Рішення № 74509002, 06.06.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року ЛуцькСправа № 803/829/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Денисюка Р.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Нововолинсько - Іваничівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 підприємство “Волиньвугілля”, ОСОБА_2 підприємство “Шахта №1 “Нововолинська”, ОСОБА_3 об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області про визнання рішення протиправним та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Нововолинсько - Іваничівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Нововолинсько – Іваничівське ОУПФУ Волинської області, відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 підприємство “Волиньвугілля” (далі – ДП “Волиньвугілля”), ОСОБА_2 підприємство “Шахта №1 “Нововолинська” (далі - ДП “Шахта №1 “Нововолинська”), ОСОБА_3 об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі – ОСОБА_3 ОДПІ) про визнання рішення щодо відмови в перерахунку пенсії відповідно до Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” від 23.02.2018 протиправним та зобов’язати зарахувати до пільгового страхового стажу періоди роботи з 01.06.2015 у ВП “Шахтоуправління “Нововолинське” ДП “Волиньвугілля”, з 02.06.2015 по 18.04.2016 у ДП “Шахта №1 “Нововолинська”, з 04.05.2016 по 02.03.2017 та з 21.03.2017 по 31.12.2017 у ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля” для здійснення перерахунку призначеної пенсії відповідно до Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” та здійснити перерахунок і виплату такої пенсії з врахуванням даного страхового стажу, починаючи з 14.02.2018.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі пункту 2 частини першої, частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (а. с. 1).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.02.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Проте листом від 02.03.2018 № 1549/02-20-15 відповідач повідомив, що 23.02.2018 прийнято рішення про відмовиу у проведенні перерахунку пенсії з тих підстав, що за період роботи з 01.06.2015 по 01.06.2015 у ВП “Шахтоуправління “Нововолинське” ДП “Волиньвугілля” , з 02.06.2015 по 18.04.2016 у ДП “Шахта №1 “Нововолинська”, з 04.05.2016 по 02.03.2017 та з 21.03.2017 по 31.12.2017 у ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля” за даними персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату страхових внесків.

Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки страхувальники (роботодавці) ВП “Шахтоуправління “Нововолинське” ДП “Волиньвугілля”, ДП “Шахта №1 “Нововолинська” та ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля” щомісячно здійснювали відрахування страхових внесків із заробітної плати позивача та сплачували страхові внески за нього, а факт не зарахування сум страхових внесків, сплачених із заробітної плати позивача, на банківський рахунок Пенсійного фонду за відсутності його вини, не є підставою для відмови у зарахуванні страхового стажу у період з 01.06.2015 у ВП “Шахтоуправління “Нововолинське” ДП “Волиньвугілля”, з 02.06.2015 по 18.04.2016 у ДП “Шахта №1 “Нововолинська”, з 04.05.2016 по 02.03.2017 та з 21.03.2017 по 31.12.2017 у ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля”.

Враховуючи вищенаведене, просив позов задовольнити повністю.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що за періоди роботи з 01.06.2015 у ВП “Шахтоуправління “Нововолинське” ДП “Волиньвугілля”, з 02.06.2015 по 18.04.2016 у ДП “Шахта №1 “Нововолинська”, з 04.05.2016 по 02.03.2017 та з 21.03.2017 по 31.12.2017 у ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля” за даними персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату внесків, що не дало можливості зарахувати ці періоди до страхового стажу під час перерахунку пенсії позивачу.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 ОДПІ у поясненнях від 23.05.2018 звернув увагу на те, що за ДП «Шахта №1 «Нововолинська» у 2015-2017 роках рахувалась заборгованість по сплаті єдиного внеску, тому зарахування поточних платежів відбувалося в рахунок погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення, що відповідає приписам чинного законодавства.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, з 02.06.2015 по 18.04.2016 виконував гірничі підземні роботи за професією гірник очисного забою 5-го розряду у ДП «Шахта №1 «Нововолинська», 04.05.2016 по 02.03.2017 та з 21.03.2017 по 31.12.2017 у ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля”, що підтверджується копією трудової книжки серії БТ-ІІ № 7675180 (а.с. 18-22).

Як слідує з матеріалів справи, 14.02.2018 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно з Законом України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.

Рішенням Нововолинського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Нововолинсько-Іваничівського ОУПФУ від 23.02.2018 відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії відповідно до норм статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, оскільки за періоди роботи з 01.06.2015 по 01.06.2015 у ВП “Шахтоуправління “Нововолинське” ДП “Волиньвугілля”, з 02.06.2015 по 18.04.2016 у ДП “Шахта №1 “Нововолинська”, з 04.05.2016 по 02.03.2017 та з 21.03.2017 по 31.12.2017 у ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля” за даними персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату внесків, у зв’язку з чим у ОСОБА_1 відсутній необхідний 15-річний пільговий стаж роботи. Відповідно до документів наданих для перерахунку пенсії та даних персоніфікованого обліку страховий стаж становить 19 років 06 місяців 24 дні, пільговий стаж роботи за Списком №1-шахтарі – 09 років 01 місяць 20 днів, навчання за списком – 03 роки 6 місяців 13 днів, військова служба – 01 рік 11 місяців 24 дні, добровільне страхування – 9 місяців.

Листом від 02.03.2018 № 1549/02-20-15 Нововолинсько-Іваничівське ОУПФУ повідомило позивача про прийняте рішення, яким відмовлено у проведенні перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” у зв’язку з відсутністю необхідного 15-річного пільгового стажу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в період роботи з червня 2015 року по грудень 2015 року, з лютого 2016 року по квітень 2016 року у ДП “Шахта №1 “Нововолинська”, з травня 2016 року по березень 2017 року та з березня 2017 року по грудень 2017 року у ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля” була нарахована та виплачена заробітна плата, що підтверджується відповідними довідками від 04.04.2018 № 356, від 27.03.2018 № 774/7.2.5/01-19, від 27.03.2018 № 773/7.2.5/01-119, від 04.04.2018 № 356а (а. с. 10-13).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення шахтарської престижності» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі – Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону №1058-IV з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється персоніфікований облік.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (частина третя статті 24 Закону №1058-IV – застосовується з 01 жовтня 2017 року).

Згідно із частиною першою статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга статті 20 Закону № 1058-IV).

Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев’ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Крім того, згідно із частиною шостою статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VI (з наступними змінами та доповненнями) за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Як слідує з оскаржуваного рішення, відповідач відмовляючи позивачу в зарахуванні до страхового стажу для перерахунку пенсії періоду роботи 01.06.2015 у ВП “Шахтоуправління “Нововолинське” ДП “Волиньвугілля”, з 02.06.2015 по 18.04.2016 у ДП “Шахта №1 “Нововолинська”, з 04.05.2016 по 02.03.2017 та з 21.03.2017 по 31.12.2017 у ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля” виходив з того, що останніми не сплачено страхові внески за вказані періоди.

З такими твердженнями суд не погоджується, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу в період з червня 2015 року по грудень 2015 року, з лютого 2016 року по квітень 2016 року у ДП “Шахта №1 “Нововолинська”, з травня 2016 року по грудень 2017 року у ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля” була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески.

Водночас, з пояснень ОСОБА_3 ОДПІ слідує, що за ДП «Шахта №1 «Нововолинська» у 2015-2017 роках рахувалась заборгованість по сплаті єдиного внеску, а тому поточні платежі зараховувалися в рахунок погашення заборгованості.

При цьому, відсутність за даними системи персоніфікованого обліку відомостей про сплату страхових внесків за період роботи з 02.06.2015 по 18.04.2016 у ДП “Шахта №1 “Нововолинська”, з 04.05.2016 по 02.03.2017 та з 21.03.2017 по 31.12.2017 у ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля” не може бути підставою для не зарахування цих періодів до страхового стажу під час перерахунку пенсії позивачу.

Відтак, на думку суду, відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового страхового стажу період його роботи 01.06.2015 у ВП “Шахтоуправління “Нововолинське” ДП “Волиньвугілля”, з 02.06.2015 по 18.04.2016 у ДП “Шахта №1 “Нововолинська”, з 04.05.2016 по 02.03.2017 та з 21.03.2017 по 31.12.2017 у ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля”.

Проаналізувавши вищенаведене суд зазначає, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв’язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, а у разі їх наявності - сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Таким чином, оскільки з наявних у справі письмових доказів вбачається, що з червня 2015 року по грудень 2015 року, з лютого 2016 року по квітень 2016 року у ДП “Шахта №1 “Нововолинська”, з травня 2016 року по грудень 2017 року у ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля” позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески, тому у відповідача були відсутні підстави не зараховувати до пільгового страхового стажу позивача період його роботи 01.06.2015 у ВП “Шахтоуправління “Нововолинське” ДП “Волиньвугілля”, з 02.06.2015 по 18.04.2016 у ДП “Шахта №1 “Нововолинська”, з 04.05.2016 по 02.03.2017 та з 21.03.2017 по 31.12.2017 у ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля” та не проводити перерахунок призначеної позивачу пенсії.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні спору, прийняте відповідачем рішення як суб’єктом владних повноважень, перевірялося судом на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України.

На думку суду, оскаржуване рішення не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, оскільки винесене відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відтак, з наведених вище підстав позовні вимоги про визнання рішення протиправним належить задовольнити шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 23.02.2018 щодо відмови в перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та зобов’язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового страхового стажу періоди роботи 01.06.2015 у ВП “Шахтоуправління “Нововолинське” ДП “Волиньвугілля”, з 02.06.2015 по 18.04.2016 у ДП “Шахта №1 “Нововолинська”, з 04.05.2016 по 02.03.2017 та з 21.03.2017 по 31.12.2017 у ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля” для здійснення перерахунку призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та здійснити перерахунок і виплату пенсії, з врахуванням даного страхового стажу з 14.02.2018 (з дня звернення позивача за проведенням перерахунку).

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 704,80 грн., який сплачений відповідно до квитанції від 11.04.2018 № 0.0.1008136048.1 (а. с. 2).

Що стосується вирішення питання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з частинами першою – п’ятою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною одинадцятою статті 139 КАС України визначено, що судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача до справи були надані копії договору від 16.03.2018 № 12 про надання правової допомоги, ордер серії ВЛ № 000,041518 на надання правової допомоги від 16.03.2018, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім'я ОСОБА_4 та квитанцію про оплату за надані юридичні послуги від 02.05.2018 № 0.0.1026097798.1 в сумі 2000,00 грн.

Жодних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості представником позивача суду не надано. Також не надано і акту приймання-передачі наданих послуг чи акту виконаних робіт, складеного між Виконавцем та Замовником.

При цьому суд зазначає, що надана квитанція про оплату наданих послуг, за відсутності доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не може слугувати належним доказом щодо підтвердження витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини дев’ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Враховуючи те, що вказана справа призначена в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та розглянута в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 263 КАС України, при цьому судові засідання не призначались, будь-яких доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості представником позивача суду не надано, тому витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягуються.

Керуючись статтями 243-246, 250, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Нововолинсько - Іваничівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 23 лютого 2018 року щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зобов’язати Нововолинсько - Іваничівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи 01 червня 2015 року у Відокремленому підрозділі “Шахтоуправління “Нововолинське” Державного підприємства “Волиньвугілля”, з 02 червня 2015 року по 18 квітня 2016 року у Державному підприємстві “Шахта №1 “Нововолинська”, з 04 травня 2016 року по 02 березня 2017 року та з 21 березня 2017 року по 31 грудня 2017 року у ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля” для здійснення перерахунку призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та здійснити перерахунок і виплату пенсії, з урахуванням даного страхового стажу, з 14 лютого 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Нововолинсько-Іваничівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, бульвар Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 40442724) на користь ОСОБА_1 (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, мікрорайон Шахтарський, 42/53, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Р.С. Денисюк