Постанова № 74554630, 31.05.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 551/1058/16-ц Номер провадження 22-ц/786/441/18Головуючий у 1-й інстанції Колос Ю. А. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів: Лобова О.А., Панченка О.О.,

при секретарі Коротун І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 30 листопада 2017 року

по справі за позовом Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області до ОСОБА_2 про визнання договору найму службового житла таким, що припинив свою дію внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, виселення ОСОБА_2 із займаної квартири без надання іншого жилого приміщення та зобов’язання сплатити заборгованість по оплаті комунальних послуг,

та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області №10 від 28 лютого 2013 року «Про включення до числа службових жилих приміщень квартири АДРЕСА_1» та визнання права власності на житлове приміщення квартири №4 яка розташована за адресою селище Шишаки, вул. Кирила Осьмака, 82 Шишацького району Полтавської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування в особі Шишацької районної державної адміністрації,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2016 року Шишацька селищна рада Шишацького району Полтавської області (далі - Шишацька селищна рада)звернулася з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору найму службового житла таким, що припинив свою дію внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, виселення ОСОБА_2 із займаної квартири без надання іншого жилого приміщення та зобов’язання сплатити заборгованість по оплаті комунальних послуг.

Посилаючись на те, що рішенням виконавчого комітету Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області №10 від 28 лютого 2013 року «Про включення до числа службових жилих приміщень квартири АДРЕСА_1» вищевказану квартиру включено в перелік службового житла. Рішенням двадцять другої сесії другого скликання Шишацької селищної ради від 15 березня 2013 року вищевказану квартиру прийнято на баланс Шишацької селищної ради.

На підставі рішення виконавчого комітету Шишацької селищної ради № 8 від 28 лютого 2018 року «Про надання службового житла та видачу спеціального ордера» вказана квартира надана прокурору прокуратури Шишацького району Полтавської області ОСОБА_2 як службове житло. Цього ж дня з останнім було укладено договір найму службового житла № 8-01/13, в якому зазначено, що він діє з 28 лютого 2013 року по термін перебування Наймача на займаній посаді і працевлаштуванні в Шишицькій районній прокуратурі (п. 7.1)

Згідно наказу Прокурора Полтавської області № 311к від 29 липня 2016 року ОСОБА_2 звільнено з посади прокурора Зіньківського відділу Миргородської місцевої прокуратури.

29 серпня 2016 року за вих. № 641 Шишацькою селищною радою на адресу ОСОБА_2 направлено лист з вимого звільнити службове житло, однак відповідач відмовився в добровільному порядку звільнити квартиру посилаючись на відсутність у нього іншого житла.

Просила визнати договір найму службового житла № 8-01/13 від 28 лютого 2018 року таким, що припинив свою дію внаслідок закінчення строку, на який його було укладено та виселити ОСОБА_2 із займаної ним квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

27 липня 2017 року Шишацька селищна рада подала до суду уточнену позовну заву в якій доповнила позовні вимоги та просила зобов’язати ОСОБА_2 сплатити до відповідних установ (організацій) заборгованість по оплаті комунальних послуг.

25 січня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету Шишацької селищної ради №10 від 28 лютого 2013 року «Про включення до числа службових жилих приміщень квартири АДРЕСА_2» та визнання права власності на житлове приміщення, мотивуючи його тим, що включення вказаної квартири до числа службових жилих приміщень є незаконним, оскільки суперечить ст. 118 ЖК України та п. 3.5 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ним в Українській РСР, затвердженого ОСОБА_3 Міністрів Української РСР від 04 лютого 1988 року № 37.

Також, ОСОБА_2 вказав, що його було звільнено з посади прокурора прокуратури Шишицького району у зв’язку з ліквідацією, а тому, відповідно до ст. 125 ЖК УРСР він не може бути виселений з квартири без надання іншого житлового приміщення.

