Постанова № 74547069, 30.05.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"30" травня 2018 р. м. Дніпро справа № 808/3450/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року (суддя Конишева О.В., м. Запоріжжя)

у справі № 808/3450/17

за позовом ОСОБА_1

до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області

про скасування рішення, -

встановив:

В листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом про скасування рішення Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про скасування дозволу на імміграцію в Україну (а.с.3-12).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року прийнято відмову від позову. Провадження у справі закрито (а.с.50).

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на те, що ним не було уповноважено представника на подачу заяви про відмову від позову, при цьому повноваження вказаного представника не підтверджені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти рішення про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відзиву на вказану апеляційну скаргу до суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 27 грудня 2017 року представник позивача адвокат ОСОБА_2, звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою «про відмову від позову у справі № 808/3450/17», в якій просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 (а.с.38).

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу від 27 грудня 2017 року, виходив з того, що повноважний представник позивача ОСОБА_1 подав заяву про відмову від позову, а тому відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відмова від позову підлягає прийняттю, а провадження у справі – закриттю.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно ч. 1 ст. 60 КАС України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов’язки.

За приписами ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Положеннями ч. 4 ст. 59 КАС України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Приписами ч. 8 ст. 59 КАС України визначено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Аналізуючи вищенаведені норми, можливо дійти висновку про те, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає документ, що посвідчує його повноваження (у разі якщо такий документ не міститься в матеріалах справи), при цьому документами, які підтверджують повноваження адвоката є договір про надання правової допомоги,довіреність, ордер, виданий відповідно до діючого законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 листопада 2017 року між адвокатом ОСОБА_2 та позивачем було укладено договір про надання юридичних послуг, витяг з якого долучено до матеріалів вказаної справи (а.с.33).

Пунктом 1.1. вказаного договору визначено, що позивач наділив адвоката ОСОБА_2 представляти інтереси ОСОБА_1 у адміністративній і цивільній справах з усіма правами, які надані за законом позивачу, відповідачу, третім особам, а також з правом визнання позову повністю або частково, пред’явлення зустрічного позову, оскарження рішення суду, отримання виконавчого листа, пред’явлення виконавчого листа до виконання, отримувати всі інші довідки та документи в усіх установах, організаціях, які необхідні для виконання рішення суду, подавати від його імені необхідні у кожному конкретному випадку документи, включаючи заяви, одержувати документи, сплачувати необхідні платежі, а також виконувати усі дії та формальності, які пов’язані з виконанням цього договору (а.с.18).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв’язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Умовами укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2 договору про надання юридичних послуг передбачено вичерпний перелік прав та обов'язків сторін, серед яких не зазначено права представника як просити про відмову в задоволенні позовних вимог, так і відмовлятись від заявленого позову.

Більш того, сама заява в прохальній частині містить вимоги про відмову в задоволенні по суті заявлених позовних вимог, а не відмову від позову, що свідчить про наявність суперечностей, які судом першої інстанції не було з’ясовано.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Підсумовуючи викладене, апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для прийняття відмови від позову та закриття провадження у справі з цих підстав, а тому ухвала про закриття провадження у справі підлягає скасуванню у зв’язку із порушенням норм процесуального права, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 243, 250, 311, 315, 320, 321, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду 27 грудня 2017 року у справі № 808/3450/17 скасувати.

Справу направити до Запорізького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 30 травня 2018 року.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: В.Є. Чередниченко