Рішення № 74508997, 06.06.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року ЛуцькСправа № 803/833/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернулася з позовом до Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі – Луцьке ОУПФУ, відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення від 06 квітня 2018 року №13 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно згідно пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та підпункту 6 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зобов’язання призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та підпункту 6 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши у пільговий стаж роботи періоди з 04 жовтня 1992 року по 12 серпня 2002 року у ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» та з 13 серпня 2002 року по 14 жовтня 2005 року у ЗАТ «Волинський шовковий комбінат» календарно, з моменту звернення із заявою про призначення пенсії до Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, а саме, з 02 березня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02 березня 2018 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії на підставі пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки має достатній пільговий стаж роботи та досягла відповідного віку для призначення пільгової пенсії.

06 квітня 2018 року Луцьким об’єднаним управлінням ПФУ прийнято рішення №13, яким ОСОБА_1 було відмовлено у призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу з тих підстав, що пільговий стаж становить 17 років 07 місяців 02 дні замість необхідних 20 років.

Із змісту вказаного рішення випливає, що до пільгового стажу роботи були зараховані періоди роботи позивача з 11 грудня 1978 року по 10 травня 1983 року, з 21 жовтня 1985 року по 03 жовтня 1992 року – календарно, а з 04 жовтня 1992 року по 12 серпня 2002 року - за фактичною тривалістю на посадах мотальниці 3 розряду, оператора мотального автомата 4 розряду на ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс».

Позивач вважає вказане рішення незаконним та таким, що порушує її законні права та інтереси, оскільки періоди роботи на відповідній посаді (мотальниця 3 розряду, оператор мотального автомата 4 розряду), що дає право на пільгову пенсію, підтверджуються записами у трудовій книжці, а на день подання заяви відповідачу вона досягла пенсійного віку, має пільговий стаж роботи більше 20 років, а тому має право на пенсію згідно пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Крім того, позивач вважає помилковими висновки відповідача про те, що за періоди з 04 жовтня 1992 року по 12 серпня 2002 року та з 13 серпня 2002 року по 14 жовтня 2005 року до пільгового стажу зараховуються лише фактично відпрацьовані дні, оскільки законодавець не пов’язує обчислення пільгового стажу із зайняттям на цих роботах повний робочий день.

З наведених вище підстав позивач просила позов задовольнити повністю.

Відповідно до ухвали судді від 10 травня 2018 року розгляд даної справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Згідно із частиною третьою статті 263 КАС України заявами по суті справи є позов та відзив.

У відзиві на позов від 22 травня 2018 року за вих. №5483/06-14 (а. с. 45-47) відповідач позовних вимог не визнав, мотивуючи тим, що згідно з рішенням комісії про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області від 27 березня 2018 року №19/1008 ОСОБА_1 зараховано до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 11 грудня 1978 року по 10 травня 1983 року, з 21 жовтня 1985 року по 03 жовтня 1992 року – календарно, та з 04 жовтня 1992 року по 12 серпня 2002 року - за фактичною тривалістю. При цьому, згідно з поданими позивачем документами було встановлено, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 27 років 04 місяців 13 днів. Однак, пільговий стаж ОСОБА_1 становить 17 років 07 місяців 02 дні, що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництва, робіт, професій, посад і показників, при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі – Порядок №383) для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Відповідач також наголошує, що Порядком №383 передбачено, що у разі неритмічної роботи підприємства чи організації підрахунок пільгового стажу здійснюється в такому порядку: загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 25,4 – при шестиденному робочому тижні і на 21,2 – при п’ятиденному робочому тижні.

З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 02 березня 2018 року звернулась до Луцького об’єднаного управління ПФУ із заявою про призначення їй пенсії за віком на підставі статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (а. с. 36).

Рішенням комісії питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - комісія з питань підтвердження стажу роботи) про результати розгляду заяви від 27 березня 2018 року №19/1008 зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 6 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи з 11 грудня 1978 року по 10 травня 1983 року, з 21 жовтня 1985 року по 03 жовтня 1992 року – календарно, а з 04 жовтня 1992 року по 12 серпня 2002 року за фактичною тривалістю (а. с. 37).

Як слідує з вказаного рішення, комісією з питань підтвердження стажу роботи відповідно до записів трудової книжки, довідки від 29 лютого 2016 року №601/01.20, виданої Державним архівом Волинської області, довідок від 28 лютого 2018 року №470/1-11 – №475/1-11, №481/1-11, копій наказів від 11 вересня 1978 року №2838, від 10 травня 1983 року №246, від 16 жовтня 1985 року №1688, від 12 серпня 2002 року №446, копії особових карток форми Т-2, виданих комунальною установою Луцький міський трудовий архів Луцької міської ради, було встановлено, що ОСОБА_1 з 11 грудня 1978 року по 10 травня 1983 року і з 21 жовтня 1985 року по 12 серпня 2002 року працювала мотальницею 3 розряду та оператором мотального автомата 4 розряду на Луцькій меланжевій прядильно-ткацькій та оздоблювальній фабриці шовкових тканин із штапельного волокна імені 60-річчя Радянської України, з 08 червня 1994 року - ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс». Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №1000827518, 23 лютого 2015 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи за судовим рішенням у зв’язку з визнанням її банкрутом. В ході розгляду матеріалів встановлено, що позивач перебувала у відпустці по догляду за дітьми 02 січня 1988 та 03 жовтня 1989 років народження, до трирічного віку з 27 лютого 1988 року по 03 жовтня 1992 року. Накази про перебування у відпустках без збереження заробітної плати чи про переведення на роботу з неповним робочим днем відсутні.

06 квітня 2018 року Луцьке ОУПФУ прийняло рішення №13 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 02 березня 2018 року, яким їй відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 6 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування через відсутність необхідного пільгового стажу, оскільки пільговий стаж роботи позивача становить 17 років 07 місяців 02 дні (а. с. 38).

З вказаного рішення вбачається, що загальний трудовий стаж ОСОБА_1 становить 27 років 04 місяців 13 дні, а до пільгового стажу роботи позивача (17 років 07 місяців 02 дні) зараховано такі періоди роботи: з 11 грудня 1978 року по 10 травня 1983 року, з 21 жовтня 1985 року по 03 жовтня 1992 року – календарно, та з 04 жовтня 1992 року по 12 серпня 2002 року – за фактичною тривалістю на посаді прядильниці у ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» (а. с. 38).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі – Закон №1788-XII) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-IV).

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і за наявності стажу зазначеної роботи не менше 20 років.

Статтею 13 Закону №1788-ХІІ визначено категорії осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

За змістом пункту «є» статті 13 цього Закону на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, – за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, – після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.

Отже, робота на виробництві та за професією, зазначеними в названому пункті, на підставі закону виокремлена в окрему категорію робіт та професій серед восьми інших, передбачених статтею 13 Закону №1788 ХІІ, робота на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

До набрання чинності Законом №1788-XII діяв Список виробництв і професій, робота на яких дає право робітницям текстильної промисловості право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року №1021, який включає виробництва: бавовняне, ватне, льняне, вовняне, шовкове, конопле-джутове, трикотажне, текстильно-галантерейне і валяльно-повстяне; текстильні цехи у виробництвах штучного та синтетичного волокна. Професії: «Мотальщицы (перемотчицы), кроме мотальщиц (перемотчиц), работающих на автоматах».

Після набрання чинності Законом №1788-XII діє Список текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення», згідно якого право на отримання пільгової пенсії за віком після досягнення 55-річного віку мають жінки, які пропрацювали на виробництвах: бавовняне, ватне, льняне, вовняне, шовкове, конопле-джутове, трикотажне, текстильно-галантерейне і валяльно-повстяне, текстильні цехи (дільниці, відділення) у виробництвах штучного та синтетичного волокна, виготовлення металевих сіток. Професії: оператори мотального обладнання, крім високоавтоматизованого (автоматів типу «Мурата» і аналогічних) .

Згідно з положенням статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі – Порядок №637), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналіз вищенаведеного дає підстави вважати, що призначення пільгової пенсії робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, залежить від наявності підстав та умов, передбачених саме цією нормою права, і не пов’язано з законодавчими передумовами, встановленими для інших категорій осіб, визначених статтею 13 цього Закону, які мають право на пільгову пенсію, але за умов і в порядку, передбачених окремо для кожної категорії таких осіб. Тобто, для призначення пенсії за пунктом «є» статті 13 Закону №1788-ХІІ особа мала бути робітницею не будь-якого текстильного виробництва, а текстильного виробництва за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, бути зайнятою (працювати) на верстатах і машинах, мати відповідні стаж роботи (не менше 20 років) та вік (55 років). Трудовий стаж для призначення пільгової пенсії на підставі цього пункту підтверджується відповідно до положень Порядку з урахуванням тривалості, складу, режиму і порядку обліку робочого часу для робітниць текстильного виробництва. Для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Нормативні положення щодо обліку, тривалості чи режиму робочого часу, як-от перебування на роботі повний/неповний робочий день (наприклад, як це визначено пунктами «а», «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ), застосування яких приписано до інших категорій осіб, перелік яких наведений у статті 13 цього Закону, до осіб, які заявлять про право на пенсії за пунктом «є» статті 13 зазначеного Закону, не мають застосовуватися.

При цьому, є безпідставним обрахунок пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до пункту «є» статті 13 Закону №1788-XII з покликанням на Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок).

Необхідно звернути увагу про незастосовність до спірних правовідносин Порядку застосування Списків №1 і №2, оскільки, як указано в самому Порядку (пункт 1), цей Порядок регулює застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону №1788-ХІІ, а звідси - не поширює свою дію на обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту «є» статті 13 цього Закону.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29 червня 2017 року у справі №21-723а16 та в силу приписів частини п’ятої статті 242 КАС України враховується при вирішенні цієї справи.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення містяться у пункті 1 Порядку №637: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У трудовій книжці ОСОБА_1 серії БТ-І №3057255 усі записи внесені відповідно до норм чинного законодавства, засвідчені підписом уповноваженої особи та печаткою роботодавця (а. с. 10-12).

Як слідує із трудової книжки, ОСОБА_1 з 13 вересня 1978 року прийнята ученицею мотальниці в Луцьку меланжеву прядильно-ткацьку і оздоблювальну фабрику імені 60-річчя Радянської України; з 11 грудня 1978 року позивачу присвоєна кваліфікація мотальниці 3 розряду; з 10 травня 1983 року позивач звільнена на підставі статті 38 КЗпП України; 21 жовтня 1985 року прийнята на Луцький шовковий комбінат імені 60-річчя Радянської України мотальницею 3 розряду; з 01 січня 1988 року у зв’язку з введенням нових тарифних умов оплати праці присвоєний 4 розряд оператора мотальних автоматів; з 02 жовтня 1995 року на основі реорганізації структури виробництва вважати оператором мотальних автоматів 4 розряду підготовчого цеху прядильної фабрики; з 12 серпня 2002 року звільнена з роботи на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України за угодою сторін; з 13 серпня 2002 року прийнята до ЗАТ «Волинський шовковий комбінат» оператором мотального устаткування 4 розряду до підготовчо-ткацького цеху ткацького виробництва; з 30 вересня 2004 року підготовчо-ткацький цех перейменовано в підготовчий цех; з 14 жовтня 2005 року звільнена з роботи на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України за угодою сторін. Із записів, внесених до трудової книжки ОСОБА_1 також слідує, що підприємство неодноразово перейменовувалось.

Відтак, безперервні періоди роботи позивача на даному підприємстві з 13 вересня 1978 по 10 травня 1983 року та з 21 жовтня 1985 року до 14 жовтня 2005 року підтверджуються записами внесеними до її трудової книжки та не потребують додаткового відокремлення та підтвердження довідками, оскільки законодавством визначено, що право на пільгову пенсію мають робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах (професія мотальники (оператори мотального обладнання).

На думку суду, відповідач дійшов помилкового висновку, що за період роботи позивача з 04 жовтня 1992 року по 12 серпня 2002 року до пільгового стажу зараховуються лише фактично відпрацьовані дні, оскільки законодавець не пов’язує обчислення пільгового стажу згідно з пунктом «є» статті 13 Закону №1788-XII із зайняттям на цих роботах повний робочий день.

При цьому, суд зазначає, що період роботи позивача з 13 серпня 2002 року по 14 жовтня 2005 року в ЗАТ «Волинський шовковий комбінат» на посаді оператора мотального устаткування 4 розряду відповідачем безпідставно не враховано до пільгового стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах, що підтверджується рішенням комісії з питань підтвердження стажу роботи про результати розгляду заяви від 27 березня 2018 року №19/1008 та оскаржуваним рішенням від 06 квітня 2018 року №13.

Таким чином, пільговий стаж роботи ОСОБА_1 за період роботи з 13 вересня 1978 по 10 травня 1983 року та з 21 жовтня 1985 року до 14 жовтня 2005 року сукупно становить понад 20 років і підтверджується належними і достатніми доказами, у зв’язку з чим висновок відповідача про неможливість його зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, на думку суду, є протиправним.

Крім того, при вирішенні даного спору необхідно також врахувати, що згідно із частиною другою статті 181 КЗпП України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (частини третя статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Суд також звертає увагу, що відповідно до статті 26 Закону №1058-ІV, який набув чинності з 01 січня 2004 року, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Як визначено статтею 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Такими чином, за період з 01 січня 2004 року до страхового стажу зараховуються періоди діяльності залежно від факту та суми сплачених внесків.

Проте, як визначено частиною четвертою статті 24 Закону №1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. За період до 01 січня 2004 року обчислення трудового стажу здійснювалось відповідно до статей 56-63 Закону №1788-XII.

Згідно зі статтею 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Отже, незалежно від того, коли призначатиметься пенсія, робота до 01 січня 2004 року, як постійна, так і тимчасова, як з повним, так і з неповним робочим днем, незалежно від суми сплачених внесків зараховується до страхового стажу в повному обсязі.

Слід також зауважити, що відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на порядок підтвердження стажу роботи зі шкідливими та важкими умовами праці, що визначений Порядком №383. Пунктом 7 Порядку №383 встановлено, що у разі неритмічної роботи підприємства чи організації підрахунок пільгового стажу здійснюється в такому порядку: загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 25,4 – при шестиденному робочому тижні і на 21,2 – при п’ятиденному робочому тижні.

Проте вказаний Порядок №383 не може застосовуватись до даних спірних правовідносин, оскільки, як визначено пунктом 1 цього Порядку, він регулює застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону №1788-XII, а відтак не поширює свою дію на обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту «є» статті 13 Закону№1788-XII.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Таким чином, періоди роботи ОСОБА_1 на посаді мотальниці (оператора мотального обладнання) з 04 жовтня 1992 року по 12 серпня 2002 року у ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» та з 13 серпня 2002 року по 14 жовтня 2005 року у ЗАТ «Луцький шовковий комбінат» є періодами, які включається до спеціального стажу та повинні зараховуватися календарно.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Відтак, з врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, оскільки на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 6 пункту 2 статті 114 Закону №1058-IV та пункту «є» статті 13 Закону №1788-XII позивач досягла 55 років, її пільговий стаж становив більше 20 років, тому рішення від 06 квітня 2018 року №13 про результати розгляду заяви від 02 березня 2018 року про призначення пенсії на пільгових умовах, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 6 пункту 2 статті 114 Закону №1058-IV є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов’язання відповідача призначити та виплачувати пенсію на пільгових умовах згідно з підпунктом 6 пункту 2 статті 114 Закону №1058-IV та пунктом «є» статті 13 Закону №1788-XII, зарахувавши у пільговий стаж роботу за період з 04 жовтня 1992 року по 12 серпня 2002 року у ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» та за період з 13 серпня 2002 року по 14 жовтня 2005 року у ЗАТ «Луцький шовковий комбінат» календарно, з моменту звернення із заявою про призначення пенсії, тобто, з 02 березня 2018 року.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 704,80 грн., сплачений згідно з квитанцією від 07 травня 2018 року №11 (а.с.2).

Керуючись статтями 139, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 06 квітня 2018 року №13 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 02 березня 2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов’язати Луцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, будинок 1, ідентифікаційний код 40370530) призначити та виплачувати з 02 березня 2018 року ОСОБА_1 (43020, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) пенсію на пільгових умовах згідно з підпунктом 6 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та пунктом «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши у пільговий стаж роботу за період з 04 жовтня 1992 року по 12 серпня 2002 року у Відкритому акціонерному товаристві «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» та з 13 серпня 2002 року по 14 жовтня 2005 року у Закритому акціонерному товаристві «Волинський шовковий комбінат» календарно.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (43020, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, будинок 1, ідентифікаційний код 40370530) судові витрати у розмірі 704 грн. 80 коп. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк