Рішення № 74540325, 26.01.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/556/17 Справа № 183/3253/15 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Бараннік О.П.

Категорія 24

26 січня 2017 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2017 рік січень 26 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - Бараннік О.П.,

суддів - Пономарь З.М., Посунся Н.Є.,

при секретарі - Самокиша О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2016 року по справі за позовом Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2015 року Комунальні підприємство «Новомосковськтеплоенерго» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, посилаючись на те, що боржники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мешкають за адресою : АДРЕСА_1 та отримують від комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» теплову енергію в опалювальні сезони.

Квартирі призначений обліковий рахунок № 3-0012029.

Відповідачі користувалися тепловою енергією, так як квартира знаходиться в житловому будинку по вул. В.Ковалівка, 28, на який подається централізоване опалення.

Однак, внаслідок систематичного невиконання своїх зобов’язань по своєчасній та повній оплаті за спожиту теплову енергію в період з 01.01.2007 року по 31.03.2015 року на обліковому рахунку боржника виникла заборгованість у розмірі 12 911 гривень 56 копійок.

Посилаючись таким чином на зазначені обставини, а також на те, що відповідно до статей 64, 66, 67, 68 ЖК України, пункту 5 частини 3 статті 20 Закону України»Про житлово-комунальні послуги», а також згідно пункту 18 Правил «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, Комунальне підприємство «Новомосковськтеплоенерго» вимушено було звернутись з даним позовом до суду.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2016 року з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» у солідарному порядку стягнута заборгованість за період з 01 травня 2010 року по 31 березня 2013 року у розмірі 4 642 гривень 30 копійок. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2016 року рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2016 року у справі за позовом Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги доповнено абзацом про залишення позову Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в частині стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01 квітня 2013 року по 31 березня 2015 року – без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення Новомосковського міськрайонного суду від 21 вересня 2016 року про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» заборгованості за період з 01 травня 2010 року по 31 березня 2013 року у розмірі 4 642 гривень та про стягнення судового збору просили рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» відмовити у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково, а рішення суду – скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго».

Задовольняючи частково позовні вимоги комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» та стягуючи з відповідачів у солідарному порядку на користь «Новомосковськтеплоенерго», суд першої інстанції посилався на те, що споживачі зобов’язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, навіть при відсутності відповідного договору про надання комунальних послуг з централізованого опалення.

З таким висновком суду погодитись не можливо, оскільки він зроблений поверхово, без з’ясування дійсних обставин та в порушення норм матеріального закону, виходячи з наступного.

Згідно статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками правовідносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є : власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Статтею 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з центрального опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення ( з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі, якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) з іншим виконавцем. Договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг.

В той же час, як видно з матеріалів справи, договір між відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та комунальним підприємством «Новомосковськтеплоенерго», який є виробником теплової енергії в межах своєї належності (від котельної до першої запірної арматури, встановленої в теплофікаційній камері на вводі у житловий будинок), щодо надання послуг з централізованого постачання гарячої води з використанням внутрішньобудинкових систем, не укладався.

Крім того, відповідно до акту обстеження роботи системи опалення від 24.02.2011 року в квартирі відповідачів № 107, що розташована в будинку № 28 по вулиці В.Ковалівка в м. Новомосковську, внутрішня система опалення розбалансована, і у вказаному житловому приміщенні встановлена недостатня кількість радіаторів, що є причиною недоотримання відповідачами теплової енергії.

Таким чином, з огляду на викладене, а також на те, що за положеннями пункту 6 частини 1 статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» право звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі, має балансоутримувач, яким в дійсності є не позивач, а управління ЖКГ та КБ Новомосковської міської ради, та які до участі у справі в якості співвідповідачів судом першої інстанції не залучалися, і послуг щодо отримання централізованого опалення в силу розбалансованої системи опалення відповідачі також не отримували, тоді як за пунктом 4 частини 1 статті 22 цього Закону виробник має право вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих послуг лише від виконавців, якими відповідачі також не являються, але що судом першої інстанції не було прийнято до уваги при вирішенні спору по суті, рішення суду за таких обставин не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, п.п. 1,3,4 ст. 309, ст.ст. 313 – 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів –

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 – задовольнити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2016 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги – відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але на нього може бути принесена касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :