Вирок № 74558350, 08.06.2018, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/194/17

Провадження 1-кп/483/6/2018

ВИРОК

Іменем України

08 червня 2018 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді Казанлі Л.І.,

за участю секретаря Гречки С.Є.,

прокурора Дударєва В.В.,

захисника – адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017150410000041 від 25 січня 2017 року, за обвинуваченням

ОСОБА_2, який народився 09 жовтня 1985 року в м. Очакові Миколаївської області, є громадянином України, неодруженим, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працює, засуджений вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 квітня 2017 року за ч. 4 ст. 407 КК України із застосуванням ст.ст. 69, 60 КК України до 2 місяців арешту з відбуванням покарання на гауптвахті, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, –

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_2 не з’явився вчасно на службу без поважних причин, в умовах особливого періоду, за наступних обставин.

29 квітня 2016 року ОСОБА_2 уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України. Наказом командира військової частини А2062, що дислокується в м. Очакові Миколаївської області, № 100 від 06 травня 2016 року ОСОБА_2 зарахований до списків особового складу зазначеної частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду номера обслуги 2-го розрахунку 1-го артилерійського взводу 2-го артилерійського дивізіону зазначеної військової частини.

З моменту видання виконуючим обов’язки Президента України Указу «Про часткову мобілізацію» № 303/2014 від 17 березня 2014 року на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу, про що обвинуваченому ОСОБА_2 достеменно було відомо.

27 грудня 2016 року о 08 год. ОСОБА_2, діючи з метою тимчасово ухилитися від виконання обов’язків військової служби, не з’явився вчасно на службу до розташування артилерійського дивізіону військової частини А2062 за адресою: Миколаївська область, м. Очаків, санаторій «Сонячний» та перебував за місцем реєстрації за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Куцуруб, вул. Дніпробузька, буд. 71, де проводив час на власний розсуд до 12 год. 05 хв. 14 січня 2017 року, чим порушив встановлений порядок проходження військової служби.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 в інкримінованому йому нез’явленні вчасно на службу без поважних причин винним себе визнав повністю та дав показання про те, що дійсно наприкінці грудня 2016 року не з’явився вчасно до місця проходження служби, у зв’язку із сімейними проблемами. У вчиненому щиро кається.

За згодою учасників судового розгляду, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового

розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

Роз’яснивши учасникам судового розгляду наслідки щодо позбавлення їх права оскаржити в апеляційному порядку обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу.

Аналізуючи досліджені у справі докази та оцінюючи їх у сукупності, суд знаходить доведеною винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину і вважає, що дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковано як нез’явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем (крім строкової служби), вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, – за ч. 4 ст. 407 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує, що він вчинив тяжкий злочин, його особу, а саме те, що він на момент вчинення злочину вважався несудимим, характеризується позитивно, є учасником бойових дій, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, проживає з батьками похилого віку, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та як обставину, що його пом’якшує, –щире каяття Встановивши в судовому засіданні такі обставини суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 66 КК України визнає їх такими, що істотно знижують ступінь тяжкості скоєного.

Суд вважає, що мета кари – виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, що уособлює основний принцип кримінального права, – не тяжкість покарання, а його невідворотність, буде досягнута у разі призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч. 4 ст. 407 КК України і на підставі ст. 75 КК України звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням.

ОСОБА_2 вчинив вказаний вище злочин до ухвалення вироку Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 квітня 2017 року, яким його було засуджено за ч. 4 ст. 407 КК України, а тому йому слід призначити покарання за правилами, передбаченими ст. 72 КК України, та, на підставі ст. 71 КК України, до покарання повністю приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком.

Цивільний позов у провадженні не заявлено, речових доказів, судових витрат немає.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, враховуючи, що підстави, які були враховані при обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час постановлення вироку відпали, а підстав для продовження чи зміни запобіжного заходу не встановлено, суд вважає за необхідне скасувати обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, звільнивши його з-під варти в залі суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, –

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у пред’явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання, у відповідності до ч. 1 ст. 72 КК України, повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 квітня 2017 року та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на три роки один місяць.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання звільнити, якщо він протягом двох років від дня проголошення вироку не вчинить нового злочину та виконуватиме покладені на нього судом обов’язки.

На підставі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки:

- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_2 у виді тримання під вартою, – скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: