Рішення № 74509895, 06.06.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

06 червня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1152/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Борзаниці С.В.,

при секретарі судового засідання: Лященку А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду Луганської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1В.) до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради (далі – відповідач, УПСЗН), в якій після уточнення позовних вимог просить зобов’язати УПСЗН призначити та виплатити щомісячну адресну допомогу як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 20 березня 2018 року.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, що перемістилася з м. Луганськ до м. Лисичанськ Луганської області внаслідок проведення на даній території антитерористичної операції.

З 18 грудня 2014 року по 17 лютого 2015 року позивачу виплачувалась щомісячна адреса допомога в розмірі 442 грн. та з 18 лютого 2015 року по 17 квітня 2015 року в розмірі 221,00 грн. Через те, що позивач не працевлаштувався, виплату щомісячної адресної допомоги було припинено з 18.04.2015 року.

01 вересня 2017 року позивач працевлаштувався в Дочірнє підприємство «НАБАТ», де і працює по теперішній час.

14 березня 2018 року позивач звернувся до УПСЗН за призначенням щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, як особі, яка працевлаштована і працює, додавши довідку про працевлаштування з 01.09.2017. Зазначена заява та необхідні документи були прийняті працівниками УПСЗН без будь-яких заперечень.

28 березня 2018 року звертався на Урядову гарячу лінію та отримав відповідь з УПСЗН від 04.04.2018 за № 16/-03/51.

Відповідно до п.8 Постанови КМУ від 01.10.2014 № 505 протягом 10 днів після подання заяви та необхідних документів зобов’язані були призначити та почати виплачувати грошову допомогу або відмовити у її призначенні, про що надати відповідне повідомлення.

Повідомленням про відмову в наданні адресної допомоги від 19.03.2018 № 669 відповідач повідомив, що позивачу виплати не були призначені по причині того, що він був непрацевлаштований та не працював, виплата допомоги призначена в 2014 році була припинена внаслідок відсутності місця роботи, на наступні періоди допомога позивачу призначена не буде. Про порушення свого права дізнався 20 березня 2018 року.

Із зазначеною відмовою позивач не згоден, оскільки вважає, що дії відповідача суперечать нормам діючого законодавства та фактичним обставинам справи. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, просив у задоволені позову відмовити з таких підстав (арк. спр. 41-42).

Відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 № 509, був взятий на облік ОСОБА_1, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1, довідка від 18.12.2014 № 924003319.

На підставі наданої заяви ОСОБА_1 призначалась грошова допомога -відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 р. № 505 (далі-Порядок) у періоди:

- з 18.12.2014 по 17.02.2015 у сумі 442,00 грн. як працездатній особі;

- з 18.02.2015 по 17.04.2015 у сумі 221,00 грн. як працездатній не працевлаштованій особі.

Згідно з п. 7 Порядку якщо у складі сім’ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами І групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами І чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім’ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

З 18.04.2015 ОСОБА_1 нарахування зазначеної допомоги припинено на підставі пункту 7 Порядку як такому, який не працевлаштувався.

14.03.2018 Позивач звернувся із заявою до УПСЗН про призначення щомісячної адресної допомоги переміщеним особам відповідно до Порядку та надав довідку дочірнього підприємства «НАБАТ» від 08.02.2018 № 21/НС про те, що він дійсно працює на вище названому підприємстві на посаді інженера електромонтажного відділу з 01.09.2017 року.

Відповідно до пункту 3 Порядку (в редакції Постанови КМУ № 689 від 13.09.2017) особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п. 7 Порядку, грошова допомога не призначається.

ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні допомоги рішенням від 19.03.2018 № 669.

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду на 06.06.2018. Справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження (арк. спр. 1-2).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 06.03.2018 № 3319, виданої УПСЗН, фактичним місцем проживання/перебування позивача є – 93120, АДРЕСА_1 (арк. спр. 9).

14 березня 2018 року позивач звернувся до УПСЗН із заявою, зареєстрованою за № 453 а, про призначення щомісячної адресної допомоги, передбаченої Постановою № 505 (арк. спр. 30).

Рішенням УПСЗН від 19.03.2018 № 669 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні соціальної допомоги, щомісячної адресної допомоги ВПО для покриття витрат на проживання, в т.ч. на оплату ЖКП згідно з пунктом 3 Постанови № 505 (арк. спр. 50).

Листом від 19.03.2018 за № 669 відповідач повідомив ОСОБА_1, що йому відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги відповідно до пункту 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (арк. спр. 10).

Згідно відповіді УПСЗН від 04.04.2018 за № 161-03/51 вбачається, що згідно матеріалів особової справи позивачу було призначено допомогу з 18.12.2014 по 17.02.2015 в розмірі 442,00 грн, з 18.02.2015 по 17.04.2015 в розмірі 221,00 грн як працездатній особі, яка не працює. З 18.04.2015 нарахування за нарахування зазначеної припинено відповідно до п. 7 Порядку як працездатній особі, яка не працевлаштувалася протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги. Згідно п. 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 якщо особам працездатного віку, яким виплату адресної грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку така допомога не призначається (арк. спр. 11).

ОСОБА_1 працює на посаді інженера електромонтажного відділу Дочірнього підприємства «НАБАТ» з 01 вересня 2017 року (наказ № 61 – ОК від 30.08.2017), що підтверджується довідкою ДП «Набат» від 12.04.2018 № 66/НС, копією трудової книжки (арк. спр. 12, 13).

Вирішуючи позов по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

02.09.2014 прийнятий Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, що набрав чинності 15.10.2014, яким визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

З метою обліку осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, якою затверджений Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік переміщених осіб (далі - Порядок № 509).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 509 довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції.

01.10.2014 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 505, якою затверджений Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Цей Порядок визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 (тут і надалі посилання на норми Порядку наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім’ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім’ї (далі - уповноважений представник сім’ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім’ї); для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім’ї). Загальна сума допомоги на сім’ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім’ї та не може перевищувати 2400 гривень. Якщо у складі сім’ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім’ї або інформацією компетентного органу. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім’ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред’являє довідки всіх членів сім’ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 7 Порядку № 505 якщо у складі сім’ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім’ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється. Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов’язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.

Згідно з абзацами першим, четвертим пункту 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім’ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану; будь-хто з членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу другого пункту 8 Порядку № 505 уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім’ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім’ї.

Аналіз вищезазначених норм Порядку № 505 свідчить, що грошова допомога у разі її припинення відповідно до пункту 7 цього Порядку не призначається на наступний строк (чергові шість місяців) тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі непрацевлаштованої (безробітної) особи. В разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5, 6 Порядку № 505, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.

Положення Порядку № 505 не містять норми, яка б у подібних правовідносинах назавжди позбавляла права особу працездатного віку, яка працевлаштувалась та як і раніше має статус внутрішньо переміщеної особи, на отримання грошової допомоги. Також Порядком № 505 не встановлено жодного обмеження особи звернутись з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

З огляду на викладене, відповідач протиправно рішенням від 19.03.2018 № 669 відмовив позивачу у розрахунку щомісячної адресної допомоги, передбаченої Постановою № 505.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об’єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним), визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 19.03.2018 № 669, яким позивачу відмовлено у розрахунку щомісячної адресної допомоги, і зобов’язати відповідача призначити позивачу за заявою від 14.03.2018 щомісячну адресну допомогу на період з 14.03.2018 по 13.09.2018, а також виплатити заборгованість із цієї допомоги, що виникла за період її несплати.

Щодо вимоги про призначення та виплату щомісячної адресної допомоги з 20 березня 2018 року суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Таким чином, оскільки позивач звернувся до УПСЗН із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги 14 березня 2018 року, саме з 14 березня 2018 року необхідно призначити позивачу щомісячну адресну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг”, по 13 вересня 2018 року.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 704,80 грн (арк. спр. 3).

Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань УПСЗН.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради від 19.03.2018 № 669, яким ОСОБА_1 відмовлено у розрахунку щомісячної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг”.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради (ідентифікаційний код 24205528, місцезнаходження: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, буд. 22 а) призначити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, містечко ЩорсаАДРЕСА_2; фактичне місце проживання: 93120, АДРЕСА_1) за заявою від 14 березня 2018 року, зареєстрованою за № 435 а, щомісячну адресну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг”, на період з 14 березня 2018 року по 13 вересня 2018 року, а також виплатити заборгованість із цієї допомоги, що виникла за період її несплати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради (ідентифікаційний код 24205528, місцезнаходження: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, буд. 22 а) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, містечко ЩорсаАДРЕСА_2; фактичне місце проживання: 93120, АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.)

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя ОСОБА_2