Окрема думка судді № 74547953, 07.06.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

ОКРЕМА ДУМКА

судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Карабан І.І.

07 червня 2018 року колегія суддів Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у складі головуючого судді Величко О.І., суддів Клікунової А.С., Карабан І.І. розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Вироком колегії суддів Таричев Р.О. визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КПК України та призначене покарання у вигляді 10 років позбавлення волі.

Не погоджуючись з таким рішенням колегії суддів,керуючись ч.3 ст. 375 КПК України, висловлюю окрему думку з таких підстав.

Вважаю, що сукупність зібраних та наданих стороною обвинувачення доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а також кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, не доводять, що ОСОБА_1 вчинив інкримінований йому злочин за ч.1 ст.115 КК України, а саме, що він скоїв вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Також однією із засад кримінального провадження є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Надані стороною обвинувачення докази таким критеріям не відповідають, оскільки містять сумніви, що виключають можливість прийняття рішення поза розумними сумнівами про винуватість обвинуваченого в інкримінованому йому злочині.

Безумовно стороною обвинувачення доведено, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, а саме вбивство ОСОБА_2

Разом з тим, доказів, що доводять винуватість обвинуваченого у вчинені інкримінованого йому кримінальних правопорушень, не надано.

Обвинувачення повинно довести кожний факт, пов'язаний із злочином, щоб не існувало жодної розумної підстави для сумнівів. Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувачення по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.

Лише на показаннях обвинуваченого, даних під час слідчого експерименту, та достовірність яких він заперечував в судовому засіданні, неможливо констатувати наявність вини ОСОБА_1 За загальним правилом особа не може бути визнана винуватою лише на підставі визнавальних показів.

При цьому, зазначені показання обвинуваченого під час слідчого експерименту суперечить фактичним обставинам. Взагалі проведення слідчого експерименту звелося до надання обвинуваченим пояснень на місці злочину, без фактичної їх перевірки та уточнення. Під час проведення слідчої дії не перевірено належним чином механізм здійснення пострілів, розташування, з відповідним фіксуванням цього, потерпілого та обвинуваченого.

Крім того, стороною обвинувачення не встановлено знаряддя злочину, а тільки визначено, що це пістолет Макарова, але не встановлено з якого саме пістолету були зроблені постріли – обвинуваченого, потерпілого чи в загалі належного третій особі. При цьому, жодних слідів, що вказують на здійснення пострілів обвинуваченим не має, зокрема, при дослідженні не встановлена наявність порохових газів у останнього.

Стороною обвинувачення не доведено також мотив злочину, що є елементом суб`єктивної сторони злочину.

Відповідно до ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Отже, вважаю, що в судовому засіданні не доведено провину обвинуваченого, а тому враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену в ст. ст. 62,63 Конституції України, п.2 статті 6 Європейської Конвенції з прав людини, а також ч.4 ст.17 КПК України, зокрема, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, у зв'язку з чим необхідно було визнати ОСОБА_1О невинуватим у пред'явленому обвинуваченні і виправдати.

Суддя І.І.Карабан