Рішення № 74531438, 04.06.2018, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/2546/17

Провадження № 2/628/66/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2018 року Куп’янський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді Демченко І.М.

за участю секретаря судового засідання Романової Н.П.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Куп’янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, стягнення грошової компенсації та визнання права власності,

за участю представника позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В :

02.10.2017 позивач ОСОБА_1 звернулася до Куп’янського міськрайонного суду Харківської області з позовом, посилаючись на те, що 25.09.1992 вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 Рішенням Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 21.09.2015 шлюб розірвано. У шлюбі для спільного користування ними було придбано майно, яке є спільною сумісною власністю, а саме: у 2002 році автомобіль ГАЗ 2217 та у 2010 році автомобіль RENAULT logan. Оскільки автомобіль ГАЗ 2217 без її згоди було відчужено відповідачем без поділу між ними отриманих від продажу коштів, а автомобіль RENAULT logan фактично використовується одноособово відповідачем, просила суд визнати за нею право власності на автомобіль RENAULT logan, припинивши її право спільної сумісної власності на грошові кошти, отримані за продаж автомобіля ГАЗ 2217. Крім того, просила стягнути на її користь понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1769грн.

Ухвалою суду від 25.10.2017 провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 31.10.2017 клопотання ОСОБА_1 про забезпечення доказів задоволено, витребувано з ТСЦ 6346 РСЦ МВС в Харківській області інформацію щодо автомобіля ГАЗ 2217, що був зареєстрований за ім’я відповідача ОСОБА_2

Ухвалою суду від 31.10.2017 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково, накладено заборону на відчуження автомобіля марки RENAULT logan 2010 року випуску, державний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_2

05.12.2017 відповідачем ОСОБА_2 подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя разом з заявою про забезпечення доказів.

Ухвалами суду від 06.12.2017 зустрічну позовну заяву та заяву про забезпечення доказів залишено без руху та надано строк для усунення недоліків заяв.

Ухвалами суду від 21.12.2017 зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 та заяву про забезпечення доказів у зв’язку з не усуненням недоліків, зазначених в ухвалах від 06.12.2017, визнано неподаними та повернуто ОСОБА_2

07.12.2017 позивачем ОСОБА_1 подано уточнену позовну заяву, яка обґрунтована тим, що в ході розгляду справи встановлено, що відповідачем без її згоди відчужені обидва автомобілі (ГАЗ 2217 та RENAULT logan), які є сумісною власністю подружжя, а отже вона має право на компенсацію 1/2 частину їх вартості. Відповідно до звіту про оцінку майна ринкова вартість автомобіля RENAULT logan складає 88450грн. Відповідно до звіту про оцінку майна вартість автомобіля ГАЗ 2217 на день його відчуження 03.01.2013 складає 32500грн., що еквівалентно 4066 доларам США, тобто станом на 06.12.2017 (день підготовки уточненого позову) компенсація 1/2 частки його вартості – 2033доларів США, що еквівалентно 55216,28грн. Отже, загальна сума компенсації складає 143666,28грн. Оскільки відповідач ОСОБА_2 припинив підприємницьку діяльність, заробітну плату або пенсію не отримує, тобто не має доходу, на який може бути звернуто стягнення, однак він є власником 1/2 частини будинку 23 по вулиці Українській міста Куп’янська Харківської області, який в цілому є їхньою спільною власністю, та відповідно до звіту про незалежну оцінку нерухомості його вартість складає 641560грн., просить суд звернути стягнення на 23/100 частки (із частки, яка належить відповідачу) цього житлового будинку в рахунок грошової компенсації, визнавши за нею право власності на цю частку житлового будинку, припинивши на неї право власності відповідача.

Ухвалою від 08.12.2017 клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, накладено заборону на відчуження 1/2 частини житлового будинку № 23 з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: Харківська область, місто Куп’янськ, вулиця Українська, та належать на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 19.11.2007.

18.01.2018 відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, зазначивши, що позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає з таких підстав. Автомобілі ГАЗ 2217 та RENAULT logan були відчужені з відома позивача, будь-яких доказів, що вона про це не була обізнана, до суду не надала. Також зазначає, що вимоги щодо автомобіля ГАЗ 2217 пред’явлені з порушенням строку позовної давності. Автомобіль RENAULT logan переданий у власність ОСОБА_5 з відома позивача в рахунок погашення боргу у розмірі 4400доларів США. Зазначену суму коштів вони разом з позивачкою брали у борг для ремонту будинку. Вважає неналежним доказом звіт про незалежну оцінку будинку, оскільки він складений 12.08.2015 зі строком дії 6 місяців, а на час пред’явлення позову викладені у ньому дані є застарілими.

02.02.2018 позивач ОСОБА_1 подала відповідь на відзив, у якій зазначила, що про продаж автомобіля ГАЗ -2217 дізналась лише у вересні 2017 року, під час підготовки позовної заяви про поділ майна, що підтверджується витягом з ЄРДР від 22.09.2017 року про внесення відомостей по кримінальному провадженню № 42017221320000060 щодо продажу автомобіля ГАЗ - 2217 ОСОБА_2 без її згоди. Згоду на продаж автомобілів ГАЗ 2217 та RENAULT logan вона не надавала. Також зазначає, що автомобіль ГАЗ - 2217 продано не в шлюбі, так як його продаж було здійснено 03.01.2013, а рішенням Куп’янського міськрайонного суду Харківської області встановлено, що з 2013 року між подружжям ОСОБА_2 шлюбні відносини припинені, сім’я фактично розпалася. Крім того, з 22.05.1993 вона зареєстрована як фізична особа-підприємець, весь час отримувала дохід, тому у неї ніколи не було потреби позичати кошти у ОСОБА_5, який отримує мінімальну заробітну плату. Оскільки шлюбні відносини з відповідачем були припинені у 2013 році, тому відповідач, отримуючи в борг кошти у ОСОБА_5, діяв одноособово, без її згоди. Крім того, з 2013 року, у зв’язку із тим, що відповідач самовільно, одноособово користується будинком 23 по вулиці Українській міста Куп’янська, не впускає її до власного помешкання, у зв’язку з чим вона зверталася до правоохоронних органів та вказані відомості внесені до ЄРДР № 42017221320000060 за ст. 356 КК України, тому ремонтні роботи, якщо вони і були проведені у будинку, проведені без її дозволу та відповідачем одноособово.

Позивач ОСОБА_1 у заяві по суті просила справу розглядати у її відсутність, за участю представника ОСОБА_3, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.39).

Представник позивача ОСОБА_3 уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 у судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, викладених у відзиві.

Суд, заслухавши сторони та їх представників, дослідивши докази, встановив фактичні обставини справи та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

Встановлено, що рішенням Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 21.09.2015, що набрало законної сили 02.10.2015, у справі № 628/1924/15-ц, провадження № 2/628/829/15, шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 25 вересня 1992 року Відділом ЗАГС Куп'янського міськвиконкому Харківської області, актовий запис за № 218, розірвано (а.с.191 т.1).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 19.11.2007 Управлінням економіки Куп’янської міської ради Харківської області, на праві спільної часткової власності по ? кожному належить житловий будинок з надвірними будівлями, розташованими за адресою: Харківська область, місто Куп’янськ, вулиця Українська, 23 (а.с.110,111).

Відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною1 ст. 61 Сімейного Кодексу України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

За положеннями ст. 63 Сімейного Кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 68 Сімейного Кодексу України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Встановлено, що 15.04.2010 автомобіль RENAULT logan, реєстраційний номер АХ 2303СЕ, 2010 року випуску, зареєстровано на ім’я ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.4,47 т.1). За повідомленням ТСЦ 6346 РСЦ МВС в Харківській області за вих. № 31/20/6-304 від 03.11.2017 автомобіль марки RENAULT logan, реєстраційний номер АХ 2303СЕ, 2010 року випуску, - 18.04.2017 перереєстрований з ОСОБА_2 на іншу особу (а.с.47).

Згідно повідомлення ТСЦ 6346 РСЦ МВС в Харківській області за вих. № 31/20/6-303 від 03.11.2017 автомобіль марки ГАЗ-2217, 2002 року випуску, синього кольору, тип кузова: мікроавтобус-Б, кузов № НОМЕР_2, шасі № 0002029, VIN Y7D22170030119105, об’єм двигуна 2285 см3, тип пального - бензин або газ, був зареєстрований Куп’янським МРЕВ 13.02.2003 на ім’я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3. Станом на 30.09.2017 вказаний автомобіль на ім’я ОСОБА_2 не зареєстрований. 03.01.2013 автомобіль ГАЗ-2217 був зареєстрований на іншу особу на підставі довідки рахунку ДПІ280327 від 03.01.2013 ТФ «Автолюбитель». Підстава для реєстрації вищевказаного автомобіля була знищена в зв’язку з закінченням терміну зберігання. На даний час автомобіль зареєстрований на ім’я ОСОБА_6, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4/А (а.с.48 т.1).

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні підтвердив, що у 2010 ОСОБА_2 на його ім’я оформив генеральну довіреність на користування та розпорядження автомобілем ГАЗ-2217, при оформленні якої у нотаріуса дружина відповідача присутня не була, однак вона була присутня при передачі грошових коштів у розмірі 5,5тис.доларів США. Цей автомобіль у 2013році по договору купівлі-продажу він продав іншій особі.

Факт передачі грошових коштів свідком ОСОБА_7 відповідачу ОСОБА_2 не підтверджений належними, допустимими та достовірними доказами, та обставини, про які повідомив свідок у судовому засіданні, не можуть підтверджувати того, що саме від продажу та зі згоди позивача ОСОБА_1 на його продаж відповідачем отримані кошти безпосередньо у 2010році за спірний автомобіль ГАЗ.

Оскільки спірні автомобілі були придбані за час шлюбу, на них розповсюджується правовий режим спільної сумісної власності, зокрема й щодо порядку здійснення його відчуження.

Положеннями статті 65 Сімейного Кодексу України визначено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Відповідно до п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК України. У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що автомобіль RENAULT loganбув проданий за згодою позивачки в рахунок погашення боргу в сумі 4,400тис.доларів США (так зазначено у документі) по борговій розписці, складеній 10.01.2017 від імені «ОСОБА_8Н.» (а.с.156 т.1) та які він отримав разом з позивачкою на ремонт спільного будинку, виходячи з такого.

Текст розписки не містить відомостей, на які цілі надавалися грошові кошти, а її зміст вказує лише на існування між відповідачем та «ОСОБА_8Н.» певних зобов’язань, які виникли після припинення шлюбних відносин між сторонами. Зазначена розписка не містить повних анкетних даних, за якими можливо однозначно ідентифікувати особу автора.

Крім того, свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що він позичав гроші своєму дядькові ОСОБА_2 наприкінці жовтня 2014року у сумі 2400 доларів США, які необхідні йому були для встановлення вікон та у листопаді 2015року у сумі 2000 доларів США для встановлення котла. Гроші він передавав ОСОБА_2 у будинку відповідача. При цьому його дружина ОСОБА_1 присутня не була, оскільки вони на той час разом не мешкали. Замість повернення боргу 18.04.2017 ОСОБА_2 запропонував передати йому автомобіль RENAULT logan, на що він погодився. Позивач ОСОБА_1 не була присутня при цій домовленості.

Щодо посилання відповідача на використання вищезазначених коштів в інтересах сім’ї, суд зазначає таке.

Договір № 16 на виконання послуг щодо установки димової труби та котла з матеріалами у будинку 23 по вулиці Українській міста Куп’янська, було укладено між ПП «СМУ-15» та ОСОБА_2 10.11.2015 (а.с.152-153 т.1), свідчить про те, що зазначені обставини мали місце у листопаді 2015 року, тобто після розірвання шлюбу, а отже не може свідчити про виникнення певних зобов’язань в інтересах сім’ї на ремонт будинку.

Судовим розглядом встановлено, що відповідач самостійно 18.04.2017 розпорядився автомобілем RENAULT loganта 03.01.2013 автомобілем ГАЗ 2217. При цьому, незважаючи на необхідність отримання відповідно до положень ст. 65 Сімейного Кодексу України письмової згоди на відчуження такого цінного майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, згоди позивача на це отримано не було. Відповідачем не було представлено до суду жодного доказу використання отриманих коштів на потреби сім'ї, крім того, судом враховується встановлені рішенням суду про розірвання шлюбу обставини, що саме з 2013 року подружжя припинило шлюбні відносини та не вело спільне господарство. За таких умов вартість відчужених автомобілів має бути врахована при поділі майна подружжя.

Відповідно до частини 1 статті 70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судовим розглядом встановлено, що відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували отримання коштів від продажу спірних автомобілів спільно подружжям, та що кошти були витрачені в інтересах сім'ї, факт передачі покупцями обом з подружжя коштів за спільні автомобілі не доведений.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

У абзаці 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 вказано, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Таким чином, права позивача підлягають захисту шляхом стягнення на її користь грошової компенсації за 1/2 частину спірного рухомого майна.

Відповідно до звіту про оцінку майна, складеного СОД ФО-П ОСОБА_9, від 12.07.2017, ринкова вартість колісного транспортного засобу марки RENAULT logan, реєстраційний номер АХ 2303СЕ, на дату оцінки складає 176900грн. (а.с.5-14 т.1).

Згідно звіту про оцінку майна, складеного СОД ФО-П ОСОБА_9, від 06.12.2017, ринкова вартість колісного транспортного засобу марки ГАЗ, моделі 2217, на дату оцінки – 03.01.2013 складає 32500грн., що еквівалентно 4066 доларів США (а.с.78-84т.1).

Виходячи з роз'яснень, наданих у п. 22 Постанови Пленуму ВСУ № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Зважаючи на принцип диспозитивності цивільного судочинства та ненадання відповідачем інших, альтернативних доказів з приводу вартості вищевказаного майна, у суду відсутні правові підстави для відхилення представлених позивачем доказів з цього приводу.

Щодо позовних вимог в частині звернення стягнення суми компенсації вартості у спільному майні подружжя на частку домоволодіння, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст. 366 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернення стягнення, може пред’явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї.

Положеннями статті 365 ЦК України передбачено підстави, за наявності яких суд може задовольнити позов про припинення права особи на частку у спільному майні: частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.

Тобто для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.

Відповідно до звіту про оцінку майна, складеного ФОП ОСОБА_10, що є суб’єктом оціночної діяльності, ринкова вартість житлового будинку № 23 по вулиці Українській міста Куп’янська Харківської області, станом на 29 березня 2018року складає 679000грн. (а.с.218-270т.1).

З вищезазначеного звіту, встановлено, що він виконаний на замовлення ОСОБА_1, мета оцінки – «визначення вартості об’єкта оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства», вид вартості – «ринкова вартість», строк дії оцінки «не може перевищувати шість місяців з дати оцінки».

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 «Про затвердження Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" визначено, що ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Крім того, визначена у звіті ринкова вартість житлового будинку є близькою до вартості, визначеної у звіті про оцінку нерухомості, складеного КП Куп’янське бюро технічної інвентаризації, яка станом на 12.08.2015 була визначена у розмірі 641560грн. (а.с.87-108т.1), що свідчить про те, що є вона є майже ідентичною та враховує ринкову вартість майна, яка є найбільш актуальною на дату вирішення справи по суті, у зв’язку з чим суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на неможливість його врахування при визначенні вартості майна для звернення стягнення на нього.

Таким чином, вартість 1/2 частини вказаного вище житлового будинку складає 679000грн./2= 339500грн., а вартість 1/2 частини автомобілів складає: (176900грн./2 + 55216,28грн.= 143666,28грн., що складає 23/100 частини вартості частки житлового будинку, належної відповідачеві ОСОБА_2 та складають суму грошової компенсації 1/2 частини вартості автомобілів ГАЗ-2217 та RENAULT logan.

Відповідно до ОСОБА_7 з реєстру фізичних осіб ОСОБА_2 19.05.2015 припинив підприємницьку діяльність (а.с.112-115), пенсію не отримує, іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, не має, суд, виходячи із засад справедливості та з метою забезпечення ефективне поновлення в правах позивача, беручи до уваги особливості побудови та загальну площу нерухомості, вважає за необхідне стягнути з відповідача грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобілів ГАЗ-2217 та RENAULT logan в порядку поділу спільного майна подружжя в розмірі 143666,28грн. шляхом звернення стягнення на 23/100 житлового будинку № 23 по вулиці Українській у місті Куп’янську Харківської області, що належить відповідачеві ОСОБА_2, оскільки припинення права відповідача на зазначену частку у спільному майні не завдасть істотної шкоди його інтересам.

Щодо строку позовної давності в частині позовних вимог відносно автомобіля ГАЗ суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст. 72 Сімейного Кодексу України до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Оскільки про відчуження автомобіля ГАЗ позивачу стало відомо лише на час звернення до правоохоронних органів, що підтверджується Витягом з ЄРДР за № 42017221320000060 від 22.09.2017 (а.с.189 т.1), та підготовки позовної заяви про поділ майна, суд вважає, що за захистом своїх прав позивач звернулася в межах строку позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задовольняються у повному обсязі, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1769грн. (а.с.1) підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 23, 76-81, 90, 141, 200, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, ст. ст.65, 70,72, Сімейного Кодексу України, ст.ст.365, 366 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1, 09.10.1959року народження, р.н.о.к.п.п. – НОМЕР_3, місце проживання якої зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, до ОСОБА_2, 06.12.1960року народження, р.н.о.к.п.п. – НОМЕР_4, місце проживання якого зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, стягнення грошової компенсації та визнання права власності – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, 06.12.1960року народження, р.н.о.к.п.п. – НОМЕР_4, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, р.н.о.к.п.п. – НОМЕР_3, грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобілів ГАЗ-2217 та RENAULT logan в порядку поділу спільного майна подружжя в розмірі 143666,28грн. шляхом звернення стягнення на 23/100 частки житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: Харківська область, місто Куп’янськ, вулиця Українська, будинок 23.

Визнати за ОСОБА_1, 09.10.1959року народження, р.н.о.к.п.п. – НОМЕР_3, право власності на 23/100 частки житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: Харківська область, місто Куп’янськ, вулиця Українська, будинок 23.

Припинити право власності ОСОБА_2, 06.12.1960року народження, р.н.о.к.п.п. – НОМЕР_4, право власності на 23/100 частки житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: Харківська область, місто Куп’янськ, вулиця Українська, будинок 23.

Стягнути з ОСОБА_2, 06.12.1960року народження, р.н.о.к.п.п. – НОМЕР_4, на користь ОСОБА_1, 09.10.1959року народження, р.н.о.к.п.п. – НОМЕР_3, понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1769грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області через Куп’янський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07.06.2018.

Головуючий : І.М.Демченко