Рішення № 74508096, 04.06.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2018р. Справа №914/516/18

місто Львів

За позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів,до відповідача:фізичної особи-підприємця Іваницького Євгена Михайловича, м. Львів,про: стягнення 73047,24 грн. (з яких: 11905,18 грн. - заборгованості та 61142,06 грн. - неустойки).Суддя Березяк Н.Є. Секретар судового засідання Кравець О.І.За участю представників:позивача:Мартиняк Р.М. - представник (довіреність №2302-вих-185 від 09.01.2018),відповідача:не з'явився.

Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до фізичної особи-підприємця Іваницького Євгена Михайловича про стягнення 67130,54 грн. (з яких: 11905,18 грн. - заборгованості та 61142,06 грн. - неустойки).

Ухвалою суду від 26.03.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.04.2018, яке було відкладено. В подальшому 29.05.2018 підготовче засідання було закрите та призначено справу до розгляду по суті на 04.06.2018.

Рух справи відображено в попередніх ухвалах та протоколах суду.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав усні пояснення по суті справи. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач у порушення Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ш-9765-15 від 21.08.2015, не сплачував орендних платежів в повному розмірі за період з 01.09.2016 по 23.01.2017 (рішення суду про розірвання договору оренди, виселення та стягнення) та не повернув орендоване приміщення після припинення дії договору. Внаслідок чого позивачем нарахована відповідачу 73047,24 грн. (з яких: 11905,18 грн. - заборгованості та 61142,06 грн. - неустойки).

В судове засідання представник відповідача не з'явився, причин повторного неприбуття не повідомив, хоч був належно повідомлений про час, місце та дату розгляду справи, (докази повідомлення долучено до матеріалів справи) вимог попередніх ухвал суду не виконав, проти позову не заперечив, відзив на позов до суду не подав.

Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Отже, суд вважає за можливе розглядати справу без подання відповідачем відзиву, за наявними у справі матеріалами.

В судовому засідання 04.06.2018 оголошену вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Між сторонами у справі укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ш-9765-15 від 21.08.2015 (надалі - Договір). За умовами цього Договору Орендодавець на підставі наказу управління комунальної власності від 04.08.2015 №279-О/І, передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі - об'єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП «Замарстинів 400». Об'єктом оренди є приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Замарстинівська, буд. 41, загальною площею 44,6 кв.м. (цоколь), з індексами приміщення 21, 22 відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 08.04.2014, інвентарний номер 367.

Термін Договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 21.08.2015 до 20.08.2018 включно (пункт 4.1 Договору).

Відповідно до пункту 5.6. Договору Орендну плату Орендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок Орендодавця.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.01.2017 у справі №914/2966/16 позовні вимоги Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради задоволено повністю. Розірвано договір №Ш-9765-15 від 21.08.2015 оренди нерухомого майна, що знаходиться за адресою вул. Замарстинівська, 41, м. Львів, загальною площею 44,6 кв.м. Виселено ФОП Іваницького Є.М. з нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: вул. Замарстинівська, 41, м. Львів, загальною площею 44,6 кв.м. Стягнути з Іваницького Є.М. 28568 грн. 35 коп. - основного боргу, 4134грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення Господарського суду Львівської області від 23.01.2017 у справі №914/2966/16 набрало законної сили 10.02.2017, на виконання якого було видано відповідні наказу.

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 29.12.2017 відповідача згідно з актом державного виконавця від 26.12.2017, виселено з нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Замарстинівська, 41, загальною площею 44,6 кв.м.

Довідкою №4-2302-269 від 06.02.2018 Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради встановило, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 73047,24 грн., з яких: 11905,18 грн. борг по орендній платі та 61142,06 грн. неустойка, нарахована відповідачу у зв'язку з тим, що він добровільно та своєчасно не повернув орендоване приміщення.

У зв'язку з порушенням умов Договору, враховуючи неналежне виконання грошових зобов'язань відповідачем, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 73047,24 грн. (з яких: 11905,18 грн. - заборгованості та 61142,06 грн. - неустойки).

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позов не подав, доказів оплати боргу до суду не надав.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Приписами статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Згідно з частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.01.2017 у справі №914/2966/16 позовні вимоги Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради задоволено повністю. Розірвано договір №Ш-9765-15 від 21.08.2015 оренди нерухомого майна, що знаходиться за адресою вул. Замарстинівська, 41, м. Львів, загальною площею 44,6 кв.м. Виселено ФОП Іваницького Є.М. з нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: вул. Замарстинівська, 41, м. Львів, загальною площею 44,6 кв.м. Стягнути з Іваницького Є.М. 28568 грн. 35 коп. - основного боргу, 4134грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення Господарського суду Львівської області від 23.01.2017 у справі №914/2966/16 набрало законної сили 10.02.2017, на виконання якого було видано відповідні наказу.

В силу положень частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно п. 5.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Згідно з частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Належних та допустимих доказів звернення до позивача про повернення майна, доказів неможливості повернення майна протягом вказаного періоду відповідачем не надано, а судом не встановлено. Обставини справи свідчать проте, що орендоване майно до моменту його передачі орендодавцеві знаходилось у володінні і користуванні відповідача, (з врахуванням правової позиції, зазначено у Постановах Верховного Суду України від 19.08.2014 р. у справі №5015/4879/12 та від 02.09.2014 р. у справі №927/1215/13).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачем передано позивачу орендоване приміщення, про що свідчить акт державного виконавця від 26.12.2017. Орендарем добровільно та своєчасно не повернуто орендоване приміщення у встановлений термін.

Довідкою №4-2302-269 від 06.02.2018 встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 73047,24 грн., з яких: 11905,18 грн. борг по орендній платі за період з 01.09.2016 по 23.01.2017 та 61142,06 грн. неустойка за період з 24.01.2017 по 26.12.2017.

Отже, вимоги позивача про стягнення орендної плати та неустойки є обґрунтованими, та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак судовий збір покладається на відповідача.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Іваницького Євгена Михайловича (АДРЕСА_1; індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, місто львів, площа ринок, будинок 15; ідентифікаційний код 25558625) 11905,18 грн. - заборгованості, 61142,06 грн. неустойки та 1762,00 грн. - відшкодування витрат на оплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06.06.2018.

Суддя Березяк Н.Є.