Вирок № 74555746, 08.06.2018, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/1505/17 Провадження №-1-кп/613/83/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2018 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Харченка С.М., за участю секретаря Мізяк М.О., прокурора Кривошея Я.В., представника потерпілого – адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові кримінальне провадження №12017220220000108 від 17 лютого 2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, -

за ч. 1 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 17 лютого 2017 року близько 07 год. 30 хв., керуючи технічно - справним автомобілем марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER д.н.з.ВІ9689АС, з причепом д.н.з.4838ХЦ, рухаючись по автошляху Краснокутськ – Мурафа – Старий Мерчик на 30 км +150 м, зі сторони м.Богодухів Харківської області, в напрямку смт.Краснокутськ Харківської області зі швидкістю 50 км/год, на шляху прямування грубо порушивши Правила дорожнього руху України, а саме: п.12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати», не вибрав безпечну швидкість, у зв’язку з чим втратив контроль над керованим ним автомобілем, виїхав на зустрічну смугу де допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 В результаті ДТП останній, отримав тілесне ушкодження у вигляді: закритого перелому У плюсневої кістки лівої стопи, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 43-БГ/17 від 28.04.2017 року кваліфікується як середньої тяжкості тілесне ушкодження, по критерію тривалості розладу здоров’я терміном більше 3 тижнів (більше ніж 21 день).

В діях ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв’язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України визнав повністю, не заперечував обставини викладені в обвинувальному акті та пояснив, що дійсно 17 лютого 2017 року під час керування ним автомобілем з причепом, останній почало заносити,він намагався вирівняти автомобіль,але його винесло на смугу зустрічного руху, де сталося зіткнення з автомобілем ВАЗ-2108.Зіткнення сталося на смузі зустрічного руху,передньою частиною автомобіля. Позов потерпілого в частині відшкодування матеріальної шкоди визнав частково,у розмірі 31000 грн., в іншій частині не визнав як документально не підтверджений. Позови потерпілого в частині відшкодування моральної шкоду та прокурора в інтересах держави не визнав,як необґрунтовані.

Потерпілий в судовому засіданні пояснив, що 17 лютого 2017 року під час керування ним автомобілем ВАЗ-2108,йому назустріч раптово виїхав автомобіль, який занесло.При цьому він намагався уникнути зіткнення,прийняв вправо,але все рівно сталася дорожньо-транспортна пригода, позов підтримав. Не заперечував проти розгляду справи у порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. Представник потерпілого позов підтримав у повному обсязі,просив його задовольнити.

Під час судового розгляду судом було визнано недоцільним дослідження усіх доказів у справі стосовно фактичних обставин справи, викладених у обвинувальному акті, оскільки вони ніким не оспорюються, підсудним ОСОБА_2 повністю визнається вина та фактичні обставини справи, а сторони кримінального провадження не заперечували проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому суд з'ясував, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих фактичних обставин справи, переконався у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження і кваліфікує його дії за ст. 286 ч. 1 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину,який є необережним, характеристику особистості підсудного, яка полягає в тому, що він раніше не судимий, не працює, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставинами, які пом'якшують покарання для підсудного, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання для підсудного, судом не встановлено.

З роз'яснень, які містяться в п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» випливає, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Призначаючи покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину який, за змістом ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості, його наслідки, обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, відношення обвинуваченого до скоєного злочину, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, тому суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, в межах санкцій статті, яка передбачає відповідальність за вчинене, із звільненням його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком в порядку,передбаченому ст. 75 КК України при здійсненні контролю за його поведінкою,відповідно до положень ст. 76 КК України.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка згідно п.1,3 ч.2 зазначеної статті полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичної особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Відповідно до роз'яснень, даних в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (не майнової) шкоди", обов'язковому з’ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, розмір моральних страждань визначається з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача чи інших обставин.

Заявлений потерпілим ОСОБА_3 цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином, підлягає частковому задоволенню. При цьому, зважаючи на вищевикладене, цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в заявленому розмірі - 46840 грн.78 коп. підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі завданого матеріального збитку в результаті пошкодження автомобіля при ДТП,який складає 31840 грн.78 коп., витрат понесених потерпілим за проведення дослідження спеціалістом-автотоварознавцем, у сумі 1600 грн.,що підтверджується висновком від 14.11.2017 року та квитанцією про сплату послуг від 5.12.2017 року,відповідно. Витрати на лікування потерпілого підлягають відшкодуванню у розмірі 5288 грн. 83 коп.,оскільки довідкою КУОЗ Богодухівська ЦРЛ за вих. №403 від 10.04.2018 року підтверджуються витрати потерпілого на лікування саме у вказаному розмірі. Всього підлягає відшкодуванню на користь потерпілого матеріальна шкода у доведеному розмірі 38729 грн.61 коп. Вказаний розмір шкоди підлягає відшкодуванню підсудним,оскільки потерпілий скористався правом пред’явлення позову саме до винної особи. В задоволенні решти позовних вимог щодо відшкодування витрат на лікування необхідно відмовити,оскільки суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження їх понесення саме у зв’язку з лікуванням наслідків події,яка сталася. Позов потерпілого ОСОБА_3 щодо відшкодування йому моральної шкоди у розмірі 20000 гривень підлягає частковому задоволенню оскільки суд вважає, що дійсно протиправними діями обвинуваченого потерпілому були заподіяні цілком природні душевні страждання, що спричинило ряд негативних змін у його психічному стані: негативні переживання та спогади, тривогу, знижений та нестійкий настрій, нервозність, пошкодження майна спричинило погіршення матеріального становища потерпілого, протиправна поведінка ОСОБА_2 негативно вплинула на життя, здоров'я, завдала йому фізичного болю та душевних страждань. Тому з урахуванням викладеного вище, також приймаючи до уваги,що злочин скоєно з необережності,виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості,суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 10000 грн.,в задоволенні решти вимог – відмовити.

Позов прокурора Богодухівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Богодухівської районної державної адміністрації, на фінансуванні якої знаходиться КУОЗ Богодухівська ЦРЛ, про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави витрат на лікування потерпілого від злочину у розмірі 5523 гривні 75 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі,оскільки довідкою КУОЗ Богодухівської ЦРЛ підтверджуються витрати бюджетних коштів на лікування потерпілого саме у вказаному розмірі.

Обговорюючи питання про відшкодування судових витрат, які складаються з витрат на проведення судово-автотехнічних та судово-трасологічної експертиз, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати в сумі 9887 грн.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 ч. 1 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в цей орган.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 22 лютого 2017 року на автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER. д.н.з. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4; автомобільний причеп марки 81024 д.н.з. НОМЕР_3, що належить ОСОБА_5 та які знаходяться у фактичному володінні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7; автомобіль НОМЕР_4, який належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 - скасувати.

Речові докази: автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER. д.н.з. НОМЕР_2, з причепом д.н.з. НОМЕР_3, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_2; автомобіль НОМЕР_5, який знаходиться на штраф-майданчику Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області – повернути власникам.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_6, на користь Богодухівської районної державної адміністрації, на фінансуванні якої знаходиться КУОЗ Богодухівська ЦРЛ (р/р №35429255037127 ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 02003899) витрати на лікування потерпілого, у сумі 5523 (п’ять тисяч п’ятсот двадцять три) гривні 75 копійок.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 на користь ОСОБА_3 завдану матеріальну шкоду у розмірі 38729 гривень 61 коп. , моральну шкоду у розмірі 10000 гривень, ВСЬОГО 48729 (сорок вісім тисяч сімсот двадцять дев’ять) гривень 61 коп. В задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_6, в доход держави, витрати за проведення судових експертиз в сумі 9887 (дев’ять тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області протягом 30 діб з моменту його проголошення через Богодухівський районний суд Харківської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя