Постанова № 74524968, 05.06.2018, Вишгородський районний суд Київської області

"05" червня 2018 р. Справа № 363/1027/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 червня 2018 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., за участю ОСОБА_1, захисника-адвоката ОСОБА_2. інспектора поліції ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді матеріали, які надійшли від Вишгородського ВП ГУНП в Київській області, щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в Київській області Вишгородському районі с. Лютіж, вул. Чапаєва, 4, який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 і ст. 124 КУпАП,

встановив:

18.03.2018 року близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_1 у Вишгородському районі с. Старі Петрівці по вул. Князя Святослава, 119 керував автомобілем Chrysler р.н. (pl) LB23942 у стані алкогольного сп’яніння (2,08 проміле) й не вибрав безпечної швидкості руху та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, який рухався попереду в попутному напрямку під керуванням ОСОБА_4, чим порушив п.п. 2.9а, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України. Внаслідок ДТП автомобілям заподіяно механічні пошкодження.

В суді ОСОБА_1, визнаючи порушення вимог п.п. 12.1 та 13.1 ПДР України й допущенне ним зіткнення з автомобілем Фолькцваген за обставин викладених в протоколі, зазначив, що на той час у стані алкогольного сп’яніння не знаходився, алкогольних напоїв не вживав. З результатами огляду на стан сп’яніння на місці зупинки приладом Драгер не погодився. Складений протокол підписав, письмових пояснень не надавав.

Винуватість ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП – розміщенням транспортних засобів на проїзній частині, локалізацією виявлених пошкоджень, письмовими поясненнями ОСОБА_4

Захисник-адвокат ОСОБА_2 в суді зазначив, що результати огляну на стан сп’яніння за допомогою приладу Драгер 6810 є недопустимим доказом, оскільки вказаний прилад застосовано неправомірно після 10.02.2015 року – часу спливу строку дії свідоцтва про державну реєстрацію (лист МОЗ України від 15.05.2018 року), коли такий прилад відсутній в Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення.

Крім того ОСОБА_1 не забезпечено огляд на стан сп’яніння в закладі охорони здоров’я, який не погодився з результатами огляду приладом Драгер.

Свідок ОСОБА_3 – інспектор Вишгородського ВПГУ Національної поліції в Київській області, в суді показав, що того дня за повідомленням по лінії «102» виїхав на місце ДТП в с. Старі Петрівці. Водій автомобіля Chrysler ОСОБА_1 мав явні ознаки алкогольного сп’яніння, від нього відчувався характерний запах вжитого алкоголю, поведінка неадекватна обстановці. В присутності задіяних двох свідків, особи яких встановлено, проведено огляд водія за допомогою алкотестера Драгер. Виявлено 2,08 проміле алкоголю. При складанні протоколу за ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 з результатами тесту погодився, заперечень не висловлював, підписав протокол без будь-яких застережень.

Підстав не вірити показанням вказаного свідка у суду не має, які повністю підтверджуються сукупністю зібраних і досліджених в суді доказів.

Зокрема, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення, роздрукованого чеку з алкостестеру Драгер 6810 про виявлення у ОСОБА_1 2,08 проміле, даними акту огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів, проведеного в присутності свідків і підписаного свідками й інспектором поліції без будь-яких застережень, а також змістом письмових пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про ознаки сп’яніння ОСОБА_1, в присутності яких проведено згаданий огляд ОСОБА_1 за встановлених по справі обставин.

В письмових поясненнях ОСОБА_4 також зазначив, що в автомобілі Chrysler, який допустив зіткнення з його автомобілем, водій знаходився у стані алкогольного сп’яніння, який схему ДТП й протокол за ст. 124 КУпАП підписати відмовився.

Свідки й потерпілий ОСОБА_4 викликалися судом і не прибули, а тому суд позбавлений можливості зволікати з вирішенням справи та відкладати її розгляд поза розумним строком.

За своїм змістом письмові пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, потерпілого ОСОБА_4 узгоджуються з матеріалами справи і сумнівів у суду не викликають.

Та обставина, що при складанні протоколу в письмових поясненнях свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовилися повідомити адресу свого проживання, проте вказали свої анкетні дані й засоби зв’язку (номер телефону), не може свідчити про недійсність вказаного огляду згідно вимог ст. 266 КУпАП та вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України 09.11.2015 №1452/735, передбачено порядок проведення огляду на стан сп’яніння в закладах охорони здоров’я і оформлення його результатів (далі Інструкція).

Доводи ОСОБА_1, що він з результатами огляду на стан сп’яніння не погодився на матеріалах справи не ґрунтуються, дані про що в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим при підписанні протоколу за ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 будь-яких заперечень щодо викладених у ньому обставин не мав.

Підстав вважати, що огляд здійснено неналежним технічним засобом, за відсутності сертифікату відповідності й свідоцтва про повірку (п. 3 розділу 2 Інструкції) по справі не має.

Відтак суд вважає, що проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння ОСОБА_1 і оформлення його результатів по справі здійснено в повній відповідності з вимогами розділу 2 Інструкції.

Згідно п. 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.

Відповідальність за дане правопорушення передбачено ст. 130 КУпАП.

Що стосується доводів захисника стосовно неправомірності використання поліцейським спеціального технічного засобу – алкотестеру Драгер 6810, то суд зазначає наступне.

Так, суд вважає, що розгляд вказаного питання в цій справі може здійснюватися лише в контексті дотримання вимог Інструкції №1452/735 та вимог КУпАП при складанні протоколу, притягнення особи до адміністративної відповідальності, виконання завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

При розгляді цієї справи суд насамперед повинен встановити, чи вчинено особою адміністративне правопорушення передбачене ст. 9 КУпАП, чи достатньо доказів для встановлення вини особи у порушенні нею вимог ПДР України.

Водночас питання використання тих чи інших спеціальних технічних засобів поліцейськими для виявлення стану сп’яніння водіїв, дотримання законодавства в сфері метрології, регулювання засобів вимірювальної техніки, їхньої сертифікації тощо, до меж судового розгляду в цій справі згідно КУпАП не входить.

З показань свідка ОСОБА_3 встановлено, що Вишгородський ВП при здійсненні патрулювання використовує саме пристрій Драгер 6810.

Питання дотримання суб’єктами владних повноважень вимог ст. 19 Конституції України у вказаній сфері може стати предметом судового розгляду лише згідно КАС України, при подачі відповідного адміністративного позову.

Піддавання за таких умов сумніву законності самого по собі використання поліцейським приладу Драгер 6810 в порядку КУпАП на думку суду призведе до порушення принципу правової визначеності, передбачуваності, в правовій державі.

Згідно п. 3 розділу 2 Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Пунктом 5 розділу 2 Інструкції передбачено, що перед проведенням огляду на стан сп’яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп’яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Отже вказаними нормами регламентовано порядок застосування спеціального технічного засобу при огляді особи на стан сп’яніння.

Встановлено, що під час огляду ОСОБА_1 на стан сп’яніння, останній правом передбаченим пунктом 5 Інструкції не скористався, а тому підстав вважати, що використаний прилад Драгер 6810 не відповідав вказаним вимогам у суду немає.

Втім, перевіряючи допустимість доказу – результату огляду на стан сп’яніння ОСОБА_1 згідно ст. 62 Конституції України з огляду на доводи захисника, суд зазначає наступне.

Згідно Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та Постанови КМУ Про затвердження Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки від 13.01.2016 року № 94 (п. 2, додаток 1 п. 14) вимірювач вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається (алкотестери тощо) відноситься до засобів вимірювальної техніки, яким видача свідоцтв про державну реєстрацію таких засобів не передбачена.

Водночас посилання в листі МОЗ від 15.05.2018 року на порядок використання медичних виробів, щодо яких на певний строк видаються свідоцтва про державну реєстрацію (п.п.6 додатку 11 до технічного регламенту щодо медичних виробів затвердженого Постановою КМУ від 2.10.2013 року № 753) стосуються виключно медичних виробів, а не засобів вимірювальної техніки до яких відноситься алкотестери.

При цьому згідно п.п. 9 п. 2 Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого Постановою КМУ від 2.10.2013 року № 753, медичний виріб це – будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти.

Отже використаний поліцейським прилад Драгер 6810 на думку суду не має медичної функції і не є медичним виробом з функцією вимірювання в розумінні вказаних вимог законодавства.

Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже експлуатується, пов’язаних з наявністю свідоцтва про державну реєстрацію медичних виробів.

Беручи до уваги викладене, суд відкидає доводи захисту про недопустимість результатів огляду на стан сп’яніння ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу, як неспроможні й такі, що на вимогах Закону і фактичних обставинах справи не ґрунтуються.

Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_7 у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачено ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При обранні стягнення суд ураховує конкретні обставини справи та дані про особу правопорушника.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 9, 33, 124, 130, 283 і 284 КУпАП,

постановив:

адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП №363/1027/18 та ст. 124 КУПАП №363/1028/18 об’єднати в одне провадження та присвоїти номер 363/1027/18.

Визнати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП-3122504737) винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 і ст. 124 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік (отримувач: Державний бюджет Вишгородського району; р\р 31116149700001; КБКД 21081300; банк: ГУ ДКСУ у Київській області; МФО 821018; ОКПО 37955989, призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення дорожнього руху).

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП-3122504737) відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП судовий збір у розмірі 352, 40 грн. на користь держави.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова підлягає пред’явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Суддя