Постанова № 74548177, 06.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/2741/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

ОСОБА_1,

з участю секретаря судового засідання Чигер І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року (прийняте у м. Тернополі суддею Дерех Н.В. о 11 год. 04 хв.; повний текст складено 12.03.2018) в адміністративній справі № 819/1/18 за позовом ОСОБА_2 до Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із вказаним позовом, у якому, з уточненням позовних вимог, просила:

- визнати протиправними дії Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі – Тернопільське ОУПФУ) щодо відмови у призначенні їй пенсії за віком;

- зобов’язати Тернопільське ОУПФУ призначити виплату їй пенсії за віком із 23.08.2017.

Позов обґрунтовувала тим, що відповідачем неправомірно відмовлено їй у призначенні пенсії, оскільки нею при поданні документів для призначення пенсії були подані усі підтверджуючі документи, як це передбачено чинним законодавством України.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, його оскаржило Тернопільське ОУПФУ, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що до заяви на призначення пенсії позивач долучила документи із розбіжностями прізвищ, ім`я та по-батькові, а тому для призначення пенсії необхідний документ про встановлення факту належності зазначених документів ОСОБА_4. Вказано, що за матеріалами пенсійної справи загальний страховий стаж позивача складає 0 років, 0 місяців, 0 днів, без урахування довідки про період роботи на ВАТ «Текстерно», яка з підтвердженням записів у трудовій книжці з № 1 по № 5 (у зв`язку з нечітким відбитком печатки підприємства в записі про звільнення з роботи). А тому, з урахуванням статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія не може бути призначена.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом, 23.08.2017 позивач звернулася до Тернопільського ОУПФУ із заявою про призначення їй пенсії за віком.

Листом від 25.09.2017 Тернопільське ОУПФУ відмовило їй призначенні пенсії за віком у зв’язку із розбіжністю прізвищ, по-батькові, а також зазначило, що необхідно надати документи про встановлення факту належності наданих документів ОСОБА_4. Також, у відповідності до листа Тернопільського ОУПФУ від 13.12.2017 р. № 19912/05 позивача повідомлено про відмову у призначенні пенсії згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що факт роботи позивача підтверджений належними доказами, а саме: записами у трудовій книжці та відповідними довідками, доданими до матеріалів справи. А тому, вказаний період трудової діяльності позивача повинен бути врахований до страхового стажу для призначення їй пенсії.

Посилання відповідача про розбіжність прізвища, по-батькові у документах позивача про підтвердження трудового стажу судом не взято до уваги як обґрунтовані, оскільки ці обставини не спростовують факт роботи позивача на вказаних підприємствах з урахуванням наявності достатніх доказів, що підтверджують такий стаж, а також те, що підтверджуючі докази належать одній і тій самій особі.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 для призначення пенсії за віком надано такі документи:

- атестат № 4984, виданий 13.07.1977 технічним училищем № 2 м.Тернополя Тернопільського управління професійно-технічної освіти на ім’я ОСОБА_6;

- довідку №166/320, видану 21.08.2017 ПАТ «ТР «Оріон» про підтвердження періоду роботи з 05.08.1985 по 05.12.1994 ОСОБА_7 в ПАТ «ТР «Оріон»;

- довідку про заробітну плату для обчислення пенсії № 98, видана 16.08.2017 ПАТ «ТР «Оріон» на ім’я ОСОБА_7;

- довідку № 06/330, видану 29.08.2017 ВАТ «ТО «Текстерно» про те, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно працювала у ВАТ «ТО «Текстерно» у період з 01.08.1977 по 15.07.1985.

На підтвердження, що ці документи дійсно належать їй, позивач надала копію паспорта серії МС 571973, виданого 22.07.1999 Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області, свідоцтво про народження серії І-ИД № 037987 від 04.07.1959, витяг про одруження від 30.07.2009, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.05.2012, трудову книжку серії БТ-І № 3299865, картку платника податків від 12.08.2011.

Проте, пенсійним органом ці документи не взято до уваги, оскільки в них не збігаються прізвище та по-батькові із прізвищем та по-батькові заявника ОСОБА_2, відповідно до паспорта громадянина України серії МС № 571973, виданого 22 липня 1999 року Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області.

Згідно із частинами першою та другою статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком мають жінки після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Однак, до досягнення вищезазначеного віку, жінки, які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року, мають право на пенсію в 58 років.

Стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, (далі – Порядок № 637) за відсутності трудової книжки, а також: у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки з наказів, особові рахунки і відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Із записів у трудовій книжці серії БТ-І № 3299865 заповненої 18.08.1977 на ім’я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, видно, що вона працювала у Тернопільському ХБК ( правонаступник ВАТ «ТО «Текстерно») з 01.08.1977 по 15.07.1985, а з 05.08.1985 по 05.12.1994 працювала в ПАТ «ТР «Оріон».

У цій трудовій книжці здійснено запис про зміну прізвища з «Дубова» на «Павлуцька» та запис про те, що прізвище «Павлуцька» змінено на «Павлуцька-Рутина», по-батькові «Леонівна» на «Львівна», на підставі паспорта серії МС № 571973, виданого Тернопільським МВ УМВС України у Тернопільській області, засвідчене підписом уповноваженої особи відділу кадрів ПАТ «ТО «Оріон» та печаткою, що є належним підтвердженням наявності у позивача трудового стажу, необхідного для призначення пенсії.

Підтвердженням вказаного також є рішення Тернопільського міськрайонного суду у Тернопільській області від 30.05.2012 у справі № 1915/7008/2012, яким встановлено, що «Дубова Ганна Леонівна», «Дубова Ганна Львівна» та «Павлуцька Ганна Львівна» фактично є однією і тією ж особою.

Суд приймає до уваги свідоцтво про народження серії І-ИД № 031987, у якому зазначено прізвище, ім`я, по-батькові позивачки як ОСОБА_8, а також паспорт серії МС № 571973, виданий Тернопільським МВ УМВС України у Тернопільській області 22.07.1999, у якому вказано про позивача як «Павлуцька-Рутина Ганна Львівна», що підтверджує дійсність приналежності поданих документів про трудовий стаж саме позивачу ОСОБА_4.

Крім того, суд приймає до уваги скорочений витяг із свідоцтва про одруження від 30.07.2009, у якому зазначено прізвище ім`я позивача після реєстрації шлюбу як «Павлуцька-Рутина Ганна».

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що розбіжність прізвища, по-батькові у документах позивача про підтвердження трудового стажу не спростовують факт роботи позивача на вказаних підприємствах з урахуванням наявності достатніх доказів, що підтверджують такий стаж, а також те, що підтверджуючі докази належать одній і тій самій особі.

Враховуючи вищенаведене, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що у позивача наявний необхідний трудовий стаж та вік для призначення пенсії

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 311, 315, 316, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року в адміністративній справі № 819/1/18 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_9 судді ОСОБА_10 ОСОБА_1 Постанова в повному обсязі складена 07 червня 2018 року.