Постанова № 74549127, 05.06.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/143/18

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

05 червня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Матохнюка Д.Б. Ватаманюка Р.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

представника відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення,

В С Т А Н О В И В :

в січні 2018 позивач - ОСОБА_5 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.02.2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, зазначаючи наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що позивач, починаючи з 07.09.2011 року проходив службу у Державній кримінально - виконавчій службі України, у тому числі з 01.06.2017 року - на посаді старшого викладача Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України.

18.09.2017 року начальник курсу стройової частини центру, підполковник внутрішньої служби ОСОБА_6 доповів рапортом начальникові центру, підполковнику внутрішньої служби ОСОБА_7 про звернення групи слухачів категорії "молодші інспектори ВНіБ – первинна професійна підготовка" зі скаргою на старшого викладача циклу спеціальних дисциплін центру, капітана внутрішньої служби ОСОБА_5, який, з їх слів, ставиться до усієї навчальної групи упереджено та принижує їх особистості.

18.09.2017 року наказом начальника Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України № 80 призначено службове розслідування за фактом неетичної поведінки старшого викладача циклу спеціальних дисциплін центру, капітана внутрішньої служби ОСОБА_5, який мав місце 15.09.2017 року.

Висновком службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни старшим викладачем циклу спеціальних дисциплін центру, капітаном внутрішньої служби ОСОБА_5, який затверджений начальником Хмельницького центру, підполковником внутрішньої служби ОСОБА_7 від 09.10.2017 року встановлено, що на ім’я позивача надійшла скарга від групи слухачів категорії "молодші інспектори ВНіБ – первинна професійна підготовка".

Як пояснила слухач 1 навчальної групи 3 курсу, рядовий внутрішньої служби ОСОБА_8 під час зайняття, яке проводив позивач, останній своєю зухвалою поведінкою здійснював на неї психологічний тиск, в результаті якого вона відмовилась відповідати біля дошки.

В результаті зазначеного конфлікту слухач ОСОБА_8 JI.B. перенервувала, у неї розболілась голова, зважаючи на що вона звернулась до пункту охорони здоров'я центру, що підтверджується доповідною запискою фельдшера пункту охорони здоров'я центру ОСОБА_9 від 18.09.2017 року.

По даному факту старший викладач циклу спеціальних дисциплін, капітан внутрішньої служби ОСОБА_5 пояснив, що 15.09.2017 року під час заняття він проводив опитування слухачів. Коли черга дійшла до слухача ОСОБА_8, остання категорично відмовилась відповідати, мотивуючи це тим, що вчора була зайнята переписуванням зошиту, після чого вступила в суперечку щодо викладання навчального матеріалу, не давала можливості продовжувати зайняття, постійно перебиваючи своїми репліками.

19.09.2017 року до канцелярії центру надійшло колективне звернення від слухачів 3 курсу, яке підписали 15 чоловік, з проханням провести заміну старшого викладача з модуля фахової компетентності ОСОБА_5 в зв'язку з тим, що він зверхньо ставиться до слухачів, необ’єктивно оцінює відповіді, не повністю викладає навчальний матеріал, чинить моральний тиск на слухачів.

У висновку службового розслідування зазначається, що своєю неетичною поведінкою, невмінням уникнути конфліктної ситуації ОСОБА_5 порушив статтю 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та пункт 4.1.2 Кодексу етики та службової поведінки персоналу Державної кримінально - виконавчої служби.

За порушення Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Кодексу етики та службової поведінки персоналу Державної кримінально – виконавчої служби України в частині дотримання норм професійної та службової етики, виявлену неповагу до слухачів, капітан внутрішньої служби ОСОБА_5, старший викладач циклу спеціальних дисциплін центру, заслуговує на звільнення з посади.

Із вказаним висновком службового розслідування погодився начальник центру, підполковник внутрішньої служби ОСОБА_7, затвердивши його, та видавши наказ від 09.10.2017 року № 92 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника центру за фактом порушення службової дисципліни", згідно із яким позивача звільнено з посади за порушення Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Кодексу етики та службової поведінки персоналу Державної кримінально - виконавчої служби в частині дотримання норм професійної та службової етики, виявлену неповагу до слухачів.

Наказом начальника центру, підполковника внутрішньої служби ОСОБА_7 "По особовому складу" від 09.10.2017 року № 82/ОС-17, ОСОБА_5 призначено на посаду викладача циклу спеціальних дисциплін центру, увільнивши з посади старшого викладача циклу спеціальних дисциплін цього ж центру (як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади у відповідності до пункту 5 статті 23 Закону України "Про Державну кримінально - виконавчу службу України" та пункту 3 частини 1 статті 65 Закону України "Про Національну поліцію") з 09.10.2017 року.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про Державну кримінально – виконавчу службу України", Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частиною 1 статті 14 Закону України "Про Державну кримінально - виконавчу службу України" № 2713 від 23.06.2005 року визначено, що до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу, спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України.

За приписами статті 3 вказаного Закону, правовою основою діяльності Державної кримінально - виконавчої служби України є Конституція України, цей та інші закони України, акти Президента України і Кабінету ОСОБА_10 України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_10 України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти Міністерства юстиції України.

Згідно із частиною 5 статті 23 цього Закону, на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських.

28.12.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію", а саме згідно з пунктом 9 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року № 3460 – VI.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (далі – Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету ОСОБА_10 України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно із статтею 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Так, підставою звільнення капітан внутрішньої служби ОСОБА_5, з посади старшого викладача циклу спеціальних дисциплін центру, слугувало порушення Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Кодексу етики та службової поведінки персоналу Державної кримінально - виконавчої служби України в частині дотримання норм професійної та службової етики, виявлене неповагою до слухачів.

Згідно п. 1.1. Кодексу етики та службової поведінки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Кодексу), схваленого рішенням колегії Державної пенітенціарної служби України від 19.12.2012 року № 11 РК, цей Кодекс є узагальненим зібранням норм поведінки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі – ДКВС України) та засобів їх врегулювання. Кодекс ґрунтується на положеннях Конституції України, Законів України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", "Про засади запобігання і протидії корупції", "Про правила етичної поведінки", Положенні про Державну пенітенціарну службу України, інших нормативно-правових актів України, а також загальноприйнятих моральних принципах і нормах суспільства та держави і примірного Європейського кодексу етики працівників пенітенціарних закладів, схваленого Комітетом ОСОБА_10 Європи 12.07.2012 року.

Згідно п. 1.2. Кодексу положення Кодексу поширюються на персонал ДКВС України - осіб рядового і начальницького складу органів, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та навчальних закладів, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України (далі - ДПтС України); спеціалістів, які не мають спеціальних звань, інших працівників, які працюють за трудовими договорами в ДКВС України (далі - персонал).

Згідно п. 1.3. цей Кодекс визначає для персоналу:

моральні цінності, зобов’язання та принципи служби (роботи) в органах, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах та навчальних закладах, що належать до сфери управління ДПтС України;

професійно-етичні вимоги до службової, позаслужбової

та антикорупційної поведінки;

єдність переконань і поглядів у сфері професійної етики

та службового етикету, орієнтованих на професійно-етичний еталон поведінки;

регулювання професійно-етичних проблем взаємовідносин персоналу, що виникають у процесі його спільної діяльності;

виховання високоморальної особистості персоналу, яка відповідає етичним нормам і принципам, загальнолюдській і професійній моралі;

взаємодію з громадськими організаціями, населенням, засудженими особами з урахуванням норм і принципів професійної та службової етики.

Згідно п. 3.4.1. Кодексу персонал ДКВС України відповідно до складеної Присяги та у рамках виконання свого службового обов’язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе такі моральні зобов’язання:

визнавати у професійній діяльності пріоритет державних і службових інтересів над особистими;

бути прикладом безумовного дотримання вимог чинного законодавства та службової дисципліни, залишатися за будь-яких обставин чесним

і непідкупним, відданим інтересам служби;

ставитися нетерпимо до будь-яких дій, які ображають та принижують людську гідність, заподіюють біль і страждання, являють собою тортури, жорстокість, нелюдське поводження із засудженими, особами, взятими під варту, та громадянами;

бути мужнім і безстрашним у небезпечних ситуаціях, які виникають під час несення служби, ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха, проведення заходів щодо порятунку життя і збереження здоров’я людей;

виявляти твердість і непримиримість у роботі із громадянами

та засудженими, застосовуючи для досягнення поставленої мети виключно законні і високоморальні принципи;

зберігати і примножувати службові традиції органів, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та навчальних закладів, що належать до сфери управління ДПтС України.

Згідно п. 4.1.1. Кодексу поведінка персоналу ДКВС України завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам.

