
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/2835/18 Справа № 180/2292/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Максюта Ж.І.
Категорія
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Максюти Ж.І.,
суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.
за участю секретаря - Керімової-Бандюкової Л.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро
апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»
на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12 січня 2018 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд скасувати наказ керівника структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» про звільнення його з посади начальника станції Марганець від 21.04.2016 року № 176/ос та поновити його на посаді начальника станції Марганець структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця»; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.04.2016 року та 30000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування заяви вказав, що він працював на посаді начальника станції Марганець структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» та 22.04.2016 року наказом № 176/ос від 22.04.2016 року був звільнений із займаної посади на підставі п.2 ст.41 КЗпП.
Вважає, що у роботодавця були відсутні будь-які підстави вважати, що він втратив довіру, оскільки не встановлено наявності його вини у завданні будь-якої шкоди підприємству, він безпосередньо не обслуговував грошових чи товарних цінностей, а втрата довіри може бути обумовлена лише винними діями працівника, що дає підставу роботодавцю не довіряти працівникові.
Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12 січня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ начальника дирекції структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії Придніпровська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 21.04.2016 року № 176/ос про звільнення ОСОБА_2 за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника станції Марганець структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії Придніпровська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» .
Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.04.2016 року по 12.01.2018 року у сумі 146491,20 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
В решті позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави судовий збір в розмірі 1762 грн.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 6783,17 грн. з урахуванням належного до утримання єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ПАТ «Українська залізниця» подало апеляційну скаргу,в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем був пропущений місячний строк на звернення до суду з позовом про поновлення на роботі, передбачений ст.233 КЗпП України, суд першої інстанції це питання не вирішував, позивач був особою з якою було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, а порушення які були виявлені під час перевірки та стали підставою для звільнення позивача з посади прямо передбачені Положенням про заступника начальника служби комерційної роботи та маркетингу залізниці - ревізора комерційного (дорожнього) затвердженого Наказом Укрзалізниці від 24.07.2012 року №261-Ц, Інструкції комерційного ревізора, та інших нормативних актів.
Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_3.
У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
У зв’язку з цим справа підлягає розгляду апеляційним судом Дніпропетровської області.
В судове засідання суду апеляційної інстанції з’явились сторони та надали свої пояснення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 прийнятий на роботу на посаду начальника станції Марганець згідно наказу № 519/ос від 18 липня 2014 року (а.с. 14).
Відповідно до наказу (розпорядження) № 17б\ос від 21 квітня 2016 року ОСОБА_2 звільнений з 22 квітня 2016 року з посади начальника 58 станції Марганця на підставі п.2 ст. 41 КЗпП України, у зв'язку з втратою довір'я за обставин вчинення порушення - зловживання службовим становищем, на підставі рапорту першого заступника начальника, протоколу профкому № 4 від 21 квітня 2016 року, акту перевірки від 10 березня 2016 року (а.с.7), про що зроблено у трудовій книжці відповідний запис (а.с.16).
Актом перевірки правильності нарахування та стягнення належних залізниці платежів при виконанні вантажних операцій з металобрухтом на місцях загального користування станції Марганець від 10.03.2016 року (а.с. 116) встановлено наступне:
- працівниками станції в порушення вимог п. 4 «Правил користування вагонами та контейнерами» повідомлення про закінчення вантажних операції і готовність вагонів до збирання локомотивом залізниці, що надається вантажовласником за відповідною формою не вимагаються та вантажовідправниками не надаються, тобто встановити час фактичного закінчення вантажних операцій неможливо; Журналу обліку закріплення рухомого складу на коліях станції та Журнали диспетчерських розпоряджень не надано;
- середній час знаходження вагонів під навантаженням складає 5-8 годин, при цьому зафіксовані випадки коли після оформлення перевізного документу вагони знаходяться на коліях станції довготривалий час (від 1 до 19 діб). Встановлено внесення фіктивної інформації щодо маневрених пересувань вагонів з металобрухтом по станції, що потягло приховування вагонів в очікуванні відправлення;
- перевірені прийняті в грудні 2015 року до перевезення вагони з металобрухтом підлягають супроводженню стрілками воєнізованої охорони, але працівниками товарної контори станції Марганець повідомлення про наявність на станції таких вантажів передано НОР лише у двох випадках протягом 2015 року, записи до Книги ХУ-3 відсутні, що свідчить про те, що станцією Марганець прийомі до перевезення металобрухту вантажовідправників ігноруються вимоги Положення про порядок охорони вантажів і об’єктів на залізницях України ЦУЩ-0034;
- перевіркою правильності ведення працівниками Книги зважування вантажів форми ГУ-36 та достовірності внесення даних щодо результатів зважування встановлено фіктивне оформлення перевізних документів в частині визначення та внесення до них ваги вантажу;
- в зв’язку з тим, що перевізні документі на перевезення вагонів в завантаженому стані, що слідували зі станції Мирова на станцію Марганець після вантажних операцій не оформлялись, або оформлялись неналежним чином, тому виникла втрата належних залізниці платежів на загальну суму 284,863 грн. 60 коп.
Цим же актом встановлено, що інформація, викладена в листі-заяві прийомоздавальника станції Марганець ОСОБА_4 щодо фіктивного навантаження металобрухту та збитків залізниці від неправомірних дії керівництва станції Марганець підтверджена.
Пунктом 2.1 Положення про заступника начальника служби комерційної роботи та маркетингу залізниці - ревізора комерційного (дорожнього) затвердженого Наказом Укрзалізниці від 24.07.2012 року №261-Ц визначено обов'язок дорожнього комерційного ревізора «періодично перевіряти в підрозділах залізниці виконання вимог Статуту залізниць України (далі - Статут), наказів Міністерства інфраструктури України, Укрзалізниці та залізниці, Правил перевезень вантажів (далі - Правила), Технічних умов навантаження та кріплення вантажів (далі - ТУ), Тарифних керівництв,_ інших нормативних документів з питань комерційної роботи та безпеки руху. Виявлені порушення записуються у електронну Книгу ревізорських зауважень форми ГУ-75 шляхом внесення до автоматизованої системи проведення перевірок та ревізій в умовах автоматизованого ведення комерційної звітності господарства в АСК ВП УЗ-Є (далі - АРМ МКР).»
На підставі п. 4.4 Положення дорожній комерційний ревізор має право безперешкодно перебувати на коліях і в службових приміщеннях станцій та підприємств залізниці з метою проведення перевірок.
В п.1.2 Інструкції комерційного ревізора чітко визначено, що комерційні роботі керуються законодавством України, Статутом залізниць України (далі -Міністерства інфраструктури України (далі - Мініфраструктури). Укрзалізниці, залізниці, положенням про комерційних ревізорів та цією Інструкцією.
Таким чином, перевірка була проведена законно та підписана відповідальними та належними посадовими особами з дотриманням всіх вимог Інструкцій та Положень.
Згідно п.3.5 Інструкції «Присутність керівника під час проведення перевірки або ревізії не обов'язкова. Необхідні пояснення може надавати досвідчений працівник станції, підприємства. Керівник або його заступник запрошуються для з'ясування окремих питань, а також у разі виявлення серйозних недоліків.»Також враховуючи той факт, що в заяві на підставі якої проводилась перевірка йшлось саме про порушення з боку начальника станції Марганець та його заступника, а також для того щоб вони, користуючись своїм службовим становищем, не мали змоги впливати на результати перевірки, перевірка проводилась без їх участі, що не є порушенням. Крім того, про проведення перевірки був попереджений начальник структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень», який є безпосереднім керівником та посадовою особою, якій згідно п.7.1 Посадової інструкції начальника станції Марганець (а.с. 50-57) підпорядковуються начальник станції, таким чином, вимоги до перевірки та участі в ній начальника станції були дотримані.
Таким чином, під час проведення перевірки комісією були виявлені факти та докази вини керівництва станції Марганець, які позивачем під час розгляду справи спростовані не були.
Також з матеріалів справи вбачається, що позивач на посаді начальника станції Марганець уклав із залізницею Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (а.с. 49).
Згідно п. 1 вказаного договору він зобов'язується дбайливо ставитись до переданих йому на збереження або з іншою метою матеріальних цінностей та вживати заходів для попередження збитків, своєчасно повідомляти керівництво підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню ввірених йому матеріальних цінностей, вести облік, складати і передавати у визначеному порядку товарно-грошові та інші звіти про рух та рештки ввірених йому матеріальних цінностей, брати участь в інвентаризації ввірених йому матеріальних цінностей.
Згідно п. З Договору у випадку незбереження з вини працівника збереження ввірених йому матеріальних цінностей визначення розмірів збитків, завданих підприємству, та їх відшкодування відбувається у відповідності до чинного законодавства.
Крім того, п. 2.1 Посадової інструкції начальника станції Марганець зазначено, що він керує всіма підрозділами залізничної станції відповідно до Конституції і законів України, постанов, указів, розпоряджень, актів, наказів, вказівок та інших нормативних документів Укрзалізниці, залізниці та дирекції залізничних перевезень.
П. 2.2 визначено, що начальник станції організовує роботу залізничної станції і взаємодію підрозділів щодо виконання пасажирської, вантажної та поїзної роботи та з планом і завданнями, забезпечуючи безпеку перевезень, зберігання вантажів і рухомого складу, в відповідності до Положення про залізничну станцію.
П.2.25.1 встановлює, що начальник станції організовує та особисто бере участь у перевірках виконання посадових обов'язків працівниками станції. Виконує не менше 7 перевірок на місяць, з них одну нічну.
П. 2.25.3 встановлює, що начальник станції проводить перевірки правильності ведення поїзної та технічної документації: у ДСП, операторів при ДСП- щодекадно; у складачів поїздів, сигналістів -щомісячно.
Згідно п. 4.1 Посадової інструкції начальник станції несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх посадових завдань та обов'язків викладених Посадовою інструкцією.
Згідно п 4.4 несе відповідальність за незадовільну організацію та недостовірність обліку і звітності на станції.
Згідно п. 4.9 несе відповідальність за невиконання показників виробничо-фінансової діяльності станції.
З наведеного слід зробити висновок, що основний зміст трудових обов'язків позивача становить виконання операцій, що пов’язаних з обслуговуванням цінностей, що носить виконання ним вказаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей, як начальника станції, у якого перебувають у підпорядкуванні всі працівники станції Марганець, що утримуються згідно штатного розпису.
Відповідно до вимог п.2 ч.І ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірвано у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.
Таким чином, доводи позивача про те, що він не несе відповідальність за виявлені порушення та на нього такий обов’язок не покладався, колегія суддів вважає недоведеними, та спростованими вищевказаними вимогами посадової інструкції та договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, а тому вина позивача є цілком доведеною, звільнення в правомірним, а висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції такими, що не відповідають обставинам справи, що також свідчить про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_2 в червні 2016 року звертався до суду з аналогічним позовом до структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12.10.2016 року по справі 180/1090/15-ц у задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.12.2016 року апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволена частково, а саме рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12.10.2016 року по справі 180/1090/15-ц змінено в частині обґрунтування правових підстав відмови ОСОБА_2 в його позовних вимогах.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.05.2017 року касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, а рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.12.2016 року залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, Марганецький міський суд Дніпропетровської області в своєму рішенні від 12.10.2016 року виходив із безпідставності та необґрунтованості позовних вимог, а також недоведеності обставин, викладених у позові, оскільки перевірка проведена правомірно, до якої залучені уповноважені на це особи, складений акт відповідає вимогам чинного законодавства, вина позивача є доведеною, останній є особою, основний зміст трудових обов’язків якого, становить виконання операцій, що пов’язані з обслуговуванням цінностей, що носить виконання ним вказаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей як начальника станції, у якого перебувають у підпорядкуванні всі працівники станції Марганець, що утримуються з штатного розпису.
Змінюючи правові підстави відмови у задоволені позову апеляційний суд зазначив, що позов ОСОБА_2 між іншим був пред’явлений до неналежного відповідача.
Таким чином, підстави звільнення ОСОБА_5 з посади начальника станції Марганець структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії Придніпровська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» у відповідності до ст.41 КЗпП вже були перевірені судовим інстанціями, рішення за якими набрали чинності.
Під час розгляду справи суд першої інстанції на вказані судові рішення уваги не звернув, питання про поновлення місячного строку позовної давності, встановленого ст.233 КЗпП України не вирішував, що є грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, та також є підставою для скасування рішення суду.
Таким чином,колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі ч. 13 ст. 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вирішує питання про судові витрати, вважаючи за потрібне стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» судові витрати в розмірі 5043 грн.
керуючись ст.ст. 367, 374, 376,381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити.
Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12 січня 2018 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» судові витрати у розмірі 5043 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Ж.І. Максюта
Судді: Е.Л. Демченко
ОСОБА_6
Судове рішення № 74540466, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро) було прийнято 22.05.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 180/2292/16-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: