Ухвала суду № 74539203, 07.06.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/5938/18

провадження 2/201/2056/2018

УХВАЛА

07 червня 2018 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (03056, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (49100, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2), третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва ОСОБА_3, (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 10), про звільнення від сплати заборгованості за аліментами та визнання виконавчих листів, такими, що не підлягають виконанню,–

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04 червня 2018 року звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2, третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва ОСОБА_3, про звільнення від сплати заборгованості за аліментами та визнання виконавчих листів, такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2018 року провадження по цій справі було відкрито та призначено проведення підготовчого засідання.

Разом з позовом позивачем до суду було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого листа № 2-2301/2008 від 29 жовтня 2008 року, у розмірі 233 616,26 (двісті тридцять три тисячі шістсот шістнадцять) гривень 26 копійок, у будь-якому відділу державної виконавчої служби та/або будь-якого приватного виконавця, незалежно від їх територіального підпорядкуванню; зупинити стягнення на підставі виконавчого листа № 2-410/5923/12 від 26 березня 2013 року, у розмірі 50 000 (п’ятдесят тисяч) гривень, в рамках виконавчого провадження 55333583 від 19.12.2017 року, що перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця ОСОБА_3, а також зобов’язати приватного виконавця ОСОБА_3 винести відповідну постанову та вилучити інформацію відносно ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників, оскільки до суду подано вище вказаний позов предметом спору якого є звільнення боржника від сплати заборгованості за аліментами та визнання виконавчих листів, такими, що не підлягають виконанню, також зазначає, що після зміни розміру аліментів судом видано новий виконавчий лист на підставі якого позивач належним чином сплачує поточні платежі на виплату аліментів нам користь неповнолітньої дитини, крім того сплачуються належним чином аліменти на навчання повнолітньої дитини, а тому стягнення заборгованості за аліментами за виконавчими листами, що заявник також просить визнати, такими, що не підлягають виконанню ставить під загрозу належне виконання аліментних зобов’язань та призведе до виникнення заборгованості по сплаті поточних платежів за виконавчими листами, що перебувають на виконанні у Солом’янському ВДВС м. Києва, в зв’язку з чим до закінчення судового розгляду слід вжити вказані заходи забезпечення позову.

Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Тобто такий вид забезпечення може бути застосований тільки для забезпечення позову при оскарженні виконавчого документа. Діючим законодавством визначено, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачено можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Згідно до п. п. 2, 3 ч. 1ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Відповідно до п.4 ч.1ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Згідно ч. 6 ст. 154 ЦПК України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Перевіривши матеріали справи і заяву про забезпечення позову та оцінивши надані докази, а також враховуючи, що заява подана з додержанням вимог статті 151 ЦПК України, а захід забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку є видом забезпечення позову, передбаченими ст. 150 ЦПК України і відповідає предмету позову та водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення позову по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи, з урахуванням чого суд вважає можливим частково задовольнити заяву про забезпечення позову, в зв’язку з чим зупинити стягнення на підставі виконавчого листа № 2-410/5923/12 від 26 березня 2013 року, у розмірі 50 000 (п’ятдесят тисяч) гривень, в рамках виконавчого провадження 55333583 від 19.12.2017 року, що перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_3, до розгляду справи по суті, оскільки в провадженні суду перебуває зазначена справа предметом спору якого є звільнення боржника від сплати заборгованості за аліментами та визнання виконавчих листів, такими, що не підлягають виконанню, в тому числі виконавчого листа № 2-410/5923/12 від 26 березня 2013 року, у розмірі 50 000 (п’ятдесят тисяч) гривень, в рамках виконавчого провадження 55333583 від 19.12.2017 року, що перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_3, таким чином, є велика ймовірність того, що стягнення заборгованості за виконавчим документом, що оскаржується стягувачем, може вплинути на належне виконання аліментних зобов’язань та призведе до виникнення заборгованості по сплаті поточних платежів за виконавчими листами, що також перебувають на виконанні у Солом’янському ВДВС м. Києва, а тому дійсно є всі підстави вважати, що це може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по зазначеній справі, тому дійсно існує реальна загроза утруднення або неможливість виконання рішення суду, в зв’язку з чим невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, крім того слід зазначити, що вказаним не порушуються інтереси інших осіб, а тому не можуть бути взяті до уваги можливі їх заперечення щодо зазначеного, оскільки заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а саме до розгляду справи по суті, однак справа ще не розглянута, по справі проводяться процесуальні дії з метою повного і всебічного її розгляду і з’ясування обставин та ін., всі ці обставини є предметом розгляду по справі, по суті вимог позовної заяви своїх пояснень, учасники справи ще не давали, матеріали справи ще не досліджувалися. Таким чином на даний час, єдиним способом захисту законних прав та інтересів позивача є вжиття заходів забезпечення даної справи.

В задоволенні решти вимог, про зупинити стягнення на підставі виконавчого листа № 2-2301/2008 від 29 жовтня 2008 року, у розмірі 233 616,26 (двісті тридцять три тисячі шістсот шістнадцять) гривень 26 копійок, у будь-якому відділу державної виконавчої служби та/або будь-якого приватного виконавця, незалежно від їх територіального підпорядкуванню; зобов’язання приватного виконавця ОСОБА_3 винести відповідну постанову та вилучити інформацію відносно ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників, заяви про забезпечення позову слід відмовити, оскільки з заяви та доданої до неї документів витікає, що на даний час виконавчий листа № 2-2301/2008 від 29 жовтня 2008 року, у розмірі 233 616,26 (двісті тридцять три тисячі шістсот шістнадцять) гривень 26 копійок на виконанні не перебуває та не знаходиться, що підтверджується матеріалами справи та відомостями з Єдиного реєстру боржників, а тому з урахуванням зазначеного у заяві не обґрунтовано необхідність застосування цих заходів на даний час, а також не зазначено, яким чином вони можуть сприяти виконанню рішення суду, а тому вказані вимоги заяви безпідставні та не ґрунтуються на вимогах закону і не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання зустрічного забезпечення позову судом враховано, що позивач у встановленому законом порядку зареєстрований на території України та з матеріалів справи вбачається, що він має у власності майно, в установленому законом порядку зареєстровано на території України, крім того у суду відсутні надані докази того, що майновий стан цього заявника або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду по справі, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у задоволенні позову, а тому обов’язок суду щодо беззаперечного застосування до позивача зустрічного зобов’язання, який передбачений випадками переліченими у ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відсутній.

Відповідно ч. 6 ст. 154 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 149, п. 6 ч. 1 ст. 150, ст. 151, ч. 10 ст. 153, ст. 154, ч. 1 ст. 157, 260, 261, 353 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – частково задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого листа № 2-410/5923/12 від 26 березня 2013 року, у розмірі 50 000 (п’ятдесят тисяч) гривень, в рамках виконавчого провадження 55333583 від 19.12.2017 року, що перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_3, до розгляду справи по суті.

В задоволенні решти вимог заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

У зв’язку забезпеченням позову зустрічне забезпечення по справі не застосовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набрала законної сили 07 червня 2018 року.

Строк пред’явлення ухвали до виконання – три роки.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя О.А. Антонюк