Ухвала суду № 74514580, 31.05.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/17212/17 Провадження № 22-ц/773/631/18 Головуючий у 1 інстанції: Плахтій І.Б. Категорія: 21 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Киці С.І.,

суддів - Грушицького А.І., Данилюк В.А.,

секретар судового засідання Савчук О.В.,

за участю: представника відповідача ОСОБА_1,

представників особи, яка не брала участі у справі ПрАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій» ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Луцької міської ради, Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5, приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Кухлевська Мирослава Валеріївна, про визнання недійсним договору дарування, скасування запису про реєстрацію об"єкта нерухомого майна та відновлення попереднього стану земельної ділянки за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі Приватного акціонерного товариства "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 березня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

08 листопада 2018 року позивачі - виконавчий комітет Луцької міської ради, Департамент муніципальної варти Луцької міської ради звернулись з позовом до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Кухлевська М.В., про визнання недійсним договору дарування, скасування запису про реєстрацію об'єкта нерухомого майна, відновлення попереднього стану земельної ділянки. Позов мотивують тим, що 19.09.2014р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 був укладений договір дарування книжкового кіоску № 15, що знаходиться на території автостанції № 1 по вул. Конякіна, 39 в м. Луцьку. 17 жовтня 2016 року виконавчим комітетом було прийнято рішення № 620-4 «Про демонтаж тимчасової споруди на вул. Конякіна, 39». Постановою Луцького міськрайонного суду від 07.12.2016р., залишеною без змін Львівським апеляційним адміністративним судом 30.01.2017р., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Луцької міської ради, департаменту муніципальної поліції Луцької міської ради про визнання протиправним рішення та дій скасовано дане рішення виконкому та визнано протиправними дії департаменту муніципальної поліції Луцької міської ради щодо демонтажу тимчасової споруди (кіоску), що знаходиться за адресою м. Луцьк вул. Конякіна, 39. ОСОБА_4 не було дотримано існуючого порядку розміщення та функціонування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності. Вона не зверталась до Луцької міської ради з наданням їй дозволу на розміщення кіоску. Відповідно до книги записів державної реєстрації договорів оренди внесених 10.02.2005р. земельна ділянка площею 2,6225 кв.м. перебувала в оренді ВАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій 10799» для обслуговування автостанції на підставі договору оренди терміном на 10 років. Строк договору оренди не був продовжений. Жодних договорів про оренду, тимчасове користування земельною ділянкою між Луцькою міською радою та відповідачкою укладено не було. Приватним нотаріусом та відповідачкою порушено законодавство щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці, право користування якою Луцькою міською радою визначено не було. При посвідченні договору дарування не досліджено чи надано Луцькою міською радою право на розміщення на земельній ділянці, що належить громаді, вищезгаданого нерухомого майна, що призвело до порушення прав громади в користуванні земельною ділянкою. Приватний нотаріус не мала права реєструвати право власності на нерухоме майно, яке розміщене на земельній ділянці без дозволу Луцької міської ради, а тому оскільки даний правочин суперечить інтересам держави і суспільства в особі територіальної громади м. Луцька вважає, що оспорюваний правочин підпадає під дію ст.ст. 203, 205, 215 ЦК України і може бути визнаний судом недійсним. Скасування запису у відповідному реєстрі є необхідною умовою виконання законного та обгрунтованого рішення суду для захисту прав та інтересів громади. Кіоск може бути переміщений із земельної ділянки без зміни його цільового призначення і слід застосувати наслідки недійсності правочину - шляхом перенесення кіоску та знесення фундаменту.

Просив визнати недійсним договір дарування укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Кухлевською М.В. за реєстровим № 1333 від 19.09.2014 року. Скасувати запис про реєстрацію об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на книжковий кіоск № 15 заг. Пл.. 11, 2 кв.м., що розташований за адресою: вул. Конякіна, 39, м. Луцьк. Застосувати наслідки недійсності правочину шляхом зобов'язання ОСОБА_4 перенесення книжкового кіоску № 15 заг.пл.11, 2 кв. м. та знесення фундаменту на земельній ділянці, що належить територіальній громаді м. Луцька за адресою: м. Луцьк, вул. Конякіна, 39.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 16 березня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Особою, яка не брала участі у справі - приватним акціонерним товариством «Волинське обласне підприємство автобусних станцій» подано апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. В апеляційній скарзі вказує, що правових підстав для укладення спірного договору дарування на момент його підписання не було. Між сторонами існують виключно господарські відносини і спір між зазначеними особами та з приводу вказаного предмету відноситься до компетенції господарського суду. Просить скасувати рішення суду, а провадження у справі закрити.

Позивачі подали відзив на апеляційну скаргу. Заперечення щодо вимоги апеляційної скарги обгрунтовують тим, що Луцький міськрайонний суд вправі був розглядати дану справу. Судове рішення не впливає на права та обов"язки ПрАТ "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" і воно не мало брати участь у справі. Оспорюваний договір дарування не породжує, не припиняє та не змінює прав і обов"язків для нього, не зачіпає його інтересів. Договором оренди земельної ділянки, який діяв на той час, укладеним між Луцькою міською радою та ВАТ "Волинське обласне підприємство автобусних станцій", не передбачено можливості надання земельних ділянок в суборенду без погодження з Луцькою міською радою. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Апеляційне провадження у даній справі за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, підлягає закриттю з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Пунктом 3 частини 1 статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

З матеріалів справи встановлено, що 19 вересня 2014 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 був укладений договір дарування книжкового кіоску, за умовами якого ОСОБА_5 (Дарувальник) передав майно у власність ОСОБА_4.(Обдаровуваній) майно, що складається з: книжкового кіоску за номером 15, що знаходиться на території автостанції № 1 по вул. Конякіна, 39 в м. Луцьку, Волинської області, загальною площею 11,2кв.м.

Згідно витягу з Державного реєстру речових правна нерухоме майно про реєстрацію права власності право власності на книжковий кіоск №15, загальною площею 11,2 кв.м. за адресою м. Луцьк вул. Конякіна, 39 зареєстровано за ОСОБА_4

Приватне акціонерне товариство «Волинське обласне підприємство автобусних станцій» не було стороною оспорюваного договору; майно, яке було предметом договору, не належить йому на праві власності і не перебуває у його користуванні.

Апеляційним судом при розгляді справи встановлено, що рішенням суду першої інстанції у даній справі, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача, не вирішувалось питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ПАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій». Судовим рішенням не встановлювались факти, які б стосувались ПАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій» і у мотивувальній частині не наведено обставин, які є преюдиціальними для вирішення іншої можливої справи, де б приймав участь апелянт. У апеляційній скарзі не зазначено обставин, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів ПАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій».

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 зазначив, що книжковий кіоск розміщений на земельній ділянці, яка перебуває у постійному користуванні ПАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій» і в реєстрі зареєстровано право постійного користування на земельну ділянку. Проте це не може бути взято до уваги, так як не вказано, де саме знаходиться земельна ділянка, її площа і те, що саме на ній розміщено спірний кіоск. Ним не вказано і не надано жодного доказу, який би підтверджував дану обставину ні в апеляційній скарзі, ні в судовому засіданні апеляційного суду.

Також особа, яка не брала участі у справі ПАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій» не зазначає в якості кого слід було його залучити до участі у справі.

Так, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

ПАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій» не позбавлене можливості звернутись до суду з самостійним позовом за захистом своїх прав чи інтересів, які, на його думку, порушуються сторонами даної справи.

Цивільне процесуальне законодавство визначає, що відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.

Будь-яких позовних вимог до ПАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій» не пред'являлось.

Не встановлено підстав і для залучення ПАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій» як третю особу.

Судом першої інстанції розглянуто справу в порядку цивільного судочинства, так як відповідачем є фізична особа і ставилось питання про визнання недійсним договору дарування, укладеного між фізичними особами.

Оскільки після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій» з підстав вирішення судом питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ПАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій» не вирішувалось, то апеляційний суд закриває апеляційне провадження.

Керуючись ст. ст. 258, 260, 261, 352, 362 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі Приватного акціонерного товариства "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 березня 2018 року в даній справі закрити.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий

Судді: