Постанова № 74523071, 06.06.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року

м.Суми

Справа №591/313/18

Номер провадження 22-ц/788/753/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Біляєвої О. М. , Собини О. І.

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

сторони:

позивач – Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

відповідач – ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 07 березня 2018 року у складі судді Бурди Б.В., ухвалене у м. Суми, повний текст якого складено 07 березня 2018 року

в с т а н о в и в :

У січні 2018 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, який мотивовано тим, що 25 квітня 2017 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку, відповідно до умов якого, відповідач отримала кредит у розмірі 30280 грн. 28 коп. зі сплатою відсотків в розмірі, встановленому договором та щомісячної комісії.

Відповідач повинна щомісячно, відповідно до графіку, повертати кредит та сплачувати відсотки за користування ним, а також комісію.

Позичальник порушила умови виконання кредитного договору, у зв'язку із чим утворилась заборгованість станом на 05 січня 2018 року в розмірі 33309 грн. 75 коп.

Просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у такому розмірі.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 07 березня 2018 року позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 31455 грн. 41 коп. заборгованості за кредитним договором та 1656 грн. 28 коп. судових витрат.

У задоволенні позову в іншій частині відмовлено за необґрунтованістю вимог.

В апеляційній скарзі ПАТ «УкрСиббанк», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення нарахованої пені та комісії за обслуговування кредиту.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції безпідставно не враховано умови кредитного договору, а саме: п. п. 1.1. – 1.2., відповідно до яких, сторони визначили, що вони керуються умовами договору № 93800664000 від 25 квітня 2017 року про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку, так і умовами Правил (договірних умов) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк». Пунктом 4.1 Правил встановлено, що за порушення позичальником термінів погашення будь-яких грошових зобов’язань, передбачених договором, зокрема, термінів повернення кредиту, та/або термінів сплати процентів, та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу. Вказує, що пунктом 3.11. кредитного договору встановлено, що позичальник сплачує банку комісії відповідно до умов договору та додатку № 1 до договору, який є його невід’ємною частиною. Отже, сторони самостійно погодили його умови, у тому числі по сплаті комісій, які підлягають виконанню.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 ч. 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року

«Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України так інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ПАТ «УкрСиббанк» -ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду відповідає не в повній мірі.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 25 квітня 2017 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір № 93800664000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку, відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит у розмірі 30280 грн. 28 коп., зі сплатою процентів у розмірі 28% річних та сплатою 35% річних за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін (а.с. 12-16).

Відповідно до п. 3.5. вищевказаного договору, позичальник зобов’язаний повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до графіка, що викладений у Додатку №1 до договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернутий не пізніше 25 квітня 2020 року.

Пунктом 3.11. договору передбачено, що позичальник сплачує банку комісії відповідно до умов договору та додатку № 1 до договору, який є його невід’ємною частиною (а.с. 12-14).

Відповідно до додатку № 1 до договору № 93800664000 від 25 квітня 2017 року, передбачено щомісячно комісію за управління кредитом, яка нараховується з варіантів: комісія 1 – розмір комісії 2,30 % від суми кредиту, включається до суми ануїтетного платажу та комісія 2 – 3,90% від суми кредиту, включається до суми ануїтетного платажу (а.с. 15-16).

З графіку платежів, визначення сукупної вартості кредиту, що викладений в додатку № 1 до договору, вбачається, що щомісячний ануїтетний платіж складається з основної суми кредиту, процентів за користування кредитом, щомісячної комісії за управління кредитом та платежу за надані супутні послуги на користь третіх осіб, пов’язані із страхуванням.

Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» було направлено боржнику рекомендованим повідомленням вимогу про погашення заборгованості за договором № 93800664000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку, за адресою, що визначена вказаним договором, як адреса для листування.

У порушення умов кредитного договору від 25 квітня 2017 року, позичальник свої зобов’язання неналежним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 05 січня 2018 року у неї утворилася заборгованість в розмірі 33309 грн. 75 коп., з яких: 28580 грн. 58 коп. – заборгованість за простроченим кредитом, 2874 грн. 83 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 1661 грн. 86 коп. – заборгованість по комісії, 192 грн. 48 коп. – пені, а саме: 98 грн. 36 коп. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 90 грн. 22 коп. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом; 3 грн. 90 коп. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії.

Рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову ПАТ «УкрСиббанк» мотивоване тим, що ОСОБА_1 не виконала належним чином взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, у зв’язку з чим у неї виникла заборгованість по тілу кредиту та відсотках, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 31455 грн. 41 коп.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та комісії, суд першої інстанції виходив з того, що договором про надання споживчого кредиту та додатку № 1 до нього, які підписані відповідачем, не визначено обов’язок відповідача сплачувати пеню. Крім того, відсутній документ, який би засвідчував отримання позичальником під підпис Правила споживчого кредитування. Також, договором між сторонами визначений обов’язок відповідача щомісячно сплачувати комісію за управління кредитом, проте, банк не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позичальнику.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитись не можна.

Згідно зі ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦПК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1О належним чином в установлений договором строк та на умовах, визначених в договорі, не виконала свої зобов’язання щодо повернення кредиту, а тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за простроченим кредитом у розмірі 28580 грн. 58 коп. та заборгованісті за процентами за користування кредитом у розмірі 2874 грн. 83 коп.

Положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв’язку з положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України потрібно розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Як убачається з матеріалів справи, 25 квітня 2017 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку та сторонами договору визначений обов’язок відповідача щомісячно сплачувати комісію за управління кредитом, проте банк не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позичальнику.

Крім того, позивач нараховував комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок відповідача, що є незаконним.

За положеннями абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції, чинній на час укладення договору, кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга – це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит – це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (п. п. 17 і 23 ст. 1 вказаного Закону).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Відтак, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача комісії.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог ПАТ «УкрСиббанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з пені, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними,та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім того, пунктами п. п. 1.1. та 1.2. договору № 93800664000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку від 25 квітня 2017 року передбачено, що підписуючи цей договір, позичальник погоджується з викладеною у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк» пропозицією надати позичальнику споживчий кредит, на умовах, встановлених у договорі та правилах.

Правила після підписання сторонами договору стають його невід’ємною частиною. Підписуючи договір, сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами договору, які викладенні у цьому договорі та правилах. Підписи сторін під цим договором вважаються одночасно підписами під правилами, при цьому після підписання сторонами договору, правила не підлягають додатковому підписанню сторонами і вступають в силу для сторін одночасно з підписанням цього договору.

У п. 5.3. вищевказаного договору зазначено, що позичальник підписанням договору засвідчує, що він особисто ознайомлений з правилами та тарифами, які розміщені для ознайомлення на сайті банку.

За змістом положень ч. 1 ст. 611 ЦК Ураїни, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені законом або договором, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 4.1 Правил (договірні умови) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк» передбачено, що за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов’язань, передбачених договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або її частини та/або термінів сплати процентів та/або комісій), банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не дотримано строки сплати чергових платежів згідно з графіком, що викладений в додатку № 1, за договором № 93800664000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку від 25 квітня 2017 року, а тому позичальник повинна сплатити банку пеню за несвоєчасне виконання зобов’язання за кредитним договором.

ОСОБА_1 при укладенні кредитного договору знала про вищезазначені договірні умови і свідомо погоджувалася з ними, а отже була ознайомлена з умовами кредитування у повному обсязі. Договір був підписаний сторонами без будь-яких зауважень чи застережень щодо його умов.

За встановлених обставин справи та вимог закону, апеляційний суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» підлягає стягненню заборгованість з пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, процентами у розмірі 188 грн. 58 коп.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні заборгованості з пені на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову ПАТ «УкрСиббанк» в цій частині.

На підставі ст. 141 ЦПК України, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог та апеляційної скарги, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 199 грн. 46 коп. - компенсації судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 299 грн. 19 коп. - за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи те, що ціна позову 33309,75 грн. не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2017 року: 1600*100= 160000 грн.), ця справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України) і тому, відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381 – 384, 389 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 07 березня 2018 року скасувати в частині відмови у стягненні з ОСОБА_1 заборгованості з пені.

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» в цій частині задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість з пені у розмірі 188 грн. 58 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» компенсацію судового збору у розмірі 199 грн. 46 коп. за розгляд справи в суді першої інстанції та 299 грн. 19 коп. компенсації судового збору за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді :

ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5