Вирок № 74502211, 05.06.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/3054/17

Номер провадження 1-кп/629/94/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого – судді: Каращука Т.О., за участю: секретаря – Котяй А.Ю., прокурора –Лук’яненко Д.О., обвинуваченого – ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження № 12017220380001758 від 10 серпня 2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, невійськовозобов’язаного, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та мешкає за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Герсеванівка, провулок Залізничний, буд. 9, раніше судимий: 11.07.2017 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

06 серпня 2017 року, о 02 годині 00 хвилин, у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1, знаходячись біля будинку №16, розташованого по вул. 50 років Жовтня (ОСОБА_2) в м. Лозова Харківської області, який належить ОСОБА_3, і достовірно знаючи, що на території вказаного домоволодіння знаходиться спортивний велосипед марки «Кольт-Формула», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому, і бажаючи їх настання, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, шляхом вільного доступу,переліз через паркан, та переконавшись,що за його діями ніхто не слідкує, таємно заволодів вищевказаним велосипедом марки «Кольт-Формула», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №3784 від 19.08.2017 року 2075 гривень 00 копійок.

Після скоєння даного правопорушення, ОСОБА_1, утримуючи в руках викрадене майно, з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_3 на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у скоєнні кримінального правопорушення не визнав, та в судовому засіданні 01 грудня 2017 року пояснив, що він дійсно 06 серпня 2017 року, в проміжок часу з 22 години 00 хвилин до 23 години 00 хвилин, заходив до потерпілого ОСОБА_3, щоб продати йому мобільний телефон, як це було раніше обговорено. ОСОБА_1 зайшов на подвір’я потерпілого, де в цей час також перебувала дружина ОСОБА_3 – ОСОБА_4 та товариш потерпілого – ОСОБА_5. ОСОБА_5 взяв велосипед ОСОБА_3 і поїхав на ньому до банкомату, щоб зняти кошти на придбання мобільного телефону. Пояснив, що на подвір’ї перебувало два спортивних велосипеди, які описати він не змозі. Отримавши кошти за телефон, ОСОБА_1 перебував на подвір’ї потерпілого ще декілька хвилин, після чого пішов і більше не повертався. З отриманими коштами ОСОБА_1 пішов до центру міста, та приблизно о 23 годині 00 хвилин завітав до приміщення гральних автоматів, де перебував до 24 години 00 хвилин. Вийшовши з приміщення гральних автоматів, ОСОБА_1 направився додому на мікрорайон, і вдома був приблизно о 01 годині 00 хвилин. Коли прибув додому, то побачив, що вдома відсутня його дівчина. Потім пояснив, що в проміжок часу з 02 години 00 хвилин до 03 години 00 хвилин він вийшов з дому та направився до аптеки, оскільки в нього дуже болів зуб, щоб придбати ліки. По дорозі в аптеку, а саме біля супермаркету «Сільпо» він зустрів ОСОБА_6, який запропонував йому продати спортивний велосипед, на що він погодився і приблизно о 02 годині 00 хвилин зателефонував знайомому ОСОБА_7, якому запропонував вказаний велосипед, на що останній погодився і сказав проте, що привези велосипед, щоб на нього подивитися. ОСОБА_1 разом з ОСОБА_6, підійшли до будинку ОСОБА_7, де ОСОБА_6 залишився біля під’їзду, а він, ОСОБА_1, піднявся на 7 поверх до ОСОБА_7 Вже в квартирі останнього показав йому велосипед, після чого отримав грошові кошти у сумі 800 гривень та повернувся до ОСОБА_6. Отримані кошти, в сумі 500 гривень він, ОСОБА_1 передав ОСОБА_6, а собі лишив 300 гривень, після чого пішов до аптеки «36,6», що розташована на 3 м-ні м. Лозова Харківської області та придбав собі ліки від зубного болю, а додому повернувся о 03 годині 00 хвилин. Додатково пояснив, що він не питав у ОСОБА_6, що це за велосипед і звідки він його взяв. Коли повернувся додому, то його дівчина вже була вдома. Також пояснив, що приблизно 09 серпня 2017 року, зранку, йому зателефонував потерпілий – ОСОБА_3 і вимагав повернути велосипед, на що ОСОБА_1 йому відповів, що він велосипед не брав і зараз він знаходиться в селі, у бабусі.

Потерпілий ОСОБА_3 у судове засідання 05.06.2018 року не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що претензій до обвинуваченого не має. Раніше під час допиту в суді 01 грудня 2017 року, пояснив, що напередодні 06 серпня 2017 року йому телефонував ОСОБА_1 та пропонував купити в нього мобільний телефон, на що він погодився. Таким чином, 06 серпня 2017 року приблизно в проміжок часу з 20 години 00 хвилин до 21 години 00 хвилин, до нього на подвір’я, де відпочивав потерпілий з сім’єю та ще дві сімейні пари, його друзі, прийшов ОСОБА_1, з яким він переговорив та покурив декілька хвилин, після чого останній пішов. Далі пояснив, що приблизно о 02 години 00 хвилин, він, ОСОБА_3 почув гуркіт хвіртки, після чого визирнув у вікно і побачив, що хтось котить його велосипед, і ця особа була дуже схожа на ОСОБА_1, але він цього не стверджував, що це був саме обвинувачений. Оскільки все це відбувалось о 02 годині 00 хвилин, потерпілий ОСОБА_3 не став виходити на подвір’я, оскільки була ніч і невідомо скільки всього було осіб на подвір’ї. Наступного дня коли він вийшов на подвір’я, то побачив, що велосипед відсутній. Він, ОСОБА_3 зателефонував дівчині ОСОБА_1, у якої запитав про те, чи продав ОСОБА_1 велосипед, на що остання відповіла, що продав. Після чого, він зателефонував ОСОБА_1 у якого запитав про те, чи не хоче він йому нічого повернути, але той сказав, що ні, оскільки він нічого не брав. Після чого, ОСОБА_3 знайшов особу, якій ОСОБА_1 продав його велосипед. Потім він знову зателефонував ОСОБА_1 і сказав йому, що той тепер йому винен 2000 гривень, на що останній сказав, що він не брав велосипед, але знав хто його взяв, а також повідомив, що в нього зараз коштів не має та попрохав дати йому час, а саме два тижні, щоб він міг повернути кошти за велосипед та просив потерпілого, щоб той не звертався до поліції. Через декілька днів, ОСОБА_1 вже не відповідав на телефонні дзвінки, на що ОСОБА_3 був вимушений знову зателефонувати дівчині останнього та дізнатися в неї, де можливо знайти ОСОБА_1, на що остання повідомила, що він буде повертатися з села електричкою. На зупинці «Панютине», він сів до електрички, де й зустрів ОСОБА_1. Разом з ним, вийшов на зупинці «Заводська» та попрямував до ОСОБА_6, щоб той підтвердив, що саме він вкрав велосипед у потерпілого, а не ОСОБА_1. По дорозі до ОСОБА_6 їх зустріли співробітників поліції, яким ОСОБА_3 .М.А. повідомив проте, що ОСОБА_1 вкрав у нього велосипед. Після чого ОСОБА_1 разом з співробітниками поліції направився до ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні 01 грудня 2017 року пояснила, що 06 серпня 2017 року, приблизно в проміжок часу з 22 години 00 хвилин до 23 години 00 хвилин, вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 відпочивали у себе на подвір’ї за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. 50 років Жовтня (ОСОБА_2) буд. 16 разом зі своїми друзями та вживали алкогольні напої, а саме пиво. Через деякий час до них завітав ОСОБА_1, який запропонував потерпілому придбати у нього мобільний телефон, на що останній погодився. ОСОБА_1 ще деякий час перебував у них на подвір’ї, розмовляв з чоловіком про велосипед, пив разом з ними пиво до того часу, поки їх знайомий ОСОБА_5 їздив на велосипеді до банкомату, щоб зняти гроші, якими вони потім розрахувались з ОСОБА_1, за придбаний мобільний телефон. Під час розмови ОСОБА_1 запитав у чоловіка про те, що це за велосипед, на що останній відповів, що придбав велосипед дитині. Далі обвинувачений та потерпілий розмовляли про своє, про що саме вона не чула. Через деякий час, ОСОБА_1 пішов від них, а вона разом з чоловіком та з друзями посиділи ще трохи та почали розходитись. Після чого ОСОБА_4 разом з чоловіком закрили усе на подвір’ї та зайшли до будинку. Свідок ОСОБА_4 відразу пішла до кімнати, щоб лягти спати, а її чоловік ОСОБА_3 пішов покурити. Через деякий час, потерпілий почув, як відкрилась хвіртка та почав виглядати у вікно. Після чого повідомив дружині про те, що мабуть велосипед у них вкрали та мабуть це зробив ОСОБА_1, тобто обвинувачений, але він не міг чітко це стверджувати, оскільки він у вікно не бачив хто саме забрав велосипед. Також повідомила, що наступного дня вони з чоловіком дійсно побачили, що велосипед відсутній. Після чого чоловік, тобто ОСОБА_3, почав дзвонити комусь, але вона не знає кому саме, та розшукувати велосипед. Через деякий час чоловік повідомив, що він телефонував дівчині ОСОБА_1, яку звуть ОСОБА_8 і остання повідомила, що ОСОБА_1 дійсно продав велосипед. Зі слів чоловіка, ОСОБА_4 знає про те, що чоловік також телефонував ОСОБА_1 та вимагав від нього грошові кошти за велосипед, на що останній сказав, що грошей зараз в нього немає і необхідно трішки зачекати, щоб він повернув кошти за велосипед. Також повідомила, що її чоловік звернувся до органів поліції вже через декілька днів після того, як велосипед було викрадено.

Додатково повідомила, що ОСОБА_6 їй знайомий, але в останнє вона його бачила приблизно 6 місяців назад, і він дуже відрізняється від ОСОБА_1 за зростом, мускулатурою тіла, кольором волосся, а також ходьбою, оскільки ОСОБА_6 використовує при ходьбі тростину, бо трішки кульгає.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні 06 березня 2018 року пояснив, що 09 серпня 2017 року приблизно о 24 годині 00 хвилин до нього приїхали співробітники поліції, які повідомили йому про те, що наче він вкрав у ОСОБА_3 спортивний велосипед. Також пояснив, що цього він зробити не міг, оскільки протягом 5 днів, тобто починаючи з 04серпня 2017 року він нікуди з дому не виходив, оскільки в нього була давня травма ноги, яка після операції дала ускладнення. Напередодні 04 серпня 2017 року він зачепився травмованою ногою вдома, коли виходив з туалету, та від болю впав на підлогу. Нога знову дуже розболілась і він взагалі міг пересуватися лише за допомогою сторонньої допомоги, тобто брата або матері, разом з якими він проживає. Виходити з дому почав лише в середині серпня 2017 року, а саме до лавки, що розташована біля його будинку. Пересувався за допомогою тростини. Оскільки травма голеностопу, нога не згинається, постійно кульгає. Також повідомив, що потерпілого, тобто ОСОБА_3, знає давно, оскільки вони разом постійно працюють, а з ОСОБА_1 познайомився пізніше, коли виконуючи замовлення по роботі, в їхній бригаді не вистачало однієї особи і ОСОБА_3 запросив обвинуваченого. Пояснив, що з ОСОБА_1 спілкується лише по роботі, просто з ним не товаришує і в останнє ОСОБА_1 бачив за 6 місяців до крадіжки велосипеду ОСОБА_3 Проте, що у ОСОБА_3 є спортивний велосипед не знав до того часу, поки про його крадіжку не повідомили співробітники поліції. Також повідомив про те, що ОСОБА_3 йому телефонував після спілкування з працівниками поліції і говорив про те, що в нього вкрали велосипед і спочатку він думав на нього, ОСОБА_6, але після того, як зіставив всі факти, зрозумів, що це зробив обвинувачений ОСОБА_1, який напередодні крадіжки був у нього в гостях. Також пояснив, що ОСОБА_3 міг подумати про те, що крадіжку скоїв саме він, оскільки в минулому він притягався до кримінальної відповідальності, адже вкрав його майно. Але з часом цей конфлікт було вирішено і відносини було налагоджено. Додатково повідомив, що ОСОБА_7 знає лише зі слів інших осіб, але сам його ніколи не бачив і впізнати не зможе.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні 05 червня 2018 року пояснив, що, влітку 2017 року він разом зі своєю дівчиною та дівчиною ОСОБА_1 – ОСОБА_8 ходили купатися у нічний час на ставок в смт..Домаха м. Лозова Харківської області. Повернулися вночі, приблизно о 23 годині. Вночі йому подзвонив знайомий йому ОСОБА_1 та запропонував йому купити у нього велосипед. Оскільки ОСОБА_1 до цього моменту декілька разів звертався з даними пропозиціями, свідок ОСОБА_7 погодився придбати у нього велосипед. ОСОБА_1 прийшов до нього з велосипедом. На питання, звідки цей велосипед, ОСОБА_1, відповів, що він належить його знайомим. ОСОБА_7 купив велосипед у ОСОБА_1 за 700 гривень. Через деякий час у 2-3 дні, він зустрів робітників поліції, які знаходились в під’їзді будинку де мешкає дівчина ОСОБА_1 Вони повідомили, що приходили до ОСОБА_1 в зв’язку з крадіжкою велосипеда у ОСОБА_3 ОСОБА_7 повідомив робітникам поліції, що ОСОБА_1 продав йому велосипед і він знаходиться у нього дома. Після чого добровільно видав велосипед марки «Кольт-Формула» працівникам поліції.

Також в судовому засіданні були досліджені наступні докази:

- заява ОСОБА_3 про скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_1 від 10.08.2018 року;

- протокол огляду місця події від 10.08.2017 року»;

- протокол огляду місця події від 10.08.2017 року, під час проведення якого у ОСОБА_7 проведено огляд предмету, а саме велосипеда марки «Кольт-Формула»;

- протокол огляду предмету від 10.08.2017 року;

- протокол пред’явлення для впізнання свідку ОСОБА_7 від 16.08.2017 року;

- постанова про призначення судово-товарознавчої експертизи від 10.08.2017 року;

- висновок товарознавчої експертизи № 3784 від 19.08.2017 року;

- постанова про визнання та приєднання до матеріалів речових доказів, а саме спортивного велосипеду марки «Кольт-Формула»;

- зберігальна розписка про отримання потерпілим ОСОБА_3 спортивного велосипеду марки «Кольт-Формула» від 10.08.2017 року.

Даючи оцінку наведеним вище доказам у їх сукупності, суд вважає, що вони відповідають фактичним обставинам у справі, узгоджуються між собою, взаємно доповнюючи один одного, здобуті слідством з дотриманням порядку, встановленого кримінально-процесуальним законодавством і сумнівів в їх достовірності не викликають, а тому з їх урахуванням, на підставі аналізу цих доказів, суд приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена і дає підстави для винесення обвинувального вироку відносно останнього.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, не працює, не одружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується нейтрально.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом’якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлено.

Суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого ст. ст. 69, 69-1, 75 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує дані, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшуючу вину обставину, конкретні обставини справи, та вважає, що виправлення обвинуваченого можливе лише в місяцях позбавлення волі.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий 11.07.2017 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, та скоїв новий злочин в період іспитового строку, то відповідно до ч.1 ст.71 КК України, суд до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднує обвинуваченому не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до ст. ст. 176-178, 183 КПК України, суд вважає необхідним обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установі виконання покарань № 27 до вступу вироку в законну силу, в зв'язку з винесенням судом обвинувального вироку та запобіганням спробам переховуватись від суду.

Строк відбуття покарання для обвинуваченого ОСОБА_1 відраховувати з дня фактичного затримання його співробітниками поліції та складання протоколу затримання.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 3784 від 19.08.2017 року в сумі 296 гривень 61 копійка.

Цивільний позов не заявлено.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.07.2017 року у вигляді 6 місяців позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 місяців позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою взявши його під варту в залі суду.

Початок строку відбування покарання обчислювати з 05.06.2018 року.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 3784 від 19.08.2017 року в сумі 296 гривень 61 копійка на користь держави (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази: спортивний велосипед марки «Кольт-Формула», переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3 - залишити останньому.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя: Т.О.Каращук