Крім того, Шишацька селищна рада в супереч вимогам чинного законодавства не надала йому дозволу на приватизацію займаної квартири, чим порушила його права, як особи, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Просив визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету Шишацької селищної ради №10 від 28 лютого 2013 року «Про включення до числа службових жилих приміщень квартири АДРЕСА_2» та визнати за ним – ОСОБА_2 право власності на житлове приміщення, а саме - квартиру АДРЕСА_3 (Леніна) в смт Шишаки.

Ухвалою Шишацького районного суду Полтавської області від 18 серпня 2017 рокузалучено до участі у справі за позовом Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області до ОСОБА_2про виселення з службового житлового приміщення та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Шишацької селищної ради №10 від 28 лютого 2013 року «Про включення до числа службових жилих приміщень квартири АДРЕСА_2» та визнання права власності на житлове приміщення, в якості третьої особи орган опіки та піклування в особі Шишацької районної державної адміністрації.

Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 30 листопада 2017 року позов Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області до ОСОБА_2про визнання договору найму службового житла таким, що припинив свою дію внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, виселення ОСОБА_2, із займаної квартири без надання іншого жилого приміщення та зобов’язання сплатити заборгованість по оплаті комунальних послуг задоволено частково.

Договір найму службового житла №8-01/13 від 28 лютого 2013 року, укладений Шишацькою селищною радою (Наймодавцем) та працівником прокуратури Шишацького району ОСОБА_2(Наймачем) визнано таким, що припинив свою дію внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

ОСОБА_2виселено із займаної квартири АДРЕСА_4 (Леніна) в селищі Шишаки Шишацького району Полтавської області без надання іншого жилого приміщення.

У задоволенні позовних вимог Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області до ОСОБА_2про зобов’язання сплатити до відповідних установ та організацій заборгованість по оплаті комунальних послуг відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2до Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області №10 від 28 лютого 2013 року «Про включення до числа службових жилих приміщень квартири АДРЕСА_2» та визнання права власності на житлове приміщення квартири АДРЕСА_5 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2на користь Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області 1378,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Із вказаним рішенням не погодився ОСОБА_2, в зв’язку з чим подав на нього апеляційну скаргу,в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановите нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Шишацької селищної ради та задовольнити його позовні вимоги.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги вказує, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції не повно з’ясовано усі фактичні обставини справи та не досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам.

У відзиві на апеляційну скаргу Шишацька селищна рада зазначила, що вважає апеляційну скаргу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що підлягає виконанню.

У судове засідання представник Шишацької селищної ради та служби у справах дітей Шишацької райдержадміністрації не з’явилися будучи повідомлені про час та місце розгляду справи, крім того, від них надійшли заяви про розгляд апеляційної скарги без їх участі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачаться з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Тобто, суд не в праві переглядати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог Шишацької селищної ради до ОСОБА_2 про зобов’язання сплатити комунальні послуги, оскільки в цій частині воно не оскаржувалося.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 14 лютого 2013 року у цивільній справі 551/90/13-ц у власність територіальної громади Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області передано квартиру АДРЕСА_6.

Рішенням виконавчого комітету Шишацької селищної ради №8 від 28 лютого 2013 року «Про надання службового житла та видачу спеціального ордера» вказана квартира була надана прокурору прокуратури Шишацького району Полтавської області ОСОБА_2 як службове житло.

На підставі даного рішення з ОСОБА_2, 28 лютого 2013 року було укладено договір найму службового житла №8-01/13.

Зазначений договір діє з 28 лютого 2013 року по термін перебування наймача на займаній посаді і працевлаштуванні в Шишацькій районній прокуратурі. ( п.7.1 договору)

Відповідно до листа Миргородської місцевої прокуратури від 15 серпня 2016 року №01/121-3990-вих.16 вбачається, що ОСОБА_2 звільнено з посади прокурора Зіньківського відділу Миргородської місцевої прокуратури та з органів прокуратури наказом прокурора Полтавської області №311к від 29 липня 2016 року, (Т. 1 а.с.15).

Як вбачається із листа прокуратури Полтавської області від 23 березня 2017 року № 11-1867-17 наказом прокурора області № 311к від 29 липня 2016 року ОСОБА_2 звільнено з органів прокуратури з посади прокурора Зіньківського відділу Миргородської місцевої прокуратури за грубе порушення вимог Закону України «Про прокуратуру», Присяги працівника прокуратури України, правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури. (Т.1 а.с. 69, 70)

Згідно ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст.118 ЖК Української РСР службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ОСОБА_3 народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Частиною 2 ст. 121 ЖК Української РСР передбачено, що службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації.

Відповідно до ст. 122 ЖК Української РСР на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті ОСОБА_3 народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.

Згідно із ст. 124 ЖК Української РСР робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.

При цьому, ст. 125 ЖК Української РСР містить перелік осіб, які не можуть бути виселені без надання іншого жилого приміщення.

Проте ОСОБА_2 не надано доказів належності його до даної категорії осіб.

Таким чином, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що у зв’язку зі звільненням з переведенням відповідача на посаду прокурора Зіньківського відділу Миргородської місцевої прокуратури та з органів прокуратури взагалі, трудові відносини ОСОБА_2 з Прокуратурою Полтавської області припинено 29 липня 2016 року, а тому підстави користування службовим жилим приміщенням перестали існувати.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Шишацької селищної ради Шишапького району Полтавської області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області №10 від 28 лютого 2013 року «Про включення числа службових жилих приміщень квартири АДРЕСА_7» і визнання права власності на дане житлове приміщення не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 327 ЦК України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Отже виносячи оскаржуване рішення Шишацька селищна рада дія в межах своїх повноважень передбачених законодавством.

Згідно з п. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи статус службового житлового приміщення зі спірної квартири не знімався.

Тоді як, обґрунтовуючи апеляційну скаргу ОСОБА_2 посилається на норми законодавства, що регулюють загальний порядок приватизації державного житлового фонду не беручи до уваги спеціальне законодавства у зв’язку зі статусом квартири, як службового житла.

Доводи наведені ОСОБА_2, що відповідно до ст. 125 ЖК Української РСР без надання іншого житлового приміщення не може бути виселено осіб, звільнених у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації або за скороченням чисельності чи штату працівників, тоді як він був звільнений з прокуратури Шишацького району саме у зв’язку з ліквідацією прокуратури є безпідставним, оскільки в порядку встановленому чинним законодавством його було переведено на посаду прокурора Зіньківського відділу Миргородської місцевої прокуратури, з якої в подальшому його було звільнено.

Позов до ОСОБА_2 обґрунтований саме звільненням його з органів прокуратури, а не у зв’язку з переведенням до Зіньківського відділу Миргородської місцевої прокуратури після ліквідації прокуратури Шишацького району.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що ордер на право користування жилим приміщенням наданий також і на дружину відповідача та наявність у них малолітнього сина, який прописаний та проживає у спірній квартирі не є підставою для скасування рішення суду, оскільки позовні вимоги ставилися лише до ОСОБА_2 в межах чинного законодавства та не ставилося питання про виселення членів його сім’ї.

Тобто, на даний час позивач, виходячи із принципу диспозитивності ( ст.13), не ставить питання про виселення членів сім’ї відповідача, а ОСОБА_2 не позбавлений права та можливості, згідно норм чинного законодавства спілкуватися із сім’єю, оскільки вирішено питання лише про його виселення в межах заявлених вимог, а заявляти вимогу про виселення членів сім’ї відповідача є правом позивача, а не обов’язком.

При цьому, аналізуючи матеріали справи колегія суддів приходить до переконання щодо можливості розгляду справи та прийняття рішення лише щодо виселення відповідача ОСОБА_2

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, із дотриманням норм процесуального права, вірно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ухвалив рішення, яке відповідає закону.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 30 листопада 2017 року– залишити без змін.

ОСОБА_3 набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текс постанови виготовлено 01 червня 2018 року

Головуючий В.П. Пікуль

Судді: О.А. Лобов

ОСОБА_4