З аналізу вищезазначеного вбачається, що Кодексом поведінки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України визначено професійно-етичні правила поведінки працівників під час виконання своїх службових обов’язків.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, саме порушення старшим викладачем центру ОСОБА_5 вказаних чітко визначених у законодавстві України етичних норм, що було встановлено в результаті ретельно проведеного службового розслідування, і стало причиною для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Колегія суддів критично оцінює висновки суду першої інстанції, що відповідачем фактично констатовано порушення позивачем професійної та службової етики - без вдавання до будь-якого аналізу чи оцінювання вихідних даних для таких висновків, і без відповідного обґрунтування, яке повинно базуватись на фактах та обставинах та із застосуванням чітких та зрозумілих критеріїв.

Так, Наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2015 року 356/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.03.2015 року за 295/26740, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України.

Згідно п. 1 цей Порядок визначає:

підстави для призначення, процедуру та мету проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України;

порядок документування й оформлення результатів службових розслідувань, прийняття за ними рішення та їх виконання;

компетенцію структурних підрозділів апарату Мін’юсту, його міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, уповноважених органів з питань пробації, навчальних закладів та закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ та організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - органи і установи), під час проведення службових розслідувань;

права та обов’язки посадових осіб органів і установ під час проведення службових розслідувань.

Згідно 1. розд. ІІ підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, інші події, пов’язані із загибеллю (смертю) осіб рядового чи начальницького складу або їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового чи начальницького складу та можуть викликати суспільний резонанс.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що наказом № 80 начальника центру від 18.09.2017 року було призначено службове розслідування за фактом неетичної поведінки старшого викладача циклу спеціальних дисциплін центру капітана внутрішньої служби ОСОБА_5, який мав місце 15.09.2017 року.

У відповідності до положень розділу VIII вказаного Порядку проведення службових розслідувань, за результатами проведеного службового розслідування 09.10.2017 року було складено Висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни старшим викладачем циклу спеціальних дисциплін центру капітаном внутрішньої служби ОСОБА_5, який у цей же день 09.10.2017 року був затверджений начальником центру підполковником внутрішньої служби ОСОБА_7

Із детального аналізу змісту вказаного висновку службового розслідування вбачається, що відповідачем у вказаному висновку не лише констатовано порушення ОСОБА_5 професійної та службової етики, але й надано детальне обґрунтування такого висновку з посиланням на належні докази, а саме: на письмові пояснення слухачів 1-ї навчальної групи 3-го курсу ОСОБА_8, та ОСОБА_11, командира 1-ї навчальної групи 3-го курсу ОСОБА_12, командира 2-ї навчальної групи 3-го курсу ОСОБА_13, які в своїх письмових поясненнях наголосили на тому, що ОСОБА_5 по відношенню до слухачів поводиться неетично, чинить на них моральний тиск, при цьому ставиться зверхньо до всіх слухачів центру.

В ході проведення вказаного службового розслідування було встановлено, що після першого конфлікту, який виник між старшим викладачем ОСОБА_5 та слухачкою ОСОБА_8 15.09.2017 року, 19.09.2017 року під час заняття з модуля фахової компетентності ОСОБА_5 продовжив вказаний конфлікт, дорікаючи слухачам ОСОБА_8 та ОСОБА_11 за критичні пояснення в його адресу.

Наведені факти неетичної поведінки старшого викладача ОСОБА_5 по відношенню до слухачів центру під час здійснення навчального процесу суперечать нормам професійної етики працівника Кримінально-виконавчої системи, що зазначені у Кодексі етики та службової поведінки персоналу ДКВС України.

В матеріалах службового розслідування наявний документ "Норми професійної етики працівника кримінально-виконавчої системи", який підписаний ОСОБА_5, що свідчить про його ознайомлення із вказаними етичними нормами.

Зокрема, у вказаному документі зазначено, що працівник КВС при виконанні службових обов ’язків та в повсякденному житті повинен: шанобливо ставитися до громадян і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити визначеним законодавством завданням кримінально-виконавчої системи, бути зразком моральної поведінки, соціальної відповідальності та професійної компетентності.

Так, колегія суддів зазначає, що позивач допустив неналежну поведінку яка фактично встановлено службовим розслідуванням, підтверджується показами свідків.

Враховуючи те, службове розслідування було призначено і проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, а факт порушення службової дисципліни та професійної етики щодо приниження людської гідності слухачів центру підтверджено матеріалами висновку службового розслідування та показами свідків, колегія суддів вважає, що притягнення ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності з застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із займаної посади є правомірним та відповідає чинному законодавству.

Таким чином, суд першої інстанції не з'ясував всі обставини справи та дійшов необґрунтованого висновку про задоволення позову.

У силу п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 07 червня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_14 ОСОБА_15