Рішення № 74539644, 04.06.2018, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/176/18

провадження № 2/179/307/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2018 року смт. Магдалинівка Магдалинівського району Дніпропетровської області

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чорної О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Бондар О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Магдалинівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк, звернувся до суду з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 65585,42 грн. за кредитним договором, а також просив стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 25.12.2013 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 14900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У позові позивач зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку» складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Позивач зазначає, що відповідно до п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт.

При цьому позивач посилається на ч.1 ст. 634 ЦК України згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому «Тарифами банку», викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік згідно п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином в установлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.

Позивач зазначає, що виконав свої зобов’язання за Договором про надання банківських послуг, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредиту.

Відповідач у порушення своїх зобов’язань за договором своєчасно не сплачував за кредитом, у зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 65585,42 грн., яка складається з наступного: 14846,29 грн. – заборгованість за кредитом, 45639,82 грн. – заборгованість за процентами; 1500, 00 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. – фіксована частина штрафу; 3099,31 грн. – штраф (процентна складова).

Позивач надав суду письмову заяву розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з’явився, повідомлений про час, місце та дату судового засідання належним чином, причин неявки суду не пояснив, заяв та клопотань від нього не надходило.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки всі умови у сукупності існують, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі, про що постановив відповідну ухвалу.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв’язку з неявкою всіх учасників справи.

Суд, дослідивши зібрані письмові докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що 25.12.2013 року відповідач, ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (копія, а. с. 7, 62).

У даній заяві друкованим способом зазначені прізвище, ім’я та по батькові особи, місце його проживання, паспортні дані, телефони.

У графі «Ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Приватбанку, виявляю бажання оформити на своє ім’я» - надалі зазначається перелік видів банківських карток («картка «Універсальна», «пенсійна карта», «карта GOLD», «зарплатний пакет», «ідентифікація з паспортом», «послуга накопичення «Копилка») – відсутня позначка щодо обрання будь-якої із зазначених карток чи послуг відповідачем.

Напроти графи «Пам’ятку клієнта, яка містить, у тому числі, Тарифи, основні умови обслуговування та кредитування отримав та ознайомився з її змістом під підпис» - також відсутня будь-яка позначка, що особа ознайомлена з цим пунктом анкети, отже, й з тим, що вона отримала зазначені документи, які, на думку позивача, складають кредитний договір.

Вірність оформлення даної заяви підтверджується його власним підписом та підписом уповноваженої особи банку (а. с. 7, 62).

В матеріалах справи також міститься роздруківка сканованої анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку 0314101200206257776, в якій зазначені анкетні дані ОСОБА_1, його місце проживання та телефон, а всі інші графи, у тому числі графа «виявляю бажання скористатися наступними послугами банку та отримати за це винагороду (премію): банківський рахунок, зарплатний проект, термінали для приймання карток , інше» - взагалі не заповнені. Підпис особи у даній анкеті-заяві відсутній взагалі (а .с 8, 63).

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Умови та правила надання банківських послуг повинні містити підпис позичальника, та саме з цього моменту такі умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору.

Аналогічна позиція висловлена в правових висновках, що викладені в ухвалах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (№6-16цс15), від 22 березня2017 року (6-2320цс16) та постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року № 61-787св18.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку. що позивач не надав доказів, що між ним та відповідачем укладений кредитний договір, оскільки у єдиному підписаному відповідачем документі, анкеті-заяві взагалі не міститься жодної інформації, що особа має намір оформити будь-яку банківську картку чи послугу, відсутні будь-які умови, обов’язкові для договору, а також відсутній доказ того, що відповідач ознайомлений під підпис з пам’яткою клієнта, тарифами банку, які, на думку позивача, складають собою складові публічного договору приєднання.

Суд дійшов висновку. що у даному випадку йдеться тільки про підписання сторонами рамкової угоди, без жодних, чітких, конкретизованих зобов’язань. Власне, підписана відповідачем анкета-заява свідчить тільки про те, що відповідач взагалі не проти отримувати банківські послуги у Приватбанку – але які самі, на яких умовах – сторони між собою не узгодили.

Також відсутні в матеріалах справи будь-які докази того, що відповідач отримав будь-яку платіжну картку, користувалася нею, що був встановлений кредитний ліміт тощо. На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду виписку з карткового рахунку 9992**** **** 4297 (кредитний ліміт 0,00 грн. (а. с. 55) та виписку з карткового рахунку 5168**** **** 9006 (кредитний ліміт 14900,00 грн. (а. с. 56-58).

Згідно довідки, наданої позивачем між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» підписаний кредитний договір б/н від 25.12.2013, за яким було надано наступні кредитні картки: № 5168742301889006 (термін дії 05/17 та № 4149437408128104, термін дії 12/13) (а. с. 60), але суд зазначає,що є внутрішній документ, наданий позивачем, підписаний невідомою особою, без зазначення її посади, прізвища, ім’я та по батькові, печатки банку, отже суд не вважає цей письмовий доказ достатнім та допустимим.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази стосовно того, що між позивачем та відповідачем 25.12.2013 року був укладений кредитний договір, відсутні докази, що відповідач отримав кредитну картку, відсутні докази встановлення відповідачу кредитного ліміту та докази користування відповідачем кредитною карткою.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.

У зв’язку з відмовою в позові, на підставі ст. 141 ЦПК України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 528, 530, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК, ст. ст. 7, 8, 10, 12, 18, 77, 81, 247, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 65585,42 грн. - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в загальному апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 08 червня 2018 року.

Суддя Чорна О.В.