Вирок № 74515053, 07.06.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1747/16-к

Провадження № 1-кп/175/73/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Новік Л.М.,

суддів: Озерянської Ж.М., Реброва С.О.

при секретарі – Лавриненко І.І.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Данильченка В.В.

захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинувачених: ОСОБА_3,

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське кримінальне провадження, за №12016040440000585 по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Підгородне, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 А, раніше судимого:

- 20.07.2004 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 07.06.2007 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296, ст.70, ст. 71, ч. 4 ст. 81 КК України до 7 років 4 місяців позбавлення волі;

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився у м. Дніпрі, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше судимого:

- 20.04.2012 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 22.12.2015 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

05.03.2016 року у невстановлений час ОСОБА_4 знаходився разом зі своїм знайомим ОСОБА_3 у будинку № 143 – А по вул. Жовтневій в м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Знаходячись за вказаною адресою, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_3 вчинити крадіжку з будинку № 182 по вул. Жовтневій у м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, який належить ОСОБА_5 На пропозицію ОСОБА_4, ОСОБА_3 дав свою згоду, тим самим вступив у попередню змову з ним, спрямовану на вчинення викрадення чужого майна.

Реалізуючи злочинний умисел, у той же день, тобто 05.03.2016 року в період часу з 21.00 години до 22.00 години, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 прибули до будинку № 182 по вул. Жовтневій у м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, та переконавшись, що їх дії залишаються непоміченими для сторонніх осіб, перелізли через огорожу і потрапили на подвір’я вказаного будинку.

Знаходячись на подвір’ї будинку № 182 у м. Підгородне, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 одягли заздалегідь підготовані матерчаті рукавички, після чого ОСОБА_4, за допомогою шевського ножа, який був підшуканий останнім на вказаному подвір’ї, вийняв з вікна першого поверху будинку віконне скло та проник до будинку, де одразу відчинив з середини вхідні двері впустивши до будинку ОСОБА_3

Проникнувши до будинку № 182 по вул. Жовтневій в м Підгородне, в якому у спальній кімнаті на першому поверсі у цей час знаходилися власник будинку ОСОБА_5 разом зі своєю знайомою ОСОБА_6 та малолітньою дитиною ОСОБА_6 – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, про присутність яких ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не були обізнані, останні почали пошук цінних речей для подальшого їх викрадення, при цьому ОСОБА_4 продовжував тримати в руці шевський ніж.

У цей час ОСОБА_5, почувши звуки присутності сторонніх осіб, вийшов із спальні до зали та побачив ОСОБА_4 і ОСОБА_3

ОСОБА_4, усвідомлюючи, що його та ОСОБА_3 протиправні дії перестали носити таємний характер, не зупинив своїх протиправних дій, та продовжив реалізовувати злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, діючи відкрито, напав на потерпілого ОСОБА_5, завдавши останньому удар рукояткою шевського ножа в скронево-тім’яну ділянку голови, від якого останній впав на підлогу, при цьому, відповідно до висновку судово – медичної експертизи, спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, різаної рани у лівій скронево-тім’яно-потиличній області, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день).

Далі, діючи узгоджено між собою, з єдиним умислом направленим на заволодіння чужим майном ОСОБА_4 та ОСОБА_3, руками та ногами притисли потерпілого ОСОБА_5 до підлоги з метою придушення волі останнього до спротиву.

У цей час до кімнати, суміжною зі спальнею та залою увійшла ОСОБА_6, де побачила ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які руками притискали ОСОБА_5 до підлоги, при цьому, вона помітила кровотечу у потерпілого в скронево-тім’яній ділянці. ОСОБА_6 реально сприймаючи загрозу своєму життю та здоров’ю, а також життю своєї малолітньої дитини та ОСОБА_5, вирішила не чинити спротиву ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і виконувати усі їх накази, при цьому на вимогу останніх віддала їм свій мобільний телефон «Самсунг», моделі GT –E1200i, 2013 року випуску, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи вартість якого становить 199, 60 гривень.

Продовжуючи вчиняти кримінальне правопорушення, діючи узгоджено між собою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заволоділи майном потерпілого ОСОБА_5, а саме: перфоратором Vorscla ПМ 3-820, 2007 року випуску, вартістю 556,14 гривень; міні дриллюDMS 135 STERN серійний номер MEGHO 71017 AU -2I0712 AW, 2007 року випуску, вартістю 322,00 гривень; комп’ютерною клавіатурою моделі LOGITECH, s/n 820-000148, 2006 року випуску, вартістю 200 гривень, мишкою комп’ютерною, моделі GEMBIRD, 2006 року випуску, вартістю 50 гривень, монітором LG, моделі LI719SQ, 17 дюймів, 2006 року випуску, вартістю 750 гривень, тюнер моделі GioneS 1016, 2012 року випуску – 350 гривень; монітор LG, моделі М237 WDP –РС, 23 дюйма, 2010 року випуску – 4207, 90 гривень, магнітофоном Sonashis/nCD 463801028, 2004 року випуску, вартістю 225 гривень, відеокамерою, моделі Sony, s/nCCD – TR718E, 2001 року випуску, вартістю 550 гривень, колонкою – посилювачем моделі Sven, 2014 року випуску, вартістю 250 гривень, системним блоком персонального комп’ютера AMDAthlon 64 3200+512 Kb, в який вмонтовано: вінчестер Samsung 250 Gb 7200, 8MCasheNCQ3 SATAII – 300 SpintPoint (120930), материнська плата MSIK8NNeo4 – F (MS-7125-030), nForce4, DDR, PSI-E, SATA, Raid, SB 8 ch, LAN 1 GB, ATX (Socket 939) (117487), відеокартаPCIE 128 MbGigabyteRadeonX1600 ProDDR3 128 bit, 550 MHz, TV – OUTDVI – I (GV – RX16P128P-RH) (121384), блок живлення 400-SNE, 2006 року випуску, вартістю 1600 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 заволоділи майном потерпілого ОСОБА_5, відповідно до висновку судово – товарознавчої експертизи на суму 9061, 04 гривні, з викраденим майном місце кримінального правопорушення покинули.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 і ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_5 заподіяно майнову шкоду на загальну суму 9061, 04 гривень, а потерпілій ОСОБА_6 заподіяно майнову шкоду у розмірі 199, 60 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 пояснив суду, що вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України не визнає, а саме не визнав факт того, що за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 проник у будинок, який належить ОСОБА_5 з метою вчинення розбійного нападу. Визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 186 КК України через замах.

Та пояснив, що 05.03.16 року близько 21.00- 22.00 години він з ОСОБА_4 та з їх спільним знайомим Кендюхом зібралися піти, щось вкрасти, хотіли вкрасти з двору метал. Вони прийшли на вул. Жовтневу, буд. 182 у м. Підгородне, думали, що в тому домі ніхто не проживає, якби вони знали що там хтось є, ніколи б не зайшли, вони хотіли просто викрасти метал. Прийшовши до двору, вони перелізли через паркан, після чого він пішов до сараю та почав шукати речі, які можна викрасти, Кендюх був на подвір’ї. Коли він вийшов із сараю Кендюх йому сказав, що ОСОБА_4 пішов до будинку, після чого він також пішов до будинку. Коли зайшов то побачив, потерпілого на «четвереньках», кров. Після чого вони разом з ОСОБА_4 почали надавали йому допомогу перемотували голову. Кендюх, мабуть, коли почув крик потерпілого втік. ОСОБА_8 не спричиняв ніяких тілесних ушкоджень потерпілому та не погрожував він боявся за своє життя, тому що боявся ОСОБА_4. Підтверджує, що разом з ОСОБА_4 виносили речі з будинку, але те що він виніс залишив на подвір’ї, бо він розумів, що скоро приїде поліція. На слідчому експерименті з його участю говорив не те що було насправді, а те що йому говорили працівники поліції, запевнюючи його, що йому так буде краще на суді.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив суду, що вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України не визнає. Визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 186 КК України.

Та пояснив, що 05.03.16 року близько 21.00- 22.00 години він з ОСОБА_8 вирішили викрасти майно, прийшовши до подвір’я потерпілих вони не знали, що у будинку хтось є, якби він знав в будинок не пішов би. Погоджується, що на слідчому експерименті за участю потерпілої було все вірно, але не погоджується, з тим, що коли він зайшов у будинок на нього вийшов сам потерпілий, бо насправді потерпілі обоє натрапили на нього, а потім потерпіла штовхнула співмешканця ОСОБА_5 на нього, від чого він злякався і наніс йому удар в голову кулаком у якому був ніж, після чого потерпілий навалився на камін і впав на «четвереньки». Коли потерпілий впав, він побачив, що хлинула кров і дуже злякався, потім вони почали з ОСОБА_8 надавати йому допомогу перев’язали йому голову якоюсь тряпкою. Потерпілий говорив, що в них немає грошей вони живуть скромно. Він погоджується, що виносили з будинку складені викрадені речі, але потім залишили їх у дворі, бо злякалися, що зараз буде поліція. Все інше, що відбувалося на слідчому експерименті він підтверджує.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив суду, що він мешкає по вул. Жовтневій, 182 у м. Підгородньому. 05.03.2016 року приблизно о 16.00 годині він ліг спати, але перед цим випив приблизно половину півторилітрової пляшки пива, до моменту події вже тривалий час спав, тому хміль вийшов. Пам’ятає, що він приблизно о 21.00 годині прокинувся він від якогось шуму вискочив з кімнати, після сну не розуміючи з звідки шум, і одразу отримав удар по голові та поранення ножем, втратив свідомість, коли прийшов до тями, то знаходився в напівлежачому стані на полу, а голова під диваном, у нього текла кров. Один стояв позаду нього, витирав кров ганчіркою, просив у дружини медикаменти, інший у цей час пішов до його дружини в кімнату. ОСОБА_8 і ОСОБА_4 намагалися підняти його, але у них не вийшло. Потім один сказав, що забере дриль, він бачив, як обвинувачений брав дриль, яка висіла на стіні. Потерпілий сказав, що у нього нічого немає, але є ноутбук, і потім він пішов шукати ноутбук, але ноутбук обвинувачені так і не знайшли. Також у потерпілого забрали мобільний телефон, мобільний телефон у нього з кармана забрав ОСОБА_8 На якийсь час потерпілий не міг встати на ноги, але коли йому вдалося підвестися, він встав і побіг до сусідів, щоб визвали поліцію і швидку.

Внаслідок нанесених потерпілому тілесних ушкоджень, у нього був струс мозку, у зв’язку з цим у нього є втрата пам’яті.

У потерпілого було вкрадено: мобільні телефони: «Нокіа», «Моторола»; перфоратор темного кольору; гравер сірого кольору; шуроповерт синього кольору; комп’ютер, який був зібраний з окремих частин, комп’ютер був в робочому стані, він складався з монітору, системного блоку, клавіатури, миші; маленька відеокамера, сірого кольору; телевізор з плоским екраном; тюнер; магнітофон; монітор. На всі викрадені речі є документи. Речі, які були викрадені знаходилися у маленькій спальні, кімнаті, у великій кімнаті, в коридорі, біля ванни.

Хто його бив, потерпілий не бачив, тому що період, коли йому наносили тілесні ушкодження, не пам’ятає через провал у пам’яті.

Під час пограбування ОСОБА_8 і ОСОБА_4 спілкувалися, особа, яка знаходилася у спальні іншій особі вказала забрати у нього телефон.

Претензій матеріального характеру не має, стосовно покарання покладається на розсуд суду.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила суду, що вона мешкає спільно з ОСОБА_5 у його будинку, під час спільного проживання у них народилася спільна дитина, якій на час вчинення злочину було 1,5 роки. У будинку є входи, будинок складається з кухні, вітальні, зали, спальні.

Точні дату та час, не пам’ятає, ранньою весною, приблизно о 20.30 годині, ОСОБА_5 спав, вона сиділа з дитиною, дитина засипала, ОСОБА_6 теж збиралася йти спати. У той день в вітальні, в туалеті, в спальні горіло світло. Раптом вона побачила, як колихнулася шторка, вона нікого не побачила, але зрозуміла, що в будинку хтось є, вона закричала, чим розбудила ОСОБА_9, він встав, кинувся у двері, вона чекала в кімнаті. Потім, приблизно через 20 секунд, вона вибігла за потерпілим, побачила, що двоє осіб, притискають ОСОБА_10 до полу, він лежить животом до пола, вони тримали його за плечі, потім вона повернулася до дитини, ОСОБА_4 сказав їй повернутися до кімнати. Потім вона вибігла знову, побачила, на обличчі у співмешканця кров, вона закричала, просила викликали швидку. Тілесне ушкодження у потерпілого було, як розсічення, було багато крові, вона бачила в руках у ОСОБА_4 ніж, цей ніж належить їм, він лежав у маленькому домі, де грабіжники були зразу. Він наказав їй повернутися до кімнати.

Потім до кімнати, де вона була, зайшов чоловік, сказав віддати телефон. ОСОБА_5 сказав чоловікам, що його телефон знаходиться в кармані, хто забрав телефон у ОСОБА_5, їй не відомо. Потім до кімнати забіг чоловік, запитав, де ноутбук, вона сказала, що не знає. Знаходячись у будинку чоловіки постійно щось шукали, ОСОБА_4 сказав їй, що ОСОБА_5 взяв за щось 5000 гривень, і не виконав обіцянку, вони прийшли йому помститися, віддадуть взяте майно, коли ОСОБА_5 віддасть борг, однак під час перебування грабіжників в будинку, вона не чула, щоб чоловіки вимагали у ОСОБА_5 віддати борг, також погрожував вбити дитину, якщо вона повідомить поліцію.

Грабіжники з будинку викрали наступне майно: телевізор, монітор, тюнер, фотоапарат, клавіатуру, мобільні телефони. Коли грабіжники збирали майно, сказали їй дати пакет, погрожували, якщо вона подзвонить в міліцію, її дитина жити не буде, ОСОБА_4 сказав їй замити кров. Обвинувачені особисто до неї ніяких насильницьких дій не проявляли, лише наказували не виходити з кімнати у погрозливій формі, вона дуже боялася за свою дитину.

Претензій матеріального і морального характеру до обвинувачених не має, висловила думку про те, що обвинувачених слід суворо покарати.

Вина обвинувачених у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується дослідженими судом доказами, у тому числі:

- протоколом огляду місця події від 06.03.2016 року, фототаблицею до нього відповідно до якого об’єктом огляду є територія домоволодіння та домоволодіння, яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгородне, вул. Жовтнева, 182. Територія домоволодіння огороджена парканом сірого кольору, вхід на територію здійснюється через металеву калітку.

Під час огляду виявлено та вилучено: зразок речовини бурого кольору з кімнати № 3, виріз з шпалер зі слідами речовини бурого кольору, вилучений з кімнати № 4, сапожний (чобітний) ніж, вилучений з кімнати № 3, білий рушник зі слідами речовини бурого кольору з кімнати № 3, сліди з шибки вікна при вході в домоволодіння (т.1, а.п.10-23);

- протоколом пред’явлення особи для впізнання від 26.03.2016 року та відтвореним у судовому засіданні диском-накопичувачем, відповідно до яких потерпіла ОСОБА_6 вказала на чоловіка під № 3 (ОСОБА_4В.), та пояснила, що дана особа вчинила розбійний напад на неї, а також на її співмешканця ОСОБА_5 (т.1, а.п.97-98, 100);

- протоколом слідчого експерименту від 06.04.2016 року та відтвореним у судовому засіданні диском-накопичувачем, відповідно до яких потерпіла ОСОБА_6, за участю ОСОБА_4 у присутності двох понятих, знаходячись на місці вчинення кримінального правопорушення, а саме в будинку № 182 по вул. Жовтневій у м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, розказала та показала про обставини вчинення щодо неї та ОСОБА_5 розбійного нападу (т.1, а.п.101-102, 104);

- протоколом слідчого експерименту від 07.04.2016 року та відтвореним у судовому засіданні диском-накопичувачем, відповідно до якого ОСОБА_4, за участю захисника, понятих, експерта, статиста, знаходячись у відділі СМЕ, за адресою: м. Дніпропетровськ, пл. Жовтнева, 14, розказав та показав про обставини вчинення ним та ОСОБА_3 нападу на потерпілих з метою викрадення належного їм майна, що мало місце в будинку № 182 по вул. Жовтневій у м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області (т.1, а.п.187 -188, 190);

- протоколом слідчого експерименту від 08.04.2016 року та відтвореним у судовому засіданні диском-накопичувачем, відповідно до яких ОСОБА_3, за участю захисника, понятих, потерпілої, знаходячись на місці вчинення кримінального правопорушення, а саме в будинку № 182 по вул. Жовтневій у м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, розказав та показав про обставини вчинення ним та ОСОБА_4 нападу на потерпілих з метою викрадення належного їм майна, що мало місце в будинку № 182 по вул. Жовтневій у м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області (т.1, а.п.197-198, 200);

- висновком експерта № 112к від 11.03.2016 року, відповідно до якого кров підозрюваного ОСОБА_3 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти –А і анти – В за ізосерологічною системою АВ0 (т.1, а.п.109);

- висновком експерта № 111к від 11.03.2016 року, відповідно до якого кров підозрюваного ОСОБА_4 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти –А за ізосерологічною системою АВ0 (т.1, а.п.114);

- висновком експерта № 114к від 14.03.2016 року, відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_5 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 (т.1, а.п.119);

- висновком експерта № 10/4.1-264 від 28.03.2016 року, відповідно до якого на липкій стрічці вилученій під час огляду місця події 06.03.2016 року, за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгородне, вул. Жовтнева, буд. 182, зафіксовано слід, який придатний тільки для встановлення групової належності слідоутворюючого об’єкту.

Слід на липкій стрічці, вилучений, в ході огляду місця події 06.03.2016 року за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгородне, вул. Жовтнева, буд. 182, міг бути залишений, як рукавичками, вилученими 06.03.2016 року у ОСОБА_3, так і іншими виробами, які мають схожу структуру (т.1, а.п.126-129);

- висновком експерта № 597 від 15.04.2016 року, відповідно до якого на доставлених для дослідженнях брюках, вилучених у ОСОБА_3 знайдена кров людини, на парі туфель ОСОБА_3 наявність крові не встановлена. При серологічному дослідженні даних слідів виявлений антиген В, що не виключає можливості походження даних слідів від особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти А (т.1, а.п.156-158);

- висновком експерта № 596 від 15.04.2016 року, відповідно до якого на доставлених для дослідження куртці та джинсових брюках, вилучених у ОСОБА_4 знайдена кров людини. При серологічному дослідженні даних слідів виявлений антиген В, що не виключає можливості походження слідів крові на куртці та брюках ОСОБА_4 від особи з групою крові В з ізогемаглютиніном анти – А, у тому числі від потерпілого ОСОБА_5 або підозрюваного ОСОБА_4, основним групоспецифічним антигеном крові яких є виявлений антиген В (т.1, а.п.163-166);

- висновком експерта № 595 від 04.04.2016 року, відповідно до якого на доставлених для дослідження змиві з підлоги, фрагменті шпалер, рушнику, знайдена кров людини.

При серологічному дослідженні слідів крові в змиві з підлоги (об’єкт 1), на рушнику (об’єкти 3-8), виявлені антигени – Ві Н, а в об’єктах 1,5 виявлений ізогемаглютинін анти – ОСОБА_11 результат дослідження не виключає можливості найбільш вірогідного походження даних слідів від однієї особи з групою крові В з ізогемаглютиніном анти – А, супутнім антигеном Н, у тому числі, як від потерпілого ОСОБА_5, так і від підозрюваного ОСОБА_4, крові яких властиві обидва виявлені антигени. Однак, в даних слідах не виключена можливість змішення крові осіб з виявленими антигенами, і в цьому випадку, присутність в даних слідах крові ОСОБА_3 груповій характеристиці крові якого властивий антиген Н, можлива тільки в якості домішка.

У слідах на фрагменті шпалер (об’єкт 2) при серологічному дослідженні виявлений антиген ОСОБА_12 результат дослідження, у цьому випадку, не виключає можливості походження слідів крові на фрагменті шпалер від особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти – А, з вмістом супутнього антигену Н, або без нього, у тому числі від ОСОБА_5, ОСОБА_4, основним групоспецифічним антигеном крові яких є антинген В. Походження даних слідів за рахунок крові ОСОБА_3, якому властивий антиген Н, виключено (т.1, а.п.171-174);

-висновком експерта № 1275е від 30.03.2016 року, відповідно до якого за даними медичної документації та при огляді ОСОБА_5 у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, різаної рани у лівій скронево-тім’яно-потиличній області.

Виявлені у нього тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричиняють короткочасний розлад здоров’я, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день). На підставі п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6.

За даними медичної документації у ОСОБА_5 був клінічно встановлений діагноз: «закрита травма грудної клітини, забій грудної клітини», однак даний діагноз носить суб’єктивний характер (скарги на біль), об’єктивно (наявністю тілесних ушкоджень: синців, саден, крововиливів, ран, переломів в даній області) не підтверджено, тому судово-медичній оцінці по ступеню тяжкості, не підлягає. На підставі п. 4.6. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень, ступінь ознак їх загоєння та дані медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до надходження на стаціонарне лікування до 6 МКЛ, тобто і в термін, на який вказує обстежений та слідчий у постанові.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони спричинені від механічної дії твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, який (які) володів (володіли) рублячо – ріжучими властивостями, що діяв (діяли) в область голови ліворуч.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони є не характерними для спричинення при падінні з висоти власного зросту та ударом об тупу тверду поверхню (т.1, а.п.184-186);

- висновком експерта № 1377е від 08.04.2016 року, відповідно до якого за даними медичної документації та при огляді ОСОБА_5 у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, різаної рани у лівій скронево-тім’яно-потиличній області.

Локалізація та характер виявлених у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень не суперечить механізму їх спричинення, на який вказує підозрюваний ОСОБА_13, в ході проведення слідчого експерименту, тобто при ударі предметом, який володіє рублячо-ріжучими властивостями (сапожним ножем) в область голови ліворуч (т.1, а.п.195-196);

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 734 від 13.04.2016 року, ринкова вартість речей станом на 05.03.2016 року, складає: мобільний телефон «Самсунг», моделі GT –E1200i, 2013 року випуску - 199, 60 гривень; перфоратор Vorscla ПМ 3-820, 2007 року випуску - 556,14 гривень; міні дриль DMS 135 STERN серійний номер MEGHO 71017 AU -2I0712 AW, 2007 року випуску – 322,00 гривень; тюнер моделі GioneS 1016, 2012 року випуску – 350 гривень; монітор LG, моделі М237 WDP –РС, 23 дюйма, 2010 року випуску – 4207, 90 гривень; комп’ютерна клавіатура моделі LOGITECH, s/n 820-000148, 2006 року випуску -200 гривень; мишка комп’ютерна моделі GEMBIRD, 2006 року випуску -50 гривень; монітор LG моделі LI719SQ, 17 дюймів, 2006 року випуску -750 гривень; магнітофон моделі Sonashis/nCD 463801028, 2004 року випуску -225 гривень; відеокамера моделі Sony, s/nCCD – TR718E, 2001 року випуску -550 гривень; колонка – посилювач моделі Sven, 2014 року випуску -250 гривень; системний блок персонального комп’ютера AMDAthlon 64 3200+512 Kb, в який вмонтовано: вінчестер Samsung 250 Gb 7200, 8MCasheNCQ3 SATAII – 300 SpintPoint (120930), материнська плата MSIK8NNeo4 – F (MS-7125-030), nForce4, DDR, PSI-E, SATA, Raid, SB 8 ch, LAN 1 GB, ATX (Socket 939) (117487), відеокартаPCIE 128 MbGigabyteRadeonX1600 ProDDR3 128 bit, 550 MHz, TV – OUTDVI – I (GV – RX16P128P-RH) (121384), блок живлення 400-SNE, 2006 року випуску -1600 гривень

(т.1, а.п.203-210);

- речовими доказами: паперовий конверт, в якому знаходиться слід рукавички на 1 липкій стрічці, рушник білого кольору зі слідами речовини бурого кольору, сапожний ніж, зразок речовини бурого кольору на марлевому тампоні, мотузка жовтого кольору, які передані на зберігання до камери схову Дніпропетровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (т.1,а.п.24,26, квитанція № 00000235, 00000229, т.1, а.п.25,27); мобільний телефон «Самсунг», моделі GT –E1200i, 2013 року випуску, який передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6А.(т.1, а.п.41); одна пара рукавичок, біло - синього кольору, вилучених у ОСОБА_3, зразок речовини – бурого кольору на вирізці шпалер, туфлі шкіряні чорного кольору 42 розміру, брюки сірого кольору з порваною правою штаниною, шкіряний ремінь чорного кольору, вилучені у ОСОБА_3, які передані на зберігання до камери схову Дніпропетровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (т.1, а.п.53, квитанція № 00000236, а.п.54); ДВД диск, який долучено до матеріалів кримінального провадження (т.1, а.п.99-100); ДВД диск, який долучено до матеріалів кримінального провадження (т.1, а.п.103-104); ДВД диск, який долучено до матеріалів кримінального провадження, на якому знаходиться відеофайл з записом слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 (т.1, а.п.189); ДВД диск, який долучено до матеріалів кримінального провадження, на якому знаходиться відеофайл з записом слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 (т.1, а.п.199); куртка з тканини зеленого кольору зі слідами речовини бурого кольору, джинси темно-сірого кольору, шкіряний ремінь, вилучені у ОСОБА_4, які передані на зберігання до камери схову Дніпропетровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (т.1, а.п.81 квитанція № 00000234); зразок крові ОСОБА_3, зразок крові ОСОБА_4, зразок крові ОСОБА_5, які передані на зберігання до камери схову Дніпропетровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (т.1, а.п.120, квитанція № 00000233); перфоратор Vorscla ПМ 3-820, міні дриль DMS 135 STERN, монітор LG, моделі LI719SQ, 17 дюймів, монітор LG, тюнер, комп’ютерна клавіатура моделі LOGITECH, s/n 820-000148, мишка комп’ютерна, моделі GEMBIRD, магнітофон Sonashi, відеокамера моделі Sony, s/nCCD – TR718E, колонка – посилювач моделі Sven, системний блок персонального комп’ютера AMDAthlon 64 3200+512 Kb, в якй вмонтовано: вінчестер Samsung 250 Gb 7200, 8MCasheNCQ3 SATAII – 300 SpintPoint (120930), материнська плата MSIK8NNeo4 – F (MS-7125-030), nForce4, DDR, PSI-E, SATA, Raid, SB 8 ch, LAN 1 GB, ATX (Socket 939) (117487), відеокартаPCIE 128 MbGigabyteRadeonX1600 ProDDR3 128 bit, 550 MHz, TV – OUTDVI – I (GV – RX16P128P-RH) (121384), блок живлення 400-SNE., які передані ОСОБА_5 на відповідальне зберігання (т.1, а.п.150); ДВД диск (т.1, а.п.189-190).

Оцінюючи в сукупності зібрані та досліджені докази, суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_8, який вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України не визнав, а саме, те що за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 проник у будинок, який належить ОСОБА_5 з метою вчинення розбійного нападу. Також суд критично ставиться до показів обвинуваченого ОСОБА_4, який вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 187 КК України не визнав, а саме те, що між ним і ОСОБА_8 попередньої домовленості на вчинення розбійного нападу не було.

Згідно до роз’яснень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» розбій, як злочин проти власності, а значить злочин, вчинений з корисливим умислом, - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Під нападом за статтею 187 КК України слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психологічного насильства, зазначеного в частині першій цієї статті. Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.

Небезпечне для життя чи здоров'я насильство - це не тільки умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також і інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх вчинення, що дійсно мало місце за обставин, вказаних потерпілою ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_5 в судовому засіданні, які були попереджені про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, та пояснили, що ОСОБА_5 повалили на підлогу, потерпілий лежав животом до низу, його тримали, притискаючи за плечі обидва нападники (ОСОБА_8 і ОСОБА_4В.). Потерпіла бачила в руках у ОСОБА_4 ніж, який належить їм. У ОСОБА_5 було тілесне ушкодження у вигляді розсічення, було багато крові. Крім того, ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що наніс удар ОСОБА_5 в голову кулаком в якому був ніж.

Таким чином, аналізуючи в сукупності покази обвинувачених, потерпілих суд робить висновок, що ОСОБА_8 був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_4 на вчинення розбійного нападу, з застосуванням насилля, що є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого в момент заподіяння. При цьому суд вважає спростованими покази обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_4 про те, що під час нанесення тілесного ушкодження потерпілому з застосуванням сапожного ножа, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_4 не знаходився, так як відповідно до послідовних та логічних показів потерпілої ОСОБА_6 між тим моментом, як ОСОБА_5 вибіг в кімнату та лежав на підлозі, коли його притискали двоє чоловіків до підлоги і моментом, коли вона побачила у потерпілого тілесне ушкодження у вигляді розсічення, пройшло небагато часу, який за показами потерпілої обчислюється проміжком до 20 секунд, при цьому, у цей проміжок часу обвинувачених вона бачила разом. Такі покази потерпілої підтверджуються з показами даними ОСОБА_8 в ході проведення за його участю слідчого експерименту, у присутності захисника і понятих, під час якого ОСОБА_8 вказав на те, що, коли потерпілий вибіг з кімнати, співучасник вчинення кримінального правопорушення наніс потерпілому удар невідомим предметом, внаслідок якого у потерпілого йшла кров з голови.

Відповідно до показів потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_5 під час вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_8 та ОСОБА_13 діяли узгоджено, а саме, вони постійно розмовляли про те, в яких кімнатах, яке майно є, домовлялися про те, хто, що буде від’єднувати чи шукати.

Крім того, в судовому засіданні обвинувачені пояснили суду, що перед тим, як проникнути в будинок вони не хотіли завдавати нікому тілесних ушкоджень, та якби знали, що у будинку будуть мешканці вони б не заходили. До таких показів обвинувачених суд ставиться критично, адже відповідно до показів ОСОБА_8, показів ОСОБА_4, вони побачивши наявність в домі людей, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6, знаючи, що в будинку є дитина, не відмовилися від вчинення кримінального правопорушення, будинку не покинули, а продовжили разом реалізовувати злочинний умисел на вчинення розбійного нападу на потерпілих.

Отже, доводи ОСОБА_8 та ОСОБА_4 про свою невинуватість у вчиненні інкримінованого злочину, що виразився у розбої, тобто нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя і здоров’я, особи, яка зазнала нападу, а також погрозою застосування такого насильства, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, колегія суддів розцінює як спосіб захисту від обвинувачення з метою уникнення відповідальності за його вчинення, оскільки ці доводи спростовуються сукупністю зазначених доказів.

З огляду на обставини справи, колегія суддів вважає необґрунтованими твердження захисника ОСОБА_2 про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_8 з ч.3 ст.187 КК України на ч.2 ст. 15, ч.3 ст.186 КК України, а також твердження захисника ОСОБА_1 про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_4 з ч.3 ст. 187 КК України на ч.3 ст.186 КК України, які спростовуються вище наведеними доказами в їх сукупності. Позиція сторони захисту щодо не правильності кваліфікації дій обвинувачених є лише обраною тактикою захисту для уникнення відповідальності за скоєння злочину, за який передбачено більш тяжке покарання.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає доведеним вчинення обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_4 розбійного нападу, та наявність в діях обвинувачених кваліфікуючих ознак: вчинення нападу поєднаного із насильством, небезпечним для життя і здоров’я особи, з погрозою застосування насильства, за попередньою змовою групою осіб, проникнення у житло.

Аналізуючи покази потерпілої ОСОБА_6, суд приходить до висновку, що вони є логічними послідовними, достовірними, такими, що є узгодженими з письмовими доказами, протоколом впізнання, протоколом слідчого експерименту, проведеного за участю потерпілої ОСОБА_6

Покази потерпілих, досліджені судом у судовому, засіданні матеріали кримінального провадження, у своїй сукупності, повному обсязі підтверджують вину обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Оцінивши у сукупності досліджені у судовому засіданні докази, які є достовірними, допустимими й достатніми, колегія суддів дійшла висновку про те, що за вказаних у обвинувальному акті обставин було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачуються ОСОБА_8 та ОСОБА_4, і це кримінальне правопорушення вчинене саме ними, й колегія суддів їх умисні дії кваліфікує за ч.3 ст.187 КК України як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров’я, особи, яка зазнала нападу, а також погрозою застосування такого насильства, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про повну доведеність вини обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного злочину та необхідність призначення їм покарання, передбаченого законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, колегія суддів згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії особливо тяжкого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого, який раніше судимий, на обліках у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно (т.2, а.п.19-30, 31-32,36, 37).

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 46, ОСОБА_3 хронічним психічним захворюванням, слабоумством, тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності або іншим хворобливим станом психіки в період інкримінованого діяння не страждав і на даний час не страждає. Виявляв раніше і виявляє зараз легку розумову відсталість. Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю.

У період часу, який відноситься до інкримінованого діяння піддослідний будь – яких тимчасових хворобливих розладів душевної діяльності не виявляв.

За своїм психічним станом в той період часу він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними.

За своїм психічним станом на даний час піддослідний так же може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними.

Застосування примусових заходів примусового характеру не потребує (т.1, а.п.191-194);

Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, колегія суддів не вбачає.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, колегія суддів відносить рецидив.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, з урахуванням думки потерпілих про необхідність призначення обвинуваченим суворого покарання, необхідним та достатнім є призначення покарання в межах санкції ч.3 ст.187 КК України у виді позбавлення волі, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 і попередження нових злочинів.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, судова колегія згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії особливо тяжкого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого, який раніше судимий (т.2, а.п.39-46,47).

Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, колегія суддів не вбачає.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, суд відносить рецидив.

Колегія суддів приходить до висновку, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, з урахуванням думки потерпілих про необхідність призначення обвинуваченим суворого покарання, необхідним та достатнім є призначення покарання в межах санкції ч.3 ст.187 КК України, за правилами ст.71 КК України, шляхом часткового складання у виді позбавлення волі, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 і попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про зарахування у строк покарання обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_4 час їх перебування під вартою під час попереднього ув’язнення, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно ч.5 ст. 72 КК України, діючої в редакції Закону України №838- VIII від 26 листопада 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 травня 2017 року № 2046-VIII, який набрав чинності з 21 червня 2017 року, у вказану вище частину статті внесені зміни і дана частина викладена в новій редакції, яка вже передбачає зарахування судом попереднього ув'язнення у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

Оцінивши всі докази в їх сукупності, беручи до уваги, що за вимогами ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що у тому числі, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі, а тому, колегія суддів вважає необхідним застосувати до ОСОБА_3, ОСОБА_4 положення ч. 5 ст.72 КК України в редакції Закону України №838- VIII від 26 листопада 2015 року та зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув’язнення з 06 березня 2016 року по 20 червня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а період попереднього ув'язнення, який тривав, починаючи з 21 червня 2017 року, - за правилами ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України № 2046-VIII (відповідно до принципу прямої дії закону), з розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинувачених солідарно підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертиз № 10/4.1-264 від 28.03.2016 року, судово-товарознавчої експертизи № 737 від 13.04.2016 року, які складають 880,40 грн. + 315,00 грн., що підтверджується довідками експертної установи МВС України (а.к.п.125, 203).

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по кримінальному провадженню № 12016040440000585 не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 370, 374, 376 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що є власністю обвинуваченого.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту затримання – 06 березня 2016 року.

Зарахувати ОСОБА_3, в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 06 березня 2016 року по 20 червня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання».

Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити незмінним - тримання під вартою.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що є власністю обвинуваченого.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань призначених за вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22.12.2015 року та покаранням за даним вироком остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що є власністю обвинуваченого.

Строк відбування покарання відраховувати з моменту затримання - 06 березня 2016 року.

Зарахувати ОСОБА_4, в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 06 березня 2016 року по 20 червня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання».

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити незмінним - тримання під вартою.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 витрати за проведені у кримінальному провадженні судові експертизи, які складають 1195 (одна тисяча сто дев’яносто п’ять) гривень 40 (сорок) копійок, по 597 (п’ятсот дев’яносто сім) гривень 70 (сімдесят) копійок з кожного, а саме:

- 880 (вісімсот вісімдесят) гривень 40 (сорок) копійок за проведення судової трасологічної експертизи № 10/4.1-264 від 28.03.2016 року на користь держави (одержувач платежу – ГУДКСУ у Дніпропетровської області; код банку отримувача – 805012, отримувач УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська код отримувача 37989274, рахунок отримувача 31118115700004);

- 315 (триста п’ятнадцять) гривень за проведення судово-товарознавчої експертизи № 737 від 13.04.2016 року на користь держави.

Речові докази:

паперовий конверт, в якому знаходиться слід рукавички на 1 липкій стрічці, рушник білого кольору зі слідами речовини бурого кольору, сапожний ніж, зразок речовини бурого кольору на марлевому тампоні, мотузка жовтого кольору, які передані на зберігання до камери схову Дніпропетровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, - знищити (т.1,а.п.24,26, квитанція № 00000235, 00000229, т.1, а.п.25,27);

мобільний телефон «Самсунг», моделі GT –E1200i, 2013 року випуску, який передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6, – залишити власнику ОСОБА_6 (т.1, а.п.41);

одну пару рукавичок, біло-синього кольору, вилучених у ОСОБА_3, туфлі шкіряні чорного кольору 42 розміру, брюки сірого кольору з порваною правою штаниною, шкіряний ремінь чорного кольору, вилучені у ОСОБА_3, які передані на зберігання до камери схову Дніпропетровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, - повернути ОСОБА_3 (т.1, а.п.53, квитанція № 00000236, а.п.54);

зразок речовини – бурого кольору на вирізці шпалер, який передано на зберігання до камери схову Дніпропетровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, - знищити (т.1, а.п.53, квитанція № 00000236, а.п.54);

ДВД диски, які долучено до матеріалів кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження (т.1, а.п.99-100, т.1, а.п.103-104, т.1, а.п.189, 190 т.1, а.п.199);

куртку з тканини зеленого кольору зі слідами речовини бурого кольору, джинси темно-сірого кольору, шкіряний ремінь, вилучені у ОСОБА_4, які передані на зберігання до камери схову Дніпропетровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, - повернути ОСОБА_4 (т.1, а.п.81 квитанція № 00000234);

зразок крові ОСОБА_3, зразок крові ОСОБА_4, зразок крові ОСОБА_5, які передані на зберігання до камери схову Дніпропетровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, - знищити (т.1, а.п.120, квитанція № 00000233);

перфоратор Vorscla ПМ 3-820, міні дриль DMS 135 STERN, монітор LG, моделі LI719SQ, 17 дюймів, монітор LG, тюнер, комп’ютерна клавіатура моделі LOGITECH, s/n 820-000148, мишка комп’ютерна, моделі GEMBIRD, магнітофон Sonashi, відеокамера моделі Sony, s/nCCD – TR718E, колонка – посилювач моделі Sven, системний блок персонального комп’ютера AMDAthlon 64 3200+512 Kb, в який вмонтовано: вінчестер Samsung 250 Gb 7200, 8MCasheNCQ3 SATAII – 300 SpintPoint (120930), материнська плата MSIK8NNeo4 – F (MS-7125-030), nForce4, DDR, PSI-E, SATA, Raid, SB 8 ch, LAN 1 GB, ATX (Socket 939) (117487), відеокартаPCIE 128 MbGigabyteRadeonX1600 ProDDR3 128 bit, 550 MHz, TV – OUTDVI – I (GV – RX16P128P-RH) (121384), блок живлення 400-SNE., які передані ОСОБА_5 на відповідальне зберігання, – залишити ОСОБА_5 (т.1, а.п.150).

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня проголошення, а обвинуваченими, у той же строк з дня отримання копії вироку.

Головуючий суддя Л.М. Новік

Суддя Ж.М. Озерянська

Суддя С.О. Ребров