Рішення № 74555274, 29.05.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/3138/18

Провадження №2-а/442/110/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд м. Дрогобича в складі:

головуючого - судді Нагірної О.Б.,

за участю секретаря Харіва І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі справу № 442/3138/18 провадження 2-а/442/110/2018 в порядку спрощеного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, інспектора УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2, інспектора УПП у Львівській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_3, за участю третьої особи : Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання дій протиправним, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та відшкодування завданих збитків,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати дії інспектора УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2 щодо тимчасового затримання транспортного засобу марки Opel Astrs д.н.з. НОМЕР_1, шляхом доставлення його на арешт майданчик неправомірними; скасувати Постанову у справі про адміністративне правопорушення БР №8725549 від 10.05.2018 року, винесену інспектором УПП у Львівській області ДПП сержантом поліції ОСОБА_3. Стягнути з Державного бюджету України в особі Головного Управління Державної казначейської служби України у Львівської області на користь ОСОБА_1Р завдану шкоду у розмірі 864,00 грн. Вважає оскаржувану постанову такою, що підлягає скасуванню з підстав відсутності правопорушення, а дії інспектора УПП у Львівській області неправомірними. З огляду на таке, сума завданих збитків підлягає відшкодуванню.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість ухвалення судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб у порядку спрощеного провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням ( викликом) сторін.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх в сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 10.05.2018 інспектор УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2 склав акт щодо тимчасового затримання транспортного засобу марки Opel Astrs д.н.з. НОМЕР_1, шляхом доставлення його на арешт майданчик (а/с 9) у зв’язку з порушенням ПДР дор. знак 5.38 з табл. 17, розмітка 1.30 п.п 8.4 г та 8.5.1.

Постановою у справі про адміністративне правопорушення №872549 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.122 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020,00 грн.

Вирішуючи питання про винність ОСОБА_4 у порушенні правил дорожнього руху, суд враховує викладенні позивачем пояснення в позовній заяві та постанові у справі про адміністративне правопорушення.

Як встановлено в судовому засідання, відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення №872549 від 10.05.2018 року серії БР № 872549 водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_2 в м. Львів по вул. Виговського, не виконав вимоги ПДР дор. знак 5.38 з табл. 17, розмітка 1.30 п.п 8.4 г та 8.5.1., водія притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу в сумі 1020грн. 00 коп.(а/с 8).

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адмінвідповідальності, потерпілих, свідків.

Згідно із вимогами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як роз'яснено в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Виходячи з вимог статті 77 КАС України, відповідач повинен був довести, що ОСОБА_4 вчинив адміністративне правопорушення, проте будь-яких доказів цього не надав.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до ст. 245 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд погоджується із доводами позивача, про те, що відповідачем, не з'ясовано всіх обставин відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, всупереч ст. 77 КАС України ним не надано суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, і які б дозволили достовірність порушенням позивачем ОСОБА_5 дорожнього руху України.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Тому спростувати пояснення позивача немає можливості, і будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія, оскільки наявні у справі докази, зокрема, постанова, не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Узагальнюючи вищенаведене, встановлено, що у оскаржуваній постанові відсутні будь-які дані, на підставі яких відповідачем зроблено висновок про наявність такого порушення та не зазначено яким саме способом було встановлено дані обставини та яким засобами проводилася його фіксація.

Відповідачем в супереч вимогам КАС України не було надано до суду відзиву на позов, відеозапису події правопорушення або інших доказів події правопорушення (свідки, тощо), у зв'язку із чим відповідачем не було доведено, що у діях позивача був наявний склад адміністративного правопорушення.

Суд констатує, що відповідач був повідомлений належним чином про слухання справи, однак, не з'явився в судове засідання, не повідомивши суд про причини неявки, обґрунтованих заперечень не надав, у зв'язку з чим, на виконання вимог ч.2 ст.77 КАС України, відповідачем не було доведено правомірності свого рішення, щодо притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, позивачем ставиться вимога про визнання дій інспектора УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2 щодо тимчасового затримання транспортного засобу марки Opel Astra д.н.з. НОМЕР_1, шляхом доставления його на арештмайданчик - неправомірними.

За приписами ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Вказана норма Закону містить вичерпний перелік дій, які може вчинити суд при винесенні рішення і не передбачає визнання дій або бездіяльності суб’єкта владних повноважень незаконними, таке не відповідає завданням адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав позивача.

Поряд з тим, щодо вимоги позивача про відшкодування збитків слід зазначити таке.

Частиною 2 ст. 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В даному випадку суд вважає, що вірним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною постанови про адміністративне правопорушення .

Відповідно до ч. 1 ст. 1174 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Отже, обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна. Така правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду України № 6-440цс16 від 25 травня 2016 року.

Такий підхід відповідає вимогам ст. 56 Конституції України, що передбачає право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадових і службових осіб органів державної влади або місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.

Тому, з огляду на вищевказане, з врахуванням з'ясованих фактичних обставин по справі та досліджених доказів, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, оскільки вина ОСОБА_6Р у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена.

Також слід на користь позивача слід стягнути завдані неправомірним рішенням збитки, а саме витрати на послуги евакуатора та збереження автомобіля в сумі 864грн.

В решті вимог слід відмовити.

Відповідно до ст..250 КАС України датою винесення рішення є дата виготовлення повного тексту такого.

Керуючись ст.ст. 245, 251, 254, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 77, 241, 244, 246, 268, 271, 286, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Постанову серії БР №872549 від 10.05.2018 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.122 КпАП України- скасувати, а справу про адміністративне правопорушення -закрити.

Стягнути в користь ОСОБА_1 завдані збитки в сумі 864 гривні за рахунок Державного бюджету України.

В решті вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошеннядо апеляційного адміністративного суду Львівської області через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Нагірна О.Б.