Ухвала суду № 74539204, 07.06.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи № 201/2193/18

Номер провадження 2/201/1325/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Ходаківський М.П., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: Комунальне підприємство «Криничанське бюро технічної інвентаризації», Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Соборний ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області, Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна з незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: Комунальне підприємство «Криничанське бюро технічної інвентаризації», Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Соборний ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області, Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна з незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності.

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 05 червня 2018 року надійшла заява представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову, у якій останній просить накласти арешт на квартиру, що розташована за адресою: місто Дніпро, бул. СлавиАДРЕСА_1, а також заборонити будь-яким особам вчиняти дії щодо відчуження у будь-який спосіб указаної квартири. В обґрунтування поданої заяви представник позивача посилається на те, що на даний час існує реальна загроза відчуження спірної квартири та невиконання рішення суду у випадку прийняття його на користь позивача.

Ознайомившись із заявою, розглянувши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов може бути забезпечено: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення у справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою. Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та з урахуванням роз'яснень Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1 01 березня 2018 року звернулася до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_3, у якій остання просить визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири № 60 у буд. 21 по бул. Слави у місті Дніпрі, укладеного 12 вересня 1997 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а також витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь позивача указану квартиру, посилаючись на те, що указана квартира була набута відповідачем шляхом вчинення шахрайських дій.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно (в тому числі рухоме майно, грошові суми тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення до нього позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

При цьому загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна спірна квартира на даний час належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 19 січня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 ОСОБА_5 не є стороною у справі, до нього не заявлено жодних вимог у справі, а укладений із ним правочин не є предметом спору у справі, а отже накладення арешту та заборона будь-яких дій щодо відчуження спірної квартири можуть порушити його права як власника майна.

Ураховуючи вищезазначені положення ст. 149, 150 ЦПК України, відповідні роз’яснення постанови Пленуму Верховного Суду України, а також те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 150, 260 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: Комунальне підприємство «Криничанське бюро технічної інвентаризації», Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Соборний ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області, Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна з незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М.П. Ходаківський