Постанова № 74540476, 05.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2456/18А Справа № 183/5276/14 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Свистунова О.В.

Категорія 24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Свистунової О.В.,

суддів – Єлізаренко І.А., Красвітної Т.П.,

за участю секретаря – Гулієва М.І.о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року

по цивільній справі за позовом Акціонерного Товариства “ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ” до ОСОБА_2 про відшкодування збитків до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, –

В С Т А Н О В И Л А:

В порядку пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п.6 ст. 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”).

Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У серпні 2014 року ПАТ “ДТЕК Дніпрообленерго” , яке рішенням загальних зборів акціонерів від 19.04.2018 року було перейменовано у Акціонерне Товариство “ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ” (АТ“ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ”) до ОСОБА_2 про відшкодування збитків звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про відшкодування збитків.

Позовна заява мотивована тим, що 19 жовтня 2011 року при перевірці квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено порушення правил користування електроенергією, встановлене розкрадання електричної енергії шляхом самовільного підключення через прилад обліку.

Згідно п.53 Правил користування електроенергією для населення, контролерами Новомосковського РЕМ був складений відповідний акт за № Д 017370 про порушення правил користування електричною енергією.

На підставі акту була нарахована сума збитків, які нанесені енергопостачальнику в розмірі 2 194,15 грн.

Ураховуючи викладене, позивач з урахуванням уточнень просив суд стягнути з відповідачів на свою користь 2 194,15 грн. збитків у зв’язку з порушеннями правил користування електроенергією та судові витрати в сумі 243,60 грн.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2017 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_3, яка померла - 4 січня 2017 року.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ “ДТЕК Дніпрообленерго” збитки, завдані порушенням правил користування електроенергією в розмірі 2 194,15 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не доведені обставини, що мають значення для справи.

Також скаржник зазначає, що судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції установлено, що ОСОБА_3 з 24 лютого 2009 року була зареєстрована та проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с.18).

22 грудня 2001 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 був укладений договір дарування, відповідно до якого ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_2 прийняв в дар квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.37).

Однак, відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, датою прийняття рішення про реєстрацію права власності на АДРЕСА_3 за ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 22 грудня 2001 року є - 10.02.2009 року (а.с.96).

24 травня 2007 року квартира була відключена від електропостачання у зв’язку з заборгованістю, що підтверджується відповідним нарядом (а.с.56).

13 жовтня 2008 року квартира вдруге була відключена від електропостачання у зв’язку з самовільним підключенням до електромережі, що підтверджується відповідним нарядом (а.с.57).

19 жовтня 2011 року при перевірці квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено порушення правил користування електроенергією, встановлено розкрадання електричної енергії шляхом самовільного підключення через прилад обліку.

Згідно п.53 Правил користування електроенергією для населення, контролерами Новомосковського РЕМ був складений відповідний акт за № Д 017370 про порушення правил користування електричною енергією за участю ОСОБА_2 (а.с.4), від підпису якого він відмовився.

Рішенням комісії ПАТ “ДТЕК Дніпрообленерго” від 11 листопада 2011 року, оформленим протоколом № 14/1 підтверджено факт порушення. На підставі акту, була нарахована сума збитків, які нанесені енергопостачальнику в розмірі 2 194,15 грн., в засіданні комісії приймав участь споживач ОСОБА_2 (а.с.5).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та доведеності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки вони узгоджуються з матеріалами та обставинами справи.

У відповідності до п.1 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою КМУ від 26 липня 1999 року № 1357 (надалі – Правил), ці Правила регулюють відносини між громадянами (далі – споживачі електричної енергії) та енергопостачальниками. Правила обов’язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Згідно п.3 Правил, споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки.

У відповідності до п.53 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою КМУ від 26 липня 1999 року № 1357, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення цих Правил. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562 (ОСОБА_3 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Згідно п.48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ від 26 липня 1999 року № 1357, споживач несе відповідальність за самовільне підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без приладу обліку.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що між ним та позивачем відсутні будь-які договірні зобов’язання, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Статтею 319 ЦК України законодавчо визначено засади здійснення права власності. Відповідно до ст. 13 Конституції України, - «Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству». У такій редакції конституційна норма не лише покладає на власника обов'язки, а й орієнтовно вказує до чого зобов'язаний власник. Тому, і норми ст. 319 ЦК України взаємопов'язані за своїм змістом і мають тлумачитися в комплексі. Поняття "власність зобов'язує" необхідно розуміти в широкому значенні. Держава прийняла на себе обов'язок не втручатися у здійснення власником права власності. Однак вона не позбавлена права через відповідні органи влади контролювати власників щодо виконання ними своїх обов'язків, дотримання вимог закону та застосовувати до порушників передбачені законодавством заходи впливу.

Як убачається з матеріалів справи, відповідальною особою за розрахунки за спожиту електричну енергію, починаючи з 10 лютого 2009 року – дата реєстрації права власності на квартиру, став саме син ОСОБА_3 – ОСОБА_2 (а.с.96), а тому він як власник несе відповідальність у даних правовідносинах. Доказів того, що у вказаний період користувачем була інша особа, відповідач не надав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов»язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. ст. 43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.

Вирішуючи спір, суд з дотриманням вимог статей 212 - 214 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, повно, всебічно та об’єктивно з’ясував обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові.

Отже, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи, на законність судового рішення не впливають.

Відповідно до частини 1 статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що з’ясувавши в достатньо повному об’ємі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, судове рішення відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права і тому, колегія апеляційного суду вважає, що правових підстав для його скасування немає, а тому доводи апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Судові витрати понесені сторонами в зв’язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

Керуючись ст. 147, п.3 розділом XII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, ст.ст. 259,268,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: І.А. Єлізаренко

ОСОБА_4