Рішення № 74539105, 01.06.2018, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

справа № 174/997/13-ц

п/с 2/174/2/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Данилюк Т.М.,

за участю секретаря – Заіки А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ТОВ з іноземними інвестиціями «Кольорові метали», про відшкодування майнової та моральної шкоди, пов’язаної з пошкодженням майна,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, звернулися до суду з позовом до відповідача ТОВ ІІ «Кольорові метали», в якому просили усунути перешкоди у користуванні власністю, та відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, пов’язану з пошкодженням майна. В подальшому позовні вимоги зменшили та просили стягнути з відповідача на користь позивачки ОСОБА_1, компенсацію за завдану їй майнову шкоду за пошкодження та приведення у непридатний для використання стан садиби, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, грошові кошти у розмірі 433 142 грн. (чотириста тридцять три тисячі сто сорок дві) гривні. Стягнути з відповідача на користь позивачів у відшкодування завданої їм моральної шкоди у зв’язку з позбавленням їх житла в розмірі 20000 гривень по 10000 гривень кожному, усі інші позовні вимоги просили залишити без розгляду.

В обґрунтування позовних вимог зазначають, що ОСОБА_1, на праві приватної власності належить майно, яке складається із 46/100 частки садиби, що розташована на АДРЕСА_2.

Співпозивач - ОСОБА_2, є її рідним сином, який зареєстрований за постійним місцем проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, де він разом з нею постійно проживає.

Підприємство відповідача знаходиться у безпосередній близькості від належного позивачці будинку та господарських будівель садиби, в порушення вимог законодавства відповідач без узгодження з позивачами, маючи вільний доступ до садиби приблизно з червня 2007 року, здійснює свою виробничу та господарську діяльність фактично в межах та частково на земельних ділянках, які належать ОСОБА_1 на праві приватної власності, чим значною мірою, в результаті здійснення своєї діяльності пошкодив та привів у непридатність для подальшого цільового використання за призначенням будинок і господарські будівлі, що розташовані на території садиби, та частково привів у непридатний для подальшого використання за призначенням розташовані біля виробництва земельні ділянки. Дані обставини і слугували підставою для звернення до суду з даним позовом, з метою захисту порушеного права.

Позивачі та їх представники в судове засідання не з’явилися, проте надали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, підтримують змінені позовні вимоги у повному обсязі, не заперечують проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Інших заяв та клопотань учасники процесу не заявляли.

За таких обставин суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, виходячи з положень ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України – фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За загальними положеннями ЦПК України на суд покладено обов'язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Суд, ознайомившись зі змістом позову, дослідивши та оцінивши в сукупності надані по справі докази, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках. та інших осіб, які беруть участь у справі. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.ст. 4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушних, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Згідно ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України, визначено, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди (ч.3 ст.386 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, що матеріальна шкода, завдана, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо ця особа не доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана особі або майну, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» також закріплено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації.

Згідно ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

У відповідності до ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», регламентує, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Пункт 9 зазначеної постанови визначає, що при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, зокрема, слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе,потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми потерпілому на його вимогу

відшкодовуються неодержані доходи у зв'язку з заподіянням шкоди

майну.

Так судом встановлено, що відповідно до договору дарування частини домоволодіння, ОСОБА_1 належить 46/100 частин домоволодіння шлакобетонного, яке складається з квартири № 1, загальною площею 27,5 кв.м., розташоване в місті Вільногірську по вул. Привокзальній № 79 з господарчими будівлями (т.1 а.с.11)

Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, підтверджується, що ОСОБА_1, є власником АДРЕСА_3 (46/100 частки) (т.1 а.с.12)

Згідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 07.06.2007 року - ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки 0,0994 га, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області для ведення особистого селянського господарства (т.1 а.с.13)

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 27.02.2007 року , підтверджується факт того, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки 0,0232 га, розташованої за адресою вул. Привокзальна, буд.79а/1 в м. Вільногірськ Дніпропетровської області (т.1 а.с.14)

В свою чергу, державним актом на право власності на земельну ділянку від 27.02.2007 року - ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки 0,0846 га, розташованої за адресою вул. Привокзальна, буд.79а/1 в м. Вільногірськ Дніпропетровської області (т.1 а.с.15)

Актом № 485 від 11 лютого 2013 року, складеного депутатом Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, проведено обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1 та встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована разом з сином ОСОБА_2 в приватному будинку за адресою АДРЕСА_4. Приватний будинок не придатний для проживання, він відключений від електромережі, в ньому демонтована система водяного опалення, розібрана плита для опалення твердим паливом. В середині будинку стеля в тріщинах, в одній із кімнат опустилася стеля. Стіни як зсередини та й і зовні теж в тріщинах. Поряд з будинком промислова площадка з «погрузками» піску в залізничний транспорт підприємства «Кольорові метали». На подвір’ї демонтовано та викрадено металева огорожа, рама дверей в гаражі та перекриття льоху. Рекомендовано для більш детального вивчення та обстеження залучити відповідних фахівців для надання висновків (т.1 а.с.16)

Як вбачається з акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки, що передається безоплатно у приватну власність від 04.12.2006 року суміжними землекористувачами земельної ділянки ОСОБА_1 АДРЕСА_5 є ОСОБА_3 – АДРЕСА_6 та Вільногірська міська рада (т.1 а.с.149).

Актом по обстеженню стану земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_7 від 03.07.2013 р., складеного комісією в присутності ОСОБА_1, проведено обстеження стану земельних ділянок АДРЕСА_8, які знаходяться у власності ОСОБА_1 на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 566316 від 27.02.2007 року, встановлено, що ґрунтовий покрив земельних ділянок, які знаходяться у власності ОСОБА_1– для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,0232 га та 0,0994 га пошкоджений піском внаслідок здійснення виробничої діяльності ТОВ з ІІ «Кольорові метали». На земельній ділянці площею 0,0994 га самовільно збудовано гараж та каналізаційний колодязь. Рекомендовано звернутись до Державної інспекції сільського господарства України в Дніпропетровській області та державної екологічної інспекції Дніпропетровської області щодо обстеження стану ґрунтового покриву земельних ділянок та підтвердження факту їх забруднення (т.1 а.с.20-22)

Відповідно до адресних довідок виданих Вільногірським МС Головного управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.31,32)

Ухвалою від 16 січня 2017 року Вільногірським міським судом була призначена судова будівельно-технічні експертиза.

Відповідно до висновку експерта № 763-17 від 18.12.2017 року, за технічним станом квартира № 1 у житловому будинку літ. «А-1» по вул. Привокзальна, 79 в м.Вільногірську Дніпропетровської області, згідно функціонального призначення не придатна до користування.

Згідно проведених досліджень, інструментального, даних співставлення технічної документації за датами будівництва (житлового будинку та підприємства), характери пошкоджень конструкцій житлового будинку, виявлені пошкодження, у вигляді тріщин на стелі та стінах житлового будинку літ. «А-1», літньої кухні лід. «Д-1» та спорудах у домоволодінні № 79 по вул. Привокзальна в м. Вільногірську Дніпропетровської області, найбільш вірогідно утворились в наслідок діяльності підприємства ТОВ ІІ «Кольорові метали», (інтенсивного руху автомобільного транспорту, вібрації від роботи обладнання) розташованого у порушення п.4.3 «про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», тобто без належної (не менше 50м.) відстані, що забезпечує безпечну експлуатацію поруч розташованих будівель та споруд від негативного впливу на них.

Ринкова вартість квартири № 1 разом з надвірними будівлями та спорудами в садибі № 79 по вул. Привокзальна у м. Вільногірську Дніпропетровської області, на час оцінки складає 433 142 грн.

В свою чергу, у суду не виникає сумнівів щодо правильності та обґрунтованості висновків судової будівельно-технічної експертизи щодо стану будівель, розташованих в садибі, визначення технічної причини аварійного стану будівель та ринкової вартості садиби, оскільки експертиза проведена належним експертом, з дослідженням, безпосередньо, місця об’єкту, останнього було попереджено про кримінальну відповідальність за дачу неправдивого висновку, а доказів на спростування доводів та вимог позивачів відповідачем не надано.

Таким чином судом встановлено, що пошкодження конструкцій житлового будинку та споруд в домоволодінні позивачки та приведення його до непридатного для користування стану, утворились внаслідок дії виробництва відповідача ТОВ з ІІ «Кольорові метали» та негативного впливу на них.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу. В свою чергу, відповідачем не доведено відсутність його вини та доказів на спростування доводів та вимог позивача відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, на основі повно і всебічно з’ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, керуючись законом та своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме в частині стягнення з відповідача компенсації за завдану позивачу ОСОБА_1, майнової шкоди за пошкодження та приведення у непридатний для використання стан садиби, власником якої вона є, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, грошових коштів у розмірі 433 142 грн. (чотириста тридцять три тисячі сто сорок дві) гривні, задовольнивши в цій частині позовні вимоги повністю.

Та беручи до уваги той факт, що вина відповідача у завданні шкоди доведена, моральна шкода підлягає стягненню з відповідача. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує душевні страждання, яких зазнали позивачі у зв`язку з пошкодженням майна. В той же час, враховуючи принцип розумності та справедливості, враховуючи обставини справи, розмір спричиненої матеріальної шкоди, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди позивачем явно завищені, в зв'язку з чим, підлягають частковому задоволенню. А саме стягнення на користь позивача ОСОБА_1 у рахунок відшкодування завданої їй моральної шкоди - 3 000 гривень, оскільки спричинена моральна шкода власнику майна значно більша, а ніж користувача. В свою чергу на користь співпозивача ОСОБА_2, який зареєстрований та фактично проживав у пошкодженій будівлі, права якого також були порушені, внаслідок позбавлення права користування, підлягає стягненню з відповідача моральна шкода у розмірі 2000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,5, 23, 316,317, 386, 1166,1167,1192 ЦК України, ст. ст.12, 13, 81,89,133,141,259,263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ТОВ з іноземними інвестиціями «Кольорові метали» про відшкодування майнової та моральної шкоди, пов’язаних з пошкодженням майна – задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали» на користь позивачки ОСОБА_1 компенсацію за завдану їй майнову шкоду за пошкодження та приведення у непридатний для використання стан садиби, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, грошові кошти у розмірі 433 142 грн. (чотириста тридцять три тисячі сто сорок дві) гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали» на користь позивача ОСОБА_1 у рахунок відшкодування завданої їй моральної шкоди - 3 000 (три тисячі) гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали» на користь позивача ОСОБА_2 у рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди - 2 000 (дві тисячі) гривень.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали» на користь позивачки ОСОБА_1, понесені нею судові витрати – за проведення судової експертизи в сумі 7923 грн. 20 коп. та сплаченого судового збору в сумі 4331 грн. 42 коп.

Повний текст рішення буде виготовлений 08.06.2018 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Вільногірського міського суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, яка подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, однак у відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України 2017 р., до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Вільногірського міського

суду Дніпропетровської області ОСОБА_4