Рішення № 74530860, 31.05.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/1281/18

провадження №2/619/817/18

РІШЕННЯ

іменем України

31 травня 2018 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіОСОБА_1за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2

справа №619/1281/18

Ім’я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач – Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач – ОСОБА_3;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження позов про стягнення заборгованості.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

06 квітня 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за договором б/н від 15.08.2011 року в сумі 15393,24 грн. В обґрунтування позову позивач вказав, що 15.08.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 було укладено договір б/н від 15.08.2011 року в сумі 16000,00 грн, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. 21 лютого 2015 року ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 03.03.2015 року. Відповідно до ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК, у зв'язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов'язання, які нерозривно пов'язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті. За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців. Таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов’язанням. Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом мас право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (6 місяців від дня відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї. Виходячи із вищенаведеного, спадкоємець ОСОБА_3 мала право подати заву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 21.02.2015 року по 21.08.2015 року. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є ОСОБА_3. Вказана обставина підтверджується копією паспорту відповідача, де в якості адреси реєстрації зазначена: АДРЕСА_1. Позивачем 26 січня 2016 року була направлена претензія кредитора до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори. 09 лютого 2016 року позивачем було отримано відповідь Восьмої Харківської нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємці померлої ОСОБА_4 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії ПАТ КБ «Приватбанк». Спадкування обов’язків відбулося відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, так як відповідач не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини. 02.01.2018 спадкоємцю ОСОБА_3 було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред’явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором №б/н від 15.08.2011 року становить 15393,24 грн, яка складається з заборгованості по кредиту у сумі – 15146,07 грн, заборгованості по відсотками за користування кредитом у сумі – 247,17 грн.

Відповідач ОСОБА_3 надала суду відзив, в якому вказала, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Обставини, на які посилається позивач повністю суперечить нормам діючого законодавства. Відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. З огляду на зазначені норми випливає, що для того щоб нести відповідальність за зобов’язаннями ОСОБА_4 перед ПАТ КБ «ПриватБанк», вона повинна входити до кола спадкоємців та відповідати перед позивачем в межах вартості майна одержаного у спадщину. ОСОБА_3 являється невісткою померлої, тобто може входити до числа спадкоємців лише четвертої або п’ятої черги, а тому вважає, що пред’явлення до неї позовної заяви є взагалі безпідставним, оскільки по перше вона не приймала спадщини та є багато спадкоємців черги раніше ніж її. Статтею 81 ЦПК України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідач вважає, що позивачем при пред’явленні даної позовної заяви грубо порушено приписи вказаної норми, оскільки взагалі не надано жодного доказу, щодо наявності у померлої будь-якого майна та прийняття його у спадщину, що є єдиною підставою відповідальності спадкоємців перед кредиторами померлої, оскільки вони відповідають перед кредиторами лише в межах отриманого у спадщину майна. У померлої не було ніякого майна, а тому ініціювання питання щодо стягнення з неї зазначеної заборгованості є взагалі безпідставним. Крім того, згідно доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість утворилася аж у жовтні 2013 року, а позовна заява подана лише в березні 2018 року, тобто більш ніж чотири роки, з моменту утворення заборгованості. Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, тобто позивач при пред’явленні даної позовної заяви ще й і пропустив строки позовної давності, а тому є всі підстави для відмови в задоволенні позову.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

02 травня 2018 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача було постановлено ухвалу про відкриття провадження та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання на 09 год. 30 хв. 31 травня 2018 року. Також запропоновано відповідачеві подати до суду відзив на позов в строк до 18 травня 2018 року. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив у строк до 23 травня 2018 року. Запропоновано відповідачеві подати до суду в строк до 28 травня 2018 року заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила відмовити у задоволенні позову з підстав, які зазначені у відзиві, справу просила розглядати у її відсутність.

У судове засідання представник позивача не з’явився, подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_4 звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку із чим підписала заяву №б/н від 15.08.2011 року, відповідно до якої отримала кредит у розмірі 16000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.

Згідно розрахунку за договором №б/н від 15.08.2011 року, станом на дату смерті ОСОБА_4 числиться заборгованість в сумі 15393,24 грн, яка складається з заборгованості по кредиту у сумі – 15146,07 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі – 247,17 грн.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ВЛ №487262, ОСОБА_4 померла 21 лютого 2015 року.

ПАТ КБ «ПриватБанк» листом №SAMDN51000106819324 від 06.01.2016 звернулося до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори з претензією кредитора в порядку ст.1281 ЦК України щодо наявності заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ КБ «ПриватБанк».

Восьма Харківська державна нотаріальна контора листом №307/02-14 від 01.02.2016 повідомила, що на підставі претензії з вимогами до спадкоємців ОСОБА_4, померлої 21 лютого 2015 року, про погашення заборгованості за кредитним договором №б/н від 09.09.2013 року, яка надійшла до нотаріальної контори 01.02.2016 року і зареєстрована в книзі обліку і реєстрації спадкових справ за №105, заведено спадкову справу за №64/2016. У разі звернення до нотаріальної контори спадкоємців ОСОБА_4 при видачі свідоцтва про право на спадщину їм буде доведено до відома про наявність претензії ПАТ КБ «ПриватБанк».

ПАТ КБ «ПриватБанк» листом №SAMDN51000106819324 від 26.12.2017 звернулося до ОСОБА_3 з листом-претензією про сплату заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ КБ «ПриватБанк».

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з’ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з наступних мотивів.

ОСОБА_4 померла 21 лютого 2015 року.

Відповідно до ст.608 ЦК України, зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Борги спадкодавця - це майнові зобов'язання, які прийняв на себе спадкодавець перед фізичними або юридичними особами - кредиторами, але смерть позбавила його можливості виконати їх. Кредитор, який звернувся до спадкоємців, зобов'язаний надати документи, що підтверджують його вимоги.

Згідно зі ст.1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, претензії кредиторів мають бути подані в письмовому вигляді та приєднані до спадкової справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ КБ «ПриватБанк» в порядку ст.1281 ЦК України звернулося з відповідною претензією кредитора.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи після смерті ОСОБА_4, померлої 21 лютого 2015 року, заяв про прийняття спадщини чи про відмову від спадщини не надходило, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що відповідач прийняла спадщину, так як на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем, з наступних мотивів.

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Частинами 1 та 2 ст.1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що відповідач ОСОБА_3 є спадкоємцем за заповітом чи за законом померлої ОСОБА_4

Сам факт постійного проживання ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 на час відкриття спадщини не є підтвердженням того, що відповідач є спадкоємцем.

За теоретичним визначенням позов – це матеріально-правова вимога до відповідача з приводу порушеного права, а належними сторонами в цивільному процесі є особа, якій належить право вимоги – позивач та особа, яка повинна відповідати за позовом – відповідач.

Так як позивачем не доведено, що ОСОБА_3 є спадкоємцем за заповітом чи за законом померлої ОСОБА_4, то відсутні правові підстави для задоволення позову.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до абз.1 ч.6 ст.259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно п.15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 89, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273-279, 351, 352, 354, пунктами 8, 15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, суд –

ухвалив

У задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовити.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001 м. Київ вул. Грушевського№1-Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Повне судове рішення складено 01 червня 2018 року.

Суддя Є. А. Болибок