Рішення № 74539173, 07.06.2018, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/311/18

Провадження № 2/211/857/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 червня 2018 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Ніколенко Д.М.,

за участю секретаря судового засідання – Гулько А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», про визнання дій незаконними щодо перерахування заборгованості по кредитному договору та зобов’язання перерахування заборгованості, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» ( далі ПАТ «Альфа-Банк») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі – ТзОВ «Кредитні ініціативи) та просить суд визнати незаконними дії ПАТ «Альфа-банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» щодо перерахування заборгованості відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та сплаченої по квитанції № 872234 від 06.11.2017 року заборгованість в сумі 7000 грн. по кредитному договору № 500433077 від 23.11.2013 року, укладеного між ПАТ «Альфа-банк» і ОСОБА_1, зобов’язати відповідачів перерахувати заборгованість по вказаному договору. В обґрунтування позову посилається на те, що відповідно до укладеного між ним та ПАТ «Альфа-Банк» договору ним з листопада 20143 року по серпень 2014 року регулярно сплачувалося нараховані платежі, однак з 14.04.2014 р. він являється учасником АТО та приймає участь в антитерористичних операціях, а тому не має змоги сплачувати кредитні кошти. Станом на грудень 2017 року він має заборгованість в розмірі 22470 грн. 18 коп., які складаються з тіла кредиту, відсотків та комісії. Відповідачем з лютого 2015 року по квітень 2016 року продовжувалися нараховуватися відсотки та стягнуто відсотки в сумі 2383,44, хоча від їх сплати він звільнений та вказана сума повинна бути зарахована на погашення тіла кредиту Крім того, ним 06.11.2017 р. сплачено 7000,00 грн., яка не була зарахована на погашення суми кредиту. На його звернення відповідачі не реагують, тому він змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 29 січня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 16 березня 2018 року за клопотанням представника позивача витребувано з ПАТ «Альфа-банк» та ТзОВ «Кредитні ініціативи» договір від 14.11.2016 р., укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» про відступлення права вимоги за кредитним договором № 500433077 від 23.11.2013 року, та додатки до нього та помісячний розрахунок заборгованості за кредитним договором № 500433077 від 23.11.2013 року.

В судове засідання сторони не з’явилися.

Представник позивача надала заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги позову підтримала з підстав, викладених в заяві, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Представники відповідачів про дату, час та місце слухання справи повідомлені своєчасно та належним чином, про що свідчать їх розписки, що містяться в матеріалах справи, відзиву не подали.

Згідно вимог ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з’явився в судове засідання, не повідомив причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступних мотивів.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 23 листопада 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 500433077, відповідно до якого позивач як позичальник отримав кредит в сумі 19154,39 гривень з процентною ставкою за користування кредитом 14,99% річних та датою остаточного повернення кредиту. яка є датою припинення нарахування відсотків та нарахування комісії 25.11.2016 р. (а.с. 7-10 – копія договору з додатками).

22 серпня 2014 року на підставі Указу Президента України від 21.07.2014 р. «Про мобілізацію» ОСОБА_1 призваний у Збройні Сили України, з 13 листопада 2014 року по 10 грудня 2014 р., з 21 грудня 2014 р. по 30 квітня 2015 року, та з 09 травня 2015 р. по 31 липня 2015 року ОСОБА_1 приймав участь в АТО в Донецькій, Луганській областях у складі в/ч В 24174, 26 вересня 2015 року на підставі Указу Президента України № 328/2015 звільнений (демобілізований) в запас, з 14 квітня 2016 року на підставі контракту зарахований до військової служби за контрактом в Збройні Сили України, що підтверджується копією військового квитка серії АВ № 113128 (а.с. 18-19 – копія квитка).

Також позивач є учасником бойових дій, про що свідчить копія посвідчення серії ЮА № 016741, виданого 22 травня 2015 року начальником штабу – першим заступником командувача Високомобільних десантних військ Збройних Сил України (а.с. 20).

Як вбачається з письмової відповіді ПАТ «Альфа-Банк» від 07.03.2017 р., позивач посилаючись на пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», повідомив ПАТ «Альфа-Банк» про неможливість протягом усього особливого періоду дотримуватись встановленого графіка погашення заборгованості та просив звільнити його від нарахування процентів за користування кредитом і не застосовувати штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором на час проходження ним військової служби протягом усього особливого періоду, з наданням відповідних документів, тому з 28.04.2016 р. ПАТ «Альфа-Банк» були проведені заходи, передбачені Законом України, а саме: відмінені проценти за користування кредитом та штрафні санкції з 28.04.2016 р. (а.с.13)

З вищевказаної відповіді ПАТ «Альфа-Банк» також вбачається, що Законом не передбачено можливість несплати інших нарахувань за договором (комісійних винагород) та сум кредиту, тому вони були нараховані позивачу. З метою зменшення кредитного навантаження банком надавалися кредитні канікули строком на 3 місяці, таким чином банком дотримано всі необхідні вимоги чинного законодавства та не порушено право ОСОБА_1 Додатково повідомлено, що станом на 10.03.2017 р. право вимоги за кредитним договором № 500433077 14.11.2016 р. відступлено ПАТ «Альфа-Банк» - ТОВ «Кредитні ініціативи» на підставі договору від 14.11.2016 р.

Аналогічна позиція викладена у відповіді ТзОВ «Кредитні ініціативи» від 29.03.2017 р. (а.с. 16 – копія повідомлення).

Однак з вказаною позицією відповідачів суд не погоджується з наступних підстав.

Так, на підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VII, з 18 березня 2014 року в Україні розпочався особливий період, який триває на час розгляду справи.

Особливий період відповідно до абзацу п'ятого статті 1 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно із Законом України від 20 травня 2014 року № 1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» (підпункт третій пункту 4 розділу І; далі - Закон № 1275-VII) статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, відповідно до якого військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

В Прикінцевих положеннях Закону № 1275-VII є пряма вказівка про надання зазначеній нормі дії в часі у межах конкретно визначеного періоду, а саме: військовослужбовцям - з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Відповідно до частини другої статті 5 ЦК України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Враховуючи, що пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям та членам їх сімей на певний конкретно визначений період скасовано відповідальність за порушення грошових зобов'язань у вигляді штрафних санкцій, цю норму можна вважати такою, що скасовує цивільну відповідальність особи на певний час.

Передбачені за кредитним договором проценти не є штрафними санкціями, оскільки є платою за користування кредитними коштами, проте нарахування процентів збільшує суму грошового зобов'язання, яке підлягає погашенню та на яке, у разі його невиконання, нараховуються штрафні санкції. Тому зупинення нарахування процентів також призведе до зменшення розміру можливої відповідальності особи, що відповідає змісту статті 5 ЦК України.

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 зазначив про можливість надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Положеннями пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було пом'якшено тягар грошової відповідальності, який покладався на військовослужбовців-позичальників за договорами кредиту, а Закон № 1275-VII містить чітку вказівку про надання певним нормам зворотної дії в часі.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 619/1192/16-ц (провадження № 61-12795св18), яка відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, що надана в якості доказу позивачем (а.с.13), позивачу нараховувалися з 25.11.2013 р. відсотки за користування кредитом та комісія за обслуговування кредиту, з 25.04.2016 р. нарахування процентів припинено. Однак зазначене не відповідає положенням п. 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Прикінцевим положенням Закону № 1275-VII, оскільки згідно наданої суду копії військового квитка, момент призову ОСОБА_1 під час мобілізації – 22.08.2014 р. (а.с.19), а тому саме в цього періоду не підлягають нарахуванню позивачу штрафні санкції та проценти.

На виконання ухвали суду від 16 березня 2018 року представниками відповідачів не надано помісячний розрахунку заборгованості позивача, тому суд виходить з тих доказів. які містяться в матеріалах справи.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Оскільки належним чином повідомлені про дату слухання справи відповідачі відзиву до суду та доказів на його підтвердження, не надали, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, суду не надано доказів зарахування суми в розмірі 7000,00 грн., сплаченої позивачем згідно квитанції № 872234 від 06.11.2017 р. (а.с. 11 – копія квитанції), тому суд вважає необхідним зобов’язати відповідачів перерахувати заборгованість по кредитному договору № 500433077 від 23.11.2013 року, - як з врахуванням положень п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з дати призову під час мобілізації (22.08.2014 р.), так і з врахуванням сплаченої ОСОБА_1 суми в розмірі 7000,00 грн. по квитанції № 872234 від 06.11.2017 року, яка ним сплачена на рахунки ПАТ «Альфа-Банк». Доказів отримання позивачем повідомлення щодо відступлення права вимоги за кредитним договором № 500433077 від 21.11.2013 р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - суду не надано.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки відповідно до п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій, він підлягає стягненню з відповідачів в дохід держави в розмірі1409 грн.60 коп. (за дві вимоги немайнового характеру).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 610, 611, 629 ЦК України, ст.ст. 10, 12,13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України,суд ,-

вирішив:

позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд.21) щодо перерахування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, заборгованості відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та сплаченої по квитанції № 872234 від 06.11.2017 року заборгованості в сумі 7000 грн. по кредитному договору № 500433077 від 23.11.2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» перерахувати заборгованість по кредитному договору № 500433077 від 23.11.2013 року, відповідно до вимог п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», врахувавши сплачену по квитанції № 872234 від 06.11.2017 року суму і розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути в рівних частках з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі судовий збір у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев’ять) грн. 60 коп. тобто по 704 (сімсот чотири) гривень 80 коп., з кожного.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачами протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Повний текст судового рішення виготовлено 07 червня 2018 року

Суддя Д.М.Ніколенко