Ухвала суду № 74547060, 07.06.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 червня 2018 р. справа № 804/2616/17

ОСОБА_1 Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу Державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі №804/2616/17 (головуючий суддя І інстанції – Врона О.В.) за позовом Державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

06.06.2018 року до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №804/2616/17 з апеляційною скаргою Державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року.

Перевіривши апеляційну скаргу суддя-доповідач встановив, що вона не відповідає вимогам КАС України, з огляду на таке.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

В апеляційній скарзі апелянт просив зменшити йому розмір судового збору та відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття рішення за результатами її розгляду. В обґрунтування заявленого клопотання посилається на скрутний майновий стан підприємства, на підтвердження чого надав Звіт про фінансовий стан станом на 01 жовтня 2017 року та Звіт про сукупний дохід підприємства за 9 місяців 2017 року.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

ОСОБА_1 вважає, що наведена норма також може бути застосована і до юридичних осіб та суб’єктів владних повноважень, якщо у них відсутні достатні кошти на рахунках для оплати судових витрат чи їх рух заблоковано внаслідок арешту.

Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

В той же час, обґрунтування пов'язаних з цим обставин (з наданням на їх підтвердження доказів), які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

У своїй заяві позивач не наводить доводів щодо його фінансового стану на час подання даної апеляційної скарги (04 червня 2018 року), не містять таких відомостей і додані до заяви копії Звітів про фінансовий стан та сукупний дохід підприємства, які стосуються періоду з січня по жовтень 2017 року.

Крім того, заявник не визначив конкретний розмір судового збору, який він має змогу сплатити станом на час подання даної апеляційної скарги і не надав жодних доказів на підтвердження цього.

Наявність у позивача заборгованості та великої кількості рішень контролюючих органів про сплату боргу (недоїмки) та штрафних санкцій не свідчить про наявність підстав для задоволення заяви, оскільки такі грошові зобов'язання підприємства не є пріоритетними по відношенню до сплати судового збору, що є процесуальним обов'язком заявника відповідно до приписів статті 44 КАС України, який повинен неухильно виконуватись у встановлений законом строк.

Посилання Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» на зменшення попиту і обсягів замовлень на виробництво аерокосмічної продукції та її реалізації у зв'язку з світовою економічною кризою, а також на такі внутрішні економічно-політичні фактори як продовження військового конфлікту на сході України, зростання інфляції і знецінення національної валюти не є підставою для зменшення розміру судового збору і його відстрочення, оскільки напряму не стосується питань господарської діяльності конкретного підприємства, показників його фінансової платоспроможності, зокрема, в частині можливості оплати судових витрат.

Отже, жодних доказів на підтвердження відсутності достатніх коштів для сплати судових витрат, блокування їх руху внаслідок арешту апелянт до суду не надав, а тому неможливість сплатити судовий збір належним чином не довів, що свідчить про відсутність підстав для зменшення розміру судового збору та відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакцій чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом становить 1600 грн.

За змістом пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 грн.).

Як свідчать матеріали справи, позивачем було подано позов майнового характеру, ціна позову складає 3650697,26 грн., а тому ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви складала 1,5 відсотка від 3650697,26 грн. = 54760,46 грн.

Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення апелянта до суду з апеляційною скаргою), ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З урахуванням розміру майнових вимог, ставка за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150% від 54760,46 грн. = 82140,69 грн.

Отже, апелянтом повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 82140,69 грн., проте документу, що підтверджує сплату судового збору у визначеному розмірі до суду не надано.

Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Шевченківському районі м.Дніпра; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ; Код банку отримувача (МФО) 805012; Рахунок отримувача 31217206781004; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*; 101.

Крім того, як свідчать матеріали справи, Дніпропетровським окружним адміністративним судом 20.06.2017 року в порядку письмового провадження прийнято постанову у справі №804/2616/17, копія повного тексту постанови отримана апелянтом 07.11.2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.88).

20.11.2017 року Державне підприємство «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на вищезазначену постанову. Апеляційна скарга була залишена без руху, з наданням строку на усунення недоліків, проте недоліки апеляційної скарги не були усунуті у встановлений судом строк (відповідачем не надано суду документу про сплату судового збору та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови), у зв’язку з чим ухвалою судді-доповідача від 27.02.2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

04.06.2017 року Державне підприємство «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» повторно звернулося з апеляційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 року.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що копія постанови суду першої інстанції отримана 08.11.2017 року. Вважає, що апелянт звернувся з апеляційною скаргою в межах строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки останній день строку на апеляційне оскарження рішення припадає на 18.11.2017 року (вихідний день - субота), то він звернувся з апеляційною скаргою в перший наступний за вихідним день – 20.11.2017 року, а тому не порушує питання про поновлення строку на звернення до суду з апеляційною скаргою.

Наведені доводи відповідача суддя-доповідач вважає хибними з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.186 КАС України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови суду першої інстанції), апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до п.13 ч.1 Перехідних положень КАС України (в редакції чинній на момент надходження справи до суду апеляційної інстанції) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Враховуючи те, що постанова суду першої інстанції була прийнята в порядку письмового провадження та її копія отримана апелянтом 07 листопада 2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.88). Отже, останнім днем звернення до суду з апеляційною скаргою на цю постанову є 17.11.2017 року, проте з апеляційною скаргою апелянт звернувся 04.06.2018 року, тобто з порушенням встановленого ст.186 КАС України майже на сім місяців та не порушує питання про поновлення цього строку.

Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України (в редакції чинній на момент звернення позивача з апеляційною скаргою) апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи не надання апелянтом документу про сплату судового збору, беручи до уваги те, що апеляційна скарга подана після закінчення строку, встановленого КАС України і підстави, вказані апелянтом у заяві про поновлення такого строку є неповажними, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених КАС України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 169, 296, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017 року у справі №808/3340/17 - залишити без руху.

Встановити Головному управлінню ДФС у Запорізькій області строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду: належних доказів відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат або документу про сплату судового збору або документу про сплату судового збору; заяви про поновлення пропущеного строку, з зазначенням обґрунтованих причин поважності пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою; доказів підтверджуючих поважність причин пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Роз’яснити скаржнику, що відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Роз’яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали в частині надання документу про сплату судового збору, апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

ОСОБА_1 ОСОБА_2