Рішення № 74555051, 29.05.2018, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/930/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

секретар - Власюк І.В.

з участю:

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРИНЬ АГРО", третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

встановив:

ТзОВ “ГОРИНЬ АГРО” звернулося в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. На обгрунтування позовної заяви зазначає, що 18 травня 2016 року о 15 год. 55 хв. в с.Оженин по вул.Мирна Острозького району Рівненської області водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем, марки “Мерседес-Бенц Е-300”, реєстраційний номер НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, не дотримався безпечної швидкості руху та безпечної дистанції, порушив п.12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України та спричинив зіткнення з автомобілем, марки “RENAULT DUSTER”, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності ТзОВ “ГОРИНЬ АГРО”, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХТ 908166 від 03.03.2016 року.

Зазначає, що транспортний засіб, належний ТзОВ “ГОРИНЬ АГРО”, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, отримав ряд механічних ушкоджень, а постановою Острозького районного суду Рівненської області від 23.05.2016 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним по даному факту за ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Вказує, що встановлений постановою суду від 23.05.2016 року факт дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої автомобіль позивача зазнав механічних ушкоджень та вина ОСОБА_2 у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди є обставинами, що мають преюдиційне значення та доказуванню не підлягають.

Зазначила, що станом на 18.05.2006 року цивільно-правова відповідальність водія позивача була застрахована страховою компанією “УНІКА” та 18.08.2016 року ТзОВ “ГОРИНЬ АГРО” подало заяву до страхової компанії про виплату страхового відшкодування в розмірі 100000 грн.

Вказуючи, що згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля “RENAULT DUSTER”, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок ДТП станом на 18.05.2016 року складає 197962 грн. 57 коп. та з врахуванням витрат позивача на проведення зазначеної оцінки, просить стягнути з ОСОБА_2 99762 грн. 57 коп. завданих матеріальних збитків.

01.02.2017 року позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, на обгрунтування якої зазначає, що підставою для визначення розміру ціни позову слугував Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля “RENAULT DUSTER”, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 18.05.2016 року. Вказує, що ціна позову в розмірі 99762 грн. 57 коп. включала в себе лише суму вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, а також витрат позивача на проведення технічної експертизи в розмірі 1800 грн. та був визначений без врахування матеріального збитку у повному обсязі, який складає 223140 грн.

А тому, з врахуванням отриманої суми страхового відшкодування в розмірі 100000 грн., просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ТзОВ “ГОРИНЬ АГРО” 124940 грн. завданих матеріальних збитків та витрат, понесених позивачем на проведення експеризи.

Відповідач позов визнав частково, а саме в сумі 29546 грн., яка складає різницю від розрахунку ремонтної калькуляції, наданої страховою компанією ПрАТ “Українська пожежно-страхова компанія”, відповідно до якої вартість ремонту складає 129546 грн. 08 коп. та страхової виплати, отриманої ТзОВ “ГОРИНЬ АГРО” в сумі 100000 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі та пояснила, що для ТзОВ “ГОРИНЬ АГРО”, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХТ 908166 від 03.03.2016 року, належить автомобіль “RENAULT DUSTER”, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Зазначила, що 18.05.2016 року о 15 год. 55 хв. в с.Оженин по вул.Мирна Острозького району Рівненської області водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем "Мерседес-Бенц" Е-300, реєстраційний номер НОМЕР_3, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, не дотримався безпечної швидкості руху та безпечної дистанції чим порушив п.12.1, 12.3 Правил дорожнього руху та спричинив зіткнення з автомобілем "RENAULT DUSTER", під керуванням ОСОБА_4, який перебував у трудових відносинах із позивачем. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб ТзОВ “ГОРИНЬ АГРО” отримав ряд механічних пошкоджень, що підтверджується первісною довідкою від 11.08.2016 року №4727/202/01/09-2016.

Зазначає, що постановою Острозького районного суду Рівненської області №567/481/16-п від 23.05.2016 року ОСОБА_2О визнано виним у вчиненні правопорушень передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення ДТП під час якої було пошкоджено автомобіль, належний позивачу.

Пояснила, що станом на 18.05.2016 року цивільно-правова відповідальність водія ТзОВ “ГОРИНЬ АГРО” була застрахована страховиком "Страхова компанія УНІКА" згідно страхового полісу АЕ/7368856 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а цивільно-правова відповідальність водія автомобіля “Mercedes-Benz Е 300”, реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована страховиком ПрАТ “Українська пожежно-страхова компанія”.

Пояснила, що після настання дорожньо-транспортної пригоди з метою отримання страхового відшкодування, ТзОВ “ГОРИНЬ АГРО” вчинило усі належні дії та виконало покладені на нього Законом України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” обов’язки, а саме: надало для огляду cтраховику пошкоджений транспортний засіб, підготувало та подало необхідний пакет документів та отримало страхову виплату обмежену страховою сумою.

В свою чергу ПАТ “УПСК” вжив заходів щодо визначення розміру страхової виплати, а саме: за наслідками настання страхового випадку страховиком складено акт огляду транспортного засобу від 20.06.2016 року, що оформлений та підписаний аварійним комісаром страховика, калькуляцію №24653008 від 08.07.2016 року та здійснив таку виплату в розмірі 100000 грн.

Вказує, що акт огляду транспортного засобу та калькуляція оформлені страховиком на виконання вимог Законом України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, лише для проведення страхової виплати і інформація, що міститься у них не може бути застосована для визначення розміру спричинених матеріальних збитків.

Поряд з тим, вказала, що акт огляду транспортного засобу від 20.06.2016 року не підписаний оцінювачем (експертом), а також не підписаний представником ТзОВ “ГОРИНЬ АГРО” ОСОБА_5 В свою чергу, в акті відсутні відомості на підставі якого документу діяв ОСОБА_5, адже згідно п.9.10.4. Статуту ТзОВ “ГОРИНЬ АГРО” лише генеральний директор товариства без довіреності діє від імені товариства та представляє його в усіх підприємствах, установах, організаціях. Тому, повноваження ОСОБА_5, щодо підписання будь-яких документів, у тому числі різноманітних актів, повинні бути підтвердженні відповідною довіреністю.

Зазначила, що оцінювач (експерт) страховика, який оформив ремонтну калькуляцію №24653008 від 08.07.2016 року, на яку посилається відповідач, не здійснював огляд пошкодженого транспортного засобу. Оцінювач страховика окрім ремонтної калькуляції мав би оформити Звіт про визначення вартості матеріального збитку, як того вимагає Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" в якому повинні міститися документи, що підтверджують його кваліфікацію, протокол огляду транспортного засобу, фототаблиці та ін. Вказує, що реальний огляд пошкодженого транспортного засобу товариства проводив лише аварійний комісар страховика, а тому акт огляду транспортного засобу аварійним комісаром страховика від 20.06.2016 року та ремонтна калькуляція №24653008 від 08.07.2016 року надана відповідачем та страховиком, не є допустимим та належним доказом, оскільки не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Фонду державного майна України N142/5/2092 від 24.11.2003 р.

Окрім того, зазначає, що пошкоджений транспортний засіб товариство придбало згідно договору №13011603 від 13.01.2016 року та згідно умов договору продавець взяв на себе зобов’язання щодо гарантійного обслуговування автомобіля в рамках стандартів заводу-виробника (п.7.2. договору). Тому, з метою збереження гарантійного обслуговування, для відновлення автомобіля ТзОВ “ГОРИНЬ АГРО” звернулося до ремонтного сертифікованого СТО (офіційний дилер марки “RENAULT”) та документом, який підтверджує дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, окрім Звіту буде також і ремонтна калькуляція станції технічного обслуговування сертифікованої виробником “RENAULT”.

Вказуючи, що згідно висновку оцінювача, що міститься у Звіті про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля “RENAULT DUSTER”, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок ДТП станом на 18.05.2016 року, матеріальний збиток становить 223140 грн. та зазначаючи, що позивачем на проведення експертизи було сплачено 1800 грн., просить стягнути з відповідача 124940 грн. завданих матеріальних збитків, з вирахуванням отриманого ТзОВ “ГОРИНЬ АГРО” страхового відшкодування в розмірі 100000 грн.

Відповідач ОСОБА_6 позов визнав частково, а саме в сумі 29546 грн. Відповідач та його представник пояснили, що відповідачем не заперечується факт дорожньо-транспортної пригоди 18.05.2018 року в с.Оженин по вул.Мирна Острозького району Рівненської області за його участі та за участі автомобіля “RENAULT DUSTER”, що належить ТзОВ “ГОРИНЬ АГРО”, а також вина відповідача у ДТП.

Представник відповідача вказав, що при визначенні розміру матеріальних збитків, які визнаються відповідачем, вони виходили із розрахунку ремонтної калькуляції, наданої страховою компанією ПрАТ “Українська пожежно-страхова компанія”, відповідно до якої вартість ремонту складає 129546 грн. 08 коп. та врахування страхової виплати, отриманої ТзОВ “ГОРИНЬ АГРО” в сумі 100000 гривень.

Зазначив, що за його клопотанням судом було призначено судову авто-товарознавчу експертизу, однак він скептично ставиться до вказаного висновку експерта №3.3-10/18 від 28.02.2018 року, оскільки ні відповідач, ні його представник не були повідомленні про час та місце огляду автомобіля експертом. Одночасно вказав, що ОСОБА_2 не було повідомлено про проведення огляду автомобіля і при підготовці Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля “RENAULT DUSTER”.

Посилаючись, на вищевикладене, позов просив задоволити частково, а саме в сумі 29546 грн.

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" в судове засідання не з’явився, подав до суду письмові пояснення, в яких зазначає, що 17.05.2016 року між ОСОБА_7 та ПрАТ “УПСК” укладено договір (поліс) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/8127808, згідно з яким об’єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу “Mercedes-Benz Е 300”, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Зазначив, що 18.05.2016 року в с.Оженин по вул.Мирна водій транспортного засобу "Mercedes-Benz Е 300", реєстраційний номер НОМЕР_1. ОСОБА_2 допустив зіткнення із транспортним засобом “RENAULT DUSTER”, реєстраційний номер НОМЕР_2, що на праві власності належить ТзОВ “ГОРИНЬ АГРО” та його вина підтверджується постановою Острозького районного суду Рівненської області від 23.05.2016 року, а тому на виконання Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та відповідно до умов полісу №АЕ/8127808, ПрАТ “Українська пожежно-страхова компанія” належним чином виконало взяті на себе зобов’язання та 08.11.2016 року виплатило ТзОВ “ГОРИНЬ АГРО” передбачену страхову суму в розмірі 100000 грн.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, відповідача та його представника, вважає, що позов ТзОВ “ГОРИНЬ АГРО” до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що для ТзОВ “ГОРИНЬ АГРО” на праві власності належить автомобіль, марки “RENAULT DUSTER”, 2016 року випуску, що підтверджується договором №130116G3 від 13.01.2016 року, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії СХТ 908166 від 03.03.2016 року.

18.05.2016 року ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керуючи автомобілем “Mercedes-Benz Е 300”, реєстраційний номер НОМЕР_1, допустив зіткнення із вказаним автомобілем, врезультаті чого автомобіль позивача отримав механічні ушкодження.

Відповідно до положень ч.6 ст.82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди 18.05.2016 року за участю автомобіля позивача “RENAULT DUSTER” доведена належним чином постановою Острозького районного суду від 23.05.2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, яка набрала законної сили. Одночасно, даний факт визнається та не оспорюється сторонами справи.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зі змісту ст.1187 ЦК України, вбачається, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухонебезпечних, вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 слід стягнути шкоду, завдану позивачу, внаслідок дорожньо-траспортної пригоди, яка мала місце 18.05.2016 року.

Судом встановлено, що за наслідками настання страхового випадку страховиком ПАТ "УПСК", який відповідно до полісу №АЕ/8127808 від 17.05.2018 року застрахував цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 під час експлуатації автомобіля “Mercedes-Benz Е 300”, реєстраційний номер НОМЕР_1, складено акт огляду транспортного засобу від 20.06.2016 року, ремонтну калькуляцію №24653008 від 08.07.2016 року, відповідно до якої вартість ремонту складає 129546 грн. 08 коп.

Відповідно до п.22.1. ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до заяви про страхове відшкодування від 18.05.2016 року та платіжного доручення №2048 від 08.11.2016 року, ПрАТ “Українська пожежно-страхова компанія” за наслідками страхового випадку, який мав місце 18.05.2016 року виплатила для ТзОВ “ГОРИНЬ АГРО” страхову суму в розмірі 100000 грн. (платіжне доручення №2048 від 08.11.2016 року).

Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Таким чином, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди ОСОБА_2 зобов'язаний сплатити ТзОВ "ГОРИНЬ АГРО" різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В судовому засіданні встановлено, що по факту страхового випадку, який мав місце 18.05.2016 року в с.Оженин Острозького району Рівненської області за участю автомобіля під керуванням відповідача ОСОБА_2, цивільна відповідальність власника транспортного засобу якого була застрахована в ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" за договором страхування №АЕ/8127808 від 17.05.2016 року було заведено страхову справу та для визначення вартості ремонту автомобіля після ДТП складалась ремонтна калькуляція №2465.3008 від 08.07.2016 року за якою вартість ремонту автомобіля визначено в розмірі 129546,08 грн.

Водночас, за звітом про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Renault Duster, реєстраційний номер НОМЕР_2 від 16.08.2016 року, виконаного ПП-фірма "ОВЕКС" матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Renault Duster, реєстраційний номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження під час ДТП складає 223140 грн.

Оскільки акт огляду транспортного засобу Renault Duster, реєстраційний номер НОМЕР_2 від 20.06.2016 року та протокол огляду транспортного засобу від 05.08.2016 року містять різні записи про пошкодження одного і того ж автомобіля, а висновок за звітом про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Renault Duster, реєстраційний номер НОМЕР_2 значно перевищує висновок страховика про розмір відшкодування, то судом по даній справі було пизначено судову авто-товарознавчу експертизу для вирішення питання про розмір шкоди, завданої в результаті пошкодження автомобіля Renault Duster, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Дослідивши висновок експерта, який є мотивованим, науково обгрунтованим, достовірність якого підтверджується об'єктивними даними, а тому сумнівів щодо його правильності у суду немає, в сукупності з іншими матеріалами справи, суд, при вирішенні спору, виходить з фактичної суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи №3.3-10/18 від 28.02.2018 року, відповідно до якого розмір завданих позивачу матеріальних збитків становить 274625 гривень 18 коп., а вартість відновлювального ремонту – 246087 грн. 79 коп.

Отже, судом встановлено, що в результаті протиправних дій ОСОБА_2, а саме керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння та порушення Правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження автомобіля “RENAULT DUSTER”, що належить ТзОВ “ГОРИНЬ АГРО”, останньому було спричинено матеріальні збитки, які не покриті страховим відшкодуванням.

Оскільки, з пояснень сторін та досліджених матеріалів справи вбачається, що позивач отримав страхову виплату в розмірі 100000 грн., а сума позовних вимог не перевищує розміру завданих позивачу матеріалих збитків, визначених експертом при проведенні судової авто-товарознавчої експертизи, то суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивача 124940 грн. спричиненого матеріального збитку в межах позовних вимог.

При вирішенні питання про стягнення судових витрат суд виходить з того, що судом повністю задоволено позовні вимоги позивача.

За таких обставин, на підставі ст.133, 139, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути документально підтверджені витрати на сплату судового збору в розмірі 2674 грн. 10 коп.

На підставі ст.1166, 1187, 1194 ЦК України, керуючись ст.5, 12, 13, 133, 139, 141, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 (жит.с.Оженин, вул.І.Франка, 32 Острозького району Рівненської області, РНОКПП НОМЕР_4) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРИНЬ АГРО" (Рівненська область, Корецький район, с.Забара, вул.Готлібівська, 24, ЄДРПОУ 34112267) 124940 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 2674 грн. 10 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.06.2018 року.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_8