Постанова № 74504302, 31.05.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 року м. Чернівці

справа № 726/624/16-ц

Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіної Н. Ю.

суддів Кулянди М.І., Одинака О.О.

секретаря Собчук І.Ю.

з участю представника ОСОБА_1

учасники справи:

позивач публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»

відповідач ОСОБА_2, ОСОБА_3

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 17 листопада 2016 року, головуючий у першій інстанції Мілінчук С.В.,

встановила:

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» у квітні 2016 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» зазначало, що між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту від 16 липня 2008 року №11372335000, за яким акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» зобов»язався надати ОСОБА_2 кредит в сумі 44500 доларів США, ОСОБА_2 зобов»ячалася повернути кредит не пізніше 13 липня 2018 року.

Справа №762/624/16ц Головуючий в суді 1 інстанції Мілінчук С.В.

Провадження 22-ц/794/418/2018 Доповідач Половінкіна Н.Ю.

Категорія 19

Виконання зобов»язання забезпечено договором між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_3 поруки від 16 липня 2008 року №217580.

Посилаючись на невиконання зобов»язання та направлення ОСОБА_2, ОСОБА_3 30 грудня 2015 року вимоги про дострокове виконання зобов»язання, публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» просило стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 за договором між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 про надання споживчого кредиту від 16 липня 2008 року №11372335000 кредит в сумі 14833 доларів США 60 центів, відсотки в сумі 2803 долари США 62 центи, пеню за прострочення сплати кредиту в сумі 24764 грн. 32 коп., пеню за прострочення сплати процентів в сумі 13577 грн. 16 коп. солідарно.

Рішенням Садгірського районного суду м.Чернівці від 17 листопада 2016 року позов публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задоволено частково, постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» за договором між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 про надання споживчого кредиту від 16 липня 2008 року №11372335000 грошові кошти в сумі 17637 доларів США 22 центи та пеню в сумі 38341 грн. 48 коп., а в решті відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Публічне акціонерне товариства «УкрСиббанк» в апеляційній скарзі просить Садгірського районного суду м.Чернівці від 17 листопада 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків, викладених в рішенні фактичним обставинам справи, щодо зміни процентної ставки та припинення поруки.

Посилається на п.1.3 договору між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 про надання споживчого кредиту від 16 липня 2008 року №11372335000, яким за користування кредитними коштами протягом перших 30 днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 15%. За користування кредитними коштами понад встановлений договором термін банком автоматично нараховуються проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі збільшеному вдвічі від ставки, вказаної в п.1.3.1.

Зазначає, що додаткової угоди до договору між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 про надання споживчого кредиту від 16 липня 2008 року №11372335000 щодо зміни процентної ставки не вчинено.

Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» направлено ОСОБА_2, ОСОБА_3 30 грудня 2015 року вимогу про дострокове виконання зобов»язання та змінено строк виконання зобов»язання, звернувшись до суду з позовом протягом шести місяців.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до правила, встановленого ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно роз'яснень, які містяться в п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», суд апеляційної інстанції при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги згідно з частинами третьою та четвертою статті 303 ЦПК України лише в разі, якщо буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм

процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. За цих умов апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі й зобов'язаний мотивувати в рішенні вихід за межі доводів апеляційної скарги, проведення перевірки справи в повному обсязі.

У разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Судове рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» за договором між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_5 про надання споживчого кредиту від 16 липня 2008 року №11372335000 грошових коштів в сумі 17637 доларів США 22 центи та пені в сумі 38341 грн. 48 коп. не оскаржується.

Задовольняючи позовні вимоги публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, суд першої інстанції керувався положеннями ч.1 ст.526, ч.1,2 ст.553, ч.1,2 ст.554, ч.2 ст.1050, ч.1 ст.1054 ЦК України та, встановивши невиконання зобов»язання за договором між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 про надання споживчого кредиту від 16 липня 2008 року №11372335000, вважав, що з ОСОБА_2 підлягають стягненню грошові кошти в сумі 17637 доларів США 22 центи та пеня в сумі 38341 грн. 48 коп.

Вирішуючи позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, суд першої інстанції послався на правила, встановлені ч.1 та 4 ст.559 ЦК України та дійшов висновку про припинення поруки.

Мотивовано висновки суду першої інстанції збільшенням відповідальності поручителя внаслідок збільшення відсоткової ставки без згоди поручителя та пред»явленням вимоги до поручителя із спливом шести місяців від дня настання строку виконання зобов»язання з сплати щомісячного плату за травень 2015 року.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 17 листопада 2016 року в частині, що оскаржується, наведеним вимогам не відповідає.

За змістом ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Встановлено, що між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту від 16 липня 2008 року №11372335000, який забезпечений договором між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_3 поруки від 16 липня 2008 року №217580.

На підставі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Судом першої інстанції встановлено невиконання ОСОБА_2 умов договору між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 про надання споживчого кредиту від 16 липня 2008 року №11372335000.

Правові наслідки порушення зобов»язання, забезпеченого порукою, передбачені ст.554 ЦК України.

Згідно зі частинами 1 та 2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У статті 559 ЦК України передбачені спеціальні підстави та умови припинення поруки.

Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Верховний Суд України у правовому висновоку у постанові від 21 травня 2012 року № 6-18цс11 зазначив, що за положеннями частини першої статті 559 ЦК України припинення поруки в разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується, а тому в цьому випадку не обов'язково звертатися до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим, проте такі вимоги підлягають розгляду судом за наявності відповідного спору. Тобто порука має вважатися припиненою незалежно від реального настання чи ненастання збільшеного внаслідок змін кредитних договорів обсягу відповідальності поручителя.

Відповідно правового висновку Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс15 строк, передбачений нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), тобто його закінчення є підставою для припинення поруки. У разі пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Суд зобов'язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений цією нормою, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін.

Умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію забезпеченого порукою зобов'язання застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «пред'явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Це твердження не позбавляє кредитора можливості пред'явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, вимогу до поручителя про виконання ним зобов'язання за договором поруки слід пред'явити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту одноразовим платежем).

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс15.

Водночас, Верховний Суд України у правовому висновоку у постанові від 27 січня 2016 року у справі № 6-990цс15 зазначив, оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно із умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Проте, якщо кредитор змінює на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строк виконання основного зобов'язання, позовна давність обчислюється від цієї дати.

Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й зобов'язаний пред'явити позов до боржника протягом трьох років, а до поручителя протягом шести місяців (частина четверта статті 559 ЦК України), від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту.

З матеріалів справи вбачається направлення публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_3 про дострокове виконання зобов»язання 30 грудня 2015 року (а.с.17-20).

На підставі п.6.1.2 договору між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 про надання споживчого кредиту від 16 липня 2008 року №11372335000 банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно п.1.2.2 цього договору та вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати плати за кредит, змінивши при цьому термін повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення.

За змістом п.6.2 договору наведеного договору в разі застосування банком права, передбаченого пунктом 6.1.2 договору, банк повідомляє позичальника про встановлення нового (дострокового) терміну повернення всієї суми кредиту та сплати плати за користування таким кредитом шляхом направлення відповідної письмової вимоги поштою (цінним листом з описом та повідомленням про вручення); термін дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, з 32 календарного дня, рахуючи з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) банку про дострокове повернення кредиту за умови, що банк направив за адресою позичальника повідомлення (вимогу) про порушення зобов'язання та про дострокове повернення кредиту і плати за кредит, а позичальник не усунув зазначених банком порушень зобов'язань протягом 31 календарного дня з дати одержання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку; термін дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, з 41 календарного дня, рахуючи з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) банку про дострокове повернення кредиту у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку внаслідок зміни позичальником адреси (без попереднього про це письмового повідомлення банку) або з інших підстав протягом 40 календарних днів, рахуючи з дати направлення позичальнику повідомлення (вимоги) банку.

З приєднаної до матеріалів справи вимоги публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 30 грудня 2015 року вбачається, що публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» зазначається про виконання зобов'язань по поверненню суми кредиту в повному обсязі, сплати процентів у випадку не усунення порушень на 32 календарний день з дня отримання вимоги, а у випадку відсутності підтвердження отримання вимоги з 41 календарного дня з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту (а.с.17-20).

Разом з тим вимога публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до поручителя про задоволення у повному обсязі всіх грошових вимог, що випливають з основного зобов'язання, та дострокового виконання основного зобов'язання не є зміною строку виконання основного зобов'язання відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України.

Аналіз змісту частини другої статті 1050 ЦК України свідчить про те, що зміною строку виконання основного зобов'язання є пред'явлення публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» вимоги про дострокову сплату кредиту, плати за кредит боржнику.

Водночас публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів у квітні 2016 року, тобто протягом шести місяців від дати порушення боржником ОСОБА_2 встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту.

Обсяг зобов»язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов»язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Тобто закон пов'язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Отже, припинення поруки на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України можливе тоді, коли наслідком таких змін стало збільшення матеріальної відповідальності поручителя без його згоди.

Таке збільшення відповідальності може відбутися внаслідок змін забезпеченого порукою зобов'язання, які безпосередньо спрямовані на підвищення суми кредиту, процентної ставки за користування кредитом, пені тощо або на включення опосередковано обтяжливих умов відповідальності поручителя, зокрема, шляхом скорочення термінів повернення кредитів.

На підставі п.1.1 договору між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_3 поруки від 16 липня 2008 року №217580 предметом договору є надання поруки за виконання ОСОБА_2 зобов»язань за договором між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 про надання споживчого кредиту від 16 липня 2008 року №11372335000 існуючих в теперішній час, і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до п.1.2 наведеного договору поручителю відомі умови договору, зокрема, сума 44500 доларів США, процентна ставка 15%, якщо згідно умов договору не буде встановлено іншу процентну ставку, термін виконання зобов»язання 13 липня 2018 року, якщо згідно умов договору не буде застосовано інший термін виконання зобов»язання, інші умови договору.

За змістом п.1.3 договору між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 про надання споживчого кредиту від 16 липня 2008 року №11372335000 сторони погодили, що за користування кредитними коштами протягом перших 30 днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 15%.

За користування кредитними коштами понад встановлений договором термін банком автоматично нараховуються проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі збільшеному вдвічі від ставки, вказаної в п.1.3.1. Нарахування вищевказаної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дня виникнення простроченої суми основного боргу, а саме з наступного дня після дня не сплати або не повної сплати платежу встановленого у договорі. Проценти нараховуються на прострочену суму основного боргу за підвищеною процентною ставкою до моменту погашення такої заборгованості.

З огляду на наведене нарахування банком процентів у розмірі збільшеному вдвічі від ставки 15%, встановленої в п.1.3.1 договору між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 про надання споживчого кредиту від 16 липня 2008 року №11372335000, з наступного дня після дня не сплати або неповної сплати платежу до моменту погашення такої заборгованості не є зміною процентної ставки.

За обставин обізнаності ОСОБА_3 з умовами, встановленими п.1.3 договору між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 про надання споживчого кредиту від 16 липня 2008 року №11372335000 щодо нарахування банком процентів у розмірі збільшеному вдвічі від ставки 15% з наступного дня після не сплати або неповної сплати платежу висновки суду першої інстанції про зміну зобов»язання без згоди поручителя не відповідають обставинам справи.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про припинення поруки на порушення норм матеріального права.

Згідно із п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи викладене рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 17 листопада 2016 року в частині, що оскаржується, підлягає скасуванню, а в іншій частині зміні з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України.

Частиною 1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно частин 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до абз.1, 5, 6 п.35 постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на задоволення позову публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» слід стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3судові витрати в сумі 9194 грн. 61 коп. з кожної.

Керуючись, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити.

Рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 17 листопада 2016 року в частині відмови у позові публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів скасувати.

Рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 17 листопада 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» в сумі 17637 доларів США 22 центів та пені в сумі 38341 грн. 48 коп. змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» за договором між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 про надання споживчого кредиту від 16 липня 2008 року №11372335000 кредит в сумі 14833 долари США 60 центів, проценти в сумі 2803 долари США 62 центи, пеню за прострочення сплати кредиту в сумі 24764 грн. 32 коп., пеню за прострочення сплати процентів в сумі 13577 грн. 16 коп. солідарно.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судові витрати в сумі 9194 грн. 61 коп. з кожної.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 31 травня 2018 року.

Головуючий Н.Ю. Половінкіна

Судді О.О. Одинак

М.І. Кулянда