Рішення № 74545039, 08.06.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2018 року справа № 823/1815/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (18002, м. Черкаси, пров. Маяковського, 3, далі – ОСОБА_1, позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, далі – Головне управління, відповідач), в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області щодо відмови у перерахунку пенсії учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження ОСОБА_1 дійсної строкової служби, у зв’язку зі зміною частини 3 статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 № 796-ХІІ;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області відповідно до статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, здійснити з 01.10.2017 перерахунок ОСОБА_1 пенсії з інвалідності, обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.10.2017 до моменту здійснення перерахунку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особа, що віднесена до 1-ої категорії.

Верховною Радою України 03 жовтня 2017 року прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії”, яким, зокрема, статтю 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” викладено в новій редакції, а частина третя вказаної статті передбачає, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Позивач, зазначає, що йому встановлено безтерміново ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного із виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (довідка до акту огляду МСЕК серії 10 ААБ № 334693), що дає право позивачеві на перерахунок пенсії з інвалідності, обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року та виплату різниці між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.10.2017 до моменту здійснення перерахунку відповідно до статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

02 квітня 2018 року позивач звернувся до Головного управління із письмовою заявою про здійснення перерахунку пенсії відповідно до вимог статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, однак отримав письмову відповідь від 13.04.2018, в якій відповідач зазначив про відсутність підстав для перерахунку пенсії, оскільки з 01.10.1986 по 10.10.1986 та з 01.11.1986 по 02.11.1986 позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як призваний на військові збори, а не як військовослужбовець дійсної строкової служби.

В письмовому відзиві на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що перерахунок пенсії відповідно до ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” проводиться особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерник аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, тобто даний перерахунок передбачено тільки особам які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби. Відповідач зазначає, що позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної строкової служби, а як військовозобов’язаний, який призваний на спеціальні збори, в зв’язку з чим не набув права на отримання пенсії виходячи з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) розпочато через п’ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що згідно з копією архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 37180 від 25.04.2007 позивач з 18.08.1986 до 30.11.1986 виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, командирований в м. Прип’ять з 20.11.1986 по 30.11.1986, де отримав радіаційне випромінювання в дозі 22,23 рентген.

Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії 10 ААБ № 334693 від 05.12.2012 позивачеві встановлено ІІІ групу інвалідності по захворюванню, пов’язаному з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та у відповідності до копії посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії А № 414747 від 25.01.2007 – позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, а відповідно до посвідчення серії Б № 510538 від 15.01.2013 позивач є інвалідом війни третьої групи.

02 квітня 2018 року позивач звернувся до органу пенсійного фонду із заявами про перерахунок пенсії відповідно до постанови КМУ від 15.11.2017 № 851 “Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

13 квітня 2018 року відповідач направив ОСОБА_1 листи № 44/С-10, 45/С-10, в якому зазначив, що позивач, як військовозобов’язаний з 01.10.1986 по 12.10.1986 та з 01.11.1986 по 02.11.1986 брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Оскільки позивач проходив строкову військову службу з 14.12.1983 по 14.11.1985, то участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відбувалася не під час проходження строкової військової служби, тому право на проведення перерахунку пенсії згідно постанови КМУ від 15.11.2017 № 851 у позивача відсутнє.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 58 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV) Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов’язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв’язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі – Закон № 796-XII), що визначає основи соціального захисту такої пільгової категорії осіб як учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, наведено визначення осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов’язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов’язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Тобто, військовослужбовці та призвані на військові збори військовозобов’язані користувались всією повнотою соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод і несли усі обов’язки громадян СРСР, передбачені Конституцією СРСР.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв’язку з виконанням ними конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII “Про військовий обов’язок і військову службу”, що набрав чинності з 12.05.1992.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” від 25 березня 1992 року № 2232-XII щодо військового обов’язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов’язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

За правилами частини 1 статті 16 Закону України “Про Збройні Сили України” від 06.12.1991 № 1934-XII держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов’язки служби у військовому резерві, та військовозобов’язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників ЗС України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов’язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час виконання службових обов’язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов’язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Відповідно до статті 59 Закону № 796-XII пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Отже, частина 3 статті 59 Закону № 796-XII розділяє осіб, які мають право на призначення пенсії з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме:

- особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

- особи, які брали участь в інших ядерних аварій та випробувань;

- особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.

Позивач не брав участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та не посилається на ці обставини, як на підставу призначення йому пенсії.

Натомість позивач вказує, що є ліквідатором наслідків Чорнобильської катастрофи, оскільки з 01.10.1986 по 12.10.1986 та з 01.11.1986 по 02.11.1986 виконував службові обов’язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

На підставі викладеного, суд зазначає, що військовослужбовці та призвані на військові збори військовозобов’язані мають користуватись всією повнотою соціально - економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян в рівній мірі, в зв’язку з чим, позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону № 796-XII.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що частина 3 статті 59 Закону № 796-XII передбачає призначення та виплату пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, в тому числі військовозобов’язаним, а не виключно військовослужбовцям строкової служби, як помилково вважає відповідач, у зв’язку з чим суд вважає, що позивач має право на отримання пенсії у вказаному в зазначеній нормі розмірі.

Суд при вирішенні справи по суті враховує також висновки Верховного Суду України, за подібних за своєю суттю правовідносин, викладених в постанові від 01.03.2016 у справі № 21-1887а15, згідно яких, громадяни з числа військовозобов’язаних в період проходження військових зборів вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні з іншими військовослужбовцями.

Згідно з частиною 4 статті 45 Закону № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п’ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

02 квітня 2018 року позивач звернувся до Головного управління із заявами про перерахунок пенсії відповідно до постанови КМУ від 15.11.2017 № 851 “Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Отже, право на перерахунок пенсії у позивача виникає з 01.04.2018, у зв’язку з чим вимога позивача про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.10.2017 до моменту подання заяви про перерахунок пенсії не може бути задоволена.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 5 статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Приписами чинного законодавства встановлено, що розгляд заяви про призначення або перерахунок пенсії повинно прийматися у формі рішення (протоколу). Чинне законодавство не наділяє суб’єкта владних повноважень приймати нормативні та інші акти у формі листів, в іншому випадку направлення листа кваліфікується як протиправна бездіяльність щодо неприйняття рішення про призначення (перерахунок) пенсії чи про відмову.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до Головного управління із заявами, в яких просив здійснити саме перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону № 796-XII, однак, відповідачем не прийнято жодного рішення, передбаченого 5 статті 45 Закону № 1058-IV, а лише надіслало листи № 44/С-10, № 45/С-10 від 13.04.2018, які мають інформаційний характер.

Окрім того, в самих листах № 44/С-10, № 45/С-10 від 13.04.2018 відповідач зазначає, що заяви ОСОБА_1 від 02.04.2018 розглянуті відповідно до статті 15 Закону України “Про звернення громадян”, в той час як позивач звернувся із заявами про перерахунок пенсії у порядку статті 59 Закону № 796-XII, а відтак Головне управління, не прийнявши рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, проявило свою бездіяльність, яка в даному випадку є протиправною.

Отже, для належного захисту порушеного права позивача суд, у відповідності до вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не прийняття рішення про перерахунок ОСОБА_1, ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС, пенсії у зв’язку зі зміною частини 3 статті 59 Закону № 796-XII.

Як наслідок, враховуючи встановлення судом права позивача на отримання пенсії у розмірі, встановленому частиною 3 статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд дійшов висновку про необхідність зобов’язання відповідача здійснити позивачеві перерахунок пенсії з 01.04.2018 з виплатою різниці з виплатою різниці перерахованих сум із вказаної дати до моменту фактичного перерахунку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295 підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не прийняття рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1, ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538) відповідно до частини 3 статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” здійснити з 01.04.2018 перерахунок ОСОБА_1 (18002, м. Черкаси, пров. Маяковського, 3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) пенсії з інвалідності, обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.04.2018 до моменту здійснення перерахунку.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 08.06.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк