині 10 хвилин, ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «БМВ», реєстраційний номер НОМЕР_1, в місті Одесі по вулиці Краснова, при перестроюванні в іншу смугу руху, не надав дорогу автомобілю марки «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_2, який рухався по тій смузі в яку він мав намір перестроюватися. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Водій ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 10.3 Правил Дорожнього Руху України.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 19 червня 2014 року, справа №520/6891/14-п, провадження №3/520/2406/14, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, а саме у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03 червня 2014 року з автомобілем марки «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_2, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії, та чи вчинені вони цією особою.

В силу ч. 4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, наявність вини в діях ОСОБА_1 у скоєні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03 червня 2014 року, додатковому доказуванню не підлягає.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, у тому числі автомобіль марки «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_2, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САТ 540612 належав ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 22ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників неземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб марки «БМВ», реєстраційний номер НОМЕР_1, який на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди був під керуванням відповідача – ОСОБА_1, був застрахований у ПрАТ "Страхова Група "ТАС" відповідно до полісу АС/3410450 від 09.09.2013 року, згідно з яким строк дії якого встановлений у період з 10 вересня 2013 року по 09 вересня 2014 року, сума страхового ліміту за шкоду завдану майну третім особам становить в сумі 50000 гривень 00 копійок, франшиза в сумі 0 гривень 00 копійок.

Транспортний засіб марки «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_2, був застрахований у ПрАТ "Страхова Компанія «АХА Страхування» відповідно до договору страхування №CON/VES/CASC0066986-330817Га/13о від 16.12.2013 року.

Згідно з розрахунком страхового відшкодування від 19 червня 2014 року, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03 червня 2014 року, з урахуванням суми зносу та знецінення становить в сумі 47579 гривень 60 копійок.

Згідно зі страховим актом №1,002,14,03251/VESKO18449 від 23.06.2014 року, ПрАТ СК «АХА Страхування» визнано страховим випадком та вирішено виплатити суму страхового відшкодування в сумі 47579 гривень 60 копійок.

13 січня 2015 року ПрАТ СК «АХА Страхування» звернулось на адресу ПрАТ «Страхова Група «ТАС» з претензією за вих. №11349/26/ЦВ від 26.12.2014 року про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в якій ПрАТ СК «АХА Страхування» вимагало ПрАТ «Страхова Група «ТАС» виплатити в порядку регресу виплачену ПрАТ СК «АХА Страхування» шкоду завдану автомобілю марки «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_2, в сумі 47579 гривень 60 копійок, внаслідок винних дій ОСОБА_1, під керуванням транспортного засобу марки «БМВ», реєстраційний номер НОМЕР_1, який на час дорожньо-транспортної пригоди був застрахований у ПрАТ "Страхова Група "ТАС".

27 березня 2015 року ПрАТ «Страхова Група «ТАС» було виплачено ПрАТ СК «АХА Страхування» в порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, за претензією за вих. №11349/26/ЦВ від 26.12.2014 року, в сумі 47579 гривень 60 копійок, що підтверджується платіжним дорученням №45415 від 27 березня 2015 року.

Відповідно до ст. 33 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов’язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Однак, страхувальником не було виконано вимоги цього закону в частині повідомлення страховика про настання страхового випадку.

Відповідно до підпункту “г” п. 38.1.1, ст. 38 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у статті 33 Закону.

Згідно із ст. 27 Закону України “Про страхування”, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як вбачається відповідач у встановлений законом строк, у відповідності до вимог ст. 33 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивача не повідомив про настання страхового випадку.

Доказів на спростування вказаних обставин, відповідачем у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України, до суду не надано.

Таким чином, у позивача після виплати страхового відшкодування на користь ПрАТ «СК «АХА Страхування» настало право на подання регресного позову до водія транспортного засобу марки «БМВ», реєстраційний номер НОМЕР_1, а саме до ОСОБА_1 про стягнення з останнього суми виплаченого страхового відшкодування в сумі 47579 гривень 60 копійок.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Аналізуючи наведені норми законів та докази по справі, приймаючи до уваги ту обставину, що доказів, які б виключали наявність наведених підстав для стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь позивача, суду не надано, тому позов ПрАТ "Страхова Група «ТАС» про стягнення грошової суми в порядку регресу є обґрунтованим та доведеним, а отже на користь позивача належить стягнути із відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 47549 гривень 60 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір сплачений останнім в сумі 1762 гривні 00 копійок.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 2, 4, 5, 6, 19, 76-78, 81, 141, 161, 178, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-283, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 22, 1187, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (місцезнаходження: 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 65) до ОСОБА_1 (місце проживання: 65000, м. Одеса, 14-та Лінія 6-ої станції Люстдорфської дороги, 17) про відшкодування страхового відшкодування – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, вул. 14 Лінія, 17, паспорт серії КМ 418788, виданий 02.10.2006 року Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (місцезнаходження: 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 65; код за ЄДРПОУ 30115243, розрахунковий рахунок 26506056202586 в Столичній філії ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 380269 ), в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в загальній сумі 47579 (сорок сім тисяч п’ятсот сімдесят дев’ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, вул. 14 Лінія, 17, паспорт серії КМ 418788, виданий 02.10.2006 року Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (місцезнаходження: 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 65; код за ЄДРПОУ 30115243, розрахунковий рахунок 26506056202586 в Столичній філії ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 380269 ), витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 (нуль) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений – 08 червня 2018 року.

Головуючий Калініченко Л. В.