Рішення № 74515931, 07.06.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

№ 308/620/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07.06.2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі

головуючого – судді Придачук О.А.

за участю секретаря – Бомбушкар В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 13760,67 грн., а також стягнути з відповідача сплачений судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до відповідно до укладеного договору № б/н від 28.11.2013 року ОСОБА_1Я отримала кредит у розмірі 2700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,0 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

При укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. А тому підписання позивачем договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Позивач свої зобов»язання за договором виконав, та надав відповідачу кредит в розмірі, встановленому договором. Однак, відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору і станом на 26.12.2017 року заборгованість ОСОБА_1Я становить 13760,67 грн., яка складається з: 2379,13 грн. – заборгованість за кредитом, 10250,08 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, а також 500,00 грн – штраф (фіксована частина), 631,46 грн. - штраф (процентна складова), що і стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у відсутності позивача.

Відповідач ОСОБА_1Я в судове засідання не з’явилася, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, а тому суд вважає, що у відповідності до ч.1 ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1Я укладено договір № б/н, згідно якого ОСОБА_1Я отримала кредит у розмірі 2700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,0 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Як вбачається з матеріалів справи при укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст. 634 ЦК України. Відповідно до цієї статті, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За таких обставин підписання позивачем договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п п. 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Позивач свої зобов»язання за договором виконав та надав відповідачу кредит в розмірі, встановленому договором.

Однак, відповідач прострочував зобов’язання, не виконала взяті на себе договором обов’язки і станом на 26.12.2017 року заборгованість ОСОБА_1Я становить 13760,67 грн., яка складається з: 2379,13 грн. – заборгованість за кредитом, 10250,08 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, а також 500,00 грн – штраф (фіксована частина), 631,46 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Між сторонами існують правовідносини з отримання/надання грошового кредиту, про що ними укладено відповідний договір кредиту.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Факт несплати відповідачем ОСОБА_1Я грошових коштів за користування кредитом та погашення кредиту підтверджується доданим до матеріалів справи розрахунком суми заборгованості.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1Я на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 13 760, 67 грн., яка складається з наступного: 2379,13 грн. – заборгованість за кредитом, 10250,08 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 500,00 грн – штраф (фіксована частина), 631,46 грн. - штраф (процентна складова), а також у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати в розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 536, 549-551, 624, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 280-282, 284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, 04.06.1958 р.н, іпн- НОМЕР_1 , мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість в розмірі 13 760, 67 (тринадцять тисяч сімсот шістдесят грн. 67 коп.) грн., судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: ОСОБА